| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
6.9. Аналіз показників по праці та заробітної плати |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Перш ніж скласти план по праці і заробітної плати на планований період, необхідно провести аналіз показників за поточний (звітний) період і дати оцінку впливу їх на товарообіг і кінцеві результати господарської діяльності - прибуток і рентабельність. Основними джерелами інформації для аналізу є дані статистичної звітності. 1. «Звіт з праці і руху робочої сили». Форма № 1-праця (місячна) складається всіма юридичними особами незалежно від форми власності щомісяця з наростаючим підсумком з початку року за звітний місяць і за відповідний період минулого року. У звіті передбачаються середньооблікова чисельність працівників (без сумісників і працюючих за договорами підряду), фонд заробітної плати, середньомісячна заробітна плата, кількість відпрацьованих людино-годин, чисельність і рух працівників (число прийнятих, звільнених працівників, кількість працівників облікового складу на кінець звітного періоду, а також чисельність, фонд заробітної плати та відпрацьований час окремих категорій працівників (заповнюється за перший квартал та перше півріччя, 9 місяців)). 2. «Звіт про використання календарного фонду часу». Форма № 4-праця, піврічна отч5етность. Передбачає кількість явок і неявок на роботу (людино-днів), в тому числі відпрацьований час, вихідних і святкових днів, втрати робочого часу всього, в тому числі з причин, число відпрацьованих людино-годин, а також прогули і інші порушення трудової дисципліни. 3. Звіт з праці - форма № 1. Річна звітність та передбачає середньооблікова чисельність працівників усього, у тому числі за видами діяльності, фонд заробітної плати спискового і не облікового складу і склад витраченого фонду заробітної плати за видами виплат, а також інші виплати та витрати, що не враховуються в складі фонду заробітної плати. 4. Звіт форма № 6-Т (кадри) річна звітність. «Звіт про чисельність, склад та професійне навчання кадрів» передбачає чисельність і склад кадрів за освітою, віком у розрізі категорій працівників, розподіл чисельності службовців по займаним посадам на кінець року і форми професійного навчання працівників за рік. Аналіз показників по праці проводиться в певній послідовності: аналіз чисельності працівників. Продуктивності праці і аналіз фонду заробітної плати. У процесі аналізу чисельності працівників за поточний (звітний) період встановлюються: ? відхилення очікуваної або фактичної середньооблікової чисельності від передбаченої в плані, причини, що викликали ці відхилення; ? динаміка чисельності працівників у порівнянні з динамікою товарообігу; ? рух і плинність робочої сили; ? зміни у функціональному та професійно-кваліфікаційний склад; ? вплив на зміну чисельності працівників, впровадження заходів щодо механізації трудомістких процесів, раціоналізації робочих місць, поліпшення умов праці скороченню втрат робочого часу; ? використання календарного фонду часу; ? вплив змін чисельності та функціонального складу працівників, продуктивності праці, використання календарного часу на товарообіг організації. Використовуючи дані статистичних звітів форма № 1 і форма № 6-Т, доцільно провести вивчення та аналіз чисельності працівників у наступній послідовності: 1. оцінка виконання плану по чисельності працівників та аналіз динаміки функціонального складу кадрів; 2. характеристика показників руху робочої сили; 3. аналіз складу працівників за рівнем освіти та віком; 4. аналіз професійно-кваліфікаційного складу працівників; 5. характеристика розподілу службовців за професійними групами. Орієнтовна схема аналізу показана в таблицях 6. 3 - 6. 8. Таблиця 6.3. Чисельність і функціональний склад працівників роздрібної торговельної організації
Як видно з таблиці 6.3., середньооблікова чисельність працівників у звітному році збільшилася за рахунок торгово-оперативного персоналу в порівнянні з планом на 2 і порівняно з минулим роком на 4 людини або на 3,5%. Чисельність апарату управління залишилася незмінною, а кількість торгово-оперативних працівників збільшилася на 4 людини. Питома вага торгово-оперативного персоналу підвищився на 1,0 процентних пункту, що сприяло зростанню середньої вироблення на рідного працівника в цілому по організації торгівлі. Вивчаючи функціональний склад працівників організації, слід визначити: а) вплив зміни питомої ваги адміністративно-управлінського персоналу на середній оборот на одного працівника, використавши формулу: де - зміна середнього обороту на одного працівника у зв'язку зі зниженням питомої ваги адміністративного персоналу в загальній чисельності,%; Уауп.о і Уауп.б - питома вага адміністративно-управлінського персоналу в загальній чисельності працівників у звітному і базисному періодах. Зниження питомої ваги адміністративно-управлінського персоналу на 1,0 процентних пункту забезпечило підвищення середнього обороту на одного працівника у звітному році на 0,34% У процесі аналізу чисельності працівників необхідно порівняти темпи зміни чисельності працівників з темпами розвитку товарообігу. Товарообіг у діючих цінах в розглянутій організації збільшиться в порівнянні з минулим роком на 8,2% при зростанні загальної чисельності працівників на 3,5%. Середній оборот на одного працівника збільшиться на 4,6%. Таким чином, між показниками товарообігу, чисельності працівників і продуктивності праці склалися оптимальні співвідношення. Рух робочої сили в організації характеризується показниками таблиці 6.4. Таблиця 6.4. Показники руху робочої сили
У звітному році збільшилася кількість працівників, звільнених за особистим бажанням і за порушення трудової дисципліни, що призвело до збільшення коефіцієнта плинності кадрів на 0,02. як уже зазначалося, плинність кадрів веде до зниження продуктивності праці. Далі необхідно охарактеризувати склад кадрів організації за рівнем освіти та стажу роботи. Таблиця 6.5. Характеристика складу кадрів за рівнем освіти
На основі показників таблиці можна зробити наступні висновки. У обліковому складі працівників на кінець звітного року питома вага службовців склав 18,6%, робітників (працівників масових професій) - 81,4% і знизився в порівнянні з даними на початок року на 0,4%. У звітному році підвищився професійно-освітній рівень працівників організації. Це виразилося в зростанні питомої ваги працівників на 2,1 процентних пункту, що має сприяти поліпшенню результатів торговельної діяльності. Таблиця 6.6. Характеристика складу кадрів за віком
Як видно з таблиці 6.6, віковий склад кадрів в цілому є оптимальним. Працівники за віком до 39 років становлять 55,9% у загальній обліковій чисельності. Серед службовців ця вікова група становить 40,9, серед працівників масових професій (робочих) - 59,3%. У складі службовців переважають працівники, які мають вік від 40 до 49 років, що володіють достатнім досвідом практичної роботи, які мають вищу освіту за фахом. Наступним етапом аналізу є вивчення змін у професійно-кваліфікаційний склад працівників. Як приклад зробимо аналіз по групі торгово-оперативних працівників. Аналогічний аналіз необхідно зробити і по іншим категоріям працівників. Дані таблиці 6.7. свідчать про деяке поліпшення професійно-кваліфікаційного складу торгово-оперативного персоналу. Так, питома вага продавців підвищився в загальній чисельності торгово-оперативних працівників на 0,6 процентних пункту, і склало у звітному році 64%. Зріс кваліфікаційний рівень контролерів-касирів. У професійно-кваліфікаційному складі продавців істотних змін не відбулося. Таблиця 6.7. Аналіз професійно-кваліфікаційного складу торгово-оперативного персоналу
Зміни функціонального та професійно-кваліфікаційного складу працівників впливають на розмір середньої заробітної плати, тому результати аналізу повинні враховуватися при плануванні фонду заробітної плати. Наступним етапом аналізу є вивчення та оцінка виконання плану динаміки продуктивності праці (таблиця 6. 8). У звітному році продуктивність руда (середній оборот на одного працівника в порівнянних цінах і при порівнянній структурі товарообігу) збільшилася в цілому по організації торгівлі на 2,7%, а вироблення в діючих цінах зросла на 4,6%. Частка приросту товарообігу за рахунок збільшення продуктивності праці визначається за формулою: ? Тп -? СЧРп ? ПТ=--- *? Тп де? ПТ - частка приросту товарообігу за рахунок підвищення продуктивності праці,%; ? Тп - темп приросту товарообігу,%; ? СЧРп - темп приросту чисельності працівників,%. Таблиця 6.8. Аналіз продуктивності праці по роздрібній торговельній організації
Частка приросту товарообігу за рахунок зростання чисельності працівників рівна відповідно 100% -? ПТ%. Приріст товарообігу в діючих цінах за рахунок збільшення середнього обороту за даними таблиці 6. 8. складе 8,2 -3,57,3% (? ПТ=--- * 100), а за рахунок зростання чисельності працівників 42,7% 8, (100% - 57,3%). Приріст товарообігу в порівнянних цінах на суму 101 млн. руб. повністю забезпечений за рахунок збільшення чисельності працівників у зв'язку з тим, що при зростанні товарообігу в порівнянних цінах на 1,1% чисельність працівників зросла на 3,5%, так як трудомісткість товарообігу у звітному році підвищилася на 5% (індекс трудомісткості 1,05). У процесі аналізу показників з праці необхідно вивчити вплив основних факторів на чисельність працівників і розробити конкретні заходи, що забезпечують абсолютне і відносне скорочення чисельності працівників. До числа таких факторів належать: скорочення непродуктивних витрат робочого часу, втрат робочого часу з тимчасової непрацездатності за рахунок поліпшення умов праці, розширення торгівлі із застосуванням прогресивних методів продажу, впровадження нового обладнання та ін Так, розрахунок абсолютної економії чисельності працівників за рахунок скорочення непродуктивних витрат робочого часу (ЕЧ) здійснюється за формулою: де Фб і Ag - фонд робочого часу одного працівника відповідно до і після впровадження заходу щодо скорочення непродуктивних витрат робочого часу (мін.); Чб - чисельність працівників до впровадження заходів, штатних одиниць; Т - період дії заходів у планованому році (у місяцях). Приклад. Раціоналізація робочих місць касирів в універсамі дозволила збільшити фонд робочого часу кожного з 8 касирів з 340 до 420 хв. в робочу зміну. Захід по раціоналізації робочих місць запроваджено з 1 червня. Абсолютна економія чисельності касирів складе: ЕЧ=(420/340 - 1) х 8 х 7/12=1 шт. од. Вплив скорочення втрат робочого часу з тимчасової непрацездатності на чисельність працівників у зв'язку з поліпшенням умов праці може бути перелічених за формулою: де ЕЧ - відносна економія чисельності працівників, чол.; Пб і Пп-втрати робочого часу до і після впровадження заходу,%; Ч - планова чисельність працівників, чол.; Т - період дії заходу в планованому році в місяцях. Приклад. У універсамі планується з 1 вересня планованого року провести ряд заходів щодо поліпшення умов праці та охорони здоров'я працівників (установка кондиціонерів повітря, теплових завісів, профілактика опалювальної системи тощо), що дозволить скоротити втрати робочого часу з тимчасової непрацездатності з 14 до 8%. Загальна чисельність працівників універсаму 116 осіб. Відносна економія чисельності працівників (ЕЧ) складе: Розрахунок абсолютної економії чисельності працівників (ЕЧ) від впровадження досконалішого (модернізованого) обладнання проводиться за формулою: де Чр - чисельність працівників, необхідна для виконання планового обсягу робіт, виходячи з вироблення базисного періоду; d - питома вага чисельності працівників, зайнятих на модернізованому обладнанні; ЕПР - відносна умовна економія чисельності працівників за рахунок впровадження більш досконалого обладнання,%: де М1 - кількість одиниць обладнання, неохопленого модернізацією; М2 - кількість одиниць модернізованого обладнання; П - коефіцієнт зростання продуктивності модернізованого обладнання; Т - період експлуатації модернізованого обладнання, мес. Одним з важливих факторів, що забезпечують скорочення чисельності працівників, є широке впровадження прогресивних методів продажу товарів (самообслуговування, продаж за зразками та ін.) Застосування прогресивних методів продажу товарів сприяє підвищенню продуктивності праці і на цій основі зменшення чисельності працівників. Розмір підвищення продуктивності праці за рахунок впровадження прогресивних методів продажу товарів розраховується за формулою: де? ПТ - темп приросту продуктивності праці,%; Т1 - товарообіг на одного працівника при індивідуальній формі обслуговування; Т2 - товарообіг на одного працівника при перекладі на самообслуговування; П - розмір підвищення питомої ваги товарообігу з прогресивним методам продажу в загальному товарообігу. Економія чисельності працівників за рахунок даного чинника визначається за формулою: де ЕЧ - економія чисельності працівників за рахунок розширення продажу товарів прогресивними методами, штатних одиниць; Ч - чисельність працівників, розрахована на плановий (прогнозований) обсяг товарообігу відділів (секцій), що переводяться на самообслуговування, виходячи із середнього обороту на одного працівника при індивідуальній формі продажу. Приклад. У торговому домі з початку планованого року передбачається переведення ряду відділів і секцій на самообслуговування, що дозволить збільшити товарообіг за методом самообслуговування з 28250 млн. руб. у звітному році до 33350 млн. руб. в планованому році і підвищити питому вагу його в загальному обсязі товарообігу з 61,2 до 62,7% або на 1,5%. Середній оборот на одного працівника у відділах (секціях) самообслуговування становить 99,6 млн. руб., А при індивідуальній формі обслуговування - 88,7 млн. руб. На основі наведених вихідних даних розрахуємо темп приросту продуктивності праці за рахунок розширення продажу товарів методом самообслуговування. Він складе 18,4% (? Пт=(99,6 - 88,7): 88,7 х 100 х1, 5). Далі визначимо чисельність працівників на плановий обсяг товарообігу відділів (секцій), що переводяться на самообслуговування, виходячи з продуктивності праці при індивідуальній формі обслуговування. Вона складе 57,5 штатних одиниць (33350 - 28250): 88,7. Абсолютна економія чисельності працівників за рахунок розширення продажу товарів методом самообслуговування дорівнюватиме 10,5 штатних одиниць (ЕЧ=(57,5 х 18,4): 100). Відносна (умовна) економія чисельності працівників є результатом впливу конкретних факторів (модернізація, впровадження нового обладнання та ін.) на зростання продуктивності праці. Величину зростання продуктивності праці за рахунок окремих факторів можна визначити за формулою: де ПТ - зростання продуктивності праці,%; ЕЧ - відносна економія чисельності працівників,%. Чисельність працівників, продуктивність праці, структура штатів, використання календарного фонду робочого часу, тобто так звані трудові фактори, роблять безпосередній вплив на товарооборот торгової організації. Розрахунок впливу трудових факторів на товарообіг проводиться таким чином: 1. Вплив зміни середньооблікової чисельності працівників на товарообіг визначається за формулою: ? Т=СОб.х (CЧР ф - CЧР б) де? Т - зміна обсягу товарообігу; CЧР ф - середньооблікова чисельність працівників у звітному періоді; CЧР б - середньооблікова чисельність працівників у базисному році або за планом; Со - середній оборот на одного працівника в базисному році або за планом. 2. Вплив зміни продуктивності праці на товарообіг розраховується за формулою: ? Т=(СОО - Соб) х CЧР ф, де СО - середній оборот на одного працівника в звітному періоді в порівнянних цінах і при порівнянній структурі товарообігу. 3. Вплив використання календарного фонду часу на товарообіг визначається за формулою: де CЧР ф - середньооблікова чисельність працівників у звітному періоді; ? T0 - зміна кількості відпрацьованих днів у звітному періоді; Соб - середньоденний оборот на одного торгівельно-оперативного працівника в базисному періоді; Утопб - питома вага торгово-оперативного персоналу в базисному періоді. 4. Вплив зміни питомої ваги торгово-оперативних працівників на товарообіг обчислюється за формулою: де t0 - кількість відпрацьованих днів у звітному періоді; СД0 - середньоденний оборот на одного торгівельно-оперативного працівника в звітному періоді; ? Утопнув - зміна питомої ваги торгово-оперативних працівників у звітному періоді в порівнянні з базисним періодом. Зробимо розрахунок впливу трудових факторів на товарообіг за даними таблиці 6.9. Таблиця 6.9. Вихідні дані для аналізу впливу трудових факторів на товарообіг
Таблиця 6.10. Узагальнення впливу трудових факторів на товарообіг
Для узагальнюючої оцінки ефективності використання трудових ресурсів рекомендується обчислити і проаналізувати динаміку наступних показників: ? середній оборот на одного працівника в порівнянних цінах і при порівнянній структурі товарообігу; ? прибуток на одного працівника; ? трудомісткість товарообороту (рівень витрат праці на одиницю товарообігу); ? рівень витрат на оплату праці в загальній сумі витрат на реалізацію товарів; ? приріст товарообігу за рахунок підвищення продуктивності праці; ? інтегральний показник ефективності використання праці. За результатами аналізу чисельності працівників і продуктивності праці повинні бути визначені резерви і шляхи підвищення ефективності використання трудових ресурсів та розроблені, як уже зазначалося, конкретні організаційно-технічні, економічні та інші заходи щодо використання виявлених резервів. Основними завданнями аналізу фонду заробітної плати є: оцінка виконання плану-прогнозу по фонду заробітної плати, визначення динаміки витрат на заробітну плату, вивчення джерел формування і складу фонду заробітної плати, оцінка ефективності використання коштів на оплату праці та діючої в організації системи оплати праці. Необхідно з'ясувати якою мірою застосовується в організації система матеріального стимулювання праці сприяла зростанню товарообігу, прибутку, підвищення матеріальної зацікавленості працівників у досягненні високих кінцевих результатів господарської діяльності. Розглянемо методику аналізу фонду заробітної плати по організації торгівлі, основні показники якої наведені в попередніх таблицях. Таблиця 6.11. Виконання плану по фонду заробітної плати, млн. руб. Відповідно до даних таблиці 6.11 можна зробити наступні висновки.
У звітному році при перевиконанні плану товарообігу на 5,8% фонд заробітної плати збільшився проти план на 6,4%, а рівень витрат на заробітну плату підвищився на 0,04% до товарообігу. Середньорічна заробітна плата на 1 працівника збільшилася з 6,431 за планом до 6,727 млн. руб. або 4,3% при зростанні середнього обороту на одного працівника на 4,6%. Зростання фонду заробітної плати обумовлений у звітному році збільшенням тарифної ставки I розряду. Що стосується динаміки показників, то зростання фонду зарплати порівняно. З минулим роком на 3% пов'язаний не тільки зі збільшенням тарифної ставки I розряду, а й сростом чисельності працівників на 3,5%. Але рівень витрат на заробітну плату знизився на 0,02%. Зростання середньої заробітної плати відбувається в результаті зміни професійно-кваліфікаційного складу працівників внаслідок збільшення питомої ваги працівників з більш високими окладами та підвищення самих розмірів окладів (тарифних ставок). При аналізі фонду заробітної плати необхідно визначити відносну суму перевитрати або економії, обумовлюється зміною обсягу товарообігу і абсолютну суму перевитрати (економії), пов'язану із змінами чисельності працівників середньої заробітної плати. Сума відносної перевитрати або економії визначається за формулою: де? ФЗП - відносна сума економії або перевитрати фонду заробітної плати; Тф - фактичний товарообіг звітного періоду; ? УФЗП - зміна рівня витрат на заробітну плату у відсотках до товарообігу у звітному періоді в порівнянні з планом або базисним періодом. Відповідно до даних таблиці 6.11 рівень витрат на заробітну плату в порівнянні з планом-прогнозом підвищився на 0,04% до товарообігу, що стало причиною відносної перевитрати прогнозної суми фонду заробітної плати на 3,85 млн. руб. (9628х0, 04:100). У порівнянні з минулим роком досягнуто відносна економія фонду заробітної плати на 1,925 млн. руб. (9628 х (-0,02): 100) за рахунок підвищення темпів зростання товарообігу над темпами зростання фонду заробітної плати. Абсолютна сума перевитрати фонду заробітної плати склала в порівнянні з планом 47,8 і порівняно з минулим роком 58,8 млн. руб. і вона викликана, як видно з таблиці 6.11, збільшенням чисельності працівників і середньої заробітної плати. Розрахунок впливу цих факторів проводиться за наступними формулами: - Вплив зміни середньооблікової чисельності працівників на фонд заробітної плати ? ФЗП=CЗб х? CЧР де CЗб - середня заробітна плата в базисному періоді або за планом, ? СЧП - зміна середньооблікової чисельності працівників у звітному періоді в порівнянні з планом або базисним періодом. - Вплив зміни середньої заробітної плати на одного працівника на фонд заробітної плати ? ФЗП=? СЗ х СЧРо де? СЗ - зміна середньої заробітної плати порівняно з планом або базисним періодом; СЧРо - середньооблікова чисельність працівників у звітному періоді. Розрахунки наведені в таблиці 6.12. Таблиця 6.12. Розрахунок впливу факторів на фонд заробітної плати
На перевитрата планового фонду заробітної плати на 47,8 млн. руб. вплинуло збільшення середньої заробітної плати на 296 тис. руб., що призвело до зростання фонду заробітної плати на 34,9 млн. руб. і збільшенню чисельності працівників на 2 людини, що зумовила зростання фонду заробітної плати на 12,86 млн. руб. Зростання фонду заробітної плати в динаміці на 58,8 млн. руб. також викликано як видно з таблиці 6.12 цими ж двома факторами. На динаміку фонду заробітної плати впливає співвідношення між темпами зростання продуктивності праці і середньої заробітної плати. Одним з найважливіших методів розрахунку цього впливу є використання наступної формули: де? Уфзп - розмір зміни рівня витрат на заробітну плату в% до товарообігу; ? ПТ - темп приросту продуктивності праці,%; ? ЗС - темп приросту середньої заробітної плати,%; Уфзпб - рівень витрат на заробітну плату в% до товарообігу у базисному періоді. Підставивши в наведену формулу дані таблиці 12, встановимо, що за рахунок визначення темпу зростання продуктивності над темпом зростання середньої заробітної плати економія фонду заробітної плати дорівнює 0,023% до товарообігу (). Коефіцієнт співвідношення темпів зростання середньої заробітної плати та продуктивності праці (К) визначається за формулою: де - індекс зростання середньої заробітної плати; - Індекс зростання продуктивності праці. Загальновідомо, що темпи зростання продуктивності праці повинні випереджати темпи зростання середньої заробітної плати. У цьому зв'язку при плануванні величини середньої заробітної плати важливо визначити коефіцієнт співвідношення між цими показниками. Він може бути обчислений методом пропорцій за формулою: де Кс - коефіцієнт співвідношення темпів приросту середньої заробітної плати та продуктивності праці; - Індекс приросту середньої заробітної плати; - Індекс приросту продуктивності праці. За даними таблиці 11 коефіцієнт співвідношення дорівнюватиме 0,93 (), тобто при зростанні продуктивності праці на 1% у звітному році середня заробітна плата збільшувалася на 0,93% відсотка. Такий значний ріст обумовлений, як уже зазначалося, збільшенням тарифної ставки першого розряду. Наступним етапом аналізу фонду заробітної плати є вивчення структури джерел формування фонду заробітної плати (таблиця 13). Таблиця 6.13. Структура джерел формування фонду заробітної плати
Як видно з таблиці 6.13 основним джерелом виплат заробітної плати є кошти на оплату праці, що включаються до витрат на заробітну плату: 86,1% торік і 84% у звітному році. Питома вага виплат з прибутку збільшився з 13,9 до 16% у звітному році. Далі розглянемо динаміку змін у складі фонду заробітної плати. Дані таблиці 6.14 показують, що при збільшенні фонду заробітної плати на 8%, більш високими темпами зросла сума заохочувальних виплат. Зростання склало 17,3%, в тому числі виплачуються з прибутку 24,5%, питома вага їх у загальній сумі заохочувальних виплат зріс з 82,6 у минулому році до 87,7% у звітному році. Структура фонду заробітної плати за видами виплат в звітному році не зазнала істотних змін. Майже три чверті всього нарахованого фонду заробітної плати (73,2%) становили у звітному році виплати за виконану роботу і відпрацьований час. При цьому частка заробітної плати нарахованої на основі місячних тарифних ставок і окладів склала 70,7%, що і перевищує рекомендовану величину. У складі фонду заробітної плати цей вид виплат, включаючи індексацію заробітної плати, повинен становити не менше 65%. Основним джерелом заохочувальних виплат, як і торік, є прибуток. Таблиця 6.14. Склад фонду заробітної плати за видами виплат Частка заохочувальних виплат за рахунок прибутку підвищилася в звітному році на 5,1 процентних пункту. А сума їх на одного працівника склала 1228 тис. руб. проти 1083 тис. руб. в минулому році. Частка виплат компенсуючого характеру та оплати за невідпрацьований час знизилися на 0,2 процентних пункту, що пов'язано із зменшенням виплат за понаднормову роботу і скороченням кількості днів додаткових відпусток, наданих працівникам. Важливим завданням аналізу є визначення ефективності використання фонду заробітної плати. У процесі аналізу необхідно виявити, якою мірою матеріальне стимулювання праці сприяло зростанню товарообігу, прибутку, підвищення зацікавленості працівників у досягненні високих кінцевих результатів. Ефективність використання фонду заробітної плати може бути охарактеризована через систему показників. До них відносяться: ? товарообіг на рубль фонду заробітної плати; ? прибуток на рубль фонду заробітної плати; ? середня заробітна плата (ФЗП) на одного працівника; ? рівень витрат на заробітну плату в% до товарообігу; ? коефіцієнт співвідношення темпів зростання середньої заробітної плати та продуктивності праці; ? інтегральний показник ефективності використання ФЗП, при ефективному використанні ФЗП темпи зростання основних показників господарської діяльності повинні випереджати темпи зростання фонду заробітної плати. Таблиця 6.15. Аналіз показників ефективності використання ФЗП
Примітка. Інтегральний показник ефективності використання ФЗП (I) визначається за формулою: де Ст - товарообіг на рубль ФЗП (показник стимулювання товарообігу); Сп - прибуток на рубль ФЗП (показник стимулювання прибутку). Для оцінки ефективності використання ФЗП необхідно провести факторний аналіз показників стимулювання товарообігу (Ст), прибутку (Сп), матеріальної зацікавленості працівників (cмз) і розрахувати коефіцієнти ефективності використання ФЗП за методикою, розробленою б. Українським науково-дослідним інститутом торгівлі та громадського харчування. Ефективність стимулювання товарообігу і прибутку рекомендується оцінювати через показники відповідно товарообігу і прибутку на рубль ФЗП. Стимулювання матеріальної зацікавленості працівників оцінюється через середню заробітну плату на одного працівника. З таблиці 15 видно, що товарообіг на рубль ФЗП у звітному році збільшився на 0,03 руб. або на 0,2%, прибуток на рубль ФЗП залишилася на рівні минулого року, а середня заробітна плата на одного працівника збільшилася на 4,3%. Основними чинниками, що впливають на динаміку обчислених показників, є товарообіг, прибуток, ФЗП і чисельність працівників. Зростання товарообігу і прибутку сприяє збільшенню економічної віддачі коштів на оплату праці, а зростання ФЗП призводить до її зменшення. Вплив цих факторів на показники стимулювання визначається методом ланцюгових постановок. З цією метою проводиться розрахунок умовних показників стимулювання товарообігу (С? Т), прибуток (С? П), матеріальної зацікавленості працівників (C? Мз) за формулами: С? Т=То / ФЗП б; С? П=По / ФЗП б; C? Мз=ФЗПо / СЧРб; де То - товарообіг за звітний рік; ФЗП б - фонд заробітної плати за минулий рік; ФЗПо - фонд заробітної плати за звітний рік; За - прибуток за звітний рік; СЧРб - чисельність працівників за минулий рік. Вплив зміни обсягу товарообігу і суми прибутку на показники стимулювання товарообігу (Ст), прибутку (Сп) обчислюється за формулами: ? Ст=С? Т - cтб; ? Сп=С? П - Спб; де cтб - товарообіг на рубль фонду заробітної плати за минулий рік; Спб - прибуток на рубль заробітної плати за минулий рік. Розрахунок впливу зміни суми ФЗП на показники стимулювання товарообігу і прибутку проводиться за формулами: ? Cт=Cто - С? Т; ? Cп=Cпо - С? П де Сто - товарообіг на рубль фонду заробітної плати у звітному році; Спо - прибуток на рубль фонду заробітної плати у звітному році. Вплив зміни суми фонду заробітної плати на показник стимулювання матеріальної зацікавленості працівників встановлюється за формулою: ? Cмз=C? Мз - СМЗП, де Cмзп - середня заробітна плата на одного працівника за минулий рік; На основі формули? Cмз=Cмзо - С? Мз визначається вплив зміни чисельності працівників на показник стимулювання матеріальної зацікавленості працівників. На основі даних таблиць 11 і 15 зробимо розрахунки умовних показників стимулювання (C? Т, C? П, C? Мз): C? Т=9628: 735=13,1 раб. C? П=215: 735=0,292 раб C? Мз=793,8: 114=6,96 млн. руб. Вплив факторів на показники стимулювання товарообігу, прибутку, матеріальної зацікавленості працівників узагальнено в таблицях 16 і 17. Аналіз показників ефективності використання ФЗП необхідно доповнити розрахунком коефіцієнтів ефективності використання ФЗП, що представляють собою відношення індексів зміни основних економічних показників діяльності до індексу ФЗП (таблиця 6.18). Таблиця 6.18. Коефіцієнти ефективності використання ФЗП
Якщо коефіцієнти ефективності використання ФЗП, за винятком коефіцієнта співвідношення середньої заробітної плати та продуктивності праці, перевищують одиницю, то використання ФЗП вважається в принципі ефективним. Якщо коефіцієнти ефективності використання ФЗП виявляться менше одиниці, то це свідчить про слабкий впливі застосовуваної системи матеріального стимулювання праці на поліпшення показників господарської діяльності, низькою економічною віддачі витрачених коштів на оплату праці. Разом з тим до остаточної оцінки ефективності використання фонду заробітної плати не можна підходити формально, виходячи лише з розрахованих коефіцієнтів. Слід детально вивчити зміни у складі ФЗП і визначити за рахунок яких видів виплат і чому відбулися ті чи інші зміни. У нашому прикладі, як видно з таблиці 6.18 рекомендовані коефіцієнти співвідношень основних показників, хоча і незначно, але перевищують одиницю, за винятком індексу зростання співвідношення середньої заробітної плати та продуктивності праці, враховуючи, що у звітному році була підвищена тарифна ставка першого розряду, можна визнати сформовані пропорції між основними показниками прийнятними. Разом з тим з метою підвищення зацікавленості працівників у зростанні товарообігу в порівнянних цінах і продуктивності праці необхідно удосконалювати застосовувану в організації систему матеріального стимулювання праці і на цій основі домогтися більш високого коефіцієнта випередження темпів зростання продуктивності праці над темпами збільшення середньої заробітної плати. Аналіз і кількісна оцінка показників ефективності використання ФЗП дозволяють виявити резерви і здійснити конкретні заходи щодо підвищення ролі матеріальних стимулів у поліпшенні кінцевих результатів господарської діяльності. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| « Попередня | Наступна » | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація, релевантна "6.9. Аналіз показників з праці та заробітної плати" |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||