Головна |
« Попередня | Наступна » | ||||||||||||||||||||||||||
§ 4. ОСНОВНІ СХЕМИ І МЕТОДИ ОЦІНКИ ПОКАЗНИКІВ МОБ |
|||||||||||||||||||||||||||
У першій схемі аналізуються підсумки діяльності галузей, 'под'которимі розуміються сукупності однорідних закладів, тобто підрозділів підприємств, що знаходяться в одному місці і зайнятих виробництвом однорідної продукції. Такі галузі називаються «господарськими» галузями на відміну від «чистих» галузей, які представляють собою групи однорідних товарів і послуг. У другій схемі аналізуються потоки товарів, згрупованих за «чистим» галузях. «Чисті» галузі містять товари даного виду незалежно від того, в якій «господарської» галузі вони вироблені. Наприклад, «чиста» галузь «Сільське господарство» включає сільськогосподарські продукти, вироблені в сільському господарстві в якості основної продукції, а також сільськогосподарські продукти, вироблені в якості неотраслевой продукції в інших галузях економіки, наприклад, на промислових підприємствах. Таблиця 8.1 Загальна схема МОЄ в цінах кінцевого споживання (покупців)
*) «Всього ресурси в цінах покупців» по окремих колонкам (галузях)=«Товари (послуги) в цінах покупців по галузях-виробникам», «Всього використано» за відповідними рядками (галузях). «Господарські» галузі, де одиницею класифікації є заклад, крім основної продукції виробляють деяку кількість вторинної (непрофільної) продукції. Наприклад, «господарська» галузь «Сільське господарство» крім сільськогосподарських продуктів може в невеликих розмірах виробляти продукцію промисловості. Таблиця 8.2 Загальна схема МОЄ в цінах виробників
*) «Всього ресурси в цінах виробників» по окремих колонкам (галузях)=«Товари (послуги) в цінах виробників за галузями-виробникам», «Всього використано» за відповідними рядками (галузях). З теоретичної точки зору розробка МОБ за схемою «чистих» галузей більш краща, так як в цьому випадку досягаються велика однорідність записів у МОБ і більш висока стабільність коефіцієнтів прямих витрат. Проте з практичної точки зору складання МОБ за схемою «чистих» галузей набагато складніше, так як необхідні дані про непрофільної продукції та витратах на її виробництво. При розробці МОБ його показники можуть бути оцінені в цінах кінцевого споживання (покупців), цінах виробників і основних цінах. Загальні схеми таких балансів наведено в табл. 8.1-8.3. Таблиця 8.3 Загальна схема МОБ в основних цінах
*) «Всього ресурси в цінах виробників» по окремих колонкам (галузях)=«Товари (послуги) в цінах виробників за галузями-виробникам», «Всього використано» за відповідними рядками (галузях). Зв'язок між цими цінами можна виразити таким чином:
Найбільш кращим варіантом є оцінка в основних цінах, так як в цьому випадку забезпечується найбільша однорідність записів у МОБ. Методи оцінки потоків в МОБ різняться насамперед трактуваннями торгово-транспортних витрат і податків на продукти. Розглянемо це питання докладніше. При складанні МОБ в цінах кінцевого споживання (покупців) записи в рядках, відведених для торгівлі та транспорту, показують тор-гово-транспортні націнки з доведення продукції галузей, для яких відведено відповідні колонки, до кінцевого споживача . Наприклад, запис на перетині рядка «Транспорт» з колонкою «Сільське господарство» показує транспортні витрати з доведення сільськогосподарської продукції до кінцевого споживача. З іншого боку, якщо МОБ складається у цінах виробників або в основних цінах, записи в рядках, відведених для торгівлі та транспорту, показують торгово-транспортні витрати з доведення до по-'требителей всіх проміжних товарів і послуг для виробничого споживання (в рамках I квадранта) і з доведення кінцевих товарів і послуг до споживачів (у рамках II квадранта). Наприклад, у рядку «Транспорт» на перетині її з колонкою «Сільське господарство» в рамках I квадранта будуть записи, що показують транспортні витрати, пов'язані з придбанням сільським господарством предметів праці, вироблених в інших галузях. У той же час в рядку «Транспорт» на перетині її з колонкою II квадранта, відведеної для витрат на кінцеве споживання домашніх господарств, показуються транспортні витрати, які кінцеві покупці повинні оплачувати, набуваючи відповідні споживчі товари. Записи в II квадранті оцінені в цінах, включаючи торгово-транспортні націнки. У II квадранті не повинно бути окремих записів про торговельно-транспортних витратах. При аналізі МОБ в основних цінах і в цінах кінцевого споживання (покупців) можна виявити особливості трактування в них податків на продукти. Так, в МОБ в цінах кінцевого споживання (покупців) чисті податки на продукти показані в окремому рядку, в клітинах на перетині її з колонками, відведеними для галузей економіки; при цьому рядок «Чисті податки на продукти» винесена за межі розділу, присвяченого валової доданої вартості, але перебуває в рамках III квадранта. З іншого боку, в МОБ в основних цінах чисті податки на продукти відображені частково в I квадраті (тут показуються податки на про-1 дукти, які стосуються усіх проміжним товарам і послугам, витраченим на виробництво) і частково в II квадранті (тут показуються чисті податки на продукти, які стосуються усіх кінцевих товарів і послуг). Відзначимо, що в обох випадках валова додана вартість оцінюється в основних цінах, тобто за вирахуванням податків на продукти, але включає субсидії на продукти. На основі даних МОЄ можна розрахувати ВВП трьома методами: 1) виробничим, тобто як різниця між випуском і проміжним споживанням; 2) методом підсумовування валової доданої вартості по галузях економіки; 3) методом кінцевого використання (як суму кінцевого споживання, валового накопичення та сальдо експорту-імпорту). Наприклад, на основі даних МОБ в цінах кінцевого споживання (покупців) за методом підсумовування валової доданої вартості ВВП може бути розрахований за такою формулою: ВВП=ВДС + Чисті податки на продукти (в окремому рядку в III квадранті), де ВДС-валова додана вартість по галузях економіки. З іншого боку, ВВП на основі даних МОБ в основних цінах тим же методом може бути розрахований за формулою: ВВП=ВДС + Чисті податки на проміжні продукти (I квадрант) + Чисті податки на кінцеві продукти (II квадрант). У більш загальній формі числення ВВП трьома методами на основі даних МОБ можна проілюструвати за допомогою наступної спрощеної двухотраслевой моделі:
У цій схемі передбачається, що вся економіка складається з двох галузей: 1-й і 2-й. Символ dij означає міжгалузеві потоки, уi-кінцевий попит, що включає кінцеве споживання, валове нагромадження і чистий експорт, zi - валову додану вартість i-й галузі, хi - випуск i-й галузі. У даній схемі ми абстрагуємося від особливостей у відображенні податків на продукти. Таким чином, ВВП може бути обчислений: як різниця між випуском і проміжним споживанням- (х1 + x2) - (d11 + d12 + d2l + d22)=ВВП, шляхом підсумовування валової доданої вартості по галузях економіки: z1 + z2=ВВП, шляхом підсумовування елементів кінцевого попиту: у1 + у2=ВВП. При складанні МОБ існує два основних способи відображення імпорту в його таблиці. Перший спосіб полягає в тому, що показники використання імпортної продукції реєструються окремо (в особливій рядку) від показників використання вітчизняної продукції. У цьому випадку імпорт повинен бути показаний зі знаком «мінус» в II квадранті МОБ. Другий спосіб полягає в тому, що дані про використання продукції в I і II квадрантах відносять як до імпортної, так і до вітчизняної продукції. У цьому випадку в клітці на перетині рядка, відведеної для імпорту, з відповідними колонками I квадранта будуть зроблені записи, що показують надходження імпортної продукції, що відноситься до відповідної галузі економіки. У деяких країнах імпорт підрозділяється на доповнюючий і конкуруючий. Доповнюючий імпорт - це імпортна продукція, яка не виробляється вітчизняними виробниками. Конкуруючий імпорт - це ввезення продукції, зразки якої виробляються (але, можливо, в недостатній кількості) вітчизняними виробниками. У МОБ використання конкуруючої імпортної продукції відображається разом з використанням вітчизняної продукції, тоді як використання доповнюючого імпорту показується в окремому рядку. Вибір того чи іншого методу відображення імпорту в МОБ в чому залежить від цілей аналізу, ступенем важливості імпорту для вітчизняної економіки, а також від способу отримання відповідних даних. |
|||||||||||||||||||||||||||
« Попередня | Наступна » | ||||||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||||
Інформація, релевантна " § 4. ОСНОВНІ СХЕМИ І МЕТОДИ ОЦІНКИ ПОКАЗНИКІВ МОБ " |
|||||||||||||||||||||||||||
|