Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Рівень життя |
||
Таблиця 18 Угрупування суб'єктів Російської Федерації за грошовими доходами
У групу багатих регіонів входять Тюменська область, Магаданська область, Республіка Саха, Камчатська область, Санкт-Петербург, Красноярський край, Іркутська область, Комі. У групу бідних регіонів входять Іванівська область, Пензенська область, Марій-Ел, Кабардино-Балкарська Республіка, Адигея, Республіка Калмикія, Карачаєво-Черкесія, Дагестан, Інгушетія. Незважаючи на небезпечно гостре збільшення різниці між Москвою і 10 зубожілим регіонами, «ножиці» не настільки великі, як при порівнянні провідних західних та інших країн (від 20 до 50 разів) або розвинених країн і країн (в середньому в 12 разів). За величиною середньодушового доходу Чувашія в 1995 р. займала 72-е місце, а за підсумками I кварталу 1997 р. - 37-е місце. За величиною прожиткового мінімуму в середньому на душу населення Чувашія в 1995 р. серед 79 обстежуваних російських регіонів займала 11-е місце. У 1996 р. майже третина населення проживала нижче прожиткового мінімуму. За підсумками I кварталу 1997 р. по рівню ПМ, тобто по «дешевизні», Чувашія в Росії вийшла на 3-е місце після Бєлгородської області і Татарстану. Найбільш високий ПМ був на Чукотці, в Якутії і ін Таблиця 19 Розрив між групами регіонів, раз
За купівельною спроможністю грошових доходів населення Чувашія піднялася з 56-го на 16-е місце. Рівень життя не тільки залежить від поточних доходів, але і багато в чому визначається наявністю у населення грошових заощаджень, накопичених матеріальних благ, ступеня задоволення потреб населення в житлово-побутових послугах за рахунок суспільних доходів споживання. Незважаючи на значне зростання доходів, на рівень життя населення істотно вплинули знецінення грошових заощаджень, стагнація фізичного обсягу накопиченого домашнього майна, зниження реального споживання безкоштовних і пільгових послуг освіти, охорони здоров'я та житлового господарства. Що з'явилися у населення більш широкі в порівнянні з минулим можливості отримання доходів змінили їх структуру. Основним джерелом грошових доходів є оплата праці, але її частка з 1992 р. знижується. Майже 1/5 частину доходів населення формується за рахунок пенсій та допомог. Незважаючи на те, що частка цього джерела знижується, доходи малозабезпечених верств населення багато в чому залежать від соціальної допомоги, що надається державою. Причому частка соціальних трансфертів у доходах низкодохідного населення в 1,9 рази вище, ніж у найбільш багатих. У населення з'явилися такі види доходів, як надходження від продажу іноземної валюти та дивіденди, значно зросла частка надходжень за відсотками на вклади та сертифікати. Найбільш витратною частиною бюджету населення залишається купівля товарів і оплата послуг, на частку якої в 1 півріччі 1998 р. припадало 89,4% всіх витрат. Причому спостерігається зростання витрат на харчування та оплату послуг. Частка обов'язкових платежів та добровільних внесків знижується, але зростає відсоток заощаджень у вкладах та цінних паперах. Все більшу частину коштів населення витрачає на придбання іноземної валюти і покупку житлових приміщень. Висока галузева диференціація в оплаті праці. Більш швидкими темпами зростає заробітна плата на підприємствах федеральної або за участю федеральної, а також змішаної форм власності. Водночас падає привабливість роботи в приватному секторі. Ускладнюють ситуацію несвоєчасні виплати заробітної плати: в промисловості - це кожне третє підприємство, в сільському господарстві - кожне четверте, в будівництві - кожне п'яте. Таким чином, можна відзначити наступні основні тенденції, що характеризують динаміку процесів рівня життя і доходів населення: при зростанні номінальних грошових доходів спостерігається довгострокова тенденція зниження реальних доходів населення; незважаючи на постійне зростання соціальних виплат, зберігається значний шар населення, матеріальне положення якого можна оцінити як бідність. Верхньою межею бідності є величина прожиткового мінімуму, нижньої - прожитковий фізіологічний мінімум. Слід зазначити, що в республіці сформувалася досить стійка соціальна група, чиї доходи не забезпечують допустимого мінімуму споживання. До цієї групи відносяться, в основному, багатодітні та неповні сім'ї з дітьми, сім'ї з високим навантаженням з боку утриманців та оплатою праці, близькою до мінімальної, самотні пенсіонери та інваліди. Фінанси. Звертає на себе увагу послідовна реалізація основної лінії уряду в бюджетній сфері - зниження залежності при формуванні дохідної частини від дотацій з федерального бюджету (табл.20). Таблиця 20 Динаміка і структура консолідованого бюджету (млн руб.)
Збільшення частки інших доходів (податок на майно, земельний податок , доходи від зовнішньоекономічної діяльності тощо) свідчить як про прагнення підвищити ефективність закріплених за територією доходів, так і про непостійність дохідної частини бюджету внаслідок великої кількості видів податку. Криза неплатежів є як результатом спаду в економіці, так і фактором його подальшого поглиблення. Показово, що частка заборгованості постачальникам, бюджету і іншим економічним агентам постійно зростає і становить 95,9%, а за кредитами банків - падає. До позитивної слід віднести тенденцію збільшення частки довгострокових кредитів у їх загальному обсязі. Однак нестабільне фінансове становище підприємств негативно позначається на своєчасному поверненні позики, що підриває основи банківської стабільності. Таким чином, звертають на себе увагу наступні процеси, що формують тенденції в сфері фінансів і кредиту: фінансове становище підприємств реального сектора визначає ступінь наповнення бюджетів республіки і місцевих бюджетів. Спад в економіці зумовлює зниження реального обсягу доходної частини бюджетів. Положення ускладнюється збільшенням осідання податкових платежів до недоїмку, викликаної як приховуванням доходів, так і зростанням заборгованості підприємств бюджету внаслідок незадовільного фінансового стану їх; звертають на себе увагу збільшення числа нерентабельних підприємств у всіх галузях економіки і поглиблення цього процесу в промисловості, будівництві та сільському господарстві; поява "нерентабельних" районів в республіці викликає необхідність вдосконалення податкової політики в бік визначення більш надійної бази оподаткування, яка б надавала самостійність місцевим бюджетам, а не стимулювала утриманство; зниження реального наповнення бюджету зумовлює обсяг і структуру витрат. Знижується частка витрат на охорону здоров'я, соціальне забезпечення і просвітництво, що є "бар'єром" на шляху розвитку цих галузей і негативно позначається на здоров'ї і якості життя населення, особливо дітей. Водночас в 1995 р. зростала частка витрат на розвиток галузей економіки. У цьому зв'язку дуже важлива ефективність їх використання. Збільшується обсяг і погіршується структура неплатежів підприємств, між тим клірингові розрахунки і вексельний обіг не знаходять гідного застосування в Чувашії. Незважаючи на збільшення частки довгострокових кредитів, вони ще "не працюють" на розвиток галузей економіки. При ситуації, що складається в економіці та фінансово-кредитній системі заощадження населення не є джерелом реальних інвестицій, недостатня законодавча база для захисту інвесторів і вкладників від свавілля банківських та фінансово-кредитних установ. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " Рівень життя " |
||
|