Головна |
« Попередня | Наступна » | |
24.3. Аналіз рівноваги між активами підприємства та джерелами їх формування. Оцінка фінансової стійкості підприємства |
||
Найбільш повно фінансова стійкість підприємства може бути розкрита на основі вивчення співвідношень між статтями активу і пасиву балансу. Як відомо, між статтями активу і пасиву балансу існує тісний взаємозв'язок. Кожна стаття активу балансу має свої джерела фінансування. Джерелом фінансування довгострокових активів, як правило, є власний капітал і довгострокові позикові кошти. Не виключаються випадки формування довгострокових активів і за рахунок короткострокових кредитів банку. Оборотні (поточні) активи утворюються як за рахунок власного капіталу, так і за рахунок короткострокових позикових коштів. Бажано, щоб вони були наполовину сформовані за рахунок власного, а наполовину - за рахунок позикового капіталу. Тоді забезпечується гарантія погашення зовнішнього боргу. Залежно від джерел формування загальну суму поточних активів (оборотних коштів) прийнято ділити на дві частини: а) змінну, яка створена за рахунок короткострокових зобов'язань підприємства; б) постійний мінімум поточних активів (запасів і витрат), який утворюється за рахунок власного капіталу. Недолік власного оборотного капіталу призводить до збільшення змінної і зменшення постійної частини поточних активів, що також свідчить про посилення фінансової залежності підприємства і нестійкості його положення. Схематично взаємозв'язок активів і пасивів балансу представлена нижче. Взаємозв'язок активів і пасивів балансу
Власний капітал в балансі відображається загальною сумою в I розділі пасиву балансу. Щоб визначити, скільки його використовується в обороті, необхідно від загальної суми по I і II розділах пасиву балансу відрахувати суму довгострокових (необоротних) активів (у Республіці Білорусь сума I і II розділів активу, в Російській Федерації ~ сума I і III розділів активу). На початок року На кінець року Загальна сума перманетний капіталу (сума I і II розділів пасиву) 30000 34800 Загальна сума необоротних активів 17700 18800 Сума власних оборотних коштів 12300 16 Суму власного оборотного капіталу можна розрахувати і таким чином: із загальної суми поточних активів відняти суму короткострокових, фінансових зобов'язань (III розділ пасиву). Різниця покаже, яка сума поточних активів сформована за рахунок власного капіталу, або що залишиться в обігу підприємства, якщо погасити одночасно всю короткострокову заборгованість кредиторам.
Наведені дані показують, що на початок року поточні активи були на 56% сформовані за рахунок позикових коштів, а на кінець року частка позикових коштів у формуванні поточних активів склала 58%, а власних - 42%. Це свідчить про підвищення фінансової залежності підприємства від зовнішніх інвесторів. Розраховується також структура розподілу власного капіталу, а саме частка власного оборотного капіталу і частка власного основного капіталу в загальній його сумі. Відношення власного оборотного капіталу до загальної його суми отримало назву "коефіцієнт маневреності капіталу", який показує, яка частина власного капіталу знаходиться в обороті, тобто в тій формі, яка дозволяє вільно маневрувати цими засобами.
На аналізованому підприємстві станом на кінець року частка власного капіталу, що знаходиться в обороті, зросла на 5%, що слід оцінити позитивно. Важливим показником, який характеризує фінансовий состояніе.предпріятія і його стійкість, є забезпеченість матеріальних оборотних активів плановими джерелами фінансування, до яких належить не тільки власний оборотний капітал, але і короткострокові кредити банку під товарно-матеріальні цінності , нормальна (непрострочена) заборгованість постачальникам, терміни погашення якої не настали, отримані аванси від покупців. Вона встановлюється порівнянням суми планових джерел фінансування із загальною сумою матеріальних оборотних активів (запасів).
Як видно з наведених даних, на аналізованому підприємстві матеріальні оборотні активи на початок року були забезпечені плановими джерелами фінансування на 110%, а на кінець року - 100%. Надлишок або нестача джерел коштів для формування запасів і витрат (постійної частини поточних активів) є одним з критеріїв оцінки фінансової стійкості підприємства. А. Д. Шеремет [59], В. В. Ковальов [22] виділяють чотири типи фінансової стійкості. 1. Абсолютна стійкість фінансового стану, якщо запаси і витрати (3) менше суми планових джерел їх формування (ІПЛ): З <ІПЛ, а коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат плановими джерелами коштів (Коз) більше одиниці Ко.з=Іnл / З> 1. 2. Нормальна стійкість, при якій гарантується платоспроможність підприємства, якщо З=ІПЛ, Ко.з=ІПЛ / З=1. 3. Нестійкий (передкризовий) фінансовий стан, при якому порушується платіжний баланс, але зберігається можливість відновлення рівноваги платіжних засобів і платіжних зобов'язань за рахунок залучення тимчасово вільних джерел засобів (євр) в оборот підприємства (резервного фонду, фонду накопичення та споживання), кредитів банку на тимчасове поповнення обігових коштів, перевищення нормальної кредиторської заборгованості над дебіторською та ін: Нестійкий (передкризовий) фінансовий стан
4. Кризовий фінансовий стан (підприємство знахо диться на межі банкрутства), при якому > Нестійкий (передкризовий) фінансовий стан
Рівновага платіжного балансу в даній ситуації забезпечується за рахунок прострочених платежів з оплати праці, позиках банку, постачальникам, бюджету і т.д. Аналізоване підприємство, як показують наведені вище дані, відноситься до абсолютного типу стійкості, так як запаси і витрати набагато менше планових джерел, призначених для їх фінансування. Стійкість фінансового стану може бути відновлена шляхом: а) прискорення оборотності капіталу в поточних активах, в результаті чого відбудеться відносне його скорочення на карбованець товарообігу; б) обгрунтованого зменшення запасів і витрат (до нормативу); в) поповнення власного оборотного капіталу за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел. Тому при внутрішньому аналізі здійснюється поглиблене вивчення, причин зміни запасів і витрат, оборотності поточних активів, наявності власного оборотного капіталу, а також резервів скорочення довгострокових та поточних матеріальних активів, прискорення оборотності коштів, збільшення власного оборотного капіталу . З таблиці. 24.4 видно, що за звітний період сума власного оборотного капіталу збільшилася в цілому на 3700 млн руб. Це відбулося головним чином за рахунок приросту суми фонду накопичення. Додаткове вкладення капіталу в основні фонди і незавершене капітальне будівництво викликало зменшення суми власного капіталу, спрямованого на фінансування поточних запасів і витрат. Аналіз впливу факторів на измененеия наявності власного оборотного капіталу
Фактори зміни власного капіталу неважко встановити за даними аналітичного бухгалтерського обліку, що відображають рух статутного, резервного та доданого капіталу, фондів накопичення , цільового фінансування і надходжень (табл. 24.5). Рух фондів та інших засобів
Темпи росту власного капіталу (відношення суми реінвестованого прибутку до власного капіталу) залежать від наступних факторів: рентабельності продажів (Rpn) ~ відношення чистого прибутку до виручки; оборотності капіталу (Коб) - відношення виручки до середньорічної суми капіталу; структури капіталу (Kз), що характеризує фінансову активність підприємства по залученню позикових коштів (відношення середньорічної суми валюти балансу до середньорічної суми власного капіталу); частки відрахувань чистого прибутку на розвиток виробництва (Дотч) ~ відношення реінвестованого прибутку до суми чистого прибутку. Для розрахунку впливу даних факторів на зміну темпів росту власного капіталу А.Д. Шереметом і Р.С. Сайфулін [59, с. 118] запропонована наступна модель:
де Т СА - темп приросту власного капіталу; Пр - реінвестований прибуток; СК - власний капітал; ЧП - чистий прибуток; В - виручка; KL - загальна сума капіталу. Два перші чинники відображають дію тактичної, а два останніх - стратегічної фінансової політики. На думку вищеназваних авторів, правильно обрана цінова політика, розширення ринків збуту призводять до збільшення обсягу продажів і прибутку підприємства, підвищенню рівня рентабельності продажів і швидкості обороту капіталу. Водночас нераціональна інвестиційна політика може знизити позитивний результат перших двох чинників. Розрахунок впливу цих факторів можна виконати одним із способів детермінованого факторного аналізу, використовуючи дані табл. 24.6. Вихідні дані для факторного аналізу темпу росту власного капіталу
Розрахунок зробимо способом ланцюгової підстановки:
Загальна зміна темпів росту власного капіталу становить
Поглибити факторний аналіз темпів росту власного капіталу можна за даними табл. 22.5, в якій наведено розрахунок впливу факторів на суму відрахувань до фондів підприємства. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 24.3. Аналіз рівноваги між активами підприємства та джерелами їх формування. Оцінка фінансової стійкості підприємства " |
||
|