|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Аграрний сектор
|
|
. До початку 1995 р. у сільському господарстві функціонувало 434 підприємства, у тому числі 61 товариство з обмеженою відповідальністю, 54 сільськогосподарських кооперативи, 183 колективних підприємства та 118 колгоспів і радгоспів. Розширилися площі земель, відведених фермерським господарствам з 81 га в 1991 р. до 6793 га 1 січня 1995 р. Ці заходи істотно змінили господарську структуру сільського господарства, склад сільських товаровиробників, а також галузеву і продовольчу структуру сільськогосподарського виробництва.
Економічний і виробничий потенціали АПК визначають наступні процеси: погіршення родючості грунтів, супроводжуване зменшенням внесення органічних і мінеральних добрив; фізичне і моральне старіння основних виробничих фондів, особливо активної їх частини, помітно випереджає введення нових фондів; зменшення енергоозброєності праці; поглиблення диспаритету цін у бік випереджальних темпів зростання цін на придбану сільським господарством промислову продукцію та відставання зростання цін на реалізовану власну продукцію; зниження ефективності сільськогосподарського виробництва.
З посиленням спаду в сільськогосподарському виробництві збільшується залежність республіки від ввезення не тільки сировинних ресурсів, але і продовольчих товарів. Тим самим обмежуються можливості Чувашії з мобілізації фінансових ресурсів на розвиток економіки.
Погіршення загальних економічних умов не тільки відбивається на нинішньому стані сільського господарства, але й створює передумови для затяжної кризи в майбутньому як власне в сільському господарстві, так і в сполучених галузях промисловості. Серйозною проблемою залишається складне фінансове становище сільськогосподарських підприємств.
Тому уряд приділяє увагу аграрному сектору. Так у березневому постанові (1997 р.) Кабінету Міністрів Чуваської Республіки «Про державну підтримку агропромислового комплексу» дано розпорядження про видачу товарного кредиту для села, скасованого на російському рівні; вийшло розпорядження, що дозволяє АТ «Хімпром» поставку сільгосппідприємствам засобів захисту рослин на 1, 5 млрд руб. в рахунок зменшення наданої податкової відстрочки. 26 травня 1997 Президент Чувашії Н. Федоров підписав указ «Про додаткові заходи щодо стабілізації фінансово-економічного становища харчової, переробної промисловості та тваринницьких комплексів Чуваської Республіки». Підписано генеральну угоду про співробітництво між Кабінетом Міністрів Чувашії і банківською групою СБС-Агро, що представляє собою групу у складі Столичного банку заощаджень і Агропромислового банку Росії. Банкірів зацікавили проекти щодо зміцнення механізму збуту продукції «Промтрактор», «Хімпрому», «Текстільмаш», будівництву потужностей для переробки та зберігання сільгосппродукції, обробленню картоплі по західно-європейською технологією, створенню мережі невеликих відгодівельних пунктів свиней і т.д.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " Аграрний сектор " |
- Тема 7. ЕВОЛЮЦІЯ ІДЕЙ В ТЕОРЕТИЧНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУЦІ
1. Вихідні напрямки розвитку економічної науки. Найбільш ранні судження про економіку дійшли до нас через вчення мислителів давнини. Давньогрецькі мислителі Ксенофонт, Платон, Аристотель вже в середині першого тисячоліття до н. е.. звертали увагу на принципи ведення домашнього господарства, ринок, обмін. Судження древніх про економіку не були наукою, так як господарські відносини ще
- Довгострокове регулювання
Дана форма націлена на забезпечення модернізації економіки та її прогрес. Вона передбачає використання відповідно до обраними державою в кожен період пріоритетами структурної політики і політики зростання взаємопов'язаних середньострокових і довгострокових прогнозів і програм для всієї економіки, а також окремих галузей і регіонів. У теорії та практиці держрегулювання дана форма отримала
- 3.1. Основні риси і етапи розвитку економіки середньовіччя
Економіка середньовіччя пов'язана з розвитком феодалізму. По-следний представляє універсальну стадію, яку пройшли майже всі народи світу. Однак її формування відбувалося в різних умо-вах. Приміром, якщо в одних країнах феодалізм зріс на фундаменті прийшов в розкладання рабства, то в інших (схід і північ Європи) він прийшов на зміну первіснообщинної системі; в країнах Сходу (Індії,
- 3.2. Особливості еволюції форм господарство-вання та структури економіки в макромоделі феодалізму
У розвитку феодалізму у різних народів були значні особливості, які визначалися конкретними історичними умо-виями життя, природно-географічним середовищем і культурними традиціями. Модифікація загальних закономірностей процесу під впливом екзогенних та ендогенних факторів, що виявилася в асинхронности тимчасових рамок подій, розбіжності рівнів розвитку окремих регіонів,
- 4.2. Господарство руських земель в період феодальної роздробленості (XII-пер. підлогу. XV вв .)
Період феодальної роздробленості протікав під знаком татаро-монгольської навали. Це час вододілу соціально-історичних шляхів розвитку Західної Європи і Росії. Воно супро-чекали небувалим матеріальним виснаженням економіки країни, порушенням господарських зв'язків і ізоляцією від Європи. {foto14} Одним з негативних економічних наслідків татаро-монгольської навали був
- 4.3. Економічний розвиток Російського централізованого-ванного держави в сер. XV - сер. XVII вв.
Новий період російської історії В.О. Ключевський назвав "Русь Ве-лікая, Московська, царсько-боярська, військово-землеробська", що дос-таточно повно характеризує зміни в політичному і хозяйствен-ном розвитку країни. У цей час завершився процес внутрішньої ко-лонізаціі, в результаті якої в шість разів збільшилася територія країни. Сталося державне об'єднання руських земель під
- 5.7. Економіка Росії наприкінці XVIII-перш. третини XIX вв.
Соціально-економічне становище Росії в кінці XVIII-першої третини XIX в., що припадає на підвищувальну фазу економічного циклу 1800-1850 рр.., було передкризовим, оскільки в економіці пере-плелися найскладнішим чином старі, феодальні форми господарства і нові , ринкові відносини. Незважаючи на відмінності в економічній політиці Павла I, Олександра I і Миколи I, їх діяльність цілком
- 6.5. Господарський розвиток Росії в епоху промислового перевороту
Своєрідність розвитку промислового перевороту в Росії визна-виділяється дією сукупності факторів: бідністю і неписьменністю населення; необхідністю великих початкових капіталовкладень для організації виробництва; збереженням кріпосного права; особливою роллю держави (індустріалізація протікає в рам-ках мобілізаційного шляху); британської конкуренцією як на своєму
- 7.1. Структурні зміни в економіці розвинених країн наприкінці XIX-початку XX в.
Завершення промислової революції сприяло зміні структури економіки всіх розвинених країн. Становлення фабричної промисловості додало технічному прогресу небачений темп. Технологічні зрушення тільки останній третині XIX в. були настільки великі, що деякі вчені пропонують назвати цей період "другого промислової революцією". У підсумку пар був замінений електрикою, почалася загальна
- 7.4. Особливості економічного розвитку Росії наприкінці XIX - початку XX вв.
До середини XIX в. в Росії об'єктивно назріло загальний структурний криза феодально-кріпосницької системи. Кріпосне право тормо-зіло розвиток товарно-грошових відносин, особливо торгового зем- леделія. До того ж суспільство характеризувалося вкрай низьким освітньої рівнем (22% у віці старше 9-22 років, тоді як в розвинутих європейських державах цей показник був більше 85%). Це
|