Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаТеорія економіки → 
« Попередня Наступна »
В.Я. Иохин. Економічна теорія, 2006 - перейти до змісту підручника

Заощадження та кінцеве споживання

При аналізі заощаджень необхідно виходити з положення, відповідно до якого заощадження (С) представляють собою різницю між розташовуваним доходом (Др) та витратами на кінцеве споживання (Пк), тобто це частина наявного доходу, не використана на кінцеве споживання:
С=Др-Пк
Тому було б помилковим прирівнювати до заощаджень суми приросту грошової готівки, депозитів у банках і інших фінансових активів (акцій, облігацій і т.д.). У даному випадку знову-таки йдеться про зміну форми активів або прийняття фінансових зобов'язань, а не про заощадження. Це ті випадки, коли приріст готівки пов'язаний з позиками, продажем фінансових активів, матеріальних благ.
При цьому заощадженнями можуть вважатися засоби, що використовуються на фінансове придбання матеріальних активів, якщо вони виникають з наявного доходу. Теоретично можна припустити ситуацію, за якої заощадження можуть мати місце навіть при скороченні фінансових активів (якщо їх скорочення перекривається приростом матеріальних активів - «втеча» від грошей).
Опубліковані в країнах - членах СНД статті заощаджень населення (накопичення заощаджень у вкладах, накопичення готівки, накопичення цінних паперів та іноземної валюти) характеризують приріст фінансових активів, який дає спотворене уявлення про дійсну величиною заощаджень.
Справа в тому, що приріст фінансових активів може відбутися за рахунок і прийняття фінансових зобов'язань, і зміни форми активів. Однак ні те, ні інше, як ми знаємо, не може
розглядатися в якості приросту. Водночас приріст фінансових активів, що розглядається в якості заощаджень, не охоплює тієї їх частини, яка використовується на придбання матеріальних активів (купівлю землі, квартир, дач, творів мистецтва, будівництво котеджів).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Заощадження та кінцеве споживання "
  1. Тема 47. СПОЖИВАННЯ І ЗАОЩАДЖЕННЯ
    заощадження з споживанням 3. Гранична схильність до споживання і заощадження 1. Мотиви використання доходу населенням. Весь продукт, створений у суспільстві, призначений для споживання. Споживання - індивідуальне і спільне використання благ, націлене на задоволення матеріальних і духовних потреб людей. Споживання населення - провідний показник розвитку економіки, так як
  2. Основні терміни і поняття
    заощаджень, середня схильність до споживання і до заощадження, гранична схильність до споживання і до заощадження, інвестиційний попит, мультиплікативний ефект, інвестиційний мультиплікатор, макроекономічну рівновагу для приватного сектора закритої економіки, моделі: «сукупні витрати - ВНП», «заощадження-інвестиції», рецесійний та інфляційний
  3. Терміни і поняття
    заощаджень Функція заощадження Середня схильність до заощадження Гранична схильність до заощадження Фактори, що визначають динаміку споживання, заощаджень та інвестицій Інвестиції, їх типи та види (реальні та портфельні, валові і чисті) Рівновага заощаджень та інвестицій Гранична схильність до інвестування Два способу визначення рівноважного рівня національного доходу
  4. Терміни і поняття
    заощаджень Функція заощадження Середня схильність до заощадження Гранична схильність до заощадження Фактори, що визначають динаміку споживання, заощаджень та інвестицій Інвестиції, їх типи та види (реальні та портфельні, валові і чисті) Рівновага заощаджень та інвестицій Гранична схильність до інвестування Два способи визначення рівноважного рівня національного доходу
  5. 14.3. Споживання і заощадження: взаємозв'язок і відмінності. Гранична схильність до споживання і заощадження
    заощадження (англ. save - S). Заощадження - це та частина доходу, яка не споживається. Висновок. Як споживання, так і заощадження знаходяться в безпосередній залежності від рівня доходу і випробовують на собі вплив одних і тих же факторів, або дохід=заощадження + споживання; споживання=дохід - заощадження; заощадження=дохід - споживання. Заощадження в основному роблять сім'ї, у
  6. Гроші як засіб заощадження (накопичення)
    заощадження. Гроші дозволяють зберегти частину отриманих доходів на майбутнє, як би законсервувати їх до тих пір, поки вони будуть потрібні. Тут мова йде про гроші як засіб заощадження. Звичайно, з тією ж метою заощадження можна вкласти і в покупку довговічного товару (будинку, земельної ділянки, твори мистецтва) з тим, щоб, продавши його в потрібний час, знову отримати гроші. Але перед
  7. 30.1. СПОЖИВАННЯ, ЗАОЩАДЖЕННЯ, ІНВЕСТИЦІЇ: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
    заощадження »і« інвестиції »? це свого роду «ключ» до пізнання кейнсіанської теорії виходу з економічної кризи (див. рис. 30.1). Рис. 30.1. Національний дохід: споживання і заощадження {foto69} Під споживанням (С) в економічній теорії розуміється загальна кількість товарів, куплених і спожитих протягом якогось періоду часу. Розмір споживання, або споживчих витрат, в
  8. Пропозиція капіталу
    заощадження. Як вже відомо, з сукупного доходу одна частина витрачається на придбання необхідних благ і послуг (це поточні витрати або поточний попит), іншу - утворюють заощадження, які й виступають у ролі пропозиції грошей в рамках виникає інвестиційного попиту на них. Таким чином, можна зробити висновок, що всякий дохід, що залишається після сплати податків, використовується для цілей
  9. На графіку (а) показано зниження споживан-ня в молодості і збільшення
    заощадження возра-стають. На графіку (б) показано збільшення споживання в обидва періоди життя. У підсумку заощадження зменшуються. розташованої, по можливості, вище за інших. Ця точка оптимуму дозволить йому направити на споживання $ 50 тис. в молодості і $ 55 тис. в старості. Що станеться при зростанні процентної ставки з 10% до 20%? На рис. 21.16 представ-лені два варіанти розвитку
  10. Регулююча роль процентної ставки
    заощадженнями та інвестиціями, на думку класиків, легко регулюється механізмом грошового ринку, і перш за все процентною ставкою. Остання розглядається як інструмент винагороди за ощадливість. Отже, заощадження в класичній моделі повністю підвладні регулюючої ролі процентної ставки. Чим вище рівень процентних ставок, тим більше буде зберігатися коштів, і
  11. Проаналізуємо вплив ефекту заміщення.
    Заощаджень. Розглянемо дію ефекту доходу. При збільшенні відсоткової ставки віз-растание матеріального благополуччя Сема відображається в переході на нову кри-ву байдужості I2, розташовану вище початкової кривої 1У Оскільки потреб-ня і в старості і в молодості відноситься до нормальних товарах, Сем буде прагнути до його підвищення в обидва періоди свого життя. Іншими словами, еф-фект
© 2014-2022  epi.cc.ua