Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Висновки |
||
1. Феодальна економіка зароджувалася в результаті розпаду двох соціально-економічних систем: рабовласницької і первісної общини. Але частіше феодальний лад походить від первіснообщинного. Продуктивні сили феодального суспільства порівняно з рабо-владельческим і первіснообщинним представляли собою більш високу ступінь економі-чного розвитку, але виробництво грунтувалося на ручній праці селян і ремісників. 2. Основними рисами феодальної системи є: - слабо розвинене суспільний поділ праці і панування натурального господарства; - панування великої земельної власності, що знаходиться в руках феодалів; - селяни, що є головною продуктивною силою, були лише держателями землі на певних умовах (панщина і оброк), у їх власності були основні знаряддя праці, худобу, будинок; - три основні форми ренти: відробіткова, натуральна і грошова; - станове неполноправие селян, тобто повне підпорядкування селян влади феодалів, особиста і поземельна залежність, судове підпорядкування влади феодалів; - переважання аграрного сектора в розвитку економіки, реміснича праця з'єднаний і підпорядкований праці землеробського; - низький рівень техніки, що застосовується у дрібному виробництві, ручна праця, що надавало особливого значення виробничим навичкам; - ієрархічна структура феодального стану; - вплив релігії на економіку і політику. 3. Феодальна система у своєму розвитку пройшла три етапи: 1) Раннє Середньовіччя (V - X ст.). У цей період відбувається формування великої феодальної власності, формує-ся шар залежного селянства, встановлюються васально-ленні відносини, селянивтрачали особисту свободу; 2) Високе Середньовіччя (XI - XV ст.). У цей період успішно розвивається не лише сільське господарство, а й відроджуються міста, що перетворюються в цен-вки ремесла і торгівлі; 3) Пізніше Середньовіччя (XV - XVII ст.). У цей період відбувається криза і розкладання феодальної економіки, і зародження капіталізму. 4. Феодальна економіка виявилася стійкішою, ніж рабовласницька, так як селяни мали можливість вести своє господарство і були зацікавлені у зростанні його продуктивно-сті. 5. Міста виникли в результаті процесу відділення ремесла від землеробства. Основою життя міста було товарне виробництво - ремесло і продаж виробів. 6. Ганзейського союзу займався організацією посередницької торгівлі: із слов'янських і скандинавських країн у Західну Європу вивозилися сільськогосподарська сировина, ліс, хутрові-на, дьоготь, сіль. На ринки скандинавських країн, Польщі та Північної Русі йшла реміснича продукція Заходу, східні прянощі, виноградні вина, ліки. Ганза була не тільки торговим союзом, вона мала риси держави, стежила за безпекою торгових шляхів, сприяла забезпеченню торгових привілеїв для своїх членів за кордоном, виконувала певні дипломатичні функції, вела війни за збереження і утвердження своїх тор-гових прав і привілеїв. Вона володіла на Балтійському і Північному морях великими флотилія-ми. 7. На базі меняльноїсправи розвивався кредит, виникла практика безготівкового переказу грошей. Роль готівки став грати вексель (розписка міняйли), за яким його агент в певному місці видавав пред'явнику суму, внесену раніше. Міняльні контори стали називатися банками, а їх господарі - банкірами. Банки накопичували значні суми грошей, які авалі в позики під дуже високий відсоток або майно. Паралельно банківського капіталу успішно розвивався лихварський, кредитовавший престижні витрати феодалом, військових витрати. Банківський ж кредит в основному потрапляв у виробничу сферу, затиснуту цеховим виробництвом, тому багаті банківські контори заводили торговельні підприємства, рудники, великі купці спрямовували свій капітал у кредитно-лихварську сферу. Виникли торгово-банківські-лихварські фірми, що грали величезну роль не тільки в економічній, але і в політичному житті Європи. 8. Епоха Відродження була підготовлена всім ходом європейського розвитку: по-перше, в XIV-XV ст. широкого поширення набули товарно-грошові відносини, по-друге, економічна, політична та громадська життя звільнилися від впливу релігії і цер-Ковно інститутів, складалася мораль, що виправдує «чесне збагачення, радості світ-ської життя», накопительство. 9. Велику роль в розкладанні феодалізму та становленні капіталізму зіграли Великі географічні відкриття, передумовами яких були: зростання попиту на гроші, державне об'єднання багатьох країн, успіхи в науці і техніці, що створили можливості для тривалих подорожей. Результатом Великих географічних відкриттів стало: переміщення торгових шляхів в Атлантичний океан; відкриття нових торгових шляхів і невідомих раніше країн, що дозволили європейським країнам отримати дешеві джерела сировини, розширити ринки збуту; розширення сфери світової торгівлі; встановлення стабільних економічні зв'язки між окремими частинами світу; торгове освоєння нових земель; включення в світовий товарообіг продуктів, раніше не відомих європейцям; міжнародний поділ руда; поява світового господарства і ринку; «революція цін» і т.д. У результаті Великих географічних відкриттів склалася система колоніалізму і уста-новілся головний принцип колоніального господарства: вивіз дешевої сировини і продовольства, ввезення промислових товарів, а потім капіталу, використовуючи дешеву робочу силу. 10. Ознаками первісного нагромадження капіталу є: накопичення в руках від-ділових осіб значних грошових коштів, необхідних для організації товарного виробництва; звільнення виробника від феодальної залежності; відділення безпосереднього виробника від засобів виробництва, створення внутрішнього ринку; поява мануфактур. 11. Англія вважається класичною країною первісного нагромадження капіталу, по-скільки в ній раніше інших країн почався перехід від ручної праці до машинного, вона краще за інших була підготовлена до нього: по-перше, рано скасовано кріпосне право і ліквідірова-на феодальна роздробленість, по-друге , насильницький згін селян із землі забезпечив розвиваючу промисловість робочою силою, по-третє, накопичені величезні фінансові кошти в результаті пограбування колоній, піратства та розвитку зовнішньої торгівлі, по-четверте, релігійна терпимість до наукових досліджень. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " Висновки " |
||
|