Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаМакроекономіка → Національна економіка. Частина 1 → 
« Попередня   ЗМІСТ   Наступна »

проблема бідності

Особливу значущість в будь-якій країні має проблема бідності. Наявність людей, що живуть за межею бідності, з доходами нижче величини прожиткового мінімуму, погіршує сприйняття економічної ситуації з боку всіх верств населення, змушує державу активізувати соціальну політику допомоги бідним.

У Росії традиційно даної проблеми приділяли і приділяють велику увагу. Держава на всіх рівнях - федеральному, регіональному, муніципальному - робить колосальні зусилля для зниження гостроти цього явища, підтримуючи малозабезпечених людей, надаючи грошові і натуральні субсидії, надаючи всебічну допомогу в пошуках нових місць роботи та поліпшення умов життя. І ці зусилля не пропадають марно. Як показує статистика (табл. 7.24) питома вага населення з доходами нижче прожиткового мінімуму неухильно скорочується, з майже однієї третини населення на початку 1990-х рр. до трохи більше 10% в даний час. І хоча величина прожиткового мінімуму зростає (у зв'язку з інфляцією), дефіцит грошового доходу малозабезпечених верств населення знижується.

Аналогічна тенденція продовжує діяти і в середині 2000-х рр.

У Росії практично не залишилося людей, які живуть на 2-3 дол, і менше в день, а частка людей, що живуть на 10 дол, в день, складає всього 7,7% і має яскраво виражену тенденцію до скорочення (табл. 7.25). Це позитивне досягнення особливо виділяється на тлі інших національних економік аналогічного масштабу - Бразилії, Індії, Китаю, ПАР, де частка бідних перевищує половину, а то й дві третини населення країни.

Чисельність населення з грошовими доходами нижче величини прожиткового мінімуму і дефіцит грошового доходу

рік

Чисельність населення з грошовими доходами нижче величини прожиткового мінімуму

Дефіцит грошового доходу

Величина прожиткового мінімуму, руб / міс (до 1998 р, тис. Руб.)

млн чол.

від загальної чисельності населення,%

млрд руб. (До 1998 р трлн руб.)

від загального обсягу грошових доходів населення,%

одна тисяча дев'ятсот дев'яносто дві

49,3

33,5

0,4

6,2

1,9

+1993

46,1

31,3

4,3

5,4

20,6

1994

32,9

22,4

11,1

зд

86,6

1995

36,5

24,8

34,9

3,9

264,1

1996

32,5

22,1

42,8

3,2

369,4

1 997

30,5

20,8

46,2

2,8

411,2

1998

34,3

23,4

61,5

3,5

493,3

1999

41,6

28,4

141,3

4,9

907,8

2000

42,3

29,0

199,2

5,0

1210

2001

40,0

27,5

238,6

4,5

1500

2002

35,6

24,6

250,5

3,7

1808

2003

29,3

20,3

235,3

2,6

2112

2004

25,2

17,6

225,7

2,1

2376

2005

25,4

17,8

288,7

2,1

3018

2006

21,6

15,2

277,1

1,6

3422

2007

18,8

13,3

272,1

1,3

3847

2008

19,0

13,4

326,7

1,3

4593

2009

18,4

13,0

354,8

1,2

5153

2010

17,7

12,5

375,0

1,2

5688

2011

17,9

12,7

424,1

1,2

6369

2012

15,4

10,7

370,5

0,9

6510

2013

15,5

10,8

417,9

0,9

7306

Частка населення, що має доходи нижче межі бідності, встановленої на міжнародному рівні з урахуванням паритету купівельної спроможності, в% від загальної чисельності населення

рік

Частка населення, що має середньодушові доходи нижче

Частка населення з доходами нижче прожиткового мінімуму

1,25 дол, в день

2 дол, в день

2,5 дол, в день

4 дол, в день

10 дол, в день

Росія

2009

0,0

0,0

0,1

0,6

8,9

13,0

2010

0,0

0,0

0,1

0,5

8,4

12,5

2011

0,0

0,0

0,1

0,5

8,4

12,7

2012

0,0

0,0

0,1

0,5

7,7

10,7

Бразилія

2009

6,1

10,8

15,1

27,6

-

21,4

Індія

2010

32,7

68,8

81,1

93,8

-

29,8

Китай

2009

11,8

27,2

36,5

58,0

-

-

ПАР

2009

13,8

31,3

39,5

55,5

-

23,0

Проблема російської економіки - досить висока регіональна нерівномірність бідності. При позитивній в цілому тенденції до скорочення частки працівників із заробітною платою нижче прожиткового мінімуму питома вага таких домогосподарств відрізняється від 2-3% в м.Санкт-Петербурзі і Москві до 5-6% в Центральному та Північно-Західному федеральних округах і досягає майже 20 % в Північно-Кавказькому федеральному окрузі (табл. 7.26). У Південному, Приволзькому, Сибірському і Далекосхідному федеральних округах ця частка стабільно перевищує середні дані по Росії.

Таблиця 7.26

Частка працівників організацій з заробітною платою нижче величини прожиткового мінімуму в цілому по Росії і по суб'єктах РФ, в%

регіон

2005 р

2007 р

2009 р

2011 р

2013 р

російська Федерація

24,4

16,5

10,4

13,1

7,8

Центральний федеральний округ

23,3

13,8

8,6

11,2

5,8

м Москва

20,1

10,0

5,1

6,2

3,8

Північно-Західний федеральний округ

16,3

10,4

7,5

8,0

4,7

м. Санкт-Петербург

14,4

6,1

3,0

2,7

1,9

регіон

2005 р

2007 р

2009 р

2011 р

2013 р

Південний федеральний округ

31,5

23,3

13,1

15,8

10,6

Північно-Кавказький федеральний округ

36,0

28,0

11,8

26,1

18,4

Приволзький федеральний округ

28,6

20,9

11,3

15,2

8,4

уральский Федеральний округ

15,1

9,9

8,1

9,8

6,7

Сибірський федеральний округ

24,9

16,8

13,1

14,8

8,7

Далекосхідний федеральний округ

23,4

17,2

13,6

12,6

8,5

Аналогічна тенденція продовжує діяти і в середині 2000-х рр.

Що ж таке «прожитковий мінімум»? У табл. 7.27 показані ті продукти харчування і їх обсяги, які входять в прожитковий мінімум. Ви можете порівняти цей рівень зі своїм звичайним споживанням - і відчуйте різницю.

Таблиця 7.27

Прожитковий мінімум в розрахунку на рік і день

продукт

Споживання в рік (в день)

хліб

134 кг (370 г)

Картопля

123 кг (340 г)

м'ясо

27,5 кг (80 г)

Овочі

93,4 кг

фрукти

19 кг

Цукор і кондитерські вироби

20 кг

риба

12 кг

Молочні продукти

218 кг

яйця

172 шт.

Економічна стратифікація населення означає неоднорідність не тільки фінансових і соціальних умов, а й ціннісних орієнтирів людей. Як показують соціологічні дослідження, особистісні цінності росіян схильні до зміни в залежності від соціальної групи, рівня життя і періоду економічного розвитку (підйом або спад економічної кон'юнктури).

Найбільш стійкі цінності - це сім'я, любов, терпимість, впевненість в собі.

Цінності, значимість яких зростає в періоди після гострих економічних криз, це:

Цінності, значимість яких знижується після гострих економічних криз, відносяться до наступних категорій:

Чим нижчу позицію займає людина на соціальних сходах, тим більшою мірою для нього грають матеріальні стимули, а моральні заохочення не грають практично ніякої ролі. Грошова винагорода переважує міркування престижу роботи, сумлінності виконання трудових обов'язків і етичних меж. Підвищується роль соціальної справедливості по відношенню до віку і стажу трудової діяльності: люди розраховують на підвищення номінальної заробітної плати в залежності від віку і стажу роботи. При недостатньо добре виконану роботу або будь-яких провинах, більш значущими виявляються догани, а не штрафи і тим більше не скорочення номінальних виплат.

Чим вище піднімається людина по соціальних сходах, чим вище його дохід, рівень освіти і коло спілкування, тим більш значущими стають нематеріальні способи вираження заохочення і визнання: більш престижна посада, хороші умови роботи, нагороди. Індивід менш схильний до обманів, дрібної крадіжки на робочому місці і ухилення від своїх обов'язків, проявляє велику старанність і сумлінність.

Беручи успіхи в боротьбі з бідністю і підвищуючи в цілому рівень життя населення, російська держава створює сприятливі зовнішні умови для розвитку людського потенціалу національної економіки.

  1. Ринок цінних паперів
    Пасив балансу комерційного банку містить такі статті (в млн руб.): Вклади до запитання - 500; строкові вклади - 250; власний капітал - 100. Норматив мінімального резервного покриття за вкладами до запитання дорівнює 15%, а за строковими вкладами - 10%. Наскільки зростуть надлишкові резерви
  2. Ринок праці, рівновагу на ринку праці і безробіття, попит на працю, неокласична функція попиту на працю
    На ринку праці в результаті взаємодії попиту на працю з його реченням ням визначається рівень зайнятості, а отже, і обсяг пропозиції благ в короткому періоді, так як при заданому обсязі капіталу і існуючої технології обсяг виробництва благ стає функцією однієї змінної у = y (N). На цьому ринку
  3. Ринок праці
    В результаті вивчення глави студент повинен: знати положення і методологічні основи теорії людського капіталу; сучасні підходи до вивчення мотиваційної ролі зарплати; особливості ринку праці в умовах невизначеності і асиметрії інформації; принципи побудови моделей зайнятості та безробіття
  4. Ринок фінансових активів, модель формування цін на активи (Лукас)
    Зазвичай ціну фінансового активу розглядають як результат взаємодії об'єктивних ринкових факторів. Тут ми покажемо, що ціна активу істотно залежить від суб'єктивних переваг інвесторів щодо обсягів свого споживання. є п активів, що приносять дивіденди. Розглянемо i -й актив: p xt - його ціна
  5. Ринки і встановлення рівноваги, ринки в найпростішої неокласичної моделі
    У моделі в явному вигляді присутні чотири ринку: ринок купа, ринок єдиного умовного продукту (ринок товарів і послуг), фінансовий ринок, ринок грошей. Ринки відрізняються деякою ієрархією - послідовністю, в якій встановлюється рівновага. Першим в цій ієрархії є ринок купа, останнім - ринок
  6. Режими обмінного курсу
    Гіпотеза ППС, розглянута вище, неявно припускає, що обмінний курс встановлюється в результаті деякого дії ринкових сил - попиту і пропозиції на валюти різних країн. Якщо обмінний курс дійсно визначається саме таким чином, без участі держави, то говорять про плаваючий режимі обмінного курсу.
  7. Рахунок поточних операцій і рахунок операцій з капіталом
    Рахунок поточних операцій і рахунок операцій з капіталом кожен складаються з декількох великих статей. Розглянемо спочатку рахунок поточних операцій. Перш за все він включає статті «експорт товарів» і «імпорт товарів». За правилом запису операцій в платіжному балансі, операція, яка призведе
  8. Пропозиція праці
    При виведенні функції пропозиції праці позиції неокласиків і кейнсіанців розходяться але трьох питань: ? на яку ціну праці орієнтуються домашні господарства при визначенні обсягу пропозиції праці - номінальну або реальну; ? чи може в реальній економіці номінальна ставка заробітної плати зменшилася;
© 2014-2021  epi.cc.ua