Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаТеорія економіки → 
« Попередня Наступна »
С. Фішер, Р. Дорнбуш, P. Шмалензи. Економіка, 1995 - перейти до змісту підручника

1. Попит на гроші


Fed контролює грошову масу, яка, взаємо-діючи з попитом на гроші, впливає економіку. Отже, аналіз грошового ме-ханизма повинен починатися саме з ізученіяспроса на гроші. Протягом останніх десятілетіймасса грошей в обігу (Ml), що припадає на од-ного людини, швидко росла. Якщо в 1965 р. в Сполуче-наних Штатах цей показник становив усього 872долл., То до 1986 р. він досяг 3025 дол, збільшивши-шись на 274%. Чим можна пояснити таке зростання?
Головними факторами, що визначають попит нагроші, є рівень цін, процентна ставка іреальние доходи. Розберемо докладніше дію каж-дого з цих факторів окремо, а потім пе-рейд до розгляду того, в якій мірі їх віз-дія може пояснити зростання обсягу номінальнихденежних авуарів на душу населення в 1965-1986 рр..
Попит на гроші і рівень цін
Люди тримають гроші для того, щоб витрачати їх, ис-користуючись як засобу платежу. Вони хотятіметь достатню кількість грошей, щоб не досл-вувати незручностей при купівлі товарів і оплатеуслуг.
Про Номінальний попит на гроші - це токолічество доларів, яке індівідуумиілі фірми хотіли б мати.
Оскільки гроші тримають в основному для того, що-б купувати на них товари та послуги, номіналь-ну кількість необхідних в економіці грошей ме-
няется слідом за змінами цін. Припустимо, що у людини на руках є певна сум-ма грошей, скажімо, 100 дол, і відбувається збільшен-ня всіх цін, а також його номінального доходу в 2раза. При одночасному подвоєнні і цін, і номінального доходу реальний дохід даного человекаостанется колишнім і він буде в змозі пріоб-ресті таку ж кількість товарів і послуг, як іраньте. Подвоїться лише кількість доларів, ис-пользуемих для їх оплати.
Однак що при цьому відбудеться з колічествомденег на руках? Якщо вони становили суму в 100долл., То тепер цими грошима можна буде опла-тити лише половину тієї кількості товарів іпослуг, при покупці якого вони іспользовалісьраньше. Якщо до зростання цін 100 дол вистачало обичнона три дні, то тепер їх вистачає тільки на Полторадня. Це вимагає від людей частіше здійснювати візити вбанк, щоб упевнитися, що після оплати чековна банківському рахунку ще є засоби, а такжедля того, щоб отримати готівку.
Але по-скільки це тягне за собою певні незручний-ства, людина зазвичай вирішує просто подвоїти суммусвоіх грошових залишків і, таким чином, оказ-ється здатним сплатити те леї кількість това-рів і послуг, що і раніше
Отриманий висновок може бути сформулированности трохи іншим і надзвичайно важливим обра-зом:
Про Попит на гроші - це попит на реальні (грошові) залишки, або, іншими словами, величина грошових залишків, обчислена сучетом їх купівельної спроможності.
Купівельна спроможність грошей вимірюється сум-мій товарів, які можна на них купити. Когдапроісходіт дворазове збільшення і цін, і номі-нальних доходів, сума грошей, яку люди хочуть
мати, також подвоюється, щоб залишилася неизмен-ної їх реальна вартість, або купівельна спо-собность. Взагалі, завжди, коли відбувається зраді-ня рівня цін, а реальні доходи залишаються теміже, що й раніше, люди для того, щоб сохранітьсвою купівельну спроможність на попередньому рів-ні, змінюють відповідно розмір своїх номі-нальних грошових залишків.
Відмінності між реальними і номінальними де-ніжними остаткамі2, а також той факт, що спросна гроші визначається саме потребою в ре-альних залишках, є вирішальними факторамідля розуміння зв'язку між грошима і інфляціей.Із формули
Реальні
грошові=(1)
залишки
ми бачимо, що обсяг реальних грошових остатковможет змінюватися як в силу зміни размераномінальних залишків, так і з-за динаміки рів-ня цін.
Припустимо тепер, що величина номінальнихденежних залишків (яка, як ми знаємо, знахо-диться під контролем центрального банку), возросла.Допустім, що у людей немає причин змінювати об'емсвоіх реальних грошових залишків. Як видно ізуравненія (1), якщо обсяг реальних залишків неподвергается перегляду, збільшення номінальнихостатков тягне за собою зміну рівня цін втой же пропорції, в якій змінилась денежнаямасса. Звідси випливає висновок, що приріст кількісних-ва грошей в обігу часто служить причиною ростацен, а значить, і причиною інфляції.
Як це відбувається? Найпростіше об'ясненіесостоіт в тому, що коли центральний банк увеличи-кість кількість грошей в обігу, люди обнару-жива, що володіють великою кількістю грошей, ніж їм необхідно.
Гроші «палять їм руки», і вони намагалися їх позбутися, витрачаючи все більше. Уве-лічівает витрати на придбання товароввизивают зростання цін. У цьому поясненні опущений рядітерацій, але по суті воно відповідає опісаніюобщего механізму дії інфляції в економіці, близькій до стану повної занятості3. У даній
2 Терміни «реальні грошові залишки» (real money balances) і «реаль-ні грошові авуари» (real money holdings), а також їх номінальниеаналогі використовуються як синоніми. Термін «money holdings» може бути також переведений як «грошова готівка» або «денежниевклади». На Заході цим терміном позначають як готівка наруки у населення, так і кошти на поточних банківських рахунках фірм ічастних осіб: Мабуть, жоден з наведених вище варіантів пе-РЕВОД не відповідає в точності західному аналогу. (Прим. пер.)
3 При наявності в економіці масового безробіття зростання кількості денегв зверненні більшою мірою впливає на збільшення випуску продукції, ніж на ціни.
ТАБЛИЦЯ 29-1. Динаміка номінальних і реальнихденежних залишків на душу населення в 1965-1986 рр..
1965 1986
Номінальні залишки (Ml)
на душу населення, дол 872 3025
Рівень цін (індекс споживчих цін) 94,5 328,4
Реальні залишки на душу населення
(1965 р. -100) 100 99 , 8
Джерело Economic Report of the President, 1987.
Главі ми розглянемо деякі деталі цього процесу, показавши, як зміни грошової маси впли-яют на обсяг сукупного спроса4.
РЕАЛЬНІ ЗАЛИШКИ В ПЕРІОД 1965-1986 гг.Вернемся до згадуваного нами зростанню денежнихостатков в 1965-1986 рр., але вже розуміючи, що ростденежних коштів на душу населення з 872 до 3025долл. представляв собою збільшення саме номі-нальних грошових залишків. З таблиці. 29-1 видно, що за цей період ціни виросли більш ніж в 3 раза.Последняя рядок у таблиці показує, що уро-вень реальних залишків на душу населення в 1986 р. та 1965 р. практично однаковим, посколькуцени в цей період росли тими ж темпами, що іоб'ем грошової маси (Ml). Таким чином, при-ріст номінального грошового попиту в період1965-1986 рр.. майже цілком пояснюється вище-ням цін.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 1. Попит на гроші "
  1. 4. Стабілізація
    попиту і виробництва. Посилки теорії вимірювання вимагають людей зі стійкими бажаннями і оцінками. Ми можемо вважати цінові зміни виразом змін купівельної спроможності грошей тільки в тому випадку, якщо люди завжди однаково оцінюють одні й ті ж речі. Оскільки неможливо встановити загальну суму грошей, витрачених на споживчі товари в даний відрізок часу, статистики повинні
  2. 2. Зауваження з приводу найпоширеніших помилок
    попиту на гроші з боку індивідів. Замість цього вона вводить неправдиве поняття швидкості обігу, скроєна за моделями механіки. У цьому місці нашого дослідження немає необхідності розглядати питання про те, чи мають рацію економісти-математики, припускаючи, що користь, принесена грошима, полягає виключно або головним чином у їх обороті, або зверненні. Навіть якби це було так, все
  3. 3. Попит на гроші і пропозиція грошей
    попит. На ринку є люди, охочі їх придбати і готові обміняти на них товари і послуги. Засоби обміну мають мінову цінність. Заради їх придбання люди йдуть на жертви; вони платять ціни за них. Просто особливістю цих цін є те, що їх не можна висловити мовою грошей. Говорячи про товари і послуги, ми маємо на увазі грошові ціни. Говорячи про гроші, ми маємо на увазі купівельну спроможність
  4. 4. Визначення купівельної спроможності грошей
    попит на нього збільшується. З'явившись, нове застосування цього блага створило додатковий попит на нього. І як у випадку з іншими економічними благами, додатковий попит призводить до зростання мінової цінності, тобто кількістю інших благ, пропонованих в обмін на його придбання. Кількість інших товарів, які можна отримати, пожертвувавши засобом обміну, його ціна, виражена в
  5. 5. Проблема Юма і Мілля і рушійна сила грошей
    попит на гроші? Іншими словами, чи можна уявити нейтральні гроші в рамках економічної системи, яка не відповідає ідеальній конструкції рівномірно функціонуючої економіки? Ми можемо назвати це питання проблемою Юма і Мілля. Незаперечно, що ні Юму, ні Миллю не вдалося знайти позитивної відповіді на це питання [СР: Mises. Theory of Money and Credit. P. 140142.]. Чи можна
  6. 6. Зміни в купівельній спроможності під дією грошових чинників і умов на товарних ринках
    попиті і пропозиції грошей, або в попиті і пропозиції інших товарів і послуг. Відповідно ми розрізняємо зміни купівельної спроможності під дією грошових чинників і під дією умов на товарних ринках. Причиною змін купівельної спроможності під дією умов на товарних ринках можуть бути зміни в пропозиції товарів і послуг або у попиті на окремі товари і
  7. 11. Заступники грошей
    попиту на гроші для формування залишків готівки. Тому зміни в кількості грошових сертифікатів не змінюють попит на гроші і грошове відношення. Вони не грають ніякої ролі у визначенні купівельної спроможності грошей. Якщо грошовий резерв, підтримуваний боржником проти випущених в обіг заступників грошей, менше, ніж загальна сума цих заступників, ми можемо суму заступників,
  8. 13. Розміри і структура залишків готівки
    спространенная термінологія, плутають попит на гроші для залишків готівки і попит на багатство і товари, не повинна вводити в оману економіста. Все, що дійсно по відношенню до індивідів і фірмам, зберігає істинність і для будь-якої суми залишків готівки групи індивідів і фірм. Причина, по якій ми розглядаємо дану групу індивідів і фірм як єдиної сукупності і
  9. 18. Інфляціоністскій погляд на історію
    спространенная теорія запевняє, що поступальне зниження купівельної спроможності грошової одиниці зіграло вирішальну роль в історичній еволюції. Вона стверджує, що людство не досягло б сьогоднішнього рівня добробуту, якби пропозиція грошей не збільшилася більшою мірою, ніж попит на гроші. Нібито наступне за цим падіння купівельної спроможності було необхідною умовою
  10. 9. Гроші і капітал; заощадження та інвестиції
    попиту на гроші для залишків готівки, і, нарешті, тенденція зростання цін, викликана збільшенням запасу грошей (у широкому сенсі). Ці три процесу деякою мірою одночасні. Кожен з них має специфічні наслідки, які залежно від обставин можуть бути посилені або ослаблені протилежним ефектом, що породжується одним з двох, що залишилися процесів. Але найголовніше в
© 2014-2022  epi.cc.ua