| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
5.1. Особливості і характер економічної діяльності ООН та структура її організацій |
||
|
ООНстворенав 1945році. Об'єднуючи 185 незалежнихдержав, вона безпосередньо здійснює свою діяльність у сферах економічного, соціального і політичного розвитку країн, сприяє формуванню стабільного і сприятливого середовища для міждержавного співробітництва. Пріоритетне значення в ООН має формування продуктивного міжнародного економічного середовища, яке сприяє досягненню прогресу в розвитку країн світу, ефективній інтеграції країн, що розвиваються, в систему міжнародної торгівлі. ООН сприяє забезпеченню права вибору кожною країною своєї економічної системи розвитку, володіння, використання й експлуатації всіх своїх природних багатств і ресурсів, а також розширенню науково-технічної діяльності промислово розвинутих і розвиваючих країн для мобілізації національних ресурсів на досягнення економічного розвитку. Удосконалюючи принципи й основні ідеї, спрямовані на розвиток МЕВ, ООН реалізує важливі функціональні аспекти, серед яких особливу актуальність становлять дослідження проблем взаємозв'язку між глобалізацією і розвитком економіки в світі, вивчення ролі і впливу глобалізації економіки на регулювання світових фінансових процесів. Важливою функціональною сферою діяльності ООН є розробка перспективних форм і методів партнерства між промислово розвинутими і країнами, що розвиваються, із врахуванням ступеня їх економічного розвитку. Особливого значення на даний час набувають такі функціональні аспекти: - забезпечення подальшої інтеграції країн у сферах розвитку аналітичної та нормативної економічної і соціальної політики в світі; - визначення перспективних форм і методів партнерства між країнами, де особливого значення набувають розробка положень і процедур міжнародних угод із надання фінансово-економічних преференційкраїнам, що розвиваються, лібералізації зовнішньоекономічнихзв'язків і їх розширення; - сприяння забезпеченню права вибору кожною країною системисвого економічного розвитку, володіння, використання й експлуатаціївсіх її природних ресурсів і багатств. Для реалізації завдань цього напрямку ООН розробляє аналітичні і нормативні основи законодавчихгарантій формування та застосування ресурсного потенціалу країн,повної мобілізації і раціонального використання всіх наявних ресурсів.На основі інформаційних програм і рекомендацій ООН здійснюютьсяугоди і консультації між державами для досягнення оптимального використання природних ресурсів, що належать кільком країнам, а також регулюється і контролюється діяльність ТНК; - сприяння розширення науково-технічної діяльності промислово розвинутих країн і країн, що розвиваються. В ООН формуєтьсясистемна основа для досягнення результатів розвитку науки і технікикожною державою, спрямована на здійснення міжнародного науково-технічного співробітництва у сфері створення і поширення прогресивних технологій з врахуванням усіх міждержавних інтересів, включаючи права й обов'язки засновників, постачальників і користувачівпріоритетних технологій. Це відкриває доступ країнам, що розвиваються, до досягнень сучасної науки і техніки, сприяє створенню, зміцненню і розвитку науково-технічної і технологічної інфраструктури, а також активізації діяльності цих країн у передових науково-дослідницьких і техніко-технологічних галузях. - забезпечення подальшої інтеграції країн у сферах посиленняаналітичної і нормативної діяльності для розробки перспективної економічної та соціальної політики в світі. Найважливішою функцією ООН є координація проблем, пов'язаних з формуванням і реалізацією світових інвестицій, створенням необхідних умов для їх розвитку в сферах міжнародного підприємництва. ООН сприяє створенню реальної основи для лібералізації діяльності в галузі прямих іноземних інвестицій, підтримки тенденцій до реалізації відкритої інвестиційної політики в багатьох країнах світу, розвитку в них ринкових відносин. У Преамбулі Статуту ООН відмічено, що її мета - сприяти економічному і соціальному прогресу всіх народів. Домінуючими структур- ними елементами системи органів економічного співробітництва в рамках ООН є три із шести головних органів, вказаних у Статуті, а саме Генеральна Асамблея, Економічна і Соціальна Рада (ЕКОСОР), Секретаріат. Генеральна Асамблея служить найвищим форумом у рамках Організації для обговорення найважливіших проблем економічного характеру. Свої функції Асамблея здійснює, в основному, через Другий Комітет із економічних і фінансових питань - один із головних комітетів Асамблеї. Центральним форумом, на якому обговорюються міжнародні економічні та соціальні проблеми глобального міжгалузевого характеру та розробляються рекомендації з цих проблем для держав-членів і системи ООН у цілому, є Економічна і Соціальна Рада (ЕКОСОР), створена в 1946 році. В обов'язки Ради входить організація досліджень і підготовка різного роду доповідей та рекомендацій із величезного переліку міжнародних економічних, соціальних, культурних питань. Рада готує проекти конвенцій для подання Генеральній Асамблеї ООН, може скликати міжнародні конференції з цих питань. Нині членами ЕКОСОР є 54 країни, що обираються на трирічний термін, при цьому щорічно оновлюється третина складу. Головні питання, які вирішує ЕКОСОР: - світове економічне і соціальне становище, підготовка фундаментальних оглядів та інших аналітичних публікацій; - проблеми охорони навколишнього середовища; - економічна і науково-технічна допомога країнам, що розвиваються; - різні аспекти продовольчої проблеми; - проблеми соціально-економічної статистики; - проблеми народонаселення; - проблеми природних ресурсів; - проблеми населених пунктів; - проблеми планування і мобілізації фінансових ресурсів; - роль державного і кооперативного секторів в економіці країн, щорозвиваються; - регіональне співробітництво; - складання програмних соціально-економічних документів -¦міжнародних стратегій розвитку ООН, а також спостереження за їхреалізацією. Важлива роль ЕКОСОР у системі органів ООН ілюструється тим, що саме він прийняв рішення на початку 70-х років про дослідження діяльності міжнародних монополій, або транснаціональних корпорацій (ТНК) та розробку Кодексу поведінки ТНК. Ця діяльність ООН у кінцевому підсумку призвела до того, що в її структурі з'явилась спеціальна Комісія ООН із транснаціональних корпорацій, а також спеціальний підрозділ у Секретаріаті ООН з цього питання - Центр ООН із ТНК. З початку 90-х років ЕКОСОР стала більше уваги приділяти країнам Східної Європи, в т.ч. СНД, Балтії, і т.д. У рамках ЕКОСОР діють різноманітні міжурядові постійні і функціональні комісії та комітети: статистична комісія, комісія з народонаселення, комісія з питань ТНК, комітет з природних ресурсів, комісія соціального розвитку, комісія з прав людини, комітет з неурядових організацій і т. У системі органів ЕКОСОР діє п'ять регіональних економічних комісій: Європейська економічна комісія, Економічна і соціальна комісія для Азії і Тихого океану, Економічна комісія для Африки, Економічна комісія для Латинської Америки, Економічна комісія для Західної Азії. Європейська економічна комісія (ЄЕК) заснована в 1947 році, її діяльністю керує Секретаріат на чолі з виконавчим секретарем. Вона розміщена в Женеві (Швейцарія). До сфери діяльності комісії входять питання економічних, виробничих, транспортних, сільсько-господарських та інших проблем. Економічна і соціальна комісія ООН для Азії і Тихого океану (ЕСКА-ТО). Ця комісія створена рішенням ЕКОСОР в 1947 році під назвою Економічна комісія для Азії і Далекого Сходу, а з 1974 року отримала теперішню назву. Секретаріат ЕСКАТО знаходиться у м. Бангкок (Таїланд). Комісія має 9 галузевих органів: з питань промисловості та будівництва, сільського господарства, торгівлі, природних ресурсів, соціального розвитку, статистики, народонаселення, транспорту, - а також допоміжні органи. Ці органи й організації здійснюють аналіз ситуації з конкретних галузевих проблем у цьому регіоні, організовують і проводять симпозіуми з метою затвердження проектів і програм для вирішення завдань на національній та міждержавній основі, розробляють ідеї і рекомендації. Економічна комісія ООН для Африки (ЕКА) створена в 1958 році. Штаб-квартира знаходиться в Адіс-Абебі (Ефіопія). До її складу входить 50 африканських країн. ЕКА скликає свої сесії один раз у два роки. Комісія здійснює дослідження економічних і технологічних проблем в африканських територіях, сприяє збору, аналізу та розповсюдженню економічних, технологічних та статистичних відомостей. Економічна комісія для Латинської Америки (ЕКЛА) створена в 1948 році і включає 40 країн, у тому числі США, Англію, Францію, Канаду, Нідерланди, Іспанію, Португалію. Штаб-квартира комісії розміщена в Сантьяго (Чилі). Комісія співпрацює з Андським пактом (Картахенсь-ка угода). В останні роки ЕКЛА приділяє увагу аналізу стану зовнішньої заборгованості регіону та визначення шляхів зменшення боргового тягаря. Економічна комісія ООН для Західної Азії (ЕКЗА) створена у 1973 році. Штаб-квартира знаходиться у Багдаді. Членами цієї комісії є 12 арабських країн. ЕКЗА скликає свої сесії щорічно, має допоміжні органи галузевого і функціонального порядку, які здійснюють дослідження, підготовку, проведення симпозиумів, розробку рекомендацій з метою розвитку і міжнародного співробітництва на регіональній основі. Але успішна діяльність ЕКЗА багато в чому блокується невпорядкованістю політичної ситуації на Близькому і Середньому Сході. Секретаріат ООН- адміністративно-виконавчий орган, який забезпечує нормальне функціонування інших інститутів ООН. Більшість співробітників центрального апарату секретаріату працює на економічну службу. Найбільшим з підрозділів економічного апарату ООН є Департамент з економічних і соціальних питань. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "5.1. Особливості і характер економічної діяльності ООН та структура її організацій" |
||
|
||