Головна |
« Попередня | ЗМІСТ | Наступна » |
---|
В рамках портфельного підходу до встановлення обмінного курсу придбання валют різних країн розглядається як частина вкладень інвестора в певний портфель активів, в найпростішому випадку складеному з вкладень в цінні папери (облігації) і грошові кошти різних держав. При такому підході інвестору важливо зіставити процентні ставки в своїй країні і за кордоном, а також спрогнозувати динаміку обмінного курсу. На відміну від монетарної моделі, портфельний підхід не передбачає, що вітчизняні та іноземні фінансові активи є повністю взаємозамінними. У цій моделі слід враховувати рівень ризику, пов'язаний з інвестуванням за кордон. Отже, в умова непокритого процентного паритету включається премія за ризик, що визначається як
Якщо валюта будь-якої країни є інвесторам більш ризикованою, вони змінять структуру свого портфеля на користь менш ризикованих вкладень. Відзначимо, що тут мається на увазі, що інвестори не схильні до ризику (англ, nsk-averse).
Рівень багатства малої відкритої економіки з досконалою мобільністю капіталу може бути представлений як сума трьох складових
де W - рівень багатства, М - грошова маса, В - внутрішній державний борг (облігації), EF - величина профіциту по рахунку поточних операцій (F - іноземні облігації, що належать національним економічним агентам, Е - номінальний обмінний курс). Попит на всі три види активів, що становлять національне багатство, залежить від номінальних процентних ставок в країні і за кордоном, від очікуваної динаміки обмінного курсу і від рівня національного багатства. Оскільки вітчизняні та іноземні облігації не передбачаються повністю взаємозамінними, збільшення національного багатства призводить до зростання попиту на вітчизняні облігації в більшій мірі, ніж на іноземні.
Модель має довгостроковий характер, так як в ній передбачаються гнучкі ціни і неповний робочий день (т. Е. Випуск знаходиться на потенційно можливому рівні). Очікування щодо обмінного курсу статичні, т. Е. Передбачається, що під час відсутності зовнішніх шоків обмінний курс не змінюється. Наслідки шоків в моделі розглядаються власне в момент шоку, в короткостроковому періоді і в довгостроковому періоді. У момент шоку підлаштовується тільки ринок фінансових активів. У короткостроковому періоді зміна цін активів (ставок відсотка) впливає на рівень цін в цілому, а це впливає на рівень заощаджень і стан рахунку поточних операцій (чистий експорт). У довгостроковому періоді заощадження дорівнюють нулю, а платіжний баланс перебуває в рівновазі.
Рівноважне значення номінального обмінного курсу в цій моделі визначається цілою низкою параметрів: еластичність попиту на вітчизняні та іноземні облігації, еластичністю попиту на готівкові гроші за рівнем багатства, номінальними ставками відсотка в нашій країні і за кордоном. Крім цього на рівень номінального обмінного курсу впливають внутрішній державний борг і рівень національного багатства.
Слід зазначити, що крім розглянутих моделей є і безліч інших моделей визначення обмінного курсу, а також моделей, які обговорюють оптимальну поведінку ЦБ в різних умовах з точки зору впливу на обмінний курс. Посилання на додаткову літературу з цього приводу можна знайти в кінці глави.