| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
2. Інфляція і гріш: скоростьобращенія і колічественноеуравненіе |
||
|
Сучасна макроекономіка аналізує спросна реальні залишки та їх пропозиція на основеуравненія (1). Використання предшествовавшегоему за часом методу, заснованого на аналізесвязі між грошима і цінами з точки зреніяскорості обігу грошей, дозволяє поглянути напроблему з трохи іншої сторони. Про Швидкість обігу грошей в біде доходів (або, для стислості, просто швидкість звертання-ня) являє собою число раз, котороеномінальная грошова маса оборачіваетсяпрі фінансуванні сукупних витратою доходів. Вона вимірюється у вигляді ставлення-ня номінального ВНП до номінальної де-ніжною масі. Б Сполучених Штатах в 1986 р. номінальнийВНП становив 4400 млрд. дол, грошова маса (Ml) дорівнювала 673 млрд. дол, звідси швидкість об-рощення склала 6,5 (4400/673) . Цю цифру мож-но інтерпретувати в такий спосіб: каждийдоллар з агрегату Ml в середньому звертається 6,5 ра-за при фінансуванні сукупних витрат у раз-мірі 4400 млрд дол Швидкість обігу, рівна 6,5 , - насколькоето швидко? Б табл. 34-2 наведені дані про ско-рости звернення для ряду країн, в багатьох з ко- ТАБЛИЦЯ 34-2. Швидкість обігу грошей в відедоходов Країна Швидкість обігу грошей Аргентина 51,1 Ізраїль 39,9 Бразилія 30,4 Філіппіни 20,3 Мексика 16,3 Великобританія 7,0 Німеччина 6,5 Японія 3,8 Італія 2,5 Примітка. Дані наведені для різних років з проміжку 1983-1985 рр.. Джерело International Financial Statistics та національні джерела. Торих цей показник значно перевищує уро-вень США. Чому показник швидкості обращеніяденег у вигляді доходів настільки різний у різних стра-нах? Для відповіді на це питання важливо мати на увазі, що швидкість обігу доходів висока в країнах зверхньо інфляцією і низька в країнах з низькою ін-фляции. Швидкість обігу - відношення номі-нальних доходів до маси готівки - високатам, де люди тримають на руках мало грошей порівня-рівняно з розміром своїх доходів. Це відбувається висловах значних альтернативних іздержекхраненія грошей, що і має місце в країнах з ви-сокой інфляцією. Другим визначальним факто-ром швидкості обігу є набір знаходячи-трудящих в розпорядженні домашніх господарств спосо-бов, альтернативних зберіганню готівки. Втой економіці, де існують хороші замініть-ли грошей, зокрема взаємні фонди денежногоринка, швидкість обігу, як правило, вище, чимось, де гроші не мають близьких субститутів. Кро-ме того, на швидкість обігу впливає рівень ре-альних доходів: на практиці зростання реальних доходовсопровождается повільнішими темпами ростареального попиту на гроші. Таким чином, в тен-денця швидкість обігу вище там, де вишереальние доходи3. 3 З цього абзацу випливає, що швидкість обігу залежить від тих же пе-ремінних, що і попит на реальні залишки. Насправді мається точ-ная залежність між двома цими показниками: швидкість обращеніяV дорівнює відношенню номінальних доходів до грошової маси, або в відеформули: (PXY) / 'M, де P - рівень цін, а У - реальні доходи. Почавши з визначення швидкості обігу какотношенія номінальних доходів до номінальної "грошовій масі, ми можемо ввести знамените ко-кількісного рівняння, яке часто служітосновой досліджень інфляції: MV=PY (4) У цьому рівнянні M - номінальна грошова мас-са, V - швидкість, або норма, звернення грошовоїмаси, P - рівень цін, a Y - реальні доходи, звідки випливає, що PY - номінальні доходи. Пе-ред тим як ми відповімо на питання, чому це ви-ражение називається кількісним рівнянням, ми просунемося ще на один крок, переписавши Урава-ня (4) таким чином, щоб зосередити ува-гу безпосередньо на рівні цін: P=MV / Y (5) Чому ж все-таки - «кількісне рівняння ня»? Якби V і Y були константами або мене-лись незначно , тоді з рівняння (5) слідові-ло б, що номінальна грошова маса (кількісних-во грошей в обігу) M визначає рівень цін: Якщо M подвоюється, те саме відбувається і з P. Такоеіспользованіе рівняння (5) при збереженні VHYна постійному рівні призводить до колічественнойтеоріі грошей, яку ми розглядали в п. 1. З точки зору динаміки цін, грошей, випускупродукції і швидкості обігу рівняння (5) може бути переписано в термінах темпів приро-ста: Норма інфляції=темп приросту номінальнойденежной маси - темп приросту реальних доходів + + темп приросту швидкості звернення (6) Порівнюючи рівняння (3) і (6), ми бачимо, що темппріроста обсягу реального попиту на гроші равентемпу приросту реальних доходів за вирахуванням темпапріроста швидкості обігу. Хоча прихильники кількісної теорії в целомпрізнают, що зростання реальних доходів впливає натемп інфляції, вони проте стверджують, чтоскорость звернення є майже константою, тобто темп приросту приблизно дорівнює нулю. Есліскорость звернення і справді величина по -стоячи, а реальні доходи зростають, скажімо, на 3% на рік, в цьому випадку реальний попит на гроші Вира-СТЕТ на ті ж 3%. Якби номінальна грошова маса росла темпом 10% на рік, то норма інфляціісоставіла б при цьому 7% (10% - 3%). При ростеденежной маси на 15% норма інфляції була биуже 12% (15% - 3%); підвищення же темпів при-росту реальних доходів, скажімо, до 5% замість 3% буде означати зниження інфляції. Тепер подивимося, наскільки добре уравне-ня (6) в умовах передумови про постійність ско-рости звернення відповідає реаліям життя. З таблиці. 34-2 ми бачили, що швидкість звертання-ня для різних країн варіює в широких пре-справах, але ми бачили також і те, що вона варіює-ся в кожній окремо взятій країні з плином ча- мени всякий раз, коли у величині альтернатівнихіздержек зберігання грошей відбуваються значітельниеізмененія. Подібним же чином будь-які зраді-ня в інституційній структурі, що дають людямвозможность обходитися меншою кількістю де-шей щодо величини їх доходів (прімеромчего може служити винахід кредитних карто-чек), знижують обсяг попиту на гроші і тим самимпріводят до зростання швидкості обігу. Більш того, швидкість обігу може змінитися і в случаеізмененія рівня доходів; як правило, надає-ся, що швидкість зростає, коли зростають доходи. Такимобразом, не слід очікувати сталості скоростіобращенія у часі; це положення подтвержда-ється і практикою. При аналізі гіперінфляції в п. 4 ми роз-рим феномен «втечі від грошей". З точки зреніяколічественного рівняння це явище представля-ет собою колосальне збільшення швидкості звертання-ня. В Аргентині, наприклад, швидкість обращеніятолько за чотири роки зросла з 15 до 50. 4 Лише на підставі аналізу значно більшої кількості країн іперіодов часу ми можемо судити про точність цієї залежності. Мабуть, Ямайка є перманентно вдалим прикладом: в первомізданіі книги ми аналізували дані по Ямайці за п'ятирічний пе-ріод 1975-1980 рр.., для якого оцінки норми інфляції составілі22, 3%, а фактичні темпи інфляції дорівнювали 24,9%. 43 * 642 Частина 7: Сукупна пропозиція та економічне зростання 1965 1967 1969 1971 1973 1975 1977 1979 1981 1983 1985 1987 Роки РІС 34-3. Бюджетний дефіцит (у% від ВНП) і інфляція (дефлятор ВНП) у Сполучених Штатах в 1965-1986 рр.. (Іс-точник Data Resources, Inc.) |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 2. Інфляція і гріш: скоростьобращенія і колічественноеуравненіе " |
||
|
||