Головна |
« Попередня | Наступна » | |
7.2 Склад службовців і зміст їх праці |
||
Службовці відносяться саме до тих членів виробничого колективу, які, на відміну про робітників, самі безпосередньо не впливають на предмет праці, тобто своїми руками (з використанням засобів праці) не виробляють матеріальних цінностей або послуг, а створюють необхідні організаційно-технічні та соціально-економічні передумови та умови для ефективної праці людей, безпосередньо зайнятих виконанням виробничих операцій. Тим самим у сфері матеріального виробництва праця службовців є в такій же мірі необхідним і продуктивним, як і праця робітників. Вплив службовців на продукт сукупної праці здійснюється шляхом використання інформації, що характеризує стан виробничого процесу на керованому або обслуживаемом ними об'єкті в даний момент, і її перетворення у відповідні рішення (як у документальній формі - креслення, технологічні карти , плани, розпорядження тощо, так і в усній для зміни стану цього об'єкта в напрямку досягнення поставлених перед ним цілей і завдань). Тому головною особливістю праці службовців є інформаційний характер безпосереднього предмета і продукту їхньої праці, обумовлений принциповою відмінністю трудового процесу по його змісту і результатів. У той же час слід мати на увазі, що результати праці службовців в цілому повинні оцінюватися не за кількістю виданих розпоряджень або документів, а по їх впливу на діяльність всього колективу підприємства або підрозділу. Звідси випливає досить істотне специфічне вимога до вирішення питань організації праці службовців - попередній аналіз форм документації, методів і засобів виконання різних трудових функцій з метою виявлення та усунення структурних та документаційних надмірностей, вдосконалення організаційних форм управління з використанням можливостей автоматизованих систем. Іншою відмінною особливістю праці службовців є його розумовий характер. Ця особливість випливає з інформаційного характеру предмета і продукту праці, в силу якого службовцям, як правило, більшою мірою, ніж робітникам, доводиться затрачати нервово-емоційних зусиль, особливо при пошуку та реалізації рішень. Крім того, сам характер розумового навантаження різний у робітників і службовців. Службовці представляють досить велику і різнорідну за складом соціальну категорію. Відповідно до Єдиної номенклатурою посад службовців всі вони діляться на три категорії: керівники, фахівці та технічні виконавці (рис. 7.3). Такий поділ обумовлено тим, що функції службовців на підприємствах і в установах зводяться до здійснення керівництва, вироблення необхідних рішень і підготовці інформації. Кожній з категорій службовців притаманні свої особливості як з точки зору змісту праці та характеру розумових навантажень, так і з точки зору впливу на результати діяльності всього колективу підприємства. Керівники підприємств та їх структурних підрозділів здійснюють підбір і розстановку кадрів, координацію роботи виконавців і ланок виробництва і управління, забезпечують узгоджений, злагоджений і ефективний працю відповідних колективів. Рис. 7.3 - Класифікація посад службовців (стосовно виробничим колективам)
Фахівці (інженери, техніки, економісти та ін.) розробляють і впроваджують у виробництво нові або вдосконалені види продукції, технологічні процеси, технічні та економічні нормативи, а також форми і методи організації виробництва, праці та управління, забезпечують виробництво необхідною документацією, матеріалами, оснащенням, ремонтним та інших обслуговуванням. Технічні виконавці (обліковці, секретарі, друкарки та ін.) здійснюють переробку і передачу первинної інформації, підготовку та оформлення різних документів. Відповідно до виконуваними службовцями посадовими обов'язками можуть бути виділені три види розумової праці: евристичний, адміністративний і операторний. Евристичний праця (мається на увазі праця керівників та спеціалістів) в найбільш повної мірою відображає природу творчої розумової діяльності, її психофізіологічну сутність. За своїм функціональним призначенням евристичний праця характеризується як праця з дослідження та розробки різних питань. Він полягає в розробці перспективних і поточних планів діяльності, аналізі їх виконання, розробці та вдосконалення конструкцій або складу продукції, технологічних процесів, форм організації виробництва, праці та управління. Результатами цієї діяльності є вироблення і прийняття рішень, спрямованих як на постановку цілей і завдань, так і на визначення шляхів і методів їх здійснення. За своїм змістом евристичний праця складається з двох видів операцій: аналітичних і конструктивних. Аналітичні операції полягають в отриманні і сприйнятті необхідної для прийняття рішень інформації. До числа таких операцій залежно від форм і методів їх виконання відносяться: розгляд і вивчення різних документів і літературних джерел; проведення усних бесід, опитувань і безпосередніх спостережень; виклад результатів аналізу у відповідних документах (довідках, доповідях, аналітичних оглядах); постановка або уточнення діагнозу існуючого становища. Конструктивні операції пов'язані з підготовкою та прийняттям різного роду рішень. Ці операції розрізняються залежно від змісту, характеру та складності рішень, а також від відповідних методів їх індивідуального і колективного пошуку. Адміністративний праця (праця керівників, а також інших працівників, на яких, крім їх виконавських функцій, покладено функції керівництва) - це специфічний вид розумової праці, функціональним призначенням якого є безпосереднє управління діями і поведінкою людей в процесі їх трудової діяльності. Функціональне призначення адміністративного праці визначає його характерні риси, притаманні діяльності командира-начальника і педагога-вихователя в процесі спілкування з підлеглими. Безпосереднім результатом цієї праці є цілеспрямована, скоординована діяльність як окремих учасників суспільної праці, так і трудових колективів за рішенням стоять перед ним завдань. Процес адміністративного праці складається з виконання таких організаційно-адміністративних операцій: службово-комунікаційні операції (передача і прийом усної інформації шляхом телефонних переговорів, обходу робочих місць, прийому в кабінеті, пересування в межах підприємства); розпорядчі (доведення рішень до виконавців шляхом віддачі усних розпоряджень, письмових наказів, вказівок, встановлення завдань виконавцям або затвердження складених ними особистих планів роботи, усного інструктажу в процесі виконання завдань і доручень, складання та затвердження письмових інструкцій); координаційні (взаємна ув'язка роботи підрозділів і служб шляхом проведення нарад і засідань, складання плану-графіка виконання роботи із зазначенням виконавців і термінів); контрольно-оціночні (контроль виконання наказів, рішень нарад, планів, завдань, доручень, оцінка роботи колективів, підрозділів і виконавців, заохочення і стягнення). Операторний працю (мається на увазі праця, головним чином, технічних виконавців) - це праця з виконання стереотипних (постійно повторюваних) операцій детермінованого характеру, необхідних для інформаційного забезпечення процесів виробництва, праці та управління. За своїм змістом оперативний працю можна характеризувати як інформаційно-технічну роботу, що складається з наступних видів операцій: документаційні (письмова робота, оформлення документів, їх копіювання, розмноження, транспортування, зберігання, прийом та видача, обробка кореспонденції); первинно-лічильні та облікові (рахунок матеріалів, заготовок, напівфабрикатів, деталей, готової продукції, документів, реєстрація та контроль часу, табельний облік, облік роботи і простоїв обладнання та ін.); комунікаційно-технічні (сприйняття, перетворення, кодування і декодування інформації, звукова та оптична сигналізація, передача візуально сприйманих повідомлень, введення інформації в ЕОМ та інші технічні засоби); обчислювальні та формально-логічні арифметичні та алгебраїчні дії, інженерні та економічні розрахунки, а також інші операції переробки інформації за заздалегідь складеною програмою. В принципі будь-який з розглянутих видів розумової праці певною мірою зустрічається і у робітників. Так, евристичний працю відображає винахідницьку, раціоналізаторську, новаторську діяльність не тільки інженерно-технічних працівників, але й робітників. Адміністративний праця є невід'ємною частиною роботи бригадира або старшого робітника. Що стосується операторного праці, то він найбільшою мірою володіє рисами, притаманними і службовцям і робітникам. Проте, переважання розумових навантажень того чи іншого виду, характерне для службовців, накладає відповідний відбиток на вирішення питань організації і нормування процесів їх праці, вибору режимів праці та відпочинку, організації та оснащення робочих місць. Зміст праці службовців не залишається незмінним. Як показує вивчення змісту праці працівників функціональних служб підприємств, облікові, інформаційні та документаційні операції нерідко займають у них до 70% робочого часу. Тому в результаті застосування відповідних технічних засобів і, особливо, в умовах автоматизованих систем управління має суттєво змінитися зміст праці керівників і фахівців внаслідок передачі різного роду стереотипних, малозмістовних трудових функцій машинам і відповідного підвищення в їх роботі питомої ваги елементів творчості. Встановлено також, що концентрація і спеціалізація виробництва при створенні виробничих об'єднань шляхом відповідного перегляду організаційної структури дозволяє працівникам зосереджувати увагу на більш вузькому колі питань, тим самим забезпечуючи більш глибоку, якісну їх опрацювання. Таким чином, під впливом науково-технічного прогресу, створення нових методів і засобів праці, а також вдосконалення форм організації виробництва і управління розширюються творчі можливості керівників та спеціалістів, їх праця стає більш змістовним, все більш прибрати науковий характер. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 7.2 Склад службовців і зміст їх праці " |
||
|