Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаЗагальні роботи → 
« Попередня Наступна »
Є. Ф. Борисов. ЕКОНОМІКА, 2009 - перейти до змісту підручника

Хто є безработ?


Згідно з визначенням Міжнародної організації праці безробітний - це людина, яка хоче і може працювати, але не має робочого місця.
Здавалося б, таке визначення цілком усвідомлює розглядається поняття.
Але в кожній країні є, наприклад, дуже багато людей, які не працюють і не мають робочого місця. Однак чи можна назвати їх безробітними?
Щоб краще розібратися в тому, хто є безробітним, треба усвідомити соціально-економічну структуру суспільства: його поділ на соціальні групи за основним ознакою - за ступенем їх трудової активності, пов'язаної із забезпеченням життєвими благами всього населення країни .
Згідно світовій статистичній практиці все населення країни ділиться на дві основні групи.
1-а група - економічно неактивне населення:
а) учні денних навчальних закладів, зайняті тільки навчанням;;
б) пенсіонери (за старості та інших підставах), що не шукають роботи;
в) особи, які ведуть домашню роботу (в тому числі доглядають за подіти-1 ми, хворими і т. п.);
г) ті, які не можуть знайти роботу;
д) особи, яким немає необхідності працювати (незалежно від джерел їх доходу).
2-а група - економічно активне населення - частина працездатних громадян, що пропонують свою робочу силу для виробництва товарів і; послуг.
У свою чергу, ця група ділиться на дві якісно неоднорідні підгрупи:
1. Зайняті - особи віком 16 років і старше (а також особи молодших віків), які:
а) працюють за наймом за винагороду (на умовах повного або неповного робочого часу), в тому числі студенти старших курсів, що поєднують навчання з роботою;
б) трудяться без оплати на сімейних підприємствах.
2. Безробітні - особи 16 років і старше, які:
а) можуть працювати;
б) хочуть трудитися;
в) Не мають робочого місця.
Інакше кажучи, безробітні - це частина економічно активного населення, які прагнуть стати зайнятими громадянами.

Щоб визначити, яка частина населення країни відіграє вирішальну роль у забезпеченні всіх громадян життєвими благами, підраховується питома вага економічно активного населення в його загальній чисельності. Подання про цей показник дає табл. 24.1.

Таблиця 24.1
Чисельність економічно активного населення в ряді країн



При розгляді табл. 24.1, природно, виникає питання: якщо питома вага економічно активного населення країни в його загальній чисельності складає близько '/ 2 всіх громадян, то хто і як піклується про забезпечення всіма життєвими засобами тих, хто не є економічно активними людьми?
Відповідь на це питання ми будемо розглядати в главі 27, присвяченій регулювання макроекономіки.
Заодно виникає аналогічне питання про забезпечення життєвими благами безробітних. У зв'язку з цим перед суспільством постає питання про те, яка частка безробітних у складі економічно активного населення.
Цю частку визначають за допомогою показника: рівня безробіття (У6) - питомої ваги чисельності безробітних у складі економічно активного населення. Даний показник обчислюється за формулою

Рівень безробіття


де Еа - економічно активне населення, 3 - зайняті.
Виходячи з цієї формули було визначено питому вагу безробітних у чисельності економічно активного населення ряду країн (Тчбл. 24.2).

Питома вага безробітних у чисельності економічно активного населення (у відсотках)


-
Для показника рівня безробіття встановлений гранично допустимий рівень -7-8%. Якщо, як видно з даних табл. 24.2, в одних країнах даний показник порівняно невисокий, то в інших - значно перевищує порогове значення.
Небезпека перевищення зазначеного граничного значення пов'язана з тим, що безробіття створює загрозу соціально-економічної безпеки працівників.
Ця загроза зумовлена такими обставинами:
- люди втрачають джерело засобів існування для себе та родини;
- настає банкрутство грошових заощаджень (невиплата боргів);
- втрачаються кошти для охорони здоров'я;
- погіршується професійна підготовка працівника;
- наноситься моральний і психологічний удар .
Чому з'являються «зайві люди» в економіці?
Відповідь на це питання передбачає з'ясування причин і видів безробіття.
Відзначимо спочатку традиційні види безробіття, які мали місце протягом 3-4 століть (табл. 24.3).

Таблиця 24.3
Традиційні види безробіття



Наприкінці XX в. і на початку XXI в. набули поширення нові причини і види безробіття. До них належать такі зміни в трудової зайнятості:
- Швидко поширюється сучасна технологічна безробіття. Вона пов'язана з впровадженням інформаційних засобів праці, майже повною заміною цими коштами робочої сили.
- Безперервна інновація веде до нових форм структурної безробіття. Ці форми пов'язані зі скороченням питомої ваги матеріального виробництва і великим розширенням сфери послуг.
- Загострення національної конкуренції вимагає зменшення витрат на створення інноваційної продукції. У зв'язку з цим бізнесмени скорочують робочу силу (як це сталося в березні 2007 р. на авіаційній компанії Франції та Німеччини, де звільнили кілька тисяч
чоловік).
- Інноваційне оновлення виробництва пред'являє більш високі вимоги до професійних працівникам (добре володіння інформаційними технологіями, творчість у роботі і т. п.). Підприємства звільняються від непідготовлених професіоналів.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Хто є безработ? "
  1. Тому деякі економісти стверджують, що страхування з безробіття збільшує можливості економіки в
    є досконалим критерієм рівня економічного добробуту. Біль-шість економістів згодні з тим, що відмова від страхування по безробіттю при-вів би до зниження її рівня, однак серед них немає єдності з приводу того, при-веде це до збільшення або зменшення матеріального благополуччя суспільства Висновок У цьому розділі ми обговорили питання вимірювання рівня безробіття і
  2. Висновки Рівень безробіття - відсоткове відношення числа безробітних до загальної кількості
    хто більше не відносить себе до робочої сили, є Глава 26. Природний рівень безробіття 579 чимало охочих трудитися, які втратили надеж-ду знайти роботу після довгих і безплідних її пошуків. У США більшість втратили роботу, як правило, швидко знаходять нову. Проте процес працевлаштування деяких безработ-них розтягується на багато місяців. Закони про
  3. 3.2. ВИДИ БЕЗРОБІТТЯ. Рівень природного безробіття
    ктом динамічності ринку праці. Її величина залежить від часто-ти переміщення робочої сили і вакансій, а також швидкості і ефек-тивності, з якою люди, що шукають роботу, і вакансії знаходять один одного. Її особливості: а) вона охоплює досить велику кількість людей у всіх демографічних групах, галузях і регіонах; б) вона продовжується відносно короткий період часу; в)
  4. 3.4. МЕТОДИ БОРОТЬБИ З БЕЗРОБІТТЯМ. ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК БЕЗРОБІТТЯ, ІНФЛЯЦІЇ І ВНП
    кторого інфляції на різних фазах економічного циклу (рис. 3.3). А саме: а) в періоди спаду і депресії, що характеризуються надлишком робочої сили на ринку праці, рівень заробітної плати знижується, тобто спад виробництва викликає=> зростання безробіття=> зниження заробітної плати (доходів), витрат і сукупного попиту, а в ре-док=> падіння цін на товарному ринку, б) в періоди
  5. Крива Філіпса та її інтерпретація монетаристами
    ктор, хоча сам Кейнс до-кал, що збільшується агрегований попит повинен чистячі-фоявляться в зростанні витрат, а частково - у збільшенні обсягу шзводства. Неокласики ігнорували цю проблему, тому що цділі з передумови про повну зайнятість ресурсів. Вони зв'язок-п зростання грошової маси з підвищенням цін, хоча і не виключали ливість тимчасового збільшення виробництва. У будь-якому випадку i цін в
  6. Перерозподіл доходів і насущниеблага
    хто починає справу ис якими ресурсами, приватні ринки можуть порож-дати багато різних (у сенсі «для кого») вариан-тов кінцевих розподілів ресурсів та благосост-яния. Приватні ринки можуть породити розподілений-ня, при якому 1% доходоотримувачів получает40% сукупного доходу в економіці, або вони мо-гут породжувати рівномірний розподіл дохода.І в тому, і в іншому випадку у держави може
  7. 5. Бідність
    Кторов, що визначають вели-чину витрат на її харчування. ТАБЛИЦЯ 20-12. Рівень бідності в різних группахнаселенія в 1984 р. (у% від вказаної групи) Всі Білі Чорні Іспано-раси язичні Все населення 14,4 11,5 33,8 28,4 Діти * 21,0 16,1 46,2 39, 6 Сім'ї, очолювані жінками 34,0 NA NA NA У тому числі діти *** 54,0 NA NA NA Люди 65 років і старше 12,4 10,7 31,7 21,5 У тому
  8. 1. Визначення і вимірювання безробіття
    хто зайнятий, атакож безробітних. Статус безробітного визначає-ся з питань обстеження на основі следующегоопределенія: Про У Сполучених Штатах людина счітаетсябезработним, якщо він не працював последнююнеделю, але шукав роботу протягом останніх 4недель. Як і в будь-якому іншому визначенні, тут є своінедостаткі. Людина, який не працював попе-щую тиждень, але був хворий, перебував у
  9. Вступ до складу робочої сили вихід з неї
    хто вважає себе ТАБЛИЦЯ 32-1. Склад безробітних за різними при-чинам (у% від загальної величини безробіття, февраль1987 р.) VVH. 32-2. Стан ринку праці та потоки на ньому. Человекможет бути зайнятим, безробітним або перебувати поза сукупність-ної робочої сили. Стрілки показують напрями, за которимлюді переміщаються між трьома цими ситуаціями. Інтенсивність руху по кожному
  10. 2. Динаміка норми безробіття
    хто залишає лави безробітних, цей показательсніжается2. Частка безробітних зростає, коли про-цент втратили і що кинули роботу або ж долятех, хто не входив раніше до складу робочої сили, нотеперь вирішив шукати роботу, збільшується. Долябезработних падає, коли особи, що були раніше без-робітними, отримують роботу або ж коли вони пре-скорочується пошуки, покидаючи сукупну робочу си-Безробіття
© 2014-2022  epi.cc.ua