7.3. Світова економічна криза 1929-1933 рр..
У жовтні 1929 р. вибухнула криза на Нью-Йоркській фондовій біржі, що став початком світової економічної кризи 1929-1933 рр.., Який увійшов в історію як Велика Депресія - найглибший кри-зис надвиробництва в історії.
Таким чином, найважливішим інструментом регулювання став го-жавний бюджет, за рахунок коштів якого здійснювалися роз-ширення відтворення і соціальні перетворення.
В Англії світова криза почався пізніше через повільне послево-енного відновлення промисловості. Однак його наслідки були дуже відчутними для економіки, тому що обсяг виробництва скоротився на 15%. Найбільш значно постраждали традиційні галузі про-виробництва, відбулося погіршення зовнішньої торгівлі та знецінення національної валюти на 30%. Ще до настання кризи правитель-ство лейбористів утворило спеціальне міністерство "по боротьбі з безробіттям", яке запропонувало наступну програму: переселення-ня робочих з районів депресії в сільську місцевість і домініони і організацію громадських робіт. Однак реалізація цієї програми результатів не дала. Для вирішення кризових проблем в тому 1931 р. була створена особлива королівська комісія по національній економіці на чолі з великим банкіром Дж. Меєм. Зменшення дефіциту держ-бюджету в 120 млн. фунтів стерлінгів передбачалося досягти в результаті скорочення державних витрат шляхом зниження по-собій з безробіття, витрат на соціальні потреби і збільшення податків. Прийнятий у листопаді 1931р. "Закон про перевірку нужденних", що забороняє видачу посібників тим безробітним, які перебували на утриманні сім'ї, призвів до зменшення виплат допомоги з безробіттю. Наступною мірою уряду стало скасування золотого стандарту фунта стерлінгів, що призвело до девальвації паперового фунта, але ук-репіло становище Англії на світовому товарному ринку. Одночасно вводяться тимчасові протекціоністські заходи, які в лютому 1932 були замінені законом про імпортного мита, який передбачав 10% обкладання всіх ввезених товарів. Разом з тим цей закон давав можливість уряду збільшувати розміри мита до 100% вартості на товари тих країн, які застосовували дискримінації-ційних заходів до товарам, виробленим в Британській імперії. Миро-виття економічна криза змусила Англію переглянути питання про відносини з Німеччиною. Тісна співпраця найбільших англій-ських банків і монополій і німецьких компаній приносило їм великі доходи, але водночас вони разом з американськими компаніями виростили конкурента і агресора, який розв'язав другу світову виття-ну.
Восени 1930 р., дещо пізніше, ніж в інших капіталістичних країнах, у Франції вибухнула затяжна економічна криза, кото-рий тривав до 1935 р. включно. Падіння промислового виробництва в цій країні не було таким швидким, як у Німеччині та США, але зате більш тривалим. Розвиток кризи можна простежити за таблицею 14.
Таблиця 14
Індекс промислового виробництва розвинених країн (1929 г.=100%)
За роки кризи продукція французької машинобудівної промисловості впала до 69,6% від рівня 1929 р., виробництво засобів виробництва - до 80%, виплавка чавуну і сталі - майже на 50%. Зовнішня торгівля зменшилася більш ніж у два рази. Закрива-лись банки, зростало безробіття, масовий характер прийняло розорення селянських господарств.
Одним з наслідків такого становища стала досить виразна тенденція фашизації Франції за прикладом сусідніх Німеччини та Іта-ща. Однак на відміну від названих країн фашизм у Франції не мав достатньої соціальної бази. Його розвитку протистояли республіканського, демократичні традиції громадянського суспільства. Найбільш активні противники фашизму об'єдналися в єдиний Народний фронт, програма якого була опублікована в січні 1936 року.
Програма Народного фронту:
* націоналізація об'єктів військової промисловості і Фран-цузского банку;
* реформа податкової системи;
* створення національного фонду допомоги безробітним;
* організація громадських робіт для безробітних;
* скорочення робочого тижня із збереженням заробітної пла-ти;
* запровадження пенсій по старості;
* укладення колективних договорів;
* введення справедливих цін на сільськогосподарську продук-цію;
* розширення радянсько-французьких зв'язків.
Найважливішою перемогою Народного фронту стали "Матіньонському Угоді" між Загальною конфедерацією праці (ЗКП) і підприємцям про збільшення заробітної плати; визнання профспілок та цехових старост; 40-годинний робочий тиждень і оплачувану відпустку (14 днів на рік). Однак фактично діяльність Народного фронту сво-ділась чи не до боротьби з кризою, а до розхитування соціально-економічних підвалин капіталістичної держави. Подальші заходи уряду Л. Блюма, пов'язані із здійсненням часткової націоналізації військової промисловості, банківської та податкової реформ, соціальних програм призвели до зростання дефіциту держбюджету і відтоку капіталів за кордон. У 1937-1938 рр.. уряд Народного фронту змушене було оголосити паузу у проведенні реформ, а в квіт-ле 1938 після приходу до влади уряду Ф. Даладьє стався остаточний відхід від програми лівих сил. В умовах нарастаю-щей військової загрози був узятий курс на мілітаризацію економіки. Одна-ко досвід Народного фронту заклав основи політики реформування економічних відносин в інтересах суспільства без застосування край-них форм соціальної боротьби.
Німеччина стала однією з найбільш постраждалих країн від світової економічної кризи, тому що її економічні успіхи значною мірою базувалися на іноземних інвестиціях. Безперервне паде-ня промислового виробництва тривало з кінця 1929 р. до липня-серпня 1932 Обсяг промислової продукції за цей час зменшився на 40,6%. Припинилося будівництво. У 2,5 рази впали обороти зовнішньої торгівлі. Число безробітних до початку 1933 р. дорівнює-лось 9 млн. осіб, що становило половину осіб найманої праці. Під впливом промислового заглиблювався і сільськогосподарський криза, в результаті якого обсяг сільськогосподарського виробництва сокра-покотився на 31%.
Криза в Німеччині викликав до влади фашизм. Його сутність ще в 1934 р. визначив ХIII пленум Комінтерну як відкриту террористичен-ську диктатуру найбільш реакційних кіл фінансового капіталу. Головним змістом економічної політики фашизму стала всеоб-щая мілітаризація.
Мілітаризація економіки Німеччини велася прискореними темпу-ми. У вересні 1936 р. затверджений чотирирічний план мобілізації її економічних ресурсів, накопичення дефіцитних матеріалів і рас-ширения виробництва військового спорядження. При цьому заборонялося здійснювати інвестування в паперову, бавовняну, шер-стягніть та інші галузі.
До кінця 1933 р. було реорганізовано і сільське господарство. Аграр-ная політика передбачала створення продовольчих резервів до початку війни. Була введена система примусових поставок сільсько-господарської продукції, ліквідовано профспілка сільськогосподарс-них робітників. Виданий в 1933 р. закон "Про спадкових дворах" оголосив господарства від 7,5 до 125 га невідчужуваними та звільненими від податків на спадщину та поземельного. Такі господарства передавалися у спадок лише старшому синові. Закон розділив сільське населення м.-ня на селян і сільських господарів. Право називатися селянами напів-чилі тільки власники спадкових дворів арійського походження ня. Сільські ж господарі, які володіли невеликими ділянками землі, несли всю тяжкість повинностей з підготовки продовольчих запасів до війни. Продукція кожного двору знаходилася на суворому обліку, і більшу її частину необхідно було здавати державі за надзви-но низькими цінами.
Подібні зміни були зроблені і в області зовнішньої торгівлі. Згідно з прийнятим в 1935 р. закону "Про оборону імперії" відбулося скорочення імпорту продукції і збільшення експорту для отримання валюти під покупку стратегічної сировини. В основу зовнішньоторговельних відносин Німеччини лягли три ідеї: перехід до багатосторонньої систе-ме торговельних розрахунків і двосторонньої, побудованої на принципах клі-рингу; кількісне обмеження ввезення та централізоване визна-ня обсягу імпорту; формування експорту шляхом здійснення компенсаційних угод.
Таким чином, розвиток економічної кризи 1929-1933 рр.. дока-викликають нездатність ринкової системи вирішувати сукупність про-блем, які отримали в економічній теорії загальну назву "фіаско ринку". Посилення державного регулювання знайшло відображення в механізмі розгортання економічного циклу 1890-1940/50 рр.. Не випадково цей цикл став характеризуватися як "неомеркантілістскій" за своєю суттю.
Інформація, релевантна " 7.3. Світова економічна криза 1929-1933 рр.. "
- Тема 7. Основні тенденції в розвитку світового господарства наприкінці XIX - першої третини XX ст.
Структурні зміни в економіці розвинених країн. Зрушення в рас-становке країн-лідерів. Територіальний поділ світу і деформація галузевої структури економіки колоніальних і залежних країн. Зміни у фінансовій системі і торговельній політиці. Економічні причини і наслідки першої світової війни. Версальський мир. Віз-народження економіки Німеччини. Плани Дауеса та Юнга. Світова економічна - 6.2. ТИПИ ПЛАТІЖНИХ (ГРОШОВИХ) СИСТЕМ
Грошова система являє собою встановлену государ-ством форму організації грошового обігу в країні. Грошова система кожної країни складається історично і закріплюється на раціональним законодавством. Залежно від виду грошей (дійсні гроші або знаки вартості) розрізняють грошову систему двох типів: систему металевого обігу та систему паперово-кредитного - § 2. СУЧАСНІ КОШТИ
Сутність і функції сучасних грошових коштів. Крах золотого стандарту відбувся в два етапи. Перший удар по золотомонетному і золотодевизному зверненням завдав руйнівний світова економічна криза 1929-1933 рр.. Досить сказати, що вартість цінних паперів у західних країнах впала в 3-4 рази. При колосальному знеціненні паперових грошей їх було неможливо розмінювати на золото. В - § 3. АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО І РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ
Акціонерне товариство. Ми вже знаємо, що акціонерне суспільство - це суспільство господарське об'єднання, грошові кошти якого утворюються шляхом продажу акцій. Створенням акціонерних товариств займаються великі підприємці-засновники за активної участі банку. Вони вкладають у підприємство власний капітал, а для залучення додаткових коштів випускають акції, які продаються всім - § 3. Макроекономічна нерівновага
Економічні коливання. Макроекономіці властиві два стани: а) стан рівноваги, коли економічне зростання йде наче по прямій траєкторії (випуск продукції збільшується пропорційно зростанню виробничих факторів), б) стан нерівноваги (незбалансованості), коли господарський розвиток випробовує коливання в динаміці виробництва. Саме такий стан найбільш - § 2. ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОВНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ
Природне безробіття. На заході історично склалися два абсолютно різних підходи до визначення повної зайнятості і безробіття. Перший пов'язаний зі світовою економічною кризою 1929-1933 рр.., Що загрожує соціальним вибухом, коли в США, наприклад, кожен четвертий робочий опинився за воротами підприємства. З тих пір в економічній теорії майже сорок років безробіття розглядали як - 2. Кейнсіанської моделі регулювання МАКРОЕКОНОМІКИ
Крах моделі ринкового саморегулювання. Класична модель саморегульованої ринкової системи не витримала суворого випробування на практиці. Це підтвердив світова економічна криза, що обрушилася на країни западає 1929-1933 рр.. Мабуть, "коротка хвиля" звичайного економічного циклу злилася з "довгою хвилею" (повторюваної приблизно один раз на 50 років) і в результаті відбулося як би - § 2. СУЧАСНІ МІЖНАРОДНІ ТОРГОВІ І ВАЛЮТНІ ВІДНОСИНИ
Нові тенденції в міжнародній торгівлі Міжнародний поділ праці, як ми переконалися, робить необхідним регулярний обмін товарами між країнами, який здійснюється через специфічну форму економічних відносин - всесвітню торгівлю. При цьому в якості покупців і продавців можуть виступати окремі особи, приватні, акціонерні та кооперативні підприємства, державні - Коментарі
[1] хитрість природи Мізес має на увазі І. Канта [см. Кант І. Ідея загальної історії у всесвітньо-цивільному плані / / Соч. Т. 6. С. 523] і Г. Гегеля, якому належить вираз хитрість розуму (List der Vernft) [Гегель Г. Філософія історії / / Соч. Т. VII. М., 1935. С. 32.]. [2] праксиология Supplement to Oxford English Dictionary (1982) повідомляє, що англійське слово praxeology (вар. praxiology, - Система національних рахунків
Основні абсолютні макроекономічні показники містяться в системі національних рахунків (повна назва: система рахунків національного продукту і доходу). Система національних рахунків була розроблена в кінці 1920-х рр.. групою американських вчених, співробітників Національного бюро економічних досліджень, під керівництвом майбутнього лауреата Нобелівської премії Саймона Кузнеця. Спроби