|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
6. Інші країни коммуністіческогоблока
|
|
Радянський Союз і Китай являють собою двекрупнейшіе економіки серед всіх централізований-но керованих соціалістичних чи комуністи-чеських країн. Разом з тим вони є країнами, в найменшій мірі орієнтованими на ри-нок. Інші країни Східної Європи, в частностіЮгославія і Угорщина, відводять цінами і частнойініціатіве більш значну роль в економіч-ської життя, ніж Радянський Союа
Відмінною рисою югославської економікіявляется те, що робочі управляють своїми фірма-ми і беруть участь в прибутках. Коли основиваетсяфірма, держава надає для її начальногофункционирования кредит. За користування креди-том фірма платить відсотки. Робочі вибирають со-вет робітників, який має право наймати і увольнятьменеджеров, фірми самі встановлюють собі уро-вень випуску, ціни та інвестиційні плани. Впринципі фірма належить швидше суспільству, ніж робочим, але оскільки робітники отримують неко-торую частку прибутку (яка піддається опо-
обкладенню з боку держави), собственностьчастічно знаходиться в руках робітників. Для фінансу-вання своїх інвестицій фірми можуть брати кре-дити в банках.
Більшість робітників зайняті в государственномсекторе економіки. Але є багато небольшіхчастних фірм, особливо в секторі послуг, напрімерпарікмахерскіе'і пральні. Вони можуть наніматьне більше 5 робітників. Значна приватна власність ність існує в сільському господарстві - 85% зем-ли знаходиться в приватному володінні.
Крім того, Югославія відрізняється від СоветскогоСоюза та Китаю масштабами своєї зовнішньої торгів-лі, особливо із західними країнами. Будь невеликі-Шая країна начебто Югославії приречена бути болеезавісімой від зовнішньої торгівлі, ніж такі огром-ні країни, як Китай і Росія. Але на відміну відінших країн Східної Європи Югославія відмови-лась приєднатися до Ради Економічної взаємо-мопомощі (РЕВ), заснованому Радянським Союзомдля об'єднання східно-європейських країн в тор-говое співтовариство. Протягом тривалого временіЮгославія абсолютно вільно торгує з західними-ми країнами; частка країн некомуністичного бло-ка в загальному обсязі торгівлі становить 65%.
Югославська економіка є смешаннойекономікой з приватною власністю на некото-рую частку продуктивного капіталу і простран-ством для приватної ініціативи при прийнятті рі-шень, що стосуються підприємництва. Тим неменш ринок в Югославії не є свободнофункціонірующім. Підприємства спільно уста-встановлюються ціни, а деякі ціни контроліруетгосударства Крім того, невідомо, в якій ступеня-ні на практиці робочі вільні у назначеніісвоіх менеджерів і виборі оптимальних (на іхвзгляд) способів функціонування підприємства.
У 70-ті роки економіка Югославії швидко рослатемпом майже 6% на рік, однак у 80-ті роки вона пере-живає період стагнації. Коли югославська сістемаобеспечівала швидке економічне зростання, вона ви-рухалася як модель для наслідування, в 80-ті ж го-ди до робочого управлінню проявляється меньшійінтерес Уповільнення економічного зростання в Югосл-вії послідувало за періодом отримання крупнихіностранних позик в 70-і роки.
Югославія постра-дала від світової кризи заборгованості майже втой же мірі, що й країни-боржники Латинської, чиї проблеми ми описували в гол. 39.
Угорщина здійснює процес реформ, направ-лених на те, щоб цінами в процесі розподілу ня ресурсів відводилася більш значна роль, ніж в інших східно-європейських країнах. Біль-шість приїжджають в Будапешт відразу ж узна-ють, що найшвидші таксі - це ті, які на-
ходятся у власності водіїв. Венгерскійопит з використання цін і деякої приватної інтенсивно вивчається уряду-ми інших соціалістичних країн, а з недавніхпор і Радянським Союзом16.
Централізоване планування, початок которо-му було покладено Радянським Союзом, використан-лось усіма країнами комуністичного блоку. Темне менш вони все більш наполегливо експериментами-руют з підходами, більшою мірою орієнтир-ванними на ринок. Економічне зростання в етіхстранах був не дуже швидким Країни коммуни-стіческого блоку так і не наздогнали західні країни.У деяких країнах, наприклад у Польщі, еконо-мічна і політична системи знаходяться у стані сильної напруженості.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " 6. Інші країни коммуністіческогоблока " |
- Передмова
Людвіг фон Мізес був і до цих пір відомий нашому читачеві тільки як незламний ліберал і безкомпромісний борець з соціалізмом і бюрократією. Вихід російською мовою його книги "Людська діяльність", з дня публікації якої пройшло рівно півстоліття, розкриває нам всю систему його поглядів, закономірним елементом і логічним завершенням якої є мізесовскій лібералізм. У цій книзі
- 2. Формальний і апріорний характер праксиологии
Заперечення існування будь-якого апріорного знання нова модна тенденція сучасної філософії. Все людське знання, стверджує вона, виводиться з досвіду. Цю позицію легко можна пояснити як перебільшену реакцію на крайнощі теології і помилкової філософії історії та природи. Метафізики прагнули інтуїтивно відкрити моральні заповіді, сенс історичної еволюції, властивості духу і матерії і
- 6. Індивідуальні та мінливі характеристики людської діяльності
Зміст людської діяльності, тобто переслідувані цілі і засоби, обрані і приємним для досягнення цих цілей, визначається особистими якостями кожного діючої людини. Окрема людина результат тривалої зоологічної еволюції, сформувала його фізіологічну спадковість. Він несе на собі відбиток своїх предків; його біологічна спадковість це екстракт, сухий
- 8. Концептуалізація і розуміння
Завдання наук про людську діяльність полягає в розумінні сенсу і значущості людської діяльності. Вони застосовують з цією метою дві різні пізнавальні процедури: концептуалізація (сonception) і розуміння-інтерпретація (understanding). Концептуалізація розумовий інструмент праксиологии; розуміння специфічний засіб історії. Праксеологічне пізнання понятійно.
- 3. Праксиологической аспект полілогізма
Ідеологія в марксистському розумінні цього терміна є теорія, яка, хоча і є хибною з точки зору правильної логіки пролетаріату, вигідна егоїстичним інтересам класу, її розробив. Ідеологія є об'єктивно порочної, але саме за рахунок цієї порочності вона служить інтересам класу, до якого належить мислитель. Багато марксисти вважають, що вони довели цей принцип,
- 6. На захист розуму
Розсудливі раціоналісти не претендують на те, що коли-небудь розум може зробити людину всезнаючим. Вони повністю усвідомлюють той факт, що, як би не збільшувалося знання, завжди залишаться якісь кінцеві даності, непіддатливі подальшому поясненню. Але поки людина здатна осягати знання, він повинен покладатися на розум. Доступне пізнанню, наскільки це вже відомо, необхідно
- 3. Економія часу
Людина поставлений в умови минає часу. Він з'являється на світ, росте, старіє і йде. Його час обмежений. Він повинен його економити, як економить інші рідкісні фактори. Економія часу носить специфічний характер через унікальність і незворотності часовій послідовності. Важливість цих обставин виявляється в кожному розділі теорії діяльності. У цьому відношенні
- 4. Виробництво
Успішно здійснена діяльність досягає шуканого результату. Вона виробляє продукт. Виробництво не акт творіння; воно не дає нічого, що б не існувало раніше. Воно являє собою трансформацію даних елементів шляхом упорядкування і поєднання. Виробник не творець. Людина творить тільки в думках і в світі уяви. У світі зовнішніх явищ він лише перетворювач. Він може
- 7. Індивід в суспільстві
Якщо праксиология і згадує про пустельника, чинному тільки у своїх власних інтересах і незалежному від оточуючих, вона робить це заради кращого розуміння проблем суспільного співробітництва. Ми не стверджуємо, що подібне ізольоване автаркічності людська істота жило коли-небудь, що громадській періоду людської історії передувала епоха незалежних поневірянь індивідів,
- 2. Світогляд і ідеологія
Теорії, направляючі діяльність, часто недосконалі і незадовільні. Вони можуть бути суперечливими і непридатними для вбудовування у всеосяжну і логічно струнку систему. Якщо ми представимо всі теореми і теорії, направляючі поведінка окремих індивідів і груп, у вигляді логічно зв'язного комплексу і спробуємо, наскільки це можливо, привести їх у систему, тобто під
|