| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Ситуаційний аналіз Валютний коридор в Росії |
||
|
На початку 1995 р. валютні органи Російської Федерації здійснили перехід від регульованого плавання курсу національної валюти до політики валютного коридору. Вона розглядалася як важлива складова частина програми фінансової стабілізації, розробленої і проводилася за сприяння та під егідою МВФ. Необхідність такого роду політики валютного курсу була зумовлена низкою причин. Зокрема тим, що до осені 1995 готівкової іноземної валюти в Росії в перерахунку на рублі за поточним курсом було більше, ніж рублевої маси (у вересні 1995 р. американська доларів зверталася на суму близько 90 трлн руб., А рублева грошова маса Ml оцінювалася в 88200000000000). У цій ситуації введення валютного коридору мало сприяти дедоларизації російської економіки за допомогою зниження інфляційних очікувань і зміцнення авторитету національної валюти. Передбачалося, що валютний коридор забезпечить передбачуваність динаміки обмінного курсу і послужить стимулом до розширення зовнішньої торгівлі, оскільки, з одного боку, при укладенні зовнішньоторговельних контрактів знижувалися витрати страхування від несподіваних змін на російському валютному ринку, а з іншого - експортери отримували гарантії стабільного рівня доходів від зовнішньої торгівлі. Найбільш же важливою метою розглянутої політики було використання валютного курсу як номінального якоря для інфляційних очікувань. Механізм політики валютного коридору полягав у тому, що Банк Росії оголошував на певний період часу верхню і нижню межі курсу рубля, які він утримував валютними інтервенціями. Так, в травні 1995 р. строком на 3 місяці було запроваджено фіксований валютний коридор в рамках 4300-4900 руб. за 1 дол, надалі його дія була продовжена, а з 1 січня до 1 липня 1996 ЦБ РФ з урахуванням того, що відбувалося поступового знецінення рубля ввів нові межі коливання його курсу - 4550-5151 руб. за 1 дол У травні 1996 р. в рамках діяв коридору був введений малий валютний коридор з щоденною фіксацією допустимих відхилень рубля в межах 1,5%, які підтримувалися валютними інтервенціями. Спільною заявою уряду і Банку Росії від 16 травня 1996 р. «Про політику обмінного курсу рубля» був введений новий порядок визначення його офіційного курсу по відношенню до твердих валют, який відомий як похилий валютний коридор. На 1 липня 1996 його межі були встановлені в розмірі 5000-5600 руб. за 1 дол, на 31 грудня того ж року він був заданий у межах 5500-6100 руб. за 1 дол З липня 1996 р. офіційний валютний курс перестав бути прив'язаним до торгів на Московській міжбанківській валютній біржі і встановлювався Банком Росії щодня на основі співвідношення попиту та пропозиції на міжбанківському та біржовому сегментах валютного ринку, рівня інфляції, стану валютних резервів і рахунків платіжного балансу країни. Політика похилого валютного коридору означала, що держава встановлювала заданий темп знецінення національної валюти, який зобов'язувалося забезпечувати за рахунок наявних у його розпорядженні засобів макроекономічної політики. Значне зниження темпів зростання споживчих цін з середини 1996 дозволило Банку Росії продовжити дію режиму похилого валютного коридору і на 1997 р. Його верхня межа до кінця зазначеного року була задана на рівні 6300 руб. за 1 дол, а нижня - 5700 руб. Як і колись, ширина коридору становила 600 руб., А можливе знецінення рубля в річному вимірі не перевищувало 14,2%. У листопаді 1997 р. ЦБ оголосив про те, що протягом трьох наступних років буде дотримуватися 15%-й межі коливань навколо рівня 6,2 руб. за 1 дол Проводившаяся політика валютного курсу була скасована у зв'язку з вибухнула 17 серпня 1998 валютно-фінансовою кризою. У цьому зв'язку доречно поставити питання про ефективність політики валютного коридору як поступової керованої девальвації національної валюти. На практиці можливості реалізації розглянутого валютного курсу виявилися досить обмеженими, а що використовувалися кошти валютно-фінансовій стабілізації - неефективними і в кінцевому рахунку призвели до глибокої кризи. Так, економічні влада країни не змогли забезпечити стійке економічне зростання. Лише в 1997 р. вдалося призупинити негативну динаміку економічного розвитку. Політика по стабілізації цін була скомпрометована незбалансованістю держбюджету. Недостатність податкових надходжень, високий рівень державних витрат, неефективне управління зовнішнім державним боргом зумовили використання масштабних операцій на відкритому ринку шляхом розміщення коротких цінних паперів ГКО - ОФЗ. Політика валютного коридору створила сприятливі умови для припливу іноземних інвестицій у вітчизняну економіку. Тільки прямі інвестиції, залучені стабільністю валютного курсу рубля, зросли за 1994-1997 рр.. з 0,21 до 1,681 млрд дол Що стосується портфельних інвестицій, то їх приплив у зв'язку з відкрилися доступом нерезидентів на ринок ГКО, де прибутковість вкладень була винятково висока, можна охарактеризувати як масований приплив "гарячих грошей" в російську економіку, який не тільки в значній мірі покривав відтік капіталу, але і дозволив профінансувати дефіцит бюджету, а також збільшити офіційні валютні резерви. Валютно-фінансова криза 1997 р. в Південно-Східній Азії і падіння в першій половині 1998 світових цін на енергоносії, наслідком якої став дефіцит рахунку поточних операцій платіжного балансу Росії в розмірі 1,2% ВВП, що тривало погіршення рахунку операцій з капіталом і фінансовими інструментами спровокували догляд іноземних інвесторів з російського ринку державних боргових зобов'язань. Стан останнього все більше набувало обриси боргової піраміди. Очевидною ставала неплатоспроможність країни навіть в умовах її активної кредитної підтримки з боку МВФ. Сигналів до спекулятивних атак на рубль було більш ніж достатньо, і накопичений девальваційний потенціал курсу російського рубля виплеснувся на російський валютний ринок відразу після введення режиму вільного плавання у зв'язку з дефолтом за державним внутрішнім боргом на суму 40 млрд дол Джерело: www.cbr.ru Підтримання курсу в рамках валютного коридору мало серйозні наслідки для економіки країни в цілому. У перші півтора-два роки використання валютного коридору сприяло стабілізації валютного ринку і фінансового ринку в цілому. У цей час зміцнів рубль, знизилися темпи інфляції. Але потім підтримку курсу рубля в рамках коридору стало чинити негативний вплив на економіку. Дорогий рубль стали активно використовувати російські імпортери. Країна опинилася буквально заваленої іноземними товарами. Російські товари виявилися неконкурентоспроможними в порівнянні з ними. У той же час ціни на експортні російські товари, виражені в доларах, на внутрішньому ринку зросли, а на світовому ринку ціни на основні товари російського експорту, передусім на нафту, значно знизилися. У результаті темпи зростання експорту сповільнилися, зменшилися валютні надходження. Іноземні інвестори, яких встановлення валютного коридору надихнуло на покупку високоприбуткових державних цінних паперів, на початку 1998 р. стали помічати, що доходи від випуску чергового траншу цінних паперів недостатні для здійснення платежів за колишніми траншах. Довіра до російських цінних паперів впало, й іноземці почали їх масове скидання. У цей час Центральний банк РФ докладає всіх зусиль, щоб утримати курс рубля в рамках валютного коридору. Для цієї мети витрачаються валютні резерви, беруться кредити у МВФ. Врятувати ситуацію не вдається, і 17 серпня 1998 уряд оголошує про припинення виплат по державних цінних паперів. Центральний банк відмовляється від підтримки рубля, період валютного коридору закінчився. Курс рубля почав стрімко падати, знецінити з серпня до кінця року більш ніж в три рази. З метою виходу з кризи були посилені заходи валютного контролю та контролю за експортно-імпортними операціями. Була встановлена норма обов'язкового продажу валюти експортерами в 70%, встановлені жорсткі терміни повернення валютної виручки. У результаті вжитих заходів вже у 1999 р. курс рубля було стабілізовано, почався стійкий приріст валютних резервів. З січня 2003 р. становище рубля щодо долара змінилося радикально. Долар досяг максимальної ціни на початку 2003 р. 31,9 руб., А до березня 2004 р. його ціна впала до 28,5 руб. Падіння могло б бути і більшим, якби не підтримка долара Центральним банком РФ, який намагається не допустити надмірного зростання реального курсу рубля через сприятливої цінової ситуації на ринках основних російських експортних товарів, особливо нафти. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Ситуаційний аналіз Валютний коридор в Росії " |
||
|
||