| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
2. «Генетика» і «телеологія» в дискусіях про методи побудови господарських планів |
||
|
У наближенні до створення всеохоплюючої системи народно-мняйственного планування радянські економісти і статистики t.iмялісь розробкою балансових методів. Найвищим досягненням став опублікований в 1926 р. «Баланс народного господарства Сою-СРСР за 1923/24 рік», складений під керівництвом управляю-I пі 1 про ЦСУ СРСР Павла Івановича Попова (разом з ним у розробці брали участь Л.Н. Литошенко, Про . А. Квіткін, Н.О. Дубенецький, | Ф I. Дубовик та И.А, Морозова). Народногосподарський баланс li1> вивів велике враження на 19-річного випускника Ленінград-о університету Василя Леонтьєва, майбутнього гарвардського проділу і лауреата Нобелівської премії з економіки 1973 р., кото-ti писав у методологічному огляді роботи ЦСУ в журналі «Пла-| | н> <е господарство »(1925, № 12):« Принципово новим у цьому ба-(л.шее ... є спроба охопити цифрами не тільки виробництв-1іп по і розподіл суспільного продукту, щоб таким шляхом llh 11 вчити загальну картину всього процесу відтворення в формі не-| h <11 oporo tableau economique ». баланс ЦСУ був опублікований в момент, коли оформилися два itr i« дологический підходу до побудови народногосподарських пла-Н <ж - «генетичний» і «телеологічний». Протиставлення «ге-Нг i іческіх» (стихійних) і «телеологічних» (направляються) загально- J Там же. С. 241. 433 дарських процесів, висхідний до «динамічної соціології» аме-t ріканца Лестера Френка Уорда (1843-1905), було введено в теорію1 * планоіого господарства Володимиром Олександровичем Базаровим-Руднєвим (1874-1939) , одним з найвизначніших економістів Держплану. «Ге-! нетической» він назвав прогнозний підхід, заснований на екстра-j поляціі існуючих тенденцій економічного розвитку, «телеологічним» - пріоритет цільових завдань-Предуказаніе, планових директив. Поєднання цих підходів Базаров розглядав як | реалізацію єдності плану і ринку в практиці планування. Головну задачу плану Базаров визначив як «досягнення оптимальних] результатів з готівковим запасом сил і засобів» на основі принципу] госпрозрахунку. «На противагу панівному погляду можна сказати,] що змичка між державною промисловістю і дрібним то- j Варну виробником вимагає вільного ринку лише остільки, оскільки сама держпромисловості потребує неп як основний передумові свого нормального існування і розвитку. Товар ний ринок відновив особисту зацікавленість. Товарний ри нок і базований на ньому «господарський розрахунок» створюють своею роду індивідуальний лічильник, автоматично що відзначає резуль тати діяльності кожного окремого підприємства, що, звичайно, дуже спрощує завдання контролю і самоконтролю ». Тому« осноних ні елементи непу є в осяжному майбутньому необхідними передумовами всякого дієвого планування та регулирова-i ня, і тому саме в інтересах самого планового господарства, а від-| нюдь не по міркувань однієї тільки «змички» з селом требу-; ють всебічного зміцнення і огорожі »". «Зрозуміло, що поле телеологического конструювання тим сши. неї розширюється за рахунок генетичного прогнозу , чим повніше охоплено на дана галузь господарства безпосереднім оперативним возде ^ ствием держави ». Але оскільки в перехідній економіці прес Лада є не регульоване державою мелкокрестьянс * сільське господарство, остільки« генетично вивірений план ceji скозяйственной продукції є тим фундаментом, до яко! повинні бути пристосовані телеологически конструюються щ спектйвние плани окремих галузей промисловості ». Для того щоб планове господарство являло собою« макс | мально стійку систему рухомого рівноваги », Базаров рах " Базаров В . А. До питання про господарському плані / / Економічне of зір. S924 № 6. С. 11. 12 Базаров В.А. Про методології побудови перспективних планів Планове господарство, 1926. № 7. С, 10. 434 тал обов'язковим дотримання наступних умов: плавне зростання в запроектованих темпах; співмірність у розвитку окремих галузей і сторін народногосподарського цілого; оптимізація розмірів накопичення щоб уникнути виникнення вузьких місць. Базаров I визначав як «телеологічний стрижень» плану «триєдиний посту-k лат оптимального поєднання зростання продуктивних сил, підвищення | ня добробуту трудящих мас і розгортання процесів (усуспільнення» ". Основной керівної ідеєю індустріалізації СРСР Базаров Iсчітал досягнення можливо більшої ефективності при можли-1 але меньшіхзатратах на капітальне будівництво. Труднощі рі-1іія «кардинальної проблеми темпу» полягала в тому, що перевага планового господарства в можливості більш раціонального ис-Ьюльзованія тієї частини народного доходу, яка йде на реконструкцію (норма накопичення), повинно було бути обмежене рамка-| ми менших розмірів цієї частки щодо капіталістичного [господарства, оскільки: 1) «як би ми не намагалися стискати споживчий попит широких мас населення протягом важкого переродного періоду, ми в цьому відношенні ні в якому разі не зможемо Осягнути норм капіталістичного господарства », 2)« апарати пла-| ноного управління господарством вимагають відносно великих іздер-кск »14. На відміну від В.А. Базарова госплановские працівники В.Г. Громан СП Струмилин віддали пріоритет одному з підходів до методоло- 1 Базаров В.А. Принципи побудови перспективного плану / / Планове господарство. 1928. № 2. С. 170. Базаров В.А. Про методології побудови перспективних планів. 12-13. 435 гии планування: перший - «генетиці», другий - «телеології» Голова Кон'юнктурного ради Держплану Володимир Густавівна 1) Юманіте (] 873 -] 932) вважав, що в ході відновного процес радянське господарство прагне до стану рівноваги, підпорядковуючи! ряду емпіричних закономірностей, описуваних системою стат стических коефіцієнтів. У роки світової та громадянської воєн се; ське господарство постраждало менше, але зате темпи відновлений! промисловості були швидшими. Загальна тенденція - п? наближенні до довоєнного співвідношенню порівняльних розмірів се ського господарства і промисловості, в ціннісному відношенні 63 37%. На ці «генетично» виведені цифри Громан пропонував ор | ентіроваться при складанні планів. С.Г. Струмілін, називав себе «плановиком-комуніст ^ на перше місце висунув розробку системи кількісних i раметров, зведених під внешнесогласованние цифрові ряди i на-директиви, побудованого за методом послідовних вариа! них наближень. Обгрунтовані Струміліним числові подсчі ти перспективної п'ятирічки на 1926/27-1930/31 рр.. викликали ос які «Критичні нотатки про план розвитку народного господарств Н.Д. Кондратьєва, який до цього сформулював у дусі« гсн | тичного »підходу свої погляди на методологію і практику і; нирования в роботах« Основи перспективного плану розвитку СЕА ського та лісового господарства »(1924),« План і передбачення »(1927). Ко | дерти робив наголос на логічній структурі плану у зв'язку з Tpdif основними типами передбачення соціально-економічних янл ний: 1) передбачення подій іррегулярних; 2) передбачення сов! тий більш-менш регулярно повторюваних, і 3) предвиден! загального розвитку тих чи інших соціально-економічних темде | ций. Розгляд можливостей передбачення призвело Конд [ тьев до висновків про недоцільність точних і деталізірон> | них кількісних розрахунків перспектив на тривале будушем {«| фетишизм цифр»); відзначивши помилки в прогнозі рівнів у першому контрольних цифрах Держплану, Кондратьєв рекомсщ вал змістити центр ваги з цифрових розрахунків на обгрунтований) найважливіших ймовірних і бажаних тенденцій розвитку нлро ного господарства; в тих областях, де «бажані максимальні j стижения», деталізувати п'ятирічні перспективні плани i мінімально, провести більш глибоку грань між ними і Годо (мі оперативними планами, «в яких дається найбільш коікрд ная і в максимально можливій мірі ... кількісна xnpal теристика перспектив і заходів ». Загалом« складаємо ^ 43В ; плани не можуть розумітися як строго точна, так би мовити, « ка-[пінна »директива» ". Виявивши ряд несообразностей в таблично-стрункому плановому проекті Струміліна, Кондратьєв побачив неправильний діагноз по-діженія і значення сільського господарства, відсутність узгодженості між його розвитком (виробництво, споживання , експорт) і проектованої динамікою капіталовкладень у промисловості, I порушення принципу безкризового розвитку продуктивних j Гіл. Особливу триногу у Кондратьєва викликало числення Струм-| вим розмірів накопичень і капіталовкладень у промисловості, виходячи з передумови, що для продукції засобів виробництв-[на «ринком є насамперед сама промисловість », і в відкликання від перспектив розвитку сільського господарства, які Стру-| Мілін вважав зумовленими за наявності плану промисловості. Кондратьєв попереджав про теоретичну спірність та практичної небезпеки такої системи побудов, має небезпеку в найближчій i [єктів або величезним дефіцитом сільськогосподарських про-') идля споживання їх сільський населенням, або пренращені-JCP is країну, импортирующую продукти харчування та сільськогоспо-ються товари вообще16. Різким підвищенням на 1928 р. ідеологічного градуси еконо- '-, ких дискусій «телеологічний» підхід «зашкалив» в Аполо- ^ енеральний лінії партії »і форсованої індустріалізації- <На роль провідника« генеральної лінії »в плановій роботі . t нулся Струмилин:« Основним завданням в області плану являють- еододеніе несоіішшстаческіх елементів іепа, тобто подолавши- i гіхіі товарно-капіталістичного господарства »17. Це завдання бу- Прешов, якщо «ми зможемо диктувати не тільки оптові, але і г (чние ціни як виробникові, так і споживачеві». Струм- | відчуваючи за своєю спиною впливову підтримку, поспішив і! ить заперечення Кондратьєва «неонародніческіе» (у статті ч'стріалізація СРСР і епігони народництва »), а в дискус- п'ятирічному плані розвитку народного господарства СРСР у Ком- мии (1928) особливо наголосив - проти Кондратьєва, Базарова мана як «незалежних вчених, які хочуть диктатури цього Кондратьєв Н Д. Проблеми економічної динаміки. М., 1989. -132 . Там же. С) п'ятирічному плані розвитку народного господарства СРСР. Дискусія муністіческой академії. М,-Л., 1928. С. 29-30, 37. 437 генетичного підходу »- телеологічний характер плану як Ц різка партійної програми» 11 *. На цей «аргумент» Струміліна і його заява, що «наука -: служниця партійних установок», В.А. Базаров від імені «генетич! кого спрямування »відповів саркастичними зауваженнями про« зі піфагорейської теорії пізнання ». Але це був останній виклик нетической напрямки переміг телеологічному, закріплю ному в крутому віражі «генеральної лінії партії»: «наші плани ц не планами-прогнози, що не плани-здогадки, а плани-діректііи» 1 Поворот І. Сталіна до системи надзвичайних заходів, волюнтарі | кого підхльостування темпів індустріалізації і осуществлеь насильницької суцільної колективізації з ліквідацією кула ^ ства як класу викликав протест М. Бухаріна, який виступив на рея тіруемой їм «Правді» із статтею під характерною назвою «Зам! ки економіста »(30 листопада 1928). Бухарін доводив, що плани {вання завищених темпів промислового зростання упреться в «вузькі місця» можливостей сільського господарства і призведе до господарства! вим диспропорцій. Однак в 1929 р. Бухарін і його прихильники керівництві партії були звинувачені в «правий ухил» і усунений i від «генеральної лінії». Встановився режим особистої влади Спи на, який «розгромив» «антимарксистську теорію рівноваги зневажливо назвав баланс ЦСУ« грою в цифири ». Економісти, «викриті» у захисті ринкових відносин принципу рівноваги, були піддані не тільки паплюження, поліцейським репресіям. Справжнім контролем Сталіна ГПУ cd бріковало в 1930 р. процеси нібито діяли в СРСР «Тру! вої селянської партії »на чолі з Кондратьєвим та Юровський | [« Союзного бюро РСДРП (м) »на чолі з Громанна і Базаровим. Головний сценарист сфабрикованих справ у листах председате ОГПУ Менжинського і своєю «правій руці» Молотову давав рас ряжения: «провести крізь стрій рр.. Кондратьєва, Юровського, нова і т.д. »,« Кондратьєва, Громана і пару-другу мерзотників нув обов'язково розстріляти »20. В цей же час в економічних жур | лах одна за одною йшли статті з викриттями Економіст »-« Е дителей »і заявами на кшталт« благо революції - вищий закон! коли цей закон вимагає, ми повинні йти на порушення і разру ^ ня рівноваги ». Після «великого перелому» економічна думка СРСР 6t | затиснута в ідеологічні лещата. 8 Там же. С. 78-82. 'Сталін І. Соч.Т. 10. С. 327. "Листи І.В. Сталіна В.М. Молотову. М, 1995. С. Ш, 194. 438 |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "2.« Генетика »і« телеологія » в дискусіях про методи побудови господарських планів " |
||
|
||