«Особость» засновництва: У реальній дійсності правом власності на створений

Головна

Економіка

Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз

Головна → Економіка → Підприємництво. Бізнес →

« Попередня		Наступна »

Ю. Александров. СИНТЕТИЧНА КОНЦЕПЦІЯ ВАРТОСТІ, 2011 - перейти до змісту підручника
«Особость» засновництва
У реальній дійсності правом власності на створений продукт (товар) має засновник-капіталіст. 1. Ось як говорить про це Маркс: «Процес праці є процес між речами, кото-які купив капіталіст, між належними йому речами. Тому продукт цього процесу належить йому в тій же мірі, як продукт процесу бродіння в його винному похованням-бе »37. Маркс під капіталістом увазі власника капіталу, в нашому випадку капита-лист - це засновник, який володіє капіталом і «землею» підприємства. 2. У загальному випадку в якості засновника може виступати власник будь-якого фактора виробництва. Як правило, власник капіталу наймає робочу силу і на цій підставі отримує право власності на товар і привласнює додаткову вартість. Але можуть і власники робочої сили (орендарі, члени артілі або кооперативу) організувати вироб-ництво на позикових грошових ресурсах. Можливий навіть такий варіант, коли, при отсутст-вії оборотних коштів у підприємства, якась фірма може найняти належні йому фак-тори виробництва? робочу силу, капітал (засоби виробництва) і «землю» (у вигляді квот і дозволів на викиди шкідливих речовин в навколишнє середовище), компенсувати підприємству всі витрати і на правах власника товару привласнити додаткову вар-тість. Спільним для всіх прикладів є те, що власник будь-якого фактора виробниц-ства приймає на себе також функції засновника, тобто, забезпечення можливих ризиків. Незважаючи на формальне рівноправність факторів виробництва в процесі створення товару, його вартості, РСС і додаткової вартості, в реальній дійсності рав-ноправіе відсутня. Засновник-капіталіст займає особливе, привілейоване по-ложение серед власників факторів виробництва. Причина цієї «окремішність» полягає головним чином у тому, що він володіє ка-капіталом і «землею» підприємства, тобто, засобами виробництва і лімітованими природними благами, що входять до складу підприємства і задіяними в процесі створення продукту. Вкладаючи у виробництво товару власні або позикові кошти, засновник стає власником капіталу і «землі» підприємства. Дефіцитність цих факторів виробництва визначає привілейоване становище їх власника. Це дозволяє уч-редітелей-капіталісту виступити як наймача або орендаря відсутніх йому факторів виробництва (крім громадських благ). Саме факт найму / оренди фак-торів виробництва свідчить про порушення принципу їх рівноправності. Таким чином, проголошуване синтетичної концепцією рівноправність факто-рів виробництва при створенні товару і його вартості на практиці обертається особливим становищем засновника-капіталіста. Слід підкреслити, що ця «особливість» випливає не з концепції, не з її постулату (як «особливість» праці в трудовій теорії), а є наслідком існуючих суспільних виробничих відносин, наслідком оп-ределенного способу виробництва. Довідка. Продуктивні сили? ті сили (люди і засоби виробництва), за допо-могою яких суспільство впливає на природу і змінює її. Виробничі ставлення-ня? об'єктивно складаються відносини між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання. Спосіб виробництва? єдність продуктивних сил і системи виробничих відносин. Засновник-капіталіст виступає своєрідним посередником між власниками факторів виробництва та споживачами. Саме засновник-капіталіст формує вартість товару Спроізв, 1 і виробляє розподіл виручки. Він виплачує володів-цям інших факторів виробництва договірні ціни (засновницькі вартості) їх за-трат, що відображають компроміс, досягнутий в процесі найму чи оренди. Принципово, що в силу неможливості виділити значення ринкової ціни витрат цз.фп, i з ціни товару Ц1, засновник-капіталіст не має можливості виплатити справедливу ціну витрат факторів виробництва їх власникам, навіть якщо він поставить цю мету перед со-бій. Зрештою, засновник-капіталіст в силу «окремішність» свого становища, тобто в якості власника підприємства і в умовах найму / оренди інших факторів виробництва, володіє правом власності на товар. Це право служить підставою для присвоєння їм додаткової вартості, що виникає при обміні з споживачем.
« Попередня		Наступна »
= Перейти до змісту підручника =

Інформація, релевантна " «Особость» засновництва "
Ще раз про справедливість розподілу виручки « особливість »прав засновника-капіталіста підкріплюється догово-ром найму робочої сили. Ймовірно, для юристів договір найму дійсно є вагомим і вичерпним доказом права засновника-капіталіста на товар і при-присвоєнні додаткової вартості. Але з точки зору політекономії ніякої договір найму не може бути джерелом вартості і додаткової вартості, його наявність не може Належність підприємства «особливість». Грошові ресурси, вкладені засновником у підприємство, будуть повернуті йому протягом засновницького періоду виробництва товару. Тому наявність у засновника ресурсів, відсутніх у інших учасників пулу, не може служити підставою для присвоєння підприємства. Звичайно, існує ризик неповернення вкладених коштів, але ж саме він і со-ставлять основу витрат Розподіл доходу між споживанням і накопиченням «особливість» праці, з питання паразитичного споживання практично змикається з трудовою теорією! Але це тільки на перший погляд здається дивним. Просто таким чином виявляється синтетичний характер обговорюваної концепції вартості. Вследст-віє цього періодично «спливають» відомі положення і висновки інших теорій, але тут вони розглядаються під іншим кутом зору. Можна подумати, Права трудового колективу «особливість» положення засновника і його економіч-ські привілеї. Продукт тепер належить тим, хто його створив. Тому можна вважати, що кол-лектівізація засобів виробництва усуває відчуження безпосереднього виробляй-теля від результатів його праці. Оскільки трудящі стали власниками підприємства, усунутий найманий харак-тер праці: власник і працівник поєдналися в одній особі. Крива пропозиції фундація (див. нижче) і т. п. Однак у міру зростання виробництва роль цих факторів падає, що проявляється у зниженні Спроізв, 1 на на початковому ділянці кривої пропозиції. Після досягнення певного рівня випуску товару собівартість Стабія-зіруется? крива Спроізв, 1 проходить приблизно на однаковому видаленні від осі абсцис. У цей період вже присутні на ринку виробники мають Фундація фундація. Засновник приймає на себе основну частину можливих ризиків і ініціює виробництво продукту. Власник підприємства може використовувати позикові ресурси і найманий управлінський апарат, але засновник-ство завжди присутня в його діяльності і виділяє його серед інших власників факторів виробництва. Головною і визначальною функцією засновника є прийняття на себе Інші попередні зауваження засновництва. Витрати саме цих факторів виробництва повинні враховувати-ся у величині вартості товару. Однак, що собою конкретно являють собою ці затрати і які дії власників факторів виробництва повинні компенсуватися у вартості? Перш, ніж почати пошук відповіді на ці питання, необхідно зробити ще не скільки зауважень. По-перше, в цьому розділі аналізується участь Облік витрат капіталу і «землі» у вартості товару засновництва (з причини відсутності всякого ризику). Справа, види-мо, в тому, що, строго дотримуючись трудової теорії в ідеологічній та теоретичної сферах, на практиці мимоволі доводилося слідувати синтетичної концепції. Принципово, що зміст власників капіталу і «землі», також, як і їх сімей, не входить в їх МНТ. Справа в тому, що забезпечення відтворення суб'єкта і Облік витрат засновництва у вартості товару фундація? не якийсь особливий, а звичайний фактор виробництва, і воно має вартість і ціну. Засновник приймає на себе основну частину можливих ризиків і ініціює виробництво продукту, причому саме в такій послідовності. Власне кажучи, рішення про забезпечення ризиків власними ресурсами вже запус-кає процес створення підприємства. Потім засновник повинен найняти вищий Різниця вартостей суб'єктів обміну засновництва і суспільних благ. Вартість суб'єкта, розглянутого як споживача чужого товару спотр, 1 (спотр, 2), дорівнює максимальному обсягу власного товару, який він готовий віддати за одиницю чужого това-ра, щоб задовольнити якусь свою потребу. З двох останніх великовагових фраз випливає висновок, що РСС являє собою надлишок над старою вартістю, тобто, знову

© 2014-2022 epi.cc.ua