| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
3. Корисність і поведінку |
||
|
Погодьтеся, що побудована в попередньому Параг-Рафі модель містить в собі дивне опісаніепотребітельского поведінки. Адже на самому деленікто не володіє «пользометром» і не вичісляетпредельних корисностей, щоб вирішити, купити лігамбургер. Але ці дивацтва можуть бути усунутий-ни фактично без впливу на прогнозні резуль-тати моделі або її придатність. Вимірна корисність і виявленниепредпочтенія Зараз економісти добре розуміють, що в дей-ствительности не існує спостережуваної заходи че-ловеческого щастя, яка б соответствовалафункціі корисності, використовуваної в п. Z Ні сово-купно, ні гранична корисності не можуть битьнаблюдаеми. Економіст, вивчає Фреда, може тільки від-злежуються його поведінку як змінюються його расходипрі зміні його доходу і цін. Подвоєння всехзначеній сукупної корисності, показаних втабл. 6-2, призвело б також до подвоєння всіх поки-занних там же значень граничної корисності, але, як випливає з рівності (3), не змінило б нико-ім чином поведінка Фреда. Таким чином, минікогда не можемо дізнатися кількісні значеніясовокупной або граничної корисності, наблюдаяза поведінкою споживача. Однак ми можемо сказати, воліє Чи конкретних індивідуум один споживчий набордругому. Такого роду перевагу виявляється пу-тем нашого спостереження за тим, який із двох наборів вибирає дівчина, коли вона може позволітьсебе обидва З цього випливає, що інформації про по-споживчих смаках цілком достатньо для побудувати-ення моделі споживчої поведінки, укладаючи- 6 Проте даний принцип викликає хвилює всіх якщо, скажімо, 10-відсоткове збільшення всіх цін і доходів неможливо впливаєна споживчу поведінку або корисність, то чому люди так забезпе-спокою інфляцією? Ми обговорюємо це важливе питання в гол. 33. Ющей в собі всі істотні результати представ-ленній в п. 2 моделі7. Це підхід до споживач-ської теорії на основі виявлених переваг?. Підхід на основі виявлених предпочтенійстроіт теорію споживчої поведінки в перед-положенні, що споживачі здійснюють непро-тіворечівий вибір з благ, які вони можуть ку-пити. Для ілюстрації того, що тут мається на ви-ду під несуперечливим поведінкою, предполо-жим, що споживач вибирає потребітельскійнабор А при тому, що він може також позволітьсебе набір В. Таким чином, він надає перед-повага А перед В. Тепер припустимо, що поз-же, коли ціни і дохід змінилися так, що онбольше не може дозволити собі А, він вибирає Вдаже при тому, що може дозволити З Таким обра-зом, він віддав перевагу В перед С Тоді гово-рят, що споживач послідовний у своєму виборі (його поведінка є несуперечливим), якщовони ніколи не вибирає С в будь-якій ситуації, в ко-торою він може собі дозволити і А, і С Якщо бион зробив це, то він діяв би проти своіхпредпочтеній, виявлених в результаті його предше-ствующего поведінки. Основна причина того, чому нічого більше нетреба, крім несуперечності поведеніяпотребітеля, полягає в тому, що ставлення граничних корисностей, як і ставлення, виникають-щее в рівності (3), можна спостерігати шляхом отсле -живания обсягів попиту при різних цінах іуровнях доходів. Умова максимізації корисності, що задовольняє бюджетному обмеженню ісформулірованное слідом за рівністю (3), всееще залишається в силі: відношення цін будь париблаг повинна дорівнювати відношенню їх предельнихполезностей. ПОРІВНЯННЯ КОРИСНОСТІ МІЖ потреб-телямі. Люди часто піддаються спокусі срав-нивать отримувану різними людьми корисність, або їх щастя, висловлюючись в такому дусі: «Ронсчастлівее, ніж Фріц». Такого роду порівняння билоби важко провести, навіть якщо б ми могли як-небудь виміряти індивідуальну корисність дляРона або Фріца, так як одиниці корисності («утілі») Рона, можливо, не збігаються з одиниця-ми корисності Фріца. Але оскільки не існує 7 Ця тема розвивається детально у додатку до даної глави. 8 Ця теорія була вперше розроблена в 30-х роках Полом Самуельсен-HOM, лауреатом Нобелівської премії і автором відомого підручника. Способу вимірювання корисності для кожного з них, I то їх щастя, звичайно ж, ніяк не може порівняй-I тися , принаймні на якій би то не було j наукової основе9. I Економічна людина I Додаткова критика побудованої в п. 2 моделі I полягає в тому, що дана в ній характеристика I поведінки людей є неадекватною. Деякі I кажуть, що економічна людина, описаний в 1 п. 2, постає егоїстичним, розважливим сущест-1 вом , не схожим на більшість реальних людей Ji або принаймні на тих, з ким хотілося б 1 бути знайомим I Перше визначення (егоїстичний) свідок-1ствует про нерозуміння. Економічна модель по-| споживчих поведінки передбачає егоі-Щ; стичностью. Блага, що входять у функцію корисності, | можуть взагалі бути чим завгодно. Фред може вибі-| рать між двома різними цінними благодій-'рительное вкладами або між посилкою продовольства голодуючим та організацією заміської fпрогулкі для бойскаутів. ^ Друге визначення (розважливий) є більш серйозним аргументом. Ніхто, навіть економіст, не i займається розрахунками відносини граничних по-; ' корисності. Але, як ми помітили раніше, сучасних-Iная теорія виявлених переваг показує, що єдине припущення, в якому ми » дійсно потребуємо, полягає в тому, що потре -!, бітельское поведінка є несуперечливим;> (послідовним). Проте навіть припущення про непротіво-речівості може здатися сильним. Большінствулюдей подобається різноманітність. Наприклад, Фред по-Сеща концерти та рок-музики, і классіческоймузикі, а часом навіть слухає музику в стилі * '«кантрі». Припущення про непротиворечивостиповедения є, по всій ймовірності, обосно-ванним, коли відноситься до середнього поведінки за * досить тривалий період часу. Іншимисловами, якщо Фред відвідує 10 рок-концертів і 2классіческіх концерту в даному році, і ні ціни, ні його дохід не змінюються, то ми маємо право очіку-#, дати, що він відвідає приблизно 10 рок-концертів і j2 концерту класичної музики і в наступному Iгоду- Нові вироби можуть змінити поведінку і прінеізменності смаків. Якщо Фред виявить новуюгруппу, яка відіграє саме той вид рока, кото- * Ми всі знаємо людей, що мають оптимістичний погляд на життя, і тих, if хто сповнений песимізму. Навіть при цьому ми не можемо сказати, що у од-I ного щастя більше, ніж у іншого, - нещасна людина може досл-I вувати задоволення від страждання . 1 105 рий йому подобається найбільше, він може совсемотказаться від класичної музики. Природно, індивідуальні смаки змінюються, і предположеніео несуперечливому поведінці є завжди донекоторой ступеня нереалістічним10. Ймовірно, Фред відвідуватиме менше рок-концертів ібільше концертів класичної музики, коли ста-ні старше Коли індивідуальні смаки змінюються, економічна модель споживчого поведеніяможет бути використана для обчислення набораблаг, які споживач вибере в соответствиис своїми новими смаками. Економічна теоріяможет мало що сказати про точні причини зраді-ний у смаках, хоча ми й обговорюємо роль рекламою гл. 12. Одним словом, економічна модель споживчого поведінки є корисною, навіть не-дивлячись на те, що споживачі нічого сознательноне максимізують і тим більше не рассчітиваютотношенія граничнихкорисностей. Теорія виявив-лених переваг показує, що максіміза-ція корисності може використовуватися для характе-ристики якщо не самого процесу, то результатовпрінятія споживчих рішень. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 3. Корисність і поведінку " |
||
|
||