Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаПідприємництво. Бізнес → 
« Попередня Наступна »
Р.П. Валевич, Г.А. Давидова. Економіка організації торгівлі, 2008 - перейти до змісту підручника

Трудові ресурси і регулювання трудових відносин в сучасних умовах



Основою і умовою життєдіяльності людей в будь-якому суспільстві є праця. Праця - це доцільна діяльність людей, спрямована на створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб, як окремих людей, так і їх колективів і суспільства в цілому. Відповідно, найважливішою продуктивною силою суспільства і складовою частиною його економічного потенціалу є трудові ресурси.
Трудові ресурси - це населення у працездатному віці, що володіє фізичними та духовними здібностями, загальноосвітніми та професійними знаннями і навичками для роботи в народному господарстві, в окремих його галузях і в організаціях (підприємствах).
Працездатним віком вважається для чоловіків 16-59 років, для жінок 16-54 роки (за винятком непрацюючих інвалідів праці і війни 1 і 2 груп).
У сучасній економіці розрізняють два взаємопов'язаних поняття трудовий чи кадровий потенціал і трудові ресурси.
Від поняття «трудові ресурси» слід відрізняти поняття «трудовий чи кадровий потенціал».
Трудовий потенціал більш широке поняття і характеризується не тільки кількістю і якістю праці, яким володіє суспільство (регіон, організація) при даному рівні розвитку науки і техніки, а й включає характеристику працівника, як особистості, члена суспільства з індивідуальною системою інтересів і цінностей (мотивів, ціннісних орієнтацій у праці, особистісних характеристик та ін.) Облік індивідуальних інтересів особистості дозволяє оцінити максимальні можливості працівників з досягнення цілей розвитку організації і виконання намічених завдань.
Можна стверджувати, що трудовий (кадровий) потенціал це трудові ресурси не тільки в кількісному, а й якісному вимірі.
Як відомо, у ринковій економіці відносини, пов'язані з розподілом, перерозподілом трудових ресурсів, відтворенням робочої сили, підготовкою та перепідготовкою кваліфікованих фахівців і працевлаштуванням працівників регулюються через ринок праці. На ринку праці формується попит і пропозиція на робочу силу. Товаром на ринку праці є робоча сила.
Завдяки функціонуванню ринку праці забезпечується узгодження економічних інтересів найманих працівників і роботодавців, розподіл трудових ресурсів між галузями економіки, регіонами, суб'єктами господарювання, підтримання певної рівноваги між попитом і пропозицією робочої сили, регулювання рівня зайнятості населення та оплати праці.
Державне регулювання ринку праці в Республіці Білорусь в умовах переходу до ринку охоплює, насамперед, систему соціального захисту населення, формування галузевої, територіальної та професійної структури робочої сили, перерозподілу трудових ресур-сов, підготовки та перепідготовки кадрів та ін
Для забезпечення соціальних гарантій в області зайнятості населення створена державна служба сприяння зайнятості населення. Вона вирішує такі завдання:
- розробляє і здійснює програми зайнятості населення, в тому числі активного залучення в сферу малого та середнього бізнесу;
- аналізує і прогнозує попит і пропозицію на робочу силу;
- веде облік вільних робочих місць і громадян, які звертаються з
питань працевлаштування, надає допомогу в підборі підходящої роботи;
- розробляє заходи щодо стимулювання наймачів,
створюють нові робочі місця і забезпечують перепідготовку та
працевлаштування безробітних;
- організовує професійне навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації звернулися в службу сприяння зайнятості населення;
- здійснює реєстрацію безробітних і виплату допомоги по безробіттю;
- запитує від всіх підприємств і організацій інформацію про перед-полагаємих структурні зміни та вивільнення працівників і про
числі вільних робочих місць;
Держава гарантує трудящим при втраті роботи материаль-ную підтримку.
Вона полягає у наданні особливих гарантій робіт-никам, які вивільняються з підприємств, організацій, виплаті стипендій у період професійної підготовки, підвищення кваліфікації або перепідготовки.
Формами державного регулювання трудових відносин та оплати праці в Республіці Білорусь є:
1. На республіканському рівні - генеральна угода, яка укладається між Федерацією профспілок Республіки Білорусь та Радою Міністрів Республіки Білорусь. Воно передбачає загальні принципи узгодженого проведення соціально-економічної політики у сфері оплати праці, зайнятості та соціального захисту населення.
2. На галузевому рівні - Галузеві тарифні угоди, що укладаються між галузевими об'єднаннями профспілок і міністер-ствами (відомствами), об'єднаннями роботодавців.
У галузевих тарифних угодах формулюються основні напрямки соціально-економічного розвитку галузі, умови праці та її оплати, соціальні гарантії для працівників галузі.
3. На територіальному (місцевому) рівні полягають соціальні угоди, що передбачають умови вирішення соціально-економічних проблем з урахуванням територіальних особливостей. Ці угоди укладаються між територіальними об'єднаннями профспілок та об'єднаннями роботодавців, органами місцевої та розпорядчої влади.
4. На мікрорівні трудові відносини і питання оплати праці регу-люються через укладення колективних договорів.
Колективний договір укладається між роботодавцем і профспілковим комітетом, що представляє інтереси трудового колективу. Він передбачає взаємні зобов'язання сторін щодо вирішення основних питань проіводственно-економічної діяльності торгової організації, нормування, умов праці та її оплати, охорони праці і техніки безпеки, соціального розвитку колективу та ін
Трудовий колектив організації складають працівники, які беруть участь у його діяльності, на основі трудового договору (контракту, угоди), за винятком керівника організації і його заступників.
Вищим органом трудового колективу є загальні збори (конференція) працівників. Трудовий колектив має широкі повноваження. Він вирішує питання, пов'язані з приватизацією та викупом майна підприємства, з розробкою та прийняттям рішень з соціально-економічних питань діяльності, укладення з адміністрацією організації колективного договору, а також приймає рішення з інших питань самоврядування трудового колективу, відповідно до статуту організації.
5. Трудові відносини між найманим працівником і роботодавцем регулюються за допомогою трудового договору або контракту (угоди). Трудовий договір - це угода між працівником і наймачем, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу за певною професією, спеціальністю або посади відповідної кваліфікації та підпорядковуватися внутрішньому трудовому розпорядку, а наймач зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечити умови праці, передбачені законодавством про працю та колективним договором .
Правову основу регулювання трудових відносин становлять Конституція Республіки Білорусь, Трудовий кодекс Республіки Білорусь та інших законодавчих актів з питань праці та заробітної плати.

Передача організації з підпорядкування одного органу іншому не припиняє дії трудового договору. При зміні власника майна організації новий власник майна не пізніше трьох місяців має право розірвати трудовий договір з керівником організації, його заступником та головним бухгалтером (ст. 36 Трудового кодексу Республіки Білорусь).
Програма соціально-економічного розвитку Республіки Білорусь на 2006-2010 рік в якості основних завдань державної політики в галузі трудових відносин та зайнятості населення передбачає:
- підвищення ефективності використання трудових ресурсів;
- формування кадрового потенціалу з урахуванням реальних потреб виробництва галузей економіки;
- забезпечення соціальної підтримки тимчасово незайнятого населення;
На ринку праці буде реалізовано комплекс заходів щодо створення сприятливих умов для забезпечення зайнятості населення, подолання дефіциту робочих місць шляхом підвищення інвестиційної активності за рахунок усіх джерел, своєчасного усунення дисбалансу між професійно-кваліфікованим складом кадрів і оновлюється на базі впровадження інноваційних технологій структурою робочих місць.
Торговий галузь порівняно з іншими галузями є більш трудомісткою, що пов'язано зі специфікою торгової діяльності, що полягає в необхідності задоволення індивідуальних запитів населення в товарах і послугах на основі розвитку розгалуженої торговельної мережі різних форматів.
Динаміку чисельності працівників торговельної галузі характеризують
дані таблиці 6.1.
Таблиця 6.1. Облікова чисельність працівників, зайнятих у торгівлі
в середньому за рік, тис. чол.
Як видно з таблиці 6.1, в 2007 р. в торгівлі було зайнято 601,8 тис. осіб або 13,6% від загальної чисельності зайнятих в економіці республіки, а питома вага працівників торгівлі підвищився порівняно з 2000 р. на 1,15 процентних пункту.
Стабільне зростання чисельності працівників торговельної галузі є результатом здійснення активної політики приватизації дер-ної власності в торгівлі, реалізації комплексу заходів з розвитку підприємництва, створенню умов для розвитку торговельної мережі приватної форми власності. Досить сказати, що за період 2000-2007 роки, число магазинів збільшилася на 6,5 тис. одиниць, а торгова площа на 374,5 тис. кв. м.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Трудові ресурси і регулювання трудових відносин в сучасних умовах"
  1. РЕЗЮМЕ
    трудових ресурсів - одна з важливих особливостей сучасних МЕВ. Країни - експортери та країни - імпортери трудових ресурсів, міжнародні організації з міграції вдосконалюють законодавство, механізм регулювання мить-раціонних процесів і потоків, керуючись принципами свободи і демократії з урахуванням національних інтересів. Міжнародна організація праці (МОП) є унікальною
  2. № 84. Економіка фашистської Німеччини
    трудовими відносинами (були ліквідовані профспілки і введена загальна трудова повинність). 3. були обмежені демократичні свободи і свобода підприємництва. Ці заходи призвели до знищення ринкової
  3. 2. Міжнародний рух трудових ресурсів
    трудових ресурсів повинні враховуватися не тільки економічні, а й політичні, соціальні, правові, релігійні, національні, культурні, демографічні передумови і
  4. 90. Сутність і структура соціально-трудових відносин
    трудові відносини - це об'єктивно існуюче взаємозалежність і взаємодія суб'єктів цих відносин у процесі праці, націлені на регулювання якості трудового життя. Соціально-трудові відносини характеризують економічні правові та психологічні аспекти взаємозв'язків людей і їх соціальних груп у трудових процесах. Тому соціально-трудові відносини завжди суб'ектівірованной, і
  5. Питання 18. Статистика трудових ресурсів
    трудових ресурсів виділяють такі категорії: 1) працездатне населення у працездатному віці; 2) фактично працюючих підлітків молодше 16 років; 3) фактично працюючих осіб старше працездатного віку. Загальну чисельність трудових ресурсів можна розрахувати двома методами. Відповідно до першого методом до складу трудових ресурсів включають населення працездатного віку
  6. Стаття 33. Трудові відносини
    трудовими договорами (контрактами). (2) Умови колективного та індивідуальних трудових договорів не можуть погіршувати положення працівників підприємства порівняно з умовами, передбаченими чинним на території РРФСР законодавством. (4) Діяльність професійних спілок на підприємстві з іноземними інвестиціями здійснюється на основі чинного на території РРФСР
  7. Глава 14. Трудові ресурси
    трудових ресурсів у суспільному виробництві. На ринку праці отримує оцінку вартість робочої сили, визначаються умови її найму, в тому числі величина заробітної плати, умови праці, можливість отримання освіти, професійного зростання, гарантії зайнятості і т.д. Ринок праці відображає основні тенденції в динаміці зайнятості, її основних структурах (галузевої,
  8. 6.3. Колективно-договірне регулювання заробітної плати
    трудових відносин в цілому і відносин розподілу зокрема дозволяє на основі співпраці і компромісів погодити інтереси головних суб'єктів сучасних економічних процесів. Воно виражає суспільну необхідність соціального світу як однієї з основних умов політичної та економічної стабільності, а на цій основі і соціально-економічного прогресу. Проведення
  9. Питання 19. Баланс трудових ресурсів
    трудових ресурсів (БТР) називається система показників, що відображають чисельність і склад трудових ресурсів, та їх розподіл на зайнятих по галузях економіки та формами власності, безробітних та економічно неактивне населення. Баланс трудових ресурсів може бути складений: 1) по країні в цілому, 2) за окремим суб'єктам РФ; 3) краях і областях з розподілом на міську та сільську
  10. Регулювання трудових відносин в Росії
      трудові відносини покликаний регулювати Закон РФ «Про колективні договори і угоди» від 11 березня 1992 р. У ньому регламентуються основні правила ведення колективних переговорів, порядок укладання колективних договорів і угод, тобто документів, що регулюють відносини між роботодавцями та найманими працівниками. Закон вперше в Росії визнав право роботодавця та працівників
  11. Забезпечення мобільності трудових ресурсів та їх міграції
      трудових ресурсів. Професійна мобільність залежить, по-перше, від законодавчо встановленого рівня обов'язкової загальної освіти (чим вище рівень, тим вище мобільність), по-друге, від контрактних форм підтримки, супроводжуваних кредитуванням молоді для отримання освіти, професійної підготовки та наданням робочих місць з метою погашення грошового кредиту, по-третє,
  12. Регулювання зайнятості
      трудовими ресурсами, а не на виплату допомоги з безробіття. Подібний підхід дозволяє, з одного боку, стримати утриманські настрої у частини безробітних, з іншого - швидше ввести трудові ресурси в господарський
  13. 1. Предмет соціології праці
      трудова діяльність. Соціальні відносини - це відносини між членами соціальних спільнот і даними спільностями з приводу їх суспільного становища, способу й укладу життя, в, кінцевому рахунку, з приводу умов формування та розвитку особистості, і самих різних соціальних спільнот. Соціальні відносини обумовлені трудовими відносинами, оскільки працівники включаються в трудову діяльність
  14. 2. Предмет економіки праці
      трудової діяльності, між роботодавцем, найманим працівником і державою з приводу організації праці. Принципи ринкової економіки активно впроваджуються в область залучення і використання робочої сили, соціально-трудових відносин, організації та оплати праці, а також формування та використання доходів працівників і підвищення рівня життя населення. Економіка праці вивчає
  15. Непряме регулювання ринку робочої сили
      трудових відносин, цивільних прав і т.п. У США, наприклад, велика частина такого роду законів була прийнята в 30-х рр.. Заходи непрямого регулювання ринку робочої сили одночасно є заходами загальноекономічного регулювання впливу на динаміку зайнятості та безробіття через кон'юнктуру в країні. Таким чином, сучасне державне регулювання ринку праці являє собою
  16. 4. Недостатня увага до людського фактору
      трудових ресурсів. З боку уряду це проявляється в тому, що на освіту виділяється недостатньо фінансових ресурсів. На виробництві працівники недостатньо залучаються до управління, вони розглядаються як свого роду "змінні" величини. Основна увага концентрується на таких показниках, як прибуток, доходи на акцію, витрати. Підвищенню кваліфікації працівників, їх
© 2014-2022  epi.cc.ua