Економічна програма більшовиків і перші економічні

Головна

Економіка

Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз

Головна → Економіка → Історія економіки →

« Попередня		Наступна »

П.Д. Агарков, Г.Г. Балабанова, Л.Г. Галкін, Т.А. Давиденко, Л.І. Журавльова. Історія економіки, 2004 - перейти до змісту підручника
Економічна програма більшовиків і перші економічні перетворення після 1917 року
Лютнева буржуазно-демократична революція покінчила з режимом самодержавства і всевладдя кріпосників- поміщиків. У країні склалося двовладдя, переплетення двох дик-ТАТУР. Поряд з Тимчасовим урядом виникли Ради робітничих і солдатських депутатів. Але подібне двовладдя довго тривати не могло. Економічна політика Тимчасового уряду відповідала інтересам буржуазії. Але Тимчасовий уряд не змогло впоратися з хаосом. У цей критичний момент В.І. Ленін виступив з квітневими тезами. Більшовики на чолі з В.І. Леніним не тільки обгрунтували перехід від буржуазно-демократичної револю-ції до соціалістичної, а й розробили програму перехідних заходів в області економіки і політики. Ця програма передбачала: націоналізацію всіх земель, банківської і страхової справи, великої промисловості, транспорту, встановлення робітничого контролю, скасування комерційної таємниці, негайне припинення подальшого випуску паперових грошей і перетворення всієї податкової системи, введення загальної трудової повинності. До кінця 1917р. політична криза досяг своєї найвищої точки. У ніч з 25 на 26 жовтня другий Всеросійський з'їзд рад робітничих і солдатських депутатів проголосив перехід всієї повноти влади в країні, в руки Рад і утворив тимчасовий уряд робітників і селян. Пролетаріату треба було під нову політичну систему підвести відповідаю-щую економічну базу. Ця величезна за своїм значенням і масштабами завдання вирішувалося в обстановці господарської розрухи і голоду, антирадянського саботажу, відвертого виступу внутрішньої і зовнішньої контрреволюції. Першими декретами радянської влади був декрет про світ, який сповістив про вихід Росії з війни, і декрет про землю, за яким передбачалася націоналізація поміщицьких маєтків, земель царської родини, монастирів і церков шляхом конфіскації без викупу і передача їх селянам. Земля перестала бути об'єктом купівлі-продажу. Землі трудового селянства і рядових козаків не підлягали конфіскації. На підставі декрету про землю селяни отримали безкоштовно понад 150 млн. га землі в до-конання до тих наделам, якими вони користувалися до Жовтневої революції. Був ліквідувати-складованої їх борг селянському банку в 3 млрд. руб., Скасована щорічна орендна плата в сумі 700 млн. рублів. Селяни отримали з поміщицьких господарств інвентар на суму 300 млн. руб. Це зіграло величезну роль у залученні селян на Сторону Радянської вла-сти. В основу декрету було покладено селянський наказ, тобто бажання самих селян, записане есерами і включене в програму цієї партії. Селяни відмовилися від приватної власності на землю. Общинний принцип переміг. Радянська влада врахувала побажання трудящого селянства і узаконила принцип зрівняні-тельного землекористування. Конфіскована земля була взята на облік волосними комітету-ми. На них покладалося регулювання всіх питань, пов'язаних із землекористуванням. Навесні 1918р. почався переділ землі. За законом норми землекористування встановлювалися на губерн-ських і повітових з'їздах Рад чи земельних комітетів залежно від місцевих умов (кількості підлягає переділу землі, числа їдців і т.д.). Різні соціальні групи по різному ставилися до питання про переділ землі. Біднота стояла за розділ всіх земель. Кулаки ратували за зрівняльний переділ конфіскованих по-мещічье земель і намагалися відстояти недоторканність своїх надільних, купчих і орендо-мель. Бідняки домагалися, щоб наділення землею вироблялося по душах, кулаки наполягали на встановленні норм землекористування в залежності від економічної потужності селянського господарства (по числу працівників, кількістю тягової сили і т.д.), у зв'язку з цим в селі розпалювалася запекла боротьба між кулаками і трудовим селянством за конкретного форми переділу землі. У більшості районів був прийнятий принцип подушного наділення селян землею. За принцип зрівняльного розподілу землі виступали не тільки більшовики, але і есери. Якщо ділити землю порівну, то забезпечується рівність умов праці між крестья-нами, тобто НЕ буде поділу на багатих і бідних і капіталістична експлуатація буде не-можливою. Есери взяли цей принцип у народників, наступниками яких вони і були, а народники - у сільській громаді. Однак у громаді зрівняльний землекористування могло ос-тановила процес розшарування селян. У спадок від буржуазного Тимчасового уряду Радянська держава отримала гостру продовольчу проблему. Не вистачало основних продовольчих і примушує-лених товарів. Населення міст забезпечувалося за картками, норми споживання були ні-чтожно малі (всього лише 100 г. хліба на день). На країну насувався голод. Для поліпшення постачання трудящих великих промислових центрів продовольством з листопада 1917р. створювалися продовольчі загони, їх кістяком були матроси і кадрові робітники. Загони вилучали хлібні надлишки у поміщиків і сільської буржуазії. Навесні 1918р. продовольче становище країни різко погіршився. Господарська розруха, розлад транспорту, виступ контрреволюції, посилення антирадянського саботажу ще більше загострили продовольчий питання. Положення було загрозливим. У цих умовах в країні була введена продовольча диктатура. З міст по дерев-ням рушили сотні продзагонів. Це були невеликі збройні загони робітників людина по 25, вони забирали виявлені запаси хліба і відправляли в місто. Однак продзагони не тільки заготовляли хліб. Вони допомагали організувати сільську бідноту в комбіди (комітети бідноти). На початку перед комбідами ставилося вузька завдання - допомогти продзагонами. Міські робітники не могли самі визначити, у кого в селі є запа-си хліба, і тим більше - де цей хліб захований (а власники хліба, природно, намагалися його сховати від конфіскації). Але це, як правило, знали свої сільські бідняки. Практичне значення комнезамів виявилося значно більшим, ніж передбачалося на початку: вони стали органами влади на селі. Комбіди справили другий переділ землі: відібрали у куркулів надлишки землі понад норми зрівняльного землекористування та розподілили серед інших селян. Всього було ото-Брано у куркулів 50 млн. га землі. Саме з ініціативи комнезамів в той час були створені перші колективні господарства у формі комун. Комуна - колективне господарство з повним усуспільненням всього майна її членів і розподілом доходів порівну. Однак принцип зрівнялівки не створював матеріальної зацікавленості, тому надалі комуни були визнані не зовсім вдалою формою господарювання.
« Попередня		Наступна »
= Перейти до змісту підручника =

Інформація, релевантна " Економічна програма більшовиків і перші економічні перетворення після 1917 року "
Коментарі економічна теорія може бути розчленована на свої найпростіші елементи, а історії та соціології відводилася допоміжна роль. На думку Менгера, емпіричний матеріал відіграє допоміжну роль в економічному дослідженні. Історичний метод дослідження характеризувався при цьому як чисто описовий. Менгер дотримувався точки зору Берка щодо непланованої розвитку суспільства і § 1.2. Розвиток оподаткування в Росії економічній літературі термін «податок» вжив в 1765 році відомий російський історик А. Я. Полєнов (1738-1816 рр..) У своїй роботі «Про кріпацькій стані селян в Росії». А з XIX в. термін «податок» став основним у Росії при характеристиці процесу вилучення грошових коштів в дохід держави. Початок XIX в. характеризується розвитком російської фінансової науки. Так, в 1810 році 1.1. Про зміст перехідної економіки економічних про-процесів в перехідний період, проте важливість концепції в тому і полягає, що вона значною мірою впливає на цей розвиток. По-друге, ці концепції досить вузько, не у відповідності з реальними завданнями переходу, орієнтують практику реформування на рух саме (і тільки) до капіталізму (оскільки суспільство від «соціалізму» пішов). \| Ф-До питання про історичне зигзагу Громадянська війна економічних проблем села. Тому «вікові сподівання» російського селянства про землю і волю мали під собою очевидне економічне обгрунтування. У своїй основі заходи, що передбачаються «Декретом про землю», лежали в руслі буржуазно-демократичних, а не соціалістичних перетворень села. Вони відповідали інтересам усього селянства? і бідняків, і середняків, і куркулів. Два Декре-та Військовий комунізм економічні умови їх існування. Ми звикли розглядати комунізм як справа далекого майбутнього. Думка ре-волюціонеров минулого було іншим. Вони вважали, що комунізм близький, і він настане в результаті світової революції після нетривалого перехідного періоду. Ці уявлення вели до недооцінки соціалістичного етапу розвитку суспільства. В цілому марксизм не давав більшовикам 9.4. Сучасний етап розвитку світового господарства економічних процесів. Особливе значення слід придбати тане глобалізація виробництва і споживання, яка стає головним фактором світового економічного розвитку. Глобалізація - входження всіх країн залежно від досягну-того рівня розвитку у світове господарство, їх інтеграція і взаємодію, розмивання меж між національними комплексами, образо-вання єдиного економічного 1 Економічна наука на переломі економічної науки інтересам пролетаріату і чекали від неї рекомендацій щодо досягнення політично визначених цілей. Подібні устремління почасти грунтувалися на марксистській політекономії, що затвердила принцип класового підходу та науці. Проте якщо у Маркса і його послідовників і можна було почерпнути деякі, нехай і досить нечіткі, уявлення про картину соціалістичної економіки, то 11.2. Європа: згуба пасивності економічна, а й культурна диференціація, що має своїм природним наслідком співіснування різних, по-різному функціонуючих і далеко не завжди повністю сумісних один з одним моделей не тільки державного, а й комерційного управління. Став вже апокрифом циркуляр Європейського центрального банку, в якому його чиновники, перераховуючи причини колосального (майже на третину) Питання 5. Сучасні теорії податкових відносин економічного життя держави. За своєю структурою і принципам побудови нова податкова система РФ в основному відображає загальнопоширені у світовій практиці податкові системи. Перелік застосовуваних видів податків практично відповідає загальноприйнятому в сучасній ринковій економіці і в значній частині набору податків і зборів, що застосовувалися в нашій практиці раніше. Загальноприйняті принципи 1.5.3. Етапи реформи національного господарства Росії економічної точки зору шлях реформ, пройдений Росією з 1987 р., можна розділити на три етапи: 1987 - 1991 рр.., 1991 - 1993 рр.., 1993 - 1996 рр.. - Перший етап характеризується такими процесами, як звільнення підприємств від директивного контролю та фактичне надання їм права використовувати державну власність у своїх інтересах; одночасна приватизація сфери обігу і

© 2014-2022 epi.cc.ua