16.6. Аналіз трудомісткості продукції
Трудомісткість - витрати робочого часу на одиницю або весь обсяг виготовленої продукції. Трудомісткість одиниці продукції (ТІ) розраховується відношенням фонду робочого часу на виготовлення i-го виду продукції до обсягу його виробництва в натуральному або умовно-натуральному вимірі. Можна розрахувати і трудомісткість одного рубля продукції (загальний фонд робочого часу на виробництво всієї продукції потрібно розділити на вартість випущеної продукції). Отриманий показник - зворотний середньогодинної вироблення продукції.
Зниження трудомісткості продукції - найважливіший фактор підвищення продуктивності праці. Зростання продуктивності праці відбувається в першу чергу за рахунок зниження трудомісткості продукції, а саме за рахунок виконання плану оргтехмероприятий (впровадження досягнень науки і техніки, механізація і автоматизація виробничих процесів, вдосконалення організації виробництва і праці), збільшення питомої ваги покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, перегляду норм виробітку і т.д.
У процесі аналізу вивчають динаміку трудомісткості, виконання плану по її рівню, причини, її зміни та вплив на рівень продуктивності праці. Значний інтерес представляє порівняння питомої трудомісткості продукції на різних підприємствах, що дає можливість виявити передовий досвід і розробити заходи щодо його впровадження на аналізованому підприємстві.
З таблиці. 16.9 видно, що планове завдання щодо зниження трудомісткості продукції в цілому по підприємству значно перевиконано. Планове завдання щодо зниження трудомісткості продукції до минулого року: 2,915 / 2,94 х100 - 100=-0,85%, фактичне зниження трудомісткості до рівня минулого року:
2,681 / 2,94 х 100=91 , 2%; 91,20 - 100=-8,8%.
Аналіз динаміки та виконання плану за рівнем трудомісткості продукції
Між зміною загальної трудомісткості і середньогодинноївиробленням існує обернено пропорційна залежність. Тому, знаючи, як змінилася трудомісткість продукції, можна визначити темпи приросту середньогодинного виробітку:
темпи приросту середньогодинного виробітку
Фактична трудомісткість нижче планового рівня на 8%. Знайдемо темп зростання продуктивності праці:
темп зростання продуктивності праці
І навпаки, знаючи темп зростання продуктивності праці,. можна визначити відсоток зниження трудомісткості продукції.
Відсоток зниження трудомісткості продукції
Оскільки між трудомісткістю продукції і рівнем продуктивності праці існує обернено пропорційна залежність, то загальна питома трудомісткість продукції залежить від тих же факторів, що і середньогодинна вироблення робітників.
Питому фактичну трудомісткість в порівнянних з планом умовах можна представити у вигляді алгоритму:
де ВПФ - фактичний обсяг валової продукції; ВПстр, ВПк.п - відповідно зміна обсягу валової продукції за рахунок структури виробництва і кооперованих поставок; Тф - фактичні витрати робочого часу на випуск продукції; Тн - непродуктивні витрати часу; Те-економія робочого часу у зв'язку з впровадженням заходів НТП.
Розрахунок впливу факторів на зміну рівня трудомісткості продукції можна провести за методикою, описаною в параграфі 16.4.
У процесі подальшого аналізу необхідно вивчити показники питомої трудомісткості за видами продукції.
Як видно з табл. 16.10, загальна трудомісткість продукції в порівнянні з планом знизилася на 8970 чел.-ч. У зв'язку із збільшенням обсягу виробництва продукції та зміни її структури витрати праці зросли на 17880 люд.-год (297720 - 279840), а за рахунок зниження питомої трудомісткості продукції скоротилися на 27450 люд.-год (270 270 - 297 720).
Значно знизилася і питома трудомісткість: по виробу А - на 3,5%, по виробу В - на 6,25, по виробу С - на 10,0, по виробу D-на 17% , а в цілому по підприємству її середній рівень знизився на 5,85%.
Аналіз питомої трудомісткості за видами продукції
Зниження або підвищення середнього рівня питомої трудомісткості може відбутися за рахунок зміни її рівня за окремими видами продукції (TEI) і структури виробництва (УД). При збільшенні питомої ваги більш трудомістких виробів середній її рівень зростає, і навпаки:
Вплив цих факторів на середній рівень трудомісткості можна визначити методом ланцюгової підстановки через середньозважені величини:
Зміна середнього рівня питомої трудомісткості відбулося за рахунок:
зниження індивідуальної трудомісткості окремих виробів:
збільшення питомої ваги більш трудомісткої продукції (вироби С і D) у загальному випуску:
Розрахунок впливу структурного фактора на зміну середнього рівня питомої трудомісткості можна виконати і способом абсолютних різниць за даними табл.
Слід мати на увазі, що зміни в рівні трудомісткості не завжди оцінюються однозначно. Іноді трудомісткість зростає при значному питомій вазі знову освоюваної продукції або поліпшення її якості. Щоб домогтися підвищення якості, надійності та конкурентоспроможності продукції, потрібні додаткові витрати праці і коштів. Однак виграш від збільшення обсягу продажів, більш високих цін, як правило, перекриває програш від підвищення трудомісткості виробів. Тому взаємозв'язок трудомісткості продукції та її якості, собівартості, обсягу продажів і прибутку повинна перебувати постійно в центрі уваги аналітиків.
Для всебічної оцінки виконання плану по трудомісткості продукції та виявлення резервів зростання продуктивності праці необхідно аналізувати виконання норм виробітку робітниками-відрядниками індивідуально і в середньому по підприємству.
За даними табл.16.11 можна розрахувати середній рівень виконання норм виробітку (Кнв) робітниками-відрядниками за середньозваженою арифметичній:
Виконання норм виробітку робітниками-відрядниками
У плані передбачалося виконання норм виробітку в цілому по підприємству на 110. Отже, план по продуктивності праці робітників-відрядників перевиконано на 4,8% [(115,2 - 110) / 110 х 100]. Враховуючи, що питома вага відрядників в загальній чисельності робітників становить 80% (132/165 х 100), середньогодинна вироблення робочого зросла на 3,84% (4,8 х 80/100), або на 13,17 тис.руб. (343,05 х 3,84 / 100), а трудомісткість продукції знизилася на 3,7% [(3,84 х 100 / (100 + 3,84)].
Однак, як показують результати аналізу, завдання по зростанню продуктивності праці не виконано значною кількістю робітників. Так, 17 осіб не виконали норми виробітку, а вироблення 35 людина не досягла середнього планового рівня. Цей факт повинен привернути увагу до якості технічного нормування, створенню умов для виконання і перевиконання технічно обгрунтованих норм виробітку всіма робітниками.
На закінчення аналізу слід визначити резерви зниження питомої трудомісткості продукції за окремими виробам і в цілому по підприємству за допомогою розрахунково-конструктивного способу, використаного нами при підрахунку резервів зростання середньогодинної вироблення (см. параграф 16.4):
Інформація, релевантна "16.6. Аналіз трудомісткості продукції"
- 22.2. Планування трудомісткості виробництва
аналізу виробництва, виявлення резервів зниження трудовитрат на майбутній плановий період. Розрахунки трудомісткості виробничої програми вимагають висококваліфікованого підходу до виконання робіт з нормування праці, бо від них залежить обгрунтованість розрахунків усіх інших трудових виробничих - 16. ЗАВДАННЯ І ОБ'ЄКТИ АНАЛІЗУ ВИРОБНИЧИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
аналіз виробничої програми , в якій намічаються можливі в певні періоди часу рівні виробництва. Виробництво продукції оцінюється за допомогою натуральних, вартісних, умовно натуральних показників і в одиницях трудомісткості. Показник обсягу виробництва характеризується валовою і приватної продукцією, а її випуск - готовою і товарною продукцією. Підприємство визначає - 40. АНАЛІЗ СОБІВАРТОСТІ ОКРЕМИХ ВИДІВ ПРОДУКЦІЇ
аналізі калькуляцій собівартості окремих видів продукції фактичні витрати в цілому і по окремих статтях порівнюються з плановими показниками, а по порівнянній продукції - з даними попереднього року. Особливу увагу необхідно приділити виробам, складовим найбільшу питому вагу в обсязі продукції. Значний перевитрата може бути допущений за окремими статтями калькуляції при відсутності - Питання 26. Статистика продуктивності праці. Показники статистики праці
аналіз результативності праці в процесі виробництва товарів і послуг. Рівень продуктивності праці виражається двома показниками: 1) показником середньої вироблення продукції в одиницю часу, тобто кількістю продукції, виробленої в одиницю часу; 2) трудомісткістю одиниці продукції , тобто витратами часу на одиницю продукції. Для подальшого вивчення продуктивності праці - Питання 28. Аналіз динаміки продуктивності праці в умовах виробництва однорідної продукції
аналізі динаміки продуктивності праці в умовах виробництва однорідної продукції використовуються індекси продуктивності праці. Існує кілька методів визначення даних індексів: 1) метод, при якому зіставляються прямі показники рівня продуктивності праці: {foto84} де Q1, Q0 - кількість виробленої продукції в звітному і базисному періодах відповідно; T1, T0 - - 21.3 Аналіз використання робочого часу та трудомісткості продукції
аналізу: звіт з праці, баланс робочого часу одного робітника, дані відділу кадрів, фотографії робочого дня. Аналіз зручно проводити, звівши необхідні дані в таблицю за типом табл. 21.4 за матеріалами якої здійснимо оцінку ефективності використання робочого часу. Розгляд даних, наведених у табл. 21.4, дозволяє зробити висновок про те, що на підприємстві робочий час - 2.8.3. Кластерний аналіз
аналіз - один з методів багатовимірного аналізу, призначений для групування (кластеризації) сукупності, елементи якої характеризуються багатьма ознаками. Значення кожного з ознак служать координатами кожної одиниці досліджуваної сукупності в багатовимірному просторі ознак. Кожне спостереження, що характеризується значеннями декількох показників, можна представити як точку в - § 3. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ ПО ФАКТОРАМ
трудомісткість якого вироби в загальному обсязі виробництва, визначається за формулою: де: Т - відсоток зниження трудомісткості продукту,% Д - питома вага даного продукту в загальному обсязі виробництва ,%. Загальний приріст продуктивності праці по всіх факторів визначається простою їх складанням: Потім порівнюється отриманий результат з програмою розвитку галузі (підприємства) і - Парадокс Леонтьєва
аналізу конкретних статистичних даних стосовно різним країнам. При цьому економісти прагнули з'ясувати існування кореляційної залежності між співвідношенням капіталі-і трудонасищенних галузей економіки окремих країн і реальною структурою їх експорту та імпорту. Найбільш відоме дослідження такого роду було здійснено в 1953 р. відомим американським економістом - 39. АНАЛІЗ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ ПО калькуляційні статті ВИТРАТ
аналізі зміни непрямих витрат (загальновиробничих і загальногосподарських) вивчаються їх кошторису у звітному році порівняно з попереднім роком і дані аналітичного обліку по рахунку 25 «Загальновиробничі витрати» і рахунку 26 «Загальногосподарські витрати». При виявленні втрат від браку аналізуються їх причини за актами ВТК і за рахунком 28 «Брак у виробництві» і приймаються заходи до їх - Питання 27. Натуральні, трудові та вартісні показники рівня продуктивності праці
трудомісткість: w=Q / T, де Q - обсяг виробництва в трудових одиницях виміру. Гідність трудового методу полягає в тому, що з його допомогою можна виміряти продуктивність праці робітників, що виконують різні види робіт. Однак даний метод також характеризується обмеженою сферою застосування, т. к. нормативи трудомісткості на різних підприємствах не збігаються. Трудовий метод - 32. АНАЛІЗ БЕЗЗБИТКОВОСТІ, ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА
аналізу співвідношення витрат, обсягу виробництва і прибутку можна виявити фактори росту прибутку, а також вплив економічних показників на ефективність обсягу виробництва. Фактори зростання прибутку: 1) підвищення рівня організації виробництва, 2) збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції; 3) підвищення якості продукції; 4) відповідність науково-технічному рівню; 5) підвищення ціни; - 28. АНАЛІЗ забезпеченість підприємства трудовими ресурсами
аналізу необхідно використовувати дані первинного обліку та скласти аналітичну таблицю, в якій чисельність персоналу звітного року порівнюється з чисельністю попереднього року. При необхідності в цю таблицю можна ввести планові показники звітного року, що може розширити аналіз досліджуваного питання в частині досягнення запланованих рівнів в організації праці на підприємстві. - 2. КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ АНАЛІЗУ ФХД
аналізу: суспільного господарства в цілому; економічного чи адміністративного району; галузей матеріального виробництва; підприємства; підрозділи підприємства і т. д. По суб'єктах аналіз класифікується залежно від того, хто його виробляє: економічні служби підприємств; органи господарського управління; кредитні, фінансові та статистичні організації. Залежно від мети - 4.10.5. Аналіз браку
аналізу є виявлення винних у тому, що частина продукції підприємства виявилася не відповідною нормативам. З цієї точки зору, аналіз шлюбу є частиною контролю ефективності діяльності всіх працівників підприємства. Слід, однак, пам'ятати про те, що сам по собі факт шлюбу не повинен бути причиною чи приводом для прийняття конкретних санкцій проти працівника або підрозділу, - 5.2 Показники і методи вимірювання продуктивності праці
трудомісткість. Вони пов'язані між собою обернено пропорційною залежністю і виражаються формулами: (5.1) (5.2) де В - вироблення; Тn - трудомісткість; V-обсяг продукції (робіт, послуг) у відповідних одиницях; Т - трудові витрати на випуск продукції (проведення робіт, виконання послуг) у відповідних одиницях. У масштабі народного господарства рівень продуктивності праці (виробітку) - ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ГОСПОДАРСТВА
трудомістке машинобудування, лісова промисловість, целюлозно-паперова, лісохімічна промисловість, виробництво будівельних матеріалів, ^ скляна, шкіряна (Марій Ел, Чувашія), легка (Чебоксари, Йошкар-Ола, Саранськ, малі та середні міста), харчова. Провідні галузі сільського господарства - зерноводство, картоплі-, овочівництво, технічні культури (Чувашія, Мордовія), тваринництво, - 37. ЗНАЧЕННЯ, ЗАВДАННЯ І ДЖЕРЕЛА АНАЛІЗУ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ
аналізу собівартості продукції: вивчення та оцінка рівня собівартості продукції, виявлення факторів, які впливають на рівень собівартості, і визначення їх розмірів; розробка заходів щодо подальшого зниження собівартості продукції. Джерелами аналізу собівартості продукції будуть служити ф. № 5 з «Звіт про витрати на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг) підприємства