|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
6.4. Країни-лідери та їх економічна роль у світі
|
|
Завдяки створенню першої в історії людства фабрично-заводської промисловості, Англія в останній чверті ХVIII в. за-няла виняткове місце в світовому господарстві та міжнародній політиці. Хоча темпи її економічного зростання були невеликі і со-ставляли близько 0,5% на рік, цей показник вищий, ніж у інших европейських країн. У 1820-1870 р. темпи зростання англійської промисловості досягли вже 1,5% на рік. Англія добувала 2/3 всього вугілля, виробляла більше половини металу і полотна. До 1870 р. вона мала у своєму розпорядженні 31,9% світового промислового потенціалу (торговий оборот більше, ніж у Франції, Німеччині, Італії, разом узятих, в 3 рази вище, ніж у США). Англія виступає не тільки як виробник, а й великий потреби-тель сировини і харчових продуктів. Це стимулює розвиток торгівлі і торгового флоту, тоннаж якого становить 10 млн.
(Для порівняння - у Франції та Німеччині цей показник досягав 1 млн., у Німеччині - 2 млн.). У силу особливостей свого розвитку Англія виступає і миро-вим кредитором, граючи роль диригента міжнародного оркестру золо-того стандарту.
Промислово-торговельної гегемонії сприяла економічна політика держави. До 40-х рр.. ХIХ в. вона протікає в рамках протік-ціонізм, супроводжуваного високими митами на іноземні товари. Із зміцненням панівного становища, ну-ждаясь в ринках збуту своєї продукції, Англія переходить до політики фритредерства, яке проявилося в тому числі у скасуванні "Хлібних законів" (1846 р.) і Навігаційного акта (1860). Яскравим проявом нових при-пріоритетів зовнішньоекономічної діяльності підприємств стало розви-нення відносин з Францією. Так, за договором 1860 Англія скасувала мито на французькі шовку і продовольство, а Франція - на анг-лійскіе машини, металовироби, вугілля, шерсть.
Подібні договори не були рівноправними, т. к. дешевизна англійських товарів приводила до витіснення національних французьких товарів із внутрішнього рин-ка.
До середини 60-х р. ХІХ ст. Англія має активний торговий ба-ланс, потім торговий баланс стає пасивним, але загальний розрахунок-ний баланс залишається активним (пасивне сальдо компенсувалося "невидимим експортом": транспортними послугами і рухом капі-тала). Однак відсутність конкуренції на внутрішньому і колоніальних ринках, а також стереотипи поведінки країни-лідера спричинили до стаг-нації в розвитку і, в кінцевому рахунку, втрати Англією свого положе-ня на світовому ринку, де з 80-х рр.. першість оспорюють США, Німеччина і Японія.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " 6.4. Країни-лідери та їх економічна роль у світі " |
- Тема 6. Історія промислового перевороту та індустріалізації кінця XVIII-XIX ст.
Країнах, США та Японії. Зрушення в структурі економіки та зайнятості населення. Розвиток фінан-совою системи. Країни-лідери та їх економічна роль у світі. Господарський розвиток Росії в 1830-1860 рр.. Передумови і умо-ви промислового перевороту. Основні проблеми та протиріччя індустріального розвитку в кріпосницьких умовах. Методи стиму-лювання сировинного та сільськогосподарського
- 3. Теми контрольних робіт для студентів дистанційної форми навчання
країн за вибором студен-та). 6. Економічні наслідки Великих географічних відкритому-тий. 7. Структура економіки та форми господарювання в Росії у дру-рій половині XVII століття. 8. Економічні реформи другої пол. XVII в. в Росії. 9. Економічна політика Петра I. Сутність і результати модер-нізації економіки Росії. 10. Аграрна політика Катерини II. 11. Грошові реформи в Росії
- 6. Монопольні ціни
странения в наші дні прикладом здатністю захисних мит при особливих обставинах породжувати монопольну ціну. Нехай Атлантида обкладає митом t імпорт кожної одиниці товару p, ціна якого на світовому ринку дорівнює s. Якщо в Атлантиді внутрішнє споживання р за ціною s + t становить а, а внутрішнє виробництво р одно b, і b менше а, то витрати граничного оператора складають s + t.
- Коментарі
країн економічних законів, підкреслювали неповторність шляхів економічного розвитку кожної окремої країни, а завдання економічної науки бачили в описі господарських явищ. Основні ідеї історичної школи отримали розвиток в рамках нової (молодої) історичної школи. [7] інституціоналізм течія в економічній науці, який виник у кінці XIX ст. в США, кидаючи виклик основним
- ГОЛОВНІ лінії розлому
країна не може необмежено довго жити з великим торговим дефіцитом. Торговий дефіцит треба фінансувати, і просто неможливо зайняти досить грошей, щоб оплачувати складні відсотки. Але вся світова торгівля, особливо в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, залежить від того, що більша частина світу має прибутку з торгівлі зі Сполученими Штатами, щоб оплачувати ними дефіцити у торгівлі з
- ЗНИКНЕННЯ КЛАСИЧНИХ порівняльних переваг
країни, де є нафта, виробляють нафту. Країни, багаті капіталом (з великим капіталом на працівника), роблять капіталомісткі продукти; країни, багаті працею (з невеликим капіталом на працівника), роблять трудомістку продукцію. У дев'ятнадцятому і в більшої частини двадцятого століття теорія порівняльної переваги пояснювала те, що треба було пояснювати. У Сполучених Штатах бавовна вирощували на Півдні,
- КВАЛІФІКАЦІЯ: ЄДИНИЙ ДЖЕРЕЛО СТАЛОГО КОНКУРЕНТНОГО ПЕРЕВАГИ
країни, які більше всіх інвестують в наукові дослідження і розробки, в освіту та в інфраструктуру (системи телекомунікації тощо), потрібну для створення робочих місць. Національне багатство піде до тих країн, які створять необхідні поєднання кваліфікацій, що підсилюють один одного. Треба буде створити організації з кваліфікаціями глобального масштабу і управляти ними. Люди з
- ПЛИТА ЧЕТВЕРТА: ГЛОБАЛЬНА ЕКОНОМІКА
країна; вона домінувала у військовому відношенні; зі сходу і заходу вона була захищена великими океанами, а з півночі і півдня від неї були великі країни, де жили дружні, слабкі у військовому відношенні сусіди. З економічного боку увесь інший світ їй був анітрохи не потрібен. Сполучені Штати легко могли знову впасти в свій історично сформований ізоляціонізм. І навіть після виникнення ворога
- РЕГІОНАЛЬНІ ТОРГОВІ БЛОКИ
країнам стає все важче продавати свої продукти, якщо вони не входять в одну з торгових груп. Доступ на ринок буде не автоматично дарованим правом, а привілеєм, яку треба заслужити. Більшість країн, що розвиваються повинне буде вести переговори про доступ на ринки багатого світу. Що ж буде з країнами, яких ніхто не хоче прийняти у свої торгові групи і які не настільки
- ПЛИТА П'ЯТА: багатополярний світ БЕЗ домінуючої держави
країною, економічно здатної містити великі військові сили, то іншого військового лідера і не могло бути. Але особлива економічна роль Америки виникла з особливою послідовності подій після війни. Подібно до того, як люди очікували, що після зносу Берлінської стіни і розвалу СРСР комунізм безболісно і швидко перейде в капіталізм, люди сподівалися в той час, що відновлення економіки
|