| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
КНР у світовій торгівлі |
||
|
КНР стала значною силою у світовій торгівлі. На її частку припадає 3,4% світового експорту товарів і послуг. Китайський експорт перевершує відповідні показники багатьох країн, поступаючись лише провідним індустріальним країнам. Переважає експорт товарів, в експорті послуг на її частку припадає 0,3% світового обсягу. Основне місце в експортних поставках займають дрібні і середні підприємства. Їх поставки складають приблизно 60% загального обсягу експорту країни. Відбулися важливі зрушення в товарній структурі експорту. У ньому значно зросла частка готової промислової продукції і знизилася частка сировинних товарів. Частка готової продукції перевищує 2/3 китайського експорту (табл. 33.3). Основне місце в ньому займають продукція легкої промисловості та інші низькотехнологічні товари (бавовняні тканини, одяг, взуття, іграшки). По експорту порцелянових виробів, бавовняних тканин, натурального шовку, пластмасових іграшок, підлогових килимів, туристичного приладдя країна посідає перше місце у світі. Таблиця 33.3 Структура китайського експорту,% Товарні групи 1980 1990 1994 1998 Сировинні товари 50,3 25,6 16,6 11,2 продовольство 16,5 10,8 8,6 5,8 непродовольче сировину 9,4 5,7 3,4 1,9 паливо 23,6 8,4 3,3 2,8 Оброблені товари 49,7 74,4 83,7 88,8 хімія 6,2 6,1 5,2 5 , 6 легка промисловість, гумова, металургія 22,1 20,3 19,2 17,6 одяг - 11,0 19,6 машини, транспортне обладнання 4,6 20,5 18,6 17,6 І с т о ч н і до: The Chinese economy. Fighting, deepening reforms. World Bank, W. 1996. P.80; Statistical yearbook of China. На машинобудівну і електротехнічну продукцію доводиться порядку 20% експорту. Проникнення цих товарів на міжнародні ринки стримується невисокою якістю, недостатніми можливостями післяпродажного обслуговування. Висока питома вага у світовому експорті мають оптичні інструменти (14%), радіоприймачі (35% світових поставок), конторське обладнання (9%), металообробні верстати , суду та телекомунікаційне обладнання (4-5%). Ступінь залежності деяких галузей від експорту досить значна, особливо бавовняної і шовкової промисловості (52 і 65%). В основному на внутрішній ринок працює хімічна промисловість - експортна квота 5%. Важливе значення для розвитку китайського господарства має імпортна торгівля. Придбання техніки і технології дає можливість на реконструйованих підприємствах налагодити власне виробництво сучасної продукції і вийти на більш високий рівень технічного розвитку. За оцінками , за рахунок імпорту техніки і технології було забезпечено близько 60% приросту промислового виробництва. Змінилася товарна структура імпорту. У міру зростання імпорту машин і устаткування знижувалася частка закупівель сировини і напівфабрикатів. Вони становлять близько 38% імпорту (53,1% у 1980 р.). КНР різко скоротила ввезення зернових і повністю припинила закупівлі бавовни, соєвих бобів і ряду іншої сільськогосподарської продукції, що стало можливим завдяки значному збільшенню збору цих культур у країні. Водночас збільшився ввезення палива (1% в 1980 р. і 3,5% в 1994 р.), однак закупівлі нафти і нафтопродуктів залишаються відносно скромними. Це результат дворазового зниження енергоємності виробництва. Значною залишається залежність від ввезення сировинних товарів виробничого призначення: лісу і лісоматеріалів, каучуку, целлюлозо -паперових товарів. Географічне напрям зовнішньої торгівлі КНР концентрується на розвинених країнах, на які припадає понад 90% китайського експорту. Ведучими експортними ринками є США та Японія. Основними імпортними ринками КНР також є індустріальні країни - понад 50%. Серед них виділяються Японія і США. З Японії надходить понад 20% імпорту. При цьому основна частина китайських закупівель машин і обладнання за кордоном припадає на Японію, що пояснюється активною політикою стимулювання експорту з боку японського уряду, яке надавало Китаю значні експортні кредити. США лідирують в поставках високотехнологічної продукції, літаків і електронно-обчислювальної техніки. Для розвинених країн китайський ринок не є великим. Тільки 2,4% американського експорту йде в КНР, (менше, ніж на Тайвань). Ще менше відносні показники інших провідних розвинених країн . Тільки для японських компаній значення китайських закупівель достатньо велика (5,1% японського експорту). Значні закупівлі товарів КНР здійснює в країнах Азії - близько 40%. Вони включають нафту, інші сировинні товари, а також ряд промислових виробів. Помітне місце у зовнішній торгівлі КНР займає Російська Федерація, на долю якої припадає 1,7% китайського зовнішньоторговельного обороту. Це десятий за значенням ринок. Китайські підприємства експортують до РФ вироби зі шкіри (24% експорту), одяг (12%), взуття, трикотаж, а імпортують з неї машини та обладнання (понад 40%), мінеральні добрива та чорні метали. Торгівля для КНР зводиться з негативним сальдо. В цілому зовнішньоторговельний оборот має позитивне сальдо. Головним чином воно досягається в торгівлі з США, в якій китайський експорт майже в п'ять разів перевершував імпорт (1997-1998 р.). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна" КНР у світовій торгівлі " |
||
|
||