| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 5. МЕТОДИ СКЛАДАННЯ МОБ |
||
|
Одноразові обстеження, раніше проводилися країнами СНГдля складання МОБ по великому числу галузей, були комбінованими. На підприємствах промисловості та будівництва проводилося суцільне обстеження, дані з багатьох видів транспорту збиралися централізовано від відповідних міністерств, а в інших галузях обстежувалися вибірково близько 10% підприємств і організацій. Останнє обстеження за такою програмою проводилося в 1987 р. Світова практика складання МОБ СНС орієнтована на отримання інформації тільки шляхом вибіркових обстежень, які набагато дешевше, ніж суцільні, так як для них не потрібно виділення значних фінансових коштів з держбюджету країни. У Росії вибіркове обстеження для складання МОБ по великому числу галузей було проведено в 1995 р. У практиці країн СНД опитувані підприємства заповнюють бланк обліку витрат на виробництво по «чистим» галузях за номенклатурою галузей МОБ. Для цього протягом року, за який проводиться обстеження, бухгалтерії підприємств щомісяця розробляють дані про склад витрат на виробництво продукції і послуг на основі первинного матеріального обліку й аналітичного бухгалтерського обліку, ведуть накопичувальні річні відомості. У міжнародній практиці дані про види витрат на виробництво продукції збираються для «господарських» галузей. Отримувати дані від підприємств по «господарським» галузях простіше, оскільки для цього не потрібно, щоб бухгалтерії підприємств здійснювали спеціальні додаткові розрахунки, як при зборі витрат по «чистим» галузях. У світовій статистичній практиці не відразу починають побудова I квадранта таблиці «Витрати-випуск» з єдиною угрупованням товарів і послуг по рядках і графам. Відповідно до концепції СНС для складання таблиці «Витрати-випуск» основоположними таблицями є: перелічені базисні таблиці, що містять дані про витрати на виробництво продукції; агреговані таблиці товарних потоків, що містять дані про випуск продукції. У світовій статистичній практиці процес розрахунку таблиці «Витрати-випуск» складається з трьох основних етапів. На першому етапі з великим ступенем диференціації (близько 3000 товарів і послуг) розраховується обсяг виробництва вітчизняної продукції та імпорту (поданням статистики промисловості та зовнішньої торгівлі). На другому етапі за методом витрат на основі як можна більш докладних даних про структуру проміжного споживання і компонентах валової доданої вартості визначають, яким чином всі витрати поділяються по окремих галузях (складається таблиця витрат). При цьому необхідно мати на увазі, що дані про види витрат є по «господарським» галузях. Дані про витрати по «господарським» галузях перераховуються в «чисті» за допомогою «перекладної моделі». У цьому випадку використовується друга таблиця - таблиця випуску, в якій вся продукція «господарських» галузей подразделена за видами. «Перекладна модель» застосовується виходячи з наступного припущення: для виробництва одних і тих же продуктів незалежно від того, в якій галузі воно відбувається, завжди використовується одна і та ж технологія, для якої характерна однакова структура витрат . Існують два типи припущень про технології виробництва продукції: всі продукти, що виготовляються підприємствами даного виду діяльності в галузі, виробляються при однаковій структурі витрат (галузева технологія) ', все продукти, що відносяться до цієї групи продукції, мають однаковою структурою витрат незалежно від того, в якій «господарської» галузі вони виробляються (технологія продукції). Вибрати найкраще припущення стосовно конкретному випадку досить важко, оскільки це залежить від структури галузей економіки конкретної країни, ступеня спеціалізації, однорідності національних технологій, що використовуються для виробництва продукції в рамках однієї і тієї ж групи продуктів. Наприклад, черевики можуть виготовлятися зі шкіри та з синтетичних матеріалів. Припущення про однакову технології виробництва для всіх черевик дуже суперечливе, тому припущення про галузевої технології є кращим варіантом. На практиці за інших рівних умов перевага рекомендується віддавати припущенням про технології продукції. «Перекладна модель» полягає в тому, що з витрат кожної «господарської» галузі виділяються витрати, необхідні для виробництва непрофільної продукції, а до решти затратам в рамках основного виду діяльності відповідної галузі додаються витрати інших галузей, пов'язані з виробництвом продукції, що відноситься до основного виду діяльності аналізованої галузі. Для подібних розрахунків використовуються спеціальні математичні методи матричної алгебри: проміжне споживання по «чистим» галузях визначається шляхом множення вектора-рядка проміжного споживання по «господарським» галузях на інверсійну (зворотний) матрицю випуску. Обсяг переносимої непрофільної продукції залежить не тільки від організації виробництва в економіці, але і від кількості виділяються галузей економіки (чим більше виділяється галузей, тим більше обсяг непрофільної продукції). Перенесення непрофільних продуктів може включати в себе також перенесення побічних продуктів. При цьому виділення виробництва побічних продуктів може носити досить штучний характер, якщо таке виробництво не можна технологічно відокремити від виробництва основного продукту. На третьому етапі за методом випуску складаються таблиці товарних потоків. Для цього в моделі випуску по рядках визначається використання вітчизняної та імпортної продукції. При цьому виходять з детальної угруповання (близько 3000 видів товарів і послуг) даних про виробництво всередині країни та імпорті, які на базі наявної інформації розподіляються по розглянутих «чистим» галузях і по категоріями кінцевого використання. На відміну від методу витрат при цьому методі не застосовується «перекладна модель», оскільки розрахунки з самого початку ведуться в угрупованні за видами товарів і послуг і «чистим» галузях. У результаті всіх етапів розрахунку складається таблиця «Витрати-випуск» в угрупованні за видами товарів і послуг і «чистим» галузях. Таким чином, у світовій практиці для розрахунку проміжного споживання використовуються два методи, тому при складанні I квадранта МОБ прогалини у статистичній інформації, отриманої одним методом, можуть бути заповнені даними, отриманими іншим методом розрахунку. Основна перевага полягає в тому, що в процесі узгодження підсумкових даних, отриманих за допомогою обох методів, можуть бути виявлені неточності, які з урахуванням використаних у кожному випадку базисних даних можуть бути усунені. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 5. МЕТОДИ СКЛАДАННЯ МОБ " |
||
|
||