| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Резюме |
||
|
1. Обсяги державних трансфертних програм со-ставляют майже 12% BH П, і протягом чверті століття, що передувала 1985 г, це був самий бистрора-стущій компонент державних витрат. 2. У 1973 р. офіційно вимірюваний рівень бедностідостіг свого мінімуму 11,1%, але з тих пір виріс до14-15% Це зростання значною мірою стався врезультаті уповільнення економічного зростання, а також деякої міри внаслідок скорочення расходовна велфер і жорсткості вимог, пред'являемихк котрі одержують допомогу . 3. Перерозподіл доходів створює проблему КОМПРО-міс між рівністю та ефективністю, которийіллюстріруется за допомогою «дірявого відра Окуня». Головними «дірками» в ньому є административ-ні витрати, а також негативний вплив, що-моє підвищенням податків і власне программамівелфера на економічні стимули. 4. Основні трансфертні програми можуть бути раз-делени на програми соціального страхування (пра-во на посібники якого мають тільки ті, хто ранеевносіл в нього платежі), грошову допомогу та пособіяв натуральній формі. Головними категоріями реціпі-ентов є літні, непрацездатні і другіебедние люди. 5. Соціальне страхування є найбільш значною-ним компонентом трансфертних програм. Виплатипо соціальному забезпеченню в основній своїй Массені йдуть бідним. Найбільша частина приросту транс-фертних програм у 1960-1980 рр.. з'явилася результа-том зростання пенсійних посібників. 6. У відносному вираженні найбільш швидко за цей період зростали допомоги в натуральній формі: Me-дікейд, талони на продовольство, а також державно-го житло. Ці програми поряд з денежнойпомощью, особливо з виплатами по AFDC, викли-вають найбільші суперечки. 7. Офіційний показник бідності не враховує посо-бія в натуральній формі як джерел дохо-дов. Прийняття в розрахунок цих посібників призводить до ви-воду, що урядові програми велфер взначною мірою скоротили фактичну бід-ність. 8. Всі програми, пов'язані з підвищенням гро-ного добробуту, надають реальний отрицатель-ве вплив на стимули до праці і заощаджень. Про-грами велфері, будучи заснованими на принципі «плати, скільки зібрав,», скорочують загальний об'емсбереженій в економіці. Той факт, що велфер переді-ставлять пенсійні допомоги, стимулює до виходуна пенсію у відповідному віці. Программивелфера сприяють тому, щоб батьки залишались одинаками; вроятно, вони сприяють такжеразрушенію сімей і перешкоджають їх створенню. Віз-можна також, що велфер культивує бідність, при-водячи до ситуації, при якій діти з малих років при-викати покладатися на систему велфері 9. Компроміс між рівністю та ефективністю яв-ляется невід'ємним елементом государственнихпрограмм велфері і трансфертних програм. За ме-ре зростання доходів обсяг наданих пособійдолжен різко падати, в іншому випадку значитель-ні виплати надаватимуться тим, хто не є-ється бідним. можуть зіткнутися з більш високими граничними на-Лігво ставками, ніж багаті. 10. Негативний прибутковий податок міг би заменітьмногіе державні програми велфер простойналоговой системою, яка забезпечила б каждогомінімально необхідним обсягом доходів. Такойпроект зажадав би істотного збільшення на-даткових зборів і привів би до підвищення предель-них податкових ставок для багатьох людей. На відміну відцього сьогоднішній підхід до державної сістемевелфера заснований на прагненні обмежити сукупність-ні витрати по велфері посібниками для бідних інуждающіхся, а також на спробах накладення раз-ного роду вимог про пошук роботи. 11. У Сполучених Штатах щорічно більше 2% ВНП ви-дається по лінії приватної благодійності. На ве-личину пожертвувань істотний вплив оказ-вають податкові стимули. Оскільки ліквідація бід-ності є суспільним благом, приватна благот-ворітельность стикається з проблемою «едущегобесплатно». 12 Зрештою податкова система фактично невліяет на розподіл доходів. Однак соціальниевиплати істотно скорочують нерівність у дохо-дах. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Резюме " |
||
|
||