| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Історія протекціонізму |
||
|
Малюнок 37-9 показує динаміку тарифів у Сої-діненія Штатах за останні 165 років. З'єднаний-ні Штати традиційно мали високі тарифи, але після другої світової війни (вірніше починаючи с1930-х років) тарифи стали знижуватися і находятсясейчас на найнижчому рівні. Ті ж тенденцііхарактерни і для всього індустріального світу Нарис 37-10 показані тарифні ставки для главнихгрупп товарів. Тарифні ставки встановлені наочень низькому рівні; світова торгівля, ймовірно, ніколи не була більш вільною, ніж у настоящеевремя. Поступове скорочення тарифних ставок з те-чением часу відбувалося завдяки многосто-роннім торговельних переговорів в рамках ГАТТ (Ге-мінерального угоди про торгівлю і тарифи). У ре-док успішних переговорів всі країни - учас-ниці угоди скоротили свої тарифні ставкідо сьогоднішнього низького рівня. Одночасно 10 World Bank, World Development Report, 1986, p. 23. РІС. 37-9. Американські тарифи с1860 по 1986 р. (Джерело: HistoricalStatistics of the United States and StatisticalAbstract of the United States, 1987.) Роки вони виробили кодекс поведінки, який строголімітірует їх можливості введення торговихограніченій. Але проти цієї тенденції загальної лібералізацііторговлі направлено зростаюче зустрічне двіженіевиборочних торгових обмежень. У цьому случаепротекціонізм розширюється. На країни з сільнимекспортним ухилом, зокрема на Японію і но-ші індустріальні країни, чиниться тиск, щоб ті пішли на добровільні органиченно ек-спорту по таких товарах, як текстиль, автомобіль верстати. Країни-імпортери відчувають, що з по-міццю вибіркового протекціонізму можна будетізбежать більш руйнівного зсуву в сторонушірокого обмеження імпорту. Під час депресії-сії 1930-х років міжнародна торгівля потерпить-ла крах, бо уряди підняли тарифи марній спробі захистити вітчизняні рабо-чие місця за рахунок робочих місць за кордоном. Памятьоб цих руйнівних торгових війнах все ещезаставляет уряду побоюватися прийняття широ-ких торгових обмежень. З іншого боку, ек-Спортер вважають, що деякий протекціонізмнеізбежен і що буде краще прийняти окремі обмеження замість обширного і, можливо, кри-тичного зсуву в бік протекціонізма11. Особливо цікавим випадком торгового ограни-чення є угодою 1986 р. про полупроводни-ках між Сполученими Штатами і Японіей.Чтоби захистити американських виробників отімпорта за низькими цінами напівпровідникових схеміз Японії, за угодою між СоедіненниміШтатамі і Японією були встановлені мінімальна-ві ціни для японських продажів на амеріканскомринке. Коли в 1987 р. японські фірми разорваліето угоду, Сполучені Штати ответіліогромним тарифом на обраний перелік япон-ських товарів. Політика, економіка і протекціонізмДля виправдання зростаючої політичної при-привабливості протекціонізму, незважаючи на його вцілому високі витрати для суспільства, висувають-ся три основних доводи. По-перше, ті, хто вигра- 11 Більш детальна інформація про останні протекціоністських мерахдана в Annual Report of the President of the United States on the TradeAgreements Program; OECD, Costs and benefits of Protection, 1985 ; і вежегодном звіті ГАТТ (GATT, International Trade). Наукові прилади і т.дХіміческая продукція 3 сс & ф 3X ААО е « 2хюа Одяг Весь текстиль ішвейная продукція Взуття , товаридля туризму Текстільниеізделія Фарбований текстиль Текстильна пряжа (нитки) Меблі Электротехническоеоборудование Транспортноеоборудованіе Шкури, сира шкіра, вироблена шкіра Неэлектротехническоеоборудование Деревина, бумагаТекстільное волокно Тарифна ставка,% РІС. 37-10. Тарифні ставки на головні товарні групи в індустріальних країнах. (Джерело: OECD, Costs and benefitsof Protection, 1985.) Кість від протекціонізму, організовані краще, чимось, хто зазнає збитків. По-друге, ті, хто терпітубиткі, можуть не розуміти, що поставлено на кар-ту. По-третє, тарифи представляють собою замаскі-рова субсидії і, таким чином, є бо-леї привабливими, ніж прямі і очевідниедля всіх подаяння. Проаналізуємо кожен ізетіх доводів по порядку. Концентрованому ВИГОДИ, розплився-чатие ВИТРАТИ. Розглянемо переможених івиігравшіх в автомобільній промишленностіСША від конкуренції з боку Японії. Постражда-що дали були робітники-автомобілебудівники і соб-ственник акцій автомобільних компаній США, авиігравшімі - покупці японських автомобілей.Ограніченіе торгівлі принесе вигоди працюй- кам і компаніям автомобілебудування та нанесетущерб людям, які купують автомобілі. Работникиавтомобилестроения є чітко определеннойгруппой, яку дієво представляють профспілковим-юзи. Управляючі в цій галузі теж неплохооріентіруются в політиці. Але мільйони покупате-лей автомобілів організовані погано. Вигоди отвозможності купити японські автомобілі не на-стільки великі, щоб покупці організовивалісьв лобіює групу з метою боротьби з вироб-уря. Внаслідок того що вигоди від ограниче-ня торгівлі зазвичай отримує чітко определеннаягруппа, а витрати несе велика і погано органі-зовано група, політична система зазвичай під-дається тиску організованої групи і вводітограніченія. Концентровані вигоди і рас-пливчатие витрати є однією з прічінвведенія торгових ограніченій12. Неосвічених СПОЖИВАЧІВ. Ще од-на причина відсутності організованої оппозіцііпротекціонізму може полягати в тому, чтомногіе люди просто не розуміють його последствій.Когда в 1985 р. під час опитування общественногомненія було поставлено питання: «Як ви думаєте, по-винні чи Сполучені Штати обмежувати імпортіз Японії, щоб захистити американську про-мисловість? »- на подив, 70% респондентовответілі« так »13. Ця відповідь був би розумний для працівників автомобілебудування. Але большінствограждан США відчують негативне впливів-ствие протекціонізму в основному як потребітеліяпонскіх товарів, а не як виробники конку-рірующей американської продукції, і протекція-нізм завдасть їм шкоди. Той факт, що гро-ве думка надає сильну, хоча, можливо, інеосознанную, підтримку торговим обмеженням, заохочує законодавців здійснювати протекцію-ністскіе заходи. ПРИХОВАНІ СУБСИДІЇ. Припустимо, групові ін-Тереси дійсно здатні досягати своїх це-лей. Однак чому ці групи воліють тари-фи та квоти, а не субсидії вітчизняному вироб-ництва? І чому уряди продовжують під-даватися Ux впливу? Це дивно, тому що, як ми вже довели, субсидії зазвичай являютсяболее ефективним засобом досягнення тих жерезультатов, ніж тарифи. Існують дві основні причини, по которимправітельства часто використовують тарифи, несмотряна то, що з економічної точки зору було б 12 Цей загальний аргумент обговорювалося в гол. 4. "The Wall Street Journal and NBC News Poll, опубліковано в WaU StreetJournal, Oct 11,1985. Вигідніше субсидіювати виробництво. Перша при-чину полягає в тому, що рішення ввести таріфтак чи інакше здається природною відповіддю напроблему торгівлі. Японські автомобілі є «головним болем» виробників Детройта що безпосередньо рішення виглядає просто: запретітьпродажу японських автомобілів. Друга причина використання тарифів полягає вте, що в випадку тарифу не так очевидно, як у слу-чаї субсидії, хто і для кого щось робить. Всім яс-но, що одержує субсидію виробник беретденьгі у платників податків. Тариф же представля-ється мірою, яка шкодить головним чином іност-ранців і дійсно приносить гроші прави-будівництві. Але насправді при тарифі потребітеліплатят більш високі ціни безпосередньо вироб-водіям, але це менш очевидно, ніж у випадку, ко-ли виробники фактично отримують чеки отправітельства. Тариф не виглядає подарунком, як вслучае субсидії. На практиці, однак, більш імовірно, що протік-ціонізм підтримується в силу того, що вигодисконцентріровани, а витрати розпливчасті, а Непоту, що суспільство приймає рішення в умовах-ях повної інформації, вважаючи свої витрати при -емлемой ціною за досягнення якоїсь соціальнойцелі. Імовірність відмови у виробничих субси-диях вельми висока, тому що вони роблять з-тримки щодо забезпечення концентрованих вигодочевіднимі для всіх. Таким чином, в основномотношеніе економістів до тарифів - це оппози-ція і скептицизм Хоча в деяких випадках з та-рифами і можна було б погодитися, але більш ве-роятно, що аргументи на їх користь - це маскарад-ний костюм, що прикриває бажання досягти влас-них інтересів за рахунок інших. H У всіх економіках аргумент на користь того, що про-суспільством в цілому виграє від вільної торгівлі, є одним з найстаріших і найбільш серйоз-но оспорюваних. Бізнесмени та профсоюзиутверждают, що цей довід попросту игнорируетдействительность, яка складається в нашествіііностранцев на ринки США. ПромишленностьСША програє; робочі місця сокращаются.Как можуть економісти продовжувати повторювати, чтоторговля повинна залишатися вільною для общейвигоди? Економістів не хочуть слухати частічнопотому, що неправильно розуміють складний посту-лат, окремі галузі можуть виграти від протекції-онізма, але тільки за рахунок решти економікі.Вторая частина постулату мало цікавить фірми, що зіштовхуються з проблемами торгівлі, а поетомунамеренно замовчується. Але держава не можетсубсідіровать все підряд; субсидії у формі про- текціоністскіх заходів є особливо дорогостоя-ські. І суперечка приречений на продовження. Нещодавно онбил підігрітий швидкими змінами в конкурен- тоспособности вітчизняних галузей, визваннимікрітіческімі коливаннями вартості долара поотношенію до інших валют. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна" Історія протекціонізму " |
||
|
||