|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Мета і засіб
|
|
Ці висновки можна розглядати в якості економічного обгрунтування соціалізму, так як подолати ті перешкоди на шляху розвитку суспільних продуктивних сил, які споруджує капіталізм з його системою найманої праці, можна тільки з по-міццю усуспільнення засобів виробництва.
При цьому необхідно розуміння того, що метою соціалістичних перетворень-ний є не знищення товарного виробництва, ринкової економіки і навіть не ліквідація експлуатації (як якоїсь ідефікс), а перш за все і головним чином зміна психології працівника , формування якісно інший, більш дієвої системи його трудової мотивації. Зміна відносин власності - не більше ніж засіб для досягнення зазначеної мети.
Економічна історія суспільства підтверджує таке співвідношення мети і засобів при переході до нового способу виробництва. Зокрема, причина низької виробляй-ності рабської праці полягала саме в психології підневільного працівника, що штовхає його на навмисну псування засобів виробництва та мінімізацію власних трудових зусиль. Античне рабство звалилося не під тяжкістю породжених рабовлад-ням моральних і моральних проблем, а тому, що раб не витримав економічної конкуренції з особисто вільним селянином.
Як відомо, революції здійснюються спочатку в умах людей, і лише потім - в реальній дійсності. Як би на підтвердження цієї тези епоха буржуазних ре-революцій почалася саме після того, як проти обмежень економічних і політи-чеських свобод, що накладаються становим феодальним суспільством, виступила буржуазія - носій нової, підприємницької психології.
При цьому промислова та торгова буржуазія, на відміну від дрібної сільській - селянства, взагалі не прагнула до пере-розподілу власності, оскільки вже володіла нею. У свою чергу скасування кріпацтва і поява найманого робітника стало відповіддю на зміну ха-рактер продуктивних сил, що зажадав іншого ставлення працівника до процесу праці, іншої трудової мотивації та психології.
Ці приклади доводять, що розвиток продуктивних сил відбивається насамперед на трудової та соціальної психології людей. Зазначені процеси трансформують-ють соціальну і класову структуру суспільства, і тільки потім слідують корінні, рево-люціонной зміни у виробничих відносинах. Таким чином, зміни в пси-психологія трудящих мас не тільки вказують тенденцію, напрям розвитку, але без них просто неможливо затвердження нового способу виробництва.
Цією логікою підкорявся і той спосіб виробництва, який ми звично про-продовжували вважати соціалістичним. Весь період його існування не вщухали суперечки про місце і роль трудящого в соціалістичному суспільстві. Разом з тим тільки самосвідомості-ня, трудова психологія самого працівника - єдиний і вичерпний критерій оцінки його дійсного стану в системі суспільного виробництва, наявності або відсутності його відчуження від власності та управління, товарності або нетовар-ності робочої сили і т. д. З цією точки зору збереження психології найманства в масовій свідомості радянських трудящих часів пізнього СРСР є самим переконай-них доказом неадекватності проголошеним марксизмом цілям як існували способу виробництва в цілому, так і форми усуспільнення зокрема.
З тієї ж причини на рубежі 1980-х - 1990-х рр.. таким легким виявився перехід від однієї системи найманої праці до іншої.
Капіталізм переміг насамперед під гаслом економічної свободи. Соціалізм покликаний поширити найширший спектр економічних свобод за межі вузького кола підприємців на трудящі маси і тим самим завершити справу еко-ліджень звільнення людини-трудівника. Очевидно, що якщо вдасться створити со-ціально-економічну систему, в рамках якої виявиться можливим замінити зовн-ня стимули до праці внутрішньої самомотивації, пов'язати інтереси кожного працівника з інтересами розвитку його підприємства, суспільне виробництво отримає гігантське прискорення. Обгрунтованість останньої тези доводить досвід СРСР, в першу десятиле-ку існування якого завдяки панувала атмосфері трудового ентузіазму були досягнуті безпрецедентні показники економічного зростання. Однак панували-ший спосіб виробництва зміг забезпечити тільки обмежений за масштабами і, головне, тимчасовий, перехідний характер трудового ентузіазму.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " Мета і засіб " |
- 2.6.3. Плановий ринок
мета, а засобом її досягнення було усуспільнення економіки, колективізм, централізація господарювання, інтеграція економічної діяльності, народногосподарське планування. «... Мета (і сутність) соціалізму: перехід землі, фабрик і пр., взагалі всіх засобів виробництва у власність всього суспільства і заміна капіталістичного виробництва виробництвом за загальним планом в інтересах усіх
- Питання 1 Податковий контроль в системі державного фінансового контролю
мета - засіб - результат ". Складовою частиною фінансового контролю виступає податковий контроль - це встановлена нормативними актами сукупність прийомів і способів щодо забезпечення дотримання податкового законодавства і податкового виробництва. Метою податкового контролю є забезпечення своєчасного та повного надходження податків та інших обов'язкових платежів до бюджету. Завданнями
- 3.1. приватнопідприємницьку структури
мета, а засіб оздоровлення економіки країни. Проте в Росії приватизація по суті перетворилася на засіб для збагачення кримінальних груп населення. Нові власники не виявляли інтересу до реального виробництва. В ході грошової приватизації, коли в оборот надійшли державні пакети акцій приватизованих підприємств, земельні ділянки та нерухомість, ця тенденція посилилася.
- 3.6. Особливості сучасного підприємництва
ціль. Але засобами досягнення цієї мети є зміни в суспільстві, і він з однаковим успіхом для себе може використовувати як руйнівні, так і творчі, з точки зору суспільства, процеси. Він знаходить успіх як на руйнуванні дійсно віджилих форм, так і просто на розвалі промисловості. Гігантський спад промислового і сільськогосподарського виробництва в Росії сьогодні
- 2. Передумови людської дії
метою людської діяльності завжди є задоволення бажань діючої людини. Крім індивідуальних суб'єктивних оцінок, неоднакових у різних людей і у одного і того ж людини в різні періоди життя, іншого запобіжного задоволення не існує. Те, що змушує людину відчувати себе неспокійно, встановлюється ним самим виходячи з його власних бажань і суджень, особистих і
- 4. Раціональність і ірраціональність, суб'єктивізм і об'єктивність праксиологических досліджень
мета діяльності завжди полягає в задоволенні певних бажань діючої людини. Оскільки ніхто не в змозі замінити свої власні суб'єктивні оцінки суб'єктивними оцінками діючого суб'єкта, безглуздо поширювати свої судження на цілі і бажання інших людей. Ніхто не має права оголошувати, що зробить іншу людину щасливішою-менш незадоволеним. Критик
- 6. Парі, азартні ставки і ігри
метою, або засобом. Це мета для людей, які жадають збудження і переживань, що доставляються їм превратностями ігри, або тих, хто тішить своє самолюбство, демонструючи свої навички і перевагу, граючи в ігри , де потрібна хитрість і компетентність. Це засіб для професіоналів, які, виграючи, заробляють гроші. Участь в іграх, таким чином, може бути названо діяльністю. Але
- 3. Людська праця як засіб
ціль. Людина може витратити тільки обмежена кількість енергії, а кожна одиниця праці може дати лише обмежений ефект. Інакше людська праця мався б удосталь; він не був би рідкісний і не вважався б засобом для усунення занепокоєння і в якості такого не витрачався б неекономно. У світі, де праця економиться тільки з огляду на те, що його наявної кількості
- 4. Виробництво
мета уникнути гострих конфліктів, воєн і революцій, які руйнують громадська співпраця і повертають людей в первісне варварство, коли всі племена і політичні угруповання нескінченно билися один проти одного. Оскільки поділ праці вимагає непорушного миру, лібералізм спрямований на встановлення системи правління, схильної підтримувати мир, а саме демократії. Праксиология
- 4. меліорізма і ідея прогресу
мета ці поняття беззмістовні і позбавлені будь-якого сенсу. Неправильне розуміння значення космічних змін і приховане привнесення в теорію біологічних метаморфоз ідеї прогресу було одним з недоліків філософських теорій XIX в. Виходячи з даного положення речей і озираючись назад, на їх стану в минулому, можна сміливо використовувати терміни розвиток і еволюція в нейтральному сенсі.
|