|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
60. Згуртованість трудового колективу
|
|
Сам трудовий колектив є найважливішим мотиватором трудової діяльності, фактором підтримки індивідуальних зусиль працівників, стимулюючої та творчої середовищем, в якій розкриваються індивідуальні здібності працівників. Ефективність спільної трудової діяльності багато в чому визначається рівнем згуртованості трудового колективу.
Згуртованість характеризується привабливістю трудового колективу для кожного його члена, бажанням залишатися в його складі, а також розвиненістю співробітництва та групових комунікацій на основі взаємної підтримки та обміну досвідом. Вона проявляється в спрацьованості, відповідальності та обов'язковості членів колективу один перед одним, узгодженості дій і взаємну допомогу в ході виконання виробничих завдань. За своєю спрямованістю внутрішньоколективних згуртованість може бути:
1) позитивною - функціональної, орієнтованої на досягнення виробничих цілей, підвищення продуктивності праці та якості продукції;
2) негативною - дисфункциональной , спрямованої на реалізацію цілей соціально-психологічних груп чи окремих особистостей, що суперечать цілям всього колективу.
Внутрішньоколективних згуртованість є найважливішою інтегративної характеристикою колективу, що свідчить про рівень його соціального розвитку. Значення внутрішньоколективних згуртованості різко зростає під впливом ускладнення змісту праці, підвищення рівня освіти та запитів працівників. Багато організацій розвивають групову згуртованість за допомогою поширення автономних самоврядних груп, що базуються на інтенсивних комунікаціях (у Японії - гуртки якості). Такі групи самостійно визначають, хто, коли і які завдання виконує, самі задають ритм трудової діяльності, самі контролюють і регулюють трудовий процес і оцінюють результати праці.
Процес згуртування трудового колективу - це формування і підтримка єдності інтересів, цінностей, поведінки всіх його членів в ході трудової діяльності. Для визначення рівня згуртованості трудового колективу застосовуються такі показники: групові індекси соціометричного статусу та емоційної експансії, коефіцієнти оцінки міжособистісних відносин у колективі, коефіцієнти фактичної і потенційної плинності, число випадків абсентеїзму (прогули, запізнення на роботу та інші порушення трудової дисципліни), кількість конфліктів і трудових спорів.
На формування згуртованого трудового колективу впливають такі групи чинників:
1) організаційно-технічні: функціонування технічної підсистеми підприємства, створення необхідних умов для ритмічної роботи, взаємозамінність і взаємодопомога . Просторове розташування робочих місць зумовлює частоту контактів, спілкування в процесі праці, можливість обговорення поточних проблем;
2) економічні: узгодження матеріальних, майнових, економічних інтересів кожного члена колективу з інтересами підрозділів і підприємства в цілому;
3) соціально-організаційні: особливості комунікацій у трудовому колективі, соціально-психологічний клімат, стиль керівництва. Комунікації - це інструмент соціально-виробничого спілкування між працівниками, вони об'єднують і згуртовують працівників, спільне обговорення проблем підвищує більш усвідомленому вибору загальної лінії поведінки. В умовах дефіциту інформації з'являються чутки;
4) психологічні: поєднання індивідуальних особистісних властивостей працівників, їх сумісність. Сумісність проявляється у взаєморозумінні, взаємоприйнятності, співчутті, співпереживанні членів колективу один одному.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " 60. Згуртованість трудового колективу " |
- 1. Предмет соціології праці
Праця є основою життєдіяльності суспільства і кожного його члена, підприємства, організації: Праця - це багатоаспектне явище. Традиційно поняття «праця» визначається як доцільна діяльність людей, спрямована на створення матеріальних і культурних цінностей. Праця - це не тільки економічна, а й соціальна категорія, оскільки в процесі праці працівники та їх групи вступають у
- 56. Трудова організація і трудовий колектив
Трудова організація - це організаційно закріплена сукупність людей діють за єдиним планом для досягнення значущої для всіх членів організації цілі і для створення певного суспільно необхідного продукту або надання послуг. Такі трудові організації часто називають трудовими колективами. Трудовий колектив - це об'єднання працівників, що здійснюють спільну трудову
- 58. Соціальна структура трудової організації
Трудовий колектив як соціальний організм має і певну соціальну структуру. Існує кілька видів соціальних структур: виробничо-функціональна, цільова, професійно-кваліфікаційна, соціально-демографічна, суспільно-організаційна, соціально-психологічна і національна соціальні структури. Виробничо-функціональна структура трудового колективу включає
- 52. Трудовий потенціал
Трудовий потенціал являє собою сукупність усіх трудових можливостей, як людини, так і різних груп працівників і суспільства в цілому. Термін «трудовий потенціал» почав використовуватися, починаючи з 90-х рр.. XX в. Основними компонентами трудового потенціалу, є: здоров'я; моральність і вміння працювати в колективі; творчий потенціал; активність; організованість і
- Основне протиріччя капіталізму як обгрунтування
У прагненні обгрунтувати зв'язок соціалістичного способу виробництва з колективної формою власності на засоби виробництва, як це не здасться парадок-сальним, можна спертися на авторитет основоположників марксизму. А саме, використати для обгрунтування процесу колективізації власності основне (корінне) протиріччя капіталізму? між суспільним характером виробництва і
- Права конкретного працівника
Торжество справедливості на рівні колективу не передбачає з неминучістю повну справедливість по відношенню до конкретного працівника. Функції засновника тепер виконує трудовий колектив. Але, хоча працівник яв-ляется його членом, він не обов'язково зливається з ним. Різниця їх інтересів може во-плоти в протистояння. У підсумку по відношенню до рядового працівнику трудової колек-тив буде
- Форма усуспільнення
Пошук економічного обгрунтування соціалізму не можна вважати завершеним без з'ясування форми, в якій має бути здійснене соціалістичне обобществляя -ня засобів виробництва. Для вирішення цього питання слід знову звернутися до аналізу основного протиріччя капіталізму. Громадський характер виробництва проявляється не тільки на макроекономічного ському рівні у вигляді концентрації та
- 74. Фактори трудової адаптації
Трудова адаптація - двосторонній процес між особистістю і нової для неї соціальним середовищем. На трудову адаптацію нового працівника впливає безліч факторів, що визначають терміни, темпи і результати цього процесу. Серед факторів трудової адаптації виділяються дві групи: суб'єктивні і об'єктивні чинники. Об'єктивні чинники, це фактори, пов'язані з трудовим процесом, вони в
- № 201. Роль «Закону про державне підприємство» в економічному розвитку СРСР
. У червні 1987 був прийнятий закон про державне підприємство, який надавав заводам і фабрикам широку господарську самостійність. Керівники повинні були обиратися трудовими колективами і могли змінюватися, якщо їх робота була визнана неефективною і негативно позначалася на заробітках працівників. Таке самоврядування мало перетворити працівників у господарів підприємств,
- 81. Соціальна політика
Соціальна політика держави покликана забезпечувати підтримку певного рівня добробуту громадян, забезпечення їх матеріальних та інтелектуальних потреб, формувати повагу до гідності людини і забезпечувати соціальний мир у суспільстві. Організація як соціальна система, як стійка форма об'єднання людей, що мають спільні інтереси і цілі, характеризується різнобічністю
- 22.2. Форми власності
Історії відомі різні типи власності, головними з яких є загальна і приватна. Історично вихідною була спільна власність. Вона грунтувалася на спільній праці і спільному присвоєння його результатів. Надалі з'явилася приватна власність. У Росії відповідно до закону визнаються приватна, державна, колективна і інші форми власності. Приватна власність -
- 62. Поняття трудового поведінки
Поведінка людини - сукупність усвідомлених, соціально значущих дій, обумовлених розумінням власних функцій. Трудове поведінка людини є різновидом його соціальної поведінки. Соціальна поведінка це похідний компонент соціального середовища, який заломлюється в суб'єктивних характеристиках і актах дійових осіб, а також соціальну поведінку є результатом
- Права трудового колективу
Спочатку слід розглянути, як реалізуються права власності на рівні тру-дового колективу. У нашій моделі трудовий колектив виступає власником кількох факторів виробництва - праці, засновництва, капіталу і «землі» підприємства. Його відчуження від засобів виробництва (за винятком орендованих) усунуто. Він привласнює всю виручку від продажу товару, що залишився після сплати
- 58. СПРОБИ роздержавлення економіки У 80-Х РОКАХ
У перебудовний період була дозволена індивідуально-трудова діяльність, в 1988 р. було прийнято Закон про кооперацію в СРСР, а також Основи законодавства про орендні відносини. Швидкий розвиток індивідуального і кооперативного виробництва товарів і послуг в 1987-1988 рр.. продемонструвало, що ринок може відносно швидко наповнюватися товарами за рахунок недержавних форм власності.
- 69. Структура мотивів трудової поведінки
Слово «мотив» походить від латинського motivatio, що означає «рух». Мотив - це привід, причина, об'єктивна необхідність щось зробити, спонукання до якого-небудь дії. Мотив - це обгрунтування необхідності конкретної дії, мотиви складають комплекс суб'єктивних факторів мотивації поведінки. Мотив - це явище суб'єктивне, внутрішнє. Мотиви у сфері праці виконують такі
|