Калькуляційні статті витрат, їх склад і методи розподілу витрат за видами продукції формуються з урахуванням характеру і особливостей виробництва. Виділяють наступні калькуляційні статті, що відображають динаміку собівартості продукції: сировина та матеріали; зворотні відходи (віднімаються); паливо і енергія на технологічні цілі; основна зарплата виробничих робітників; додаткова зарплата виробничих робітників, відрахування на соціальні потреби виробничих робітників; витрати на освоєння та підготовку виробництва; загальновиробничі витрати; загальногосподарські витрати; втрати від браку; інші виробничі витрати. Статті витрат показують, на які цілі зроблено витрати, а таблиця демонструє, за якими статтями мала місце економія в порівнянні з попереднім роком, а за якими - допущений перевитрата.
Встановлюються статті витрат, за якими відбулися найбільші зміни, і з'ясовуються їх причини. Причини зміни витрат по змінним статтям: збільшення (або зниження) обсягу продукції і зміна її структури; зміна норм витрати і цін на матеріали, паливо, енергію; зміна трудомісткості продукції і середньогодинної оплати праці за статтею « Основна заробітна плата виробничих робітників »та ін Причина зміни витрат на підготовку і освоєння виробництва встановлюється шляхом порівняння кошторисів цих витрат за звітний і попередній роки. При аналізі зміни непрямих витрат (загальновиробничих і загальногосподарських) вивчаються їх кошторису у звітному році порівняно з попереднім роком і дані аналітичного обліку по рахунку 25 «Загальновиробничі витрати» і рахунку 26 «Загальногосподарські витрати».
При виявленні втрат від браку аналізуються їх причини за актами ВТК і за рахунком 28 «Брак у виробництві» та вживаються заходи до їх усунення. Аналіз інших виробничих витрат проводиться за видами їх складу, з'ясовуються причини їх зміни у звітному році порівняно з попереднім роком. Вплив зміни факторів на зміну собівартості продукції аналізується способами різниць або ланцюгових підстановок.
|
- 38. СТРУКТУРА І СКЛАД СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ
аналізі собівартості продукції. Постійні витрати (амортизація, оренда приміщень, податок на майно, погодинна оплата праці робітників, зарплата і страхування адміністративно господарського апарату) залишаються стабільними і при зміні обсягу виробництва. Змінні витрати (відрядна зарплата виробничих робітників, сировина, матеріали, технологічне паливо, електроенергія) змінюються
- § 2. СКЛАД І СТРУКТУРА СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ
собівартість продукції, у практиці планування та обліку класифікуються за економічними елементами і статтями калькуляції. Перелік цих елементів і статей являє собою склад собівартості продукції. Структура ж собівартості продукції - це співвідношення цих елементів і статей між собою, виражене у відсотках до загального підсумку. Класифікація за економічними елементами використовується для
- Питання 60. Статистичні показники собівартості продукції. Динаміка середнього рівня собівартості продукції
собівартість продукції, необхідно ввести такі позначення: z0 - собівартість одиниці продукції у базисному періоді; zпл - планова собівартість одиниці продукції в звітному періоді; z1 - фактична собівартість одиниці продукції в звітному періоді ; qпл - плановий обсяг випуску продукції в звітному періоді; q1 - фактичний обсяг випуску продукції у звітному періоді.
- Питання 61. Загальні показники рівня і динаміки собівартості продукції
аналізувати рівень і динаміку витрат на виробництво і реалізацію різнорідної продукції по підприємству в цілому. Для аналізу зміни собівартості виробленої продукції порівняно з планом або базисним періодом розраховується агрегатний індекс собівартості продукції: {foto185} де? Z1q1 - фактична собівартість виробленої продукції в звітному періоді;? Z0q1 - витрати на
- 35. ВИДИ СОБІВАРТОСТІ
собівартості. Собівартість одиниці продукції (калькуляція) показує витрати підприємства на виробництво і реалізацію конкретного виду продукції в розрахунку на одну натуральну одиницю; дозволяє характеризувати рівень і динаміку витрат на виробництво продукції в цілому по промисловості. Виробнича собівартість валової продукції - представляє собою витрати, що включаються в
- § 5. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ЗНИЖЕННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОМИСЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ І МЕТОДИ ЇЇ РОЗРАХУНКУ
собівартістю продукції включає планування, облік, регулювання, звіт і організацію заходів щодо її зниження. У цих цілях використовується система показників собівартості, яка в сучасний період представлена наступною. 1. Кошторис витрат на виробництво (за економічними елементами витрат). 2. Собівартість всієї товарної продукції (за статтями калькуляції). 3. Собівартість одиниці найважливіших
- 33. Калькулювання собівартості
собівартості продукції являє собою систему прийомів, використовуваних для обчислення собівартості певної одиниці. Метод калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) визначає (шляхом використання певних розрахунків) собівартість всієї товарної продукції, виробленої підприємством, та її окремих частин, а також собівартість конкретних видів виробів. За допомогою методу
- Питання 62. Аналіз впливу окремих факторів на зміну собівартості продукції
собівартості продукції здійснюється за допомогою індексного методу. Індекс витрат на виробництво можна представити як добуток індексу собівартості і індексу фізичного обсягу продукції: {foto192} де z1, z0 - собівартість одиниці продукції в звітному і базисному періодах; q1, q0 - обсяг виробленої продукції в звітному і базисному періодах. Відносний приріст витрат на
- 21. АНАЛІЗ ВТРАТ ВІД ШЛЮБУ
аналізують показники в динаміці; визначають питому вагу шлюбу в собівартості товарної продукції за періодами, дають оцінку; визначають вплив зміни втрат на величину обсягу випуску, тобто суму недовипущенной продукції в результаті допущеного шлюбу. Щоб розрахувати обсяг недовипущенной продукції, необхідно обсяг продукції звітного року помножити на рівень браку в собівартості
- 37. Попроцессной І ПОЛУПРОЦЕССНИЙ методів калькулювання
собівартості продукції (робіт, послуг) - застосовується підприємствами, що виробляють серійну, масову продукцію або володіють безперервним, постійним виробничим процесом. При здійсненні даного методу облік витрат проводиться за певний період часу, за який виробляється певна кількість продукції. Собівартість одиниці продукції розраховується шляхом ділення загальної
|