|
Політика держави в галузі імпорту спрямована на регулювання імпортних товарних потоків.
Інструменти державного регулювання імпорту поділяються на дві групи:
- тарифні (мито);
- нетарифні (адміністративні - квоти, ліцензії, технічні норми, санітарні стандарти і т. і.).
Потрібно відмітити, що найпоширенішим видом обмеження торгівлі є імпортне мито - податок, який накладається на кожну оди-
ницю імпортованого товару. Митні обмеження пов'язані зі встановленням високих ставок мита для ввозу товарів (обмеження імпорту). При введенні мита вітчизняна ціна імпортного товару піднімається вище від світової ціни:
Внутрішня ціна=Світова ціна + Світова ціна хМитна ставка, де Світова ціна х Митна ставка - величина мита. Стягуючи імпортне мито, держава створює передумови для росту цін на іноземні товари, знижуючи тим самим їхню конкурентоспроможність. За способом стягнення розрізняють такі форми мита:
- специфічне - це фіксований податок на імпортовані товари, якимобкладається кожна одиниця продукту. Встановлюється в Евро на одиницю товару, ваги, обсягу двигуна;
- адвалорне - це податок, величина якого визначається як фіксована частка вартості імпортованого товару, тобто цей податок встановлюється у відсотках від митної вартості;
- комбіноване (змішане) - поєднання специфічного й адвалорногомита;
- сезонне-стягується у певний період року, наприклад під час зборуврожаю.
Крім цього, виділяють заборонне й обмежувальне мито. Заборонне мито, як правило, встановлюється настільки високе, що перекриває ввезення на внутрішній ринок імпортних товарів.
Обмежувальне мито також шкодить розвитку зовнішньої торгівлі, але не перекриває імпортні потоки повністю, оскільки при такому виді мита нова внутрішня ціна встановлюється на рівні між світовою і старою внутрішньою ціною.
До тих пір, поки мито не є заборонним, тобто імпорт обмежується лише частково, воно приносить доход державі, який може бути використаний на розширення соціальних програм, але все-таки, імпортні тарифи практично завжди знижують рівень добробуту нації, оскільки споживачі втрачають більше, ніж отримують виробники та держава.
За економічним змістом мита поділяють на:
- фіскальні, які призначені збільшити доходи державного бюджету;
- протекціоністські, які використовуються з метою захисту деякихгалузей національної промисловості від притоку іноземних товарів;
- преференційні ввізні мита для деяких товарів із певних країн;
- пільгові мита, які вводяться для окремих країн з метою заохочення імпорту деяких товарів;
- зрівняльні, тобто доповнюючі основні ввізні мита з метою вирівнювання цін імпортних товарів з цінами на товари національного виробництва;
- компенсаційні, які використовуються в тому випадку, якщо наімпортовані товари давались державні субсидії при їх виробництві чиекспорті країною-експортером;
- антидемпінгові, які застосовуються для протидії імпорту із тихкраїн, чий уряд надавав своїм підприємцям експортні премії.
Характерною особливістю митних тарифів країн Заходу є те, що всі вони базуються на Гармонізованій системі опису і кодування товарів (ГС). На початку 70-х років почалася розробка товарного класифікатора. У1973 році в рамках Ради митного співробітництва було створено Комітет Гармонізованої системи, в діяльності якого брали участь експерти ГАТТ, ЮНКТАД, Міжнародної торгової палати, Міжнародної організації із стандартизації (ІСО), Статистичне бюро ООН та інші. За основу системи було взято Брюссельську тарифну номенклатуру. Для її вдосконалення використовувались раціональні елементи інших міжнародних і національних систем класифікації товарів, включаючи стандартну міжнародну торгову класифікацію ООН.
У1983 році прийняли Міжнародну Конвенцію про Гармонізовану систему, яку підписали і ратифікували в кінці 1987 року 53 країни члени ЄЕС і яка набула чинності з 1 січня 1988 року.
Гармонізована система опису і кодування товарів (ГС) - це міжнародні правила класифікації і статистичної інформації з товарів, які надходять у зовнішню торгівлю. Вона включає детальний багатоцільовий перелік ввізних і вивізних товарів, розподілених за спеціальною класифікаційною схемою.
Нині час в світі відомо понад 50 видів нетарифних інструментів регулювання зовнішньої торгівлі. До найпоширеніших інструментів прямого регулювання імпорту відносять імпортні квоти і ліцензії. Практично всі промислово розвинуті країни застосовують ці нетарифні методи.
Імпортні квоти - це кількісне обмеження обсягу іноземної продукції, яку дозволяється щорічно ввозити до країни.
За допомогою такого виду торгових бар'єрів встановлюються максимальні обсяги товарів, які можуть бути імпортовані за певний проміжок часу. Дуже часто імпортні квоти виступають ефективнішим засобом стримування міжнародної експансії, ніж мито. При запровад-
женні квоти на імпорт товарів іноземного виробництва (походження), держава захищає інтереси національної промисловості.
З квотами тісно пов'язаний такий вид торгового бар'єру як система ліцензування імпорту- видача державними органами дозволів на ввіз товарів і послуг у межах установлених квот.
Основні види ліцензій можна звести до таких двох типів: генеральної ліцензії, яка дає дозвіл на безперешкодний ввіз і вивіз товарів, включених до списків протягом певного періоду; разові ліцензії, які дозволяють імпорт (експорт) даного товару певному імпортеру (експортеру) із зазначенням кількості товару, його вартості, країни його походження чи призначення.
Ліцензування зовнішньоторгових операцій тісно пов'язане з кількісними обмеженнями - квотами на імпорт і експорт окремих товарів.
Держава видає обмежену кількість ліцензій, які дають змогу ввозити товар, та забороняє неліцензований імпорт з метою недопущення в країну неякісної, дешевої продукції, яка зможе витіснити вітчизняний товар з ринку.
Фактично така система є прямим способом обмеження зовнішньої торгівлі. Вважається, що запровадження мита більше приносить дохід, а квоти приносять дохід державі лише шляхом продажу їх з аукціону, але держава все-таки надає перевагу квотам, оскільки:
- зміна митних ставок регламентується міжнародними торговельними угодами, а квота надає більше влади уряду при здійсненні торгової політики, оскільки уряд сам вирішує, яку квоту встановлювати;
¦ квоти - це гарант суворого обмеження обсягу імпорту на відміну від імпортного мита, яке не може зупинити вплив іноземного конкурента на вітчизняні ціни.
Імпортна квота визначає, яка кількість товарів іноземного походження може бути реалізована на внутрішньому (національному) ринку, тоді як митний тариф визначає величину податку, яким обкладається товар, при цьому його кількість, що завозиться в країну, не обмежується. Якщо, наприклад, ціни на світовому ринку падають внаслідок того, що іноземні фірми скорочують свої витрати, то при наявності тарифу імпорт буде зростати, а ціни внутрішнього ринку падати, але при наявності квоти ніякої дії на внутрішній ринок не відбувається, оскільки кількість імпорту не може збільшуватись.
Важливе значення як інструменти імпортної політики мають національні стандарти, суть яких полягає в тому, що імпортовані това-
ри повинні суворо відповідати технічним і санітарним нормам, прийнятим у певній країні. Йдеться про законодавчі стандарти безпеки, якості або специфікації на всі товари, які продаються всередині всієї країни; законодавчі стандарти з охорони здоров'я і гігієни, особливо на продукти харчування; технічні і санітарні стандарти; патенти і торгові марки; правила упаковки товарів тощо. Торгово-промислова палата України видає сертифікати відповідності на імпортні товари.
Недосконале знання правил і законів країни-імпортера або краї-ни-експортера призводить до недовіри між покупцем і продавцем, яку можна усунути тільки після довгих і успішних ділових взаємозв'язків. Тому одним із шляхів подолання труднощів, пов'язаних з різними звичаями в кожній окремо взятій країні, є стандартизація процедур міжнародної торгівлі.
|
- 5.4. Фінансово-економічний стан держави
політики, орієнтованої на підвищення ефективності виробництва за рахунок трьох факторів: проведення крупномасштабної приватизації (виручка від реалізації активів державних підприємств і власності склала близько 80 млрд. фунт. ст.); дерегулювання та децентралізації управління економікою, зокрема шляхом розширення автономних прав Шотландії та Уельсу з відповідною передачею на регіональний рівень
- В.Л. Андрущенко, О.Д. Данілов. Податкові системи зарубіжних країн, 2004
політики В.Л. Андрущенко. Теми 6, 7, 8, 10, 11 підготував кандидат економічних наук, професор, завідувач кафедри державних фінансів О.Д.
- 4.5. Фінансово-економічний стан держави
політики, сформульовані знаковими в американській історії президентами Вудро Вільсоном (1856-1924) і Франкліном Рузвельтом (1882-1945): з боку держави можна і треба впливати на пріоритети економічного розвитку, але неможливо й непотрібно їх повністю фінансувати з бюджетних коштів. Зрозуміло, засобами такого впливу є бюджетно-податкова та кредитно-грошова
- 1.2. Моделі розвитку міжнародних економічних відносин
політики: фрітредерство і протекціонізм. Фрітредерство - це політика вільної торгівлі, при якій митні органи виконують тільки реєстраційні функції, вони не стягують експортного чи імпортного мита; не встановлюються будь-які обмеження на зовнішньоторговий оборот. Принцип вільної торгівлі був офіційною економічною політикою Англії в XIX ст., в його основі лежала теорія порівняльних витрат
- 11.2.7. Мито
політикою Росії щодо імпорту держаних автомобілів у порядку, запровадженому з 1 січня 2004 р. Таблиця 11.2 Ставки ввізного мита на автомобілі Вартість автомобіля (руб.)або об'єм двигуна (куб. см) Ставка мита Автомобілі не старші 3 років (крім російського виробництва) Не вище 325 т. руб. (9000 євро) 48%, але не менше 2,5 євро за 1 куб. см 325 - 650 т. руб. (9 - 18 т. євро) 48%, але не
- Проблемно-евристичні питання для самотестування
політики в Україні? 4. Коли б вам прийшлося бути експертом пропозиції щодо використання податкових пільг для тих галузей економіки, де створюються нові робочі місця, які галузі ви б запропонували для України (за канадським прикладом)? Якщо так, то чому ви думаєте, що одні галузі господарства мають бути поставлені в привілейоване становище в порівнянні з іншими? 5. Розгадайте задум канадських
- ПЕРЕДМОВА
політики. Актуальність даного курсу обумовлена тими міркуваннями, що як теоретична розробка питань оподаткування, так і фіскальна практика в західних країнах знаходяться на високому рівні наукової та професійної культури. Знання і досвід західних країн у сфері державних фінансів уже випробувані й довели свою ефективність. Тому адаптовані до вітчизняних умов запозичення з Заходу відповідають
- 4.1. Становлення податкової системи, етапи фіскальної політики,розвиток наукової думки
політику "Нового курсу" (New Deal) 1933 р. Скасування податку на виборців (Poll tax) 1964 р. На гастролях у США квартет "Бітлз" виконує пісню "Збирач податків" 1971 р. "Податковий бунт" (Taxpayer's Revolt) у Каліфорнії. Поправка до конституції штату ("Пропозиція тринадцяти") про обмеження податку на нерухомість 1% вартості майна 1978 р. "Закон про збалансований бюджет" (закон
- Тема 6. Податкова система Німеччини
політика фіскально-бюджетної децентралізації. Прямі податки, а також мито, акцизи на тютюнові вироби, пиво, горілку, цукор і сіль були закріплені за бюджетами так званих імперських територій - земель, що були колишніми самостійними державами. У Веймарській республіці (1918 р.) фінансовий суверенітет земель був ліквідований, такий порядок існував до 1945 р. Після створення ФРН у 1949 р.
- Тема 7. Податкова система Франції
політику, пізніше названу за його іменем (кольбертизм), по сприянню розвитку виробництва й експорту французьких товарів, зокрема, предметів розкоші: парфумів, шовку, гобеленів, дорогих меблів, посуду, вина, одежі, взуття і т. п. Наслідки такої політики відчуваються через віки, - адже Франція й донині залишається законодавицею моди і лідером по постачанню на світовий ринок парфумів, вишуканих вин
- Проблемно-евристичні питання для самотестування
політики Російської Федерації: податок на прибуток підприємств і організацій; прибутковий податок із фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизи; податок на майно, що переходе в порядку спадщини або дарування; податок на реалізацію ПММ; цільовий податок на потреби установ освіти; лесная подать; единый налог на вмененный дохід; податок із продаж; податок на майно фізичних осіб. 2. В 16-19
- ПІСЛЯМОВА
політики стає посилення адміністрування податків. Це обумовлено тим, що чи не всі можливі схеми оподаткування (види податків, різні шкали податкових ставок і режими справляння податків) уже перепробувані. В резерві залишається лише активізація людського фактора в оподаткуванні: покращення рівня підготовки персоналу податкових служб, підвищення ефективності їх роботи через вдосконалення
- РОЗДІЛ 2 НАЦІОНАЛЬНІ ПОДАТКОВІ СИСТЕМИ
політики не можуть бути ізольованими від досвіду оподаткування в інших державах. Знання про зарубіжні податкові системи стають продовженням і розвитком професійної підготовки спеціаліста-податківця. У такому контексті науково-пізнавальні задачі розділу 2 полягають у наступному: - ознайомлення з основними етапами і подіями становлення податкових систем провідних держав Заходу, Японії та Росії;
- 2.1.5. Платіжний баланс
політики залежить економічне значення активу чи дефіциту торгового балансу стосовно кожної конкретної країни. Наприклад, для "бідних" країн, в яких обмежені офіційні резерви і панує неефективне відстале виробництво, активний торговий баланс необхідний як джерело валютних засобів для сплати міжнародних зобов 'язань за іншими статтями платіжного балансу, а для промислово розвинутих країн - як
- 3.1. Зміст і форми міжнародної економічної інтеграції
політики. Основними факторами, які забезпечують динамічний розвиток процесів міжнародної економічної інтеграції, є\ - економічний розвиток країн та регіонів в умовах нерівномірногорозподілу природних умов та природних ресурсі^; - закономірності науково-технічного прогресу; - тенденції демографічних факторів розвитку;! - необхідність розв'язання глобальних проблем людства (енергетична,
- 3.2.3. Економічна інтеграція в Латинській Америці
політики у відносинах з США. США планують до 2010 року різко збільшити свій експорту Латинську Америку, за їхніми розрахунками, він повинен вдвічі перевищити сукупний американський продаж в країни ЄС і Японію. Для досягнення цієї мети в регіоні необхідна широка і всеохоплююча економічна лібералізація, якої США добиваються всіма можливими засобами. Характеризуючи інтеграційні процеси в
- 5.1. Особливості і характер економічної діяльності ООН та структура її організацій
політики в світі; - визначення перспективних форм і методів партнерства між країнами, де особливого значення набувають розробка положень і процедур міжнародних угод із надання фінансово-економічних преференційкраїнам, що розвиваються, лібералізації зовнішньоекономічнихзв'язків і їх розширення; - сприяння забезпеченню права вибору кожною країною системисвого економічного розвитку, володіння,
- Тема 2. Природа, принципи, функції податків
політики держави; б) створення умов для економічного росту та суспільного добробуту; в) здійснення регулюючих кон'юнктурно-стабілізаційних заходів. Податки були, є і, схоже, назавжди залишаться найважливішим джерелом бюджетних доходів і тим самим - діяльності держави як найважливішої й неодмінної умови існування людського суспільства. Воднораз у всі часи податки - найбільш регулярне й
- 2.3. Принципи оподаткування та податкова політика
політики та розробки технологій оподаткування. В фіскальній сфері принципи оподаткування нагадують те значення, котре в теології належить декалогу - десяти заповідям Божим. Одні принципи виведені теоретично з певних суспільних ідеалів, другі опираються на емпіричний досвід, віковічну податкову практику. Призначення принципів полягає в узгодженні двох основних вимог до податкової системи:
|