| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
4. Виникнення і розвиток капіталізму |
||
|
Капіталістичний уклад склався в надрах феодалізму; економічна структура капита-листического суспільства виросла всередині структури феодального суспільства. Зростання виробник-них сил і розвиток суспільного поділу праці розширювали сферу товарного виробництва і обігу, підточуючи основи натурального господарства; прогресувала спеціалізація сільськогосподарського. і ремісничих виробництв, сприяла встановленню більш міцних економічних зв'язків між різними р-нами і злиття місцевих ринків в оди-ний національний ринок. Тим самим створювалися деякі передумови формування ка капіталістичного господарського укладу. Елементи капіталістичних відносин спорадично виникали в містах Італії та Голландії вже в 14-15 ст., Проте розкладання феодального способу виробництва і початок капіталістичної ери відносяться лише до 16 в. В історичному розвитку капіталізму, важливі два моменти: перетворення натурального гос-подарства безпосередніх виробників в товарне і перетворення товарного господарства в капіталістичне. Поступове розширення сфери дії законів товарного виробництва супроводжувалося загостренням конкуренції між товаровиробниками, в результаті чого відбувалося збагачення одних, які становили меншість, і розорення інших, кото-які перетворювалися з самостійних виробників у найманих робітників. Великі географічні відкриття (15 -17 ст.) Послужили поштовхом до швидкого розширенням-нию світової торгівлі та формування світового ринку. Розширення ринків збуту і зростання попиту на промислові вироби вимагали різкого збільшення виробництва, а проте дрібні та відокремлені ремісничого господарства, до того ж пов'язані суворої цехової регламентації-їй, були не в змозі вирішити це завдання. Поглиблення майнової диференціації серед ремісників і розорення все більшого числа господарств розширювали сферу застосування найманої праці. Важливу роль у виникненні капіталістичних відносин зіграв купецький капітал. Перехід до капіталістичного виробництва відбувався двояко. В одному випадку найбільш со-самостійні товаровиробники перетворювалися на підприємців і купців, що найчастіше супроводжувалося найбільш радикальними змінами в техніці та організації виробництва. В іншому - купець безпосередньо підпорядковував собі працю багатьох ремісників, що в меншій мірі зачіпало колишні форми виробництва і ставило в особливо несприятливі умови безпосередніх товаровиробників. Підсилюється зв'язок великих дворянських господарств з ринком підривала економічний лад феодалізму. Натуральне господарство втягувалось в сферу товарного обігу, переважатиме-дає ставала тенденція до розкладання 'феодальних виробничих відносин і переходу від натуральної земельної ренти до грошової. Відмовившись від продуктової ренти, багато феодали прагнули вилучити у селян земельні ділянки, щоб здати їх в оренду. Серед вільного селянства посилювалися процеси розшарування: все більша частина малозе-мельних селян, обплутаних мережами кабальної оренди і лихварських позик, розорялися, поповнюючи ряди найманих працівників. Процеси становлення капіталістичних виробничих відносин прискорювалися т. н. первинним накопиченням капіталу, сутність якого полягала в насильницькому масовому відділенні безпосередніх товаровиробників від раніше належали їм засобів праці і перетворенні їх на продавців своєї робочої сили, з одного боку, і сосредо-точінні в руках формується буржуазії все більших грошових багатств, перетворювалися в капітал, - з іншого. У міру того як робоча сила ставала товаром, що належить ра-бочему, відбувався перехід від простого товарного виробництва до капіталістичного. Найважливішим економічним результатом перемоги капіталістичного способу виробництва над феодальним було забезпечення більш високої продуктивності суспільної праці. Основні стадії підвищення продуктивності праці: проста капіталістична кооперація; мануфактура; машини і велика промисловість. Вихідним пунктом капіталістичного виробництва була проста кооперація, яка забезпечувала більш високу в порівнянні з дрібним селянським господарством і индивидуаль-ним ремісничимвиробництвом продуктивність праці. Подальше зростання продуктивних сил і розвиток капіталістичних відносин привели до переходу від простої кооперації до мануфактури - більш високою в порівнянні з простою кооперацією щаблі підвищення продуктивності суспільної праці, хоча і заснованої раніше на ручній техніці. На певному етапі розвитку мануфактури склалися технічні та соціально-економічні передумови переходу до великого машинного виробництва, що становить матеріальну основу промислового перевороту. Перемога фабричного виробництва і різке підвищення продуктивності суспільної праці означали остаточну перемогу капита-листического способу виробництва над феодальним; в великої машинної індустрії капита-лизм знайшов відповідну своєю природою технічну основу. Поступове посилення економічних позицій приватнокапіталістичних підприемців в надрах феодалізму підготувало грунт для переходу до буржуазного суспільно політи-зації строю, що забезпечив панування класу капіталістів. Цей перехід остаточно завершився в ході буржуазної революцій в ряді країн Західної. Європи. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 4. Виникнення і розвиток капіталізму " |
||
|
||