Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Приватна благодійність |
||
Чи є якась економічна прічінадля того, щоб, зіткнувшись з проблемами бідно-сті, йти далі благодійних пожертвування -ний? Може бути, нам варто просто дозволити рин-ку працювати; при цьому люди, які мають гроші, будутделать перерахування тим бідним, яким вони хо-тят допомогти? Мається два аргументи на користь того, щоб іти далі приватної благотворітельності.Во-перше, немає особливої причини думати, що ринокобязательно забезпечить краще з точки зору загально-ства розподіл доходів на етапі, предшествую-щем благодійності; отже, немає осно-ваний вважати, що якийсь багач, ким би він не був, буде приймати найкращі для суспільства решеніяо перерозподілі доходів. Те, що люди імеютразлічние точки зору на бажане перерозподілу пределеніе доходів, не може бути виключено ізполітіческого процесу. По-друге, в наданні благотворітельнойпомощі існує проблема «що їдуть безкоштовно». Мій власний особистий дар істотно не впливав-ет на рівень бідності в суспільстві Я можу пітатьотвращеніе до бідності і бути готовим внестівклад в її скорочення, якщо інші роблять те жсаме; проте немає сенсу в тому, щоб я робив це водіночку. Ця ситуація, отже, виливається впроблему суспільного блага, і малоймовірно, чторинок сам по собі зможе встановити вірний об'єк-ем надання приватних дарів. Примусове-через оподаткування - участь у смягченіібедності може мати набагато більш задовольни-вальний результат для суспільства - і до такого ви-воду вже прийшли практично всі країни. На початку 1980-х років адміністрація Рейганадоказивала, що приватна благодійність заме-ніт багато з програм велфері, які прави-будівництві прагнуло скоротити. Сполучені Шта-ти мають більш значні в порівнянні з ін-шими країнами традиції приватних пожертвувань. В1984 р. приватні вклади досягли величини 74 млрд.дол., Склавши більше 2% ВНП. Майже половина етойсумми була віддана релігійним інститутам і ор-ганізації; наступними великими реціпіентамібилі освітні установи та лікарні. працювати в лікарнях, музеях та інших інстітутахна добровільних засадах. Нагадаємо, що сукупні трансферти прави-тва нестарим людям, а також особам, які не поті-рявшім здатності до праці, досягали величини в2, 5% ВНП (см табл. 20-2). Чи здатні в цій си-туації благодійні пожертвування в сущест-кої міри замінити систему велфері? Де-не-чтодля цього вже робиться; приблизно 10% загальної вели-чини благодійних внесків йде на цілі по-височини суспільного добробуту. Однакозначітельная частина благодійних, пожертвування-ний не спрямована на ці цілі; велика частина по-мощі музеям, громадським бібліотекам, універси-тету і церкви не йде на потреби бідних. Еслічастная благодійність повинна стати серйоз-ної заміною державних соціальних про-грам, то частка пожертвувань на цілі гро-ного добробуту повинна бути значно збіль-ЛИЧЕНА. Крім того, благодійні внески в дійсності впливають і на государственнийбюджет. Будь благодійний внесок, направля-емий на цілі, офіційно визнані в качествеблаготворітельних, звільняється від податків і, сле-послідовно, зменшує доходи держави, оскіль-ки люди отримують можливість платити більш низ-кі податки. Таким чином, навіть приватна благодійну має у своєму складі определеннуюдолю, яка дарується урядом Були проведені дослідження еластичності вели-чини благодійних пожертвувань, надаваних приватними особами, за цінами і доходам24.Оценкі цінової еластичності знаходяться в районеедініци, тоді як еластичність за доходами, оказ-ється, перевершує цей рівень. Немає нічого здивуй-тельного в тому, що еластичність за доходами поки-показують, що багаті дарують велику частку своїх до-ходів, ніж це роблять бідні. При обчисленні це-нової еластичності за ціну пожертвувань прини-маються чисті витрати приватної особи за вичетомналогов при передачі на благодійні целі1 дол Вважаючи, що цінова еластичність благотвори-них вкладів дорівнює одиниці, ми можемо вичис- лити, як зміна податкових ставок впливає наразмер пожертвувань. і Cbarles T. Clotfleter, federal Tax Policy and Charitable Giving, Universityof Chicago Press, 1985. Що зменшення цієї ціни, скажімо, на 10 центів (тобто на 10%) збільшить благодійний дар на10%, - якщо тільки дохід людини за вирахуванням на-логів залишиться тим же самим. Якщо податкова ставши-ка підніметься до 46%, тоді дійсно ценапожертвованія в 1 дол впаде до 54 центів, т. е.на 10%. Отже, залишаючи дохід постійним, зростання ставки прибуткового податку на приватних осіб с40 до 46% збільшив би благодійні пожертвування на 10%. Зрозуміло, в цьому прикладі зріс-Шая податкова ставка скорочує розмір посленало-гового доходу, елімінуючи тим самим цінової еф-фект зростання податків. Таким чином, логічно припустити, що подат-говая політика має значний вплив на раз-заходи благодійності. Можливо, неожіданниммоментом, вартим уваги, є те, що зменшення граничної податкової ставки при-водить до зростання ціни приватних пожертвувань і, сле-послідовно, має тенденцію скорочувати ці пожер-твования. Чому? Тому що в умовах зменшення ня граничної податкової ставки податкові пільги, які людина отримує за надання благот-ворітельного дару, зменшуються. Звідси випливає, що «нейтральна до обсягів податкових надхо-джень» податкова реформа зразка 1986 р., тобто рефор-ма, яка скорочує граничні ставки, сохраняясовокупние податкові збори постійними, будетпріводіть до зменшення благодійних по-жертвування: ціновий ефект зменшує дари, авліянія доходів у даному випадку немає, оскільки со-сукупними величина податків залишається незмінною. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " Приватна благодійність " |
||
|