Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаЕкономіка країн → 
« Попередня Наступна »
Л.М. Горбач, О.В. Плотніков. Міжнародні економічні відносини: Підручник, 2005 - перейти к содержанию учебника

2.1.5. Платіжний баланс

Платіжний баланс: суть і структура. Різноманітність міжнародних торгових і фінансових операцій, що породжують попит на певну валюту та її пропозицію, відображається в платіжному балансі.
Статті платіжного балансу фіксують всі операції, що мають місце між резидентами країни (включаючи споживачів, підприємців і державні установи) та резидентами зарубіжних країн.
Багатосторонній комплекс міжнародних відносин країни знаходить відображення в балансовому рахунку ЇЇ міжнародних операцій, які за традицією називаються платіжним балансом.
Під платіжним балансом розуміють систематизоване співвідношення економічних угод, здійснених за певний проміжок часу державними і закордонними господарськими підприємствами. Найчастіше беруть річний, піврічний і квартальний платіжні баланси. Інколи визначається також платіжний баланс для окремих територій, інтеграційних угрупувань або навіть для обороту з однією країною, якщо він має важливе значення.
Платіжний баланс виражає безпосередньо рівень і структуру платіжних оборотів із закордоном. Це означає, що він виражає господарські зв'язки даної країни із світовим господарством. Рівень господарського обороту із закордоном показує ступінь відкритості господарства для світового ринку. Структура оборотів (платіж по торгі-
вельному обороту, кредитних і грошових операціях) вказує на вид зв'язків даної країни із світовим господарством. Сальдо платіжного балансу показує кінцевий ефект діяльності країни в її стосунках із закордоном.
На платіжний баланс країни впливає ступінь втручання держави в господарство і сферу господарських зв'язків. Платіжний баланс характеризує результати зовнішньоекономічної діяльності країни за певний період. Цей баланс є найпоширенішим видом балансу міжнародних розрахунків.
За визначенням МВФ, платіжний баланс - це статистичний звіт за певний період, який показує операції з товарами, послугами і доходами, здійснені будь-якою країною з рештою світу; зміну власності та інші зміни в монетарному золоті, СПЗ, які належать країні, а також фінансових вимогах і зобов'язань у відношенні до решти світу; односторонні перекази і компенсуючі записи, що необхідні для балансування тих операцій і змін, які взаємно не покриваються.
Платіжний баланс як документ зазнав помітних змін за час свого існування. Перші підрахунки масштабів зовнішньоекономічної діяльності країни відносяться ще до середньовіччя, а сам термін "платіжний баланс" був введений шотландським економістом XVIII століття Джеймсом Стюартом. На початку XX століття методи складання платіжного балансу були детальніше розроблені в Англії і США. На базі англійських і американських розробок Ліга Націй, а потім МВФ стандартизували методики складання платіжного балансу для всіх країн.
Щоправда, в багатьох країнах баланс складається з великих відхиленням від стандартної системи МВФ, що заважає співставляти платіжні баланси різних країн.
Для полегшення співставлення МВФ публікує платіжні баланси всіх країн-членів цієї організації, складені (перераховані) за стандартною схемою і в єдиній валюті - доларах. Основним виданням МВФ у цій галузі є двотомний щорічник. У першому томі публікуються баланси всіх країн-членів МВФ, у другому - ці баланси зведені в загальній таблиці за укрупненими статтями. Відомості для щорічника беруться із національної статистики.
Платіжний баланс країни представляє собою співвідношення всіх і іадходжень валютних коштів у цю країну та платежів за кордон за певний проміжок часу, як правило, за рік.
Національний платіжний баланс, з одного боку, включає кілька категорій надходжень і платежів - по зовнішній торгівлі, різного роду платежах і послугах (фрахт, страхування), міжнародному туризму, перерахунках прибутків від вкладень капіталу чи коштів за кордон. З іншого боку, він відображає грошові виплати за кордон за імпорт товарів і дорогоцінних металів, а також за послуги, інвестиції, одержані кредити.
На відміну від національного платіжного балансу, світовий платіжний баланс відображає або лише надходження, або лише виплати, оскільки те, що для однієї країни є надходженням, для іншої буде виплатою. Отже, світовий платіжний баланс відображає грошові надходження за надані послуги одними країнами іншим. Він характеризує зовнішньоекономічні зв'язки однієї країни з усіма іншими країнами світу. Платіжний баланс відображає міжнародні операції та акції.
До платіжного балансу, крім зовнішньоторговельного, включають баланс іноземних інвестицій, баланс економічної допомоги і т.д.
Як складова частина міжнародної системи, національний платіжний баланс має таку схему (див. табл.2.2):
Таблиця 2.2 Схема національного платіжного балансу
У міжнародній фінансовій стат
Надходження із-за кордону Виплати за кордон
1. Експорт товарів і послуг (комерційний експорт, інший експорт) 1. Імпорт товарів і послуг (комерційний імпорт).
2. Прибуток, одержаний із-за кордону. 2. Прибуток, перерахований за кордон.
3. Поточні трансферти із-за кордону. Поточні надходження з-за кордону - разом. 3. Поточні трансферти за кордон. Поточні виплати за кордон - разом.

истиці застосовують інший вид платіжного балансу. В ньому відображаються джерела утворення й основні напрямки використання коштів певної країни в системі світової економіки. Цей баланс розробляє МВФ у двох варіантах - за загальним обігом і сальдо зовнішньоекономічних операцій.
Стандартна схема платіжного балансу, що рекомендована МВФ, така (див. табл. 2.3):
Таблиця 2.3 Схема платіжного балансу, рекомендована МВФ


Поточний рахунок Рахунок основного капіталу
А. Товари і послуги А. Капітал без врахування резервів
1. Товари 1. Прямі капіталовкладення
  1.1. Прямі зовнішні
  капіталовкладення
  1.2. Прямі капіталовкладення
  всередині країни
2. Послуги 2. Основний комплект документів
2.1. Транспорт (портфель) за капіталовкладеннями.
Морський 2.1. Активи
Повітряний 2.
2. Цінні папери
Інший 2.2. Туризм 2.3. Облігації та кошти грошового ринку
2.3. Зв'язок 2.4. Пасиви
2.4. Будівництво 2.5. Цінні папери
2.5. Страхування 2.6. Фінансові послуги 2.6. Облігації та кошти грошового ринку
2.7. Комп'ютерні послуги  
2.8. Ліцензійні платежі та збори  
2.9. Інші ділові послуги  
2.10. Інші персональні послуги  
2.11. Державні послуги  
  3. Інший капітал
  3.1. Активи
  3.2. Пасиви
В. Прибуток В. Активи резерву
1. Виплати службовцям 1. Грошове золото
2. Прибуток від вкладів 2. Особливі права запозичення
2.1. Прибуток від прямих 3. Резерв МВФ
вкладів 4. Зовнішній обмін
2.2. Прибуток від портфеля 5. Інші
- дивіденди  
- проценти від облігацій на  
ринку цінних паперів  
2.3. Проценти від позик та  
вкладів  

(продовження табл. 2.3)
Показники платіжного балансу
С. Перерахунки (трансферти)  
1. Трансферти уряду 1.1. Прощення боргів (погашення) 1.2. Інші дотації  
2. Приватні трансферти 2.1. Погашення боргів 2.2. Інші субсидії 2.3. Виплати працівникам 2.4. Пересилка мігрантам  

обчислюються на певну дату, а також за певний період. Платіжний баланс на певну дату називається ще розрахунковим і його неможливо сформувати у формі статистичних показників; він існує у вигляді змінного з дня на день співвідношення платежів і надходжень. Стан платіжного балансу визначає попит і пропозицію національної та іноземної валюти в даний момент.
Платіжний баланс за певний період (місяць, квартал, рік) називається ще звітним і складається на основі статистичних показників про проведені на цей період операції і дає змогу аналізувати зміни в міжнародних економічних зв'язках країни, масштабах і характері її участі у світовому господарстві.
У структурному відношенні платіжний баланс має такі розділи:
- торговельний баланс (співвідношення між ввозом і вивозом товарів);
- баланс послуг і некомерційних платежів (баланс "невидимих" операцій);
- баланс руху капіталів і кредитів.
Торговельний баланс визначається як співвідношення вартості експорту та імпорту товарів.
Від становища країни в світовому господарстві, характеру її зв'язків з партнерами і загальної економічної політики залежить економічне значення активу чи дефіциту торгового балансу стосовно кожної конкретної країни. Наприклад, для "бідних" країн, в яких обмежені офіційні резерви і панує неефективне відстале виробництво, активний торговий баланс необхідний як джерело валютних засобів для сплати міжнародних зобов 'язань за іншими статтями платіжного балансу, а для
промислово розвинутих країн - як джерело створення "другої" економіки за кордоном.
Пасивний торговий баланс оцінюється як ознака слабкості світо-господарських позицій країни.
До балансу послуг входять платежі і надходження від транспортних перевезень, страхування, електронного, телеграфного, телефонного, поштового та інших видів зв'язку, міжнародного туризму, обміну науково-технічним і виробничим досвідом, експертних послуг, утримання дипломатичних, торгових та інших представництв за кордоном, передачі інформації, культурних і наукових обмінів і т. ін.
Крім цього, в розділ "Послуги" входять виплати доходів від інвестицій за кордоном і відсотків за міжнародними кредитами, хоча за економічним змістом вони ближче до руху капіталів і кредитів.
У платіжному балансі виділяються такі статті:
- надання військової допомоги іноземним державам;
- військові видатки за кордоном.
Варто зазначити, що в платіжному балансі, за методикою МВФ, виділяють односторонні перекази, зокрема:
- державні операції - субсидії іншим країнам по лінії економічноїдопомоги, державні пенсії, внески в міжнародні організації;
- приватні операції - перекази на батьківщину іноземних робітників, спеціалістів, родичів.
Баланс руху капіталів і кредитів- співвідношення між вивезенням -ввозом державних і приватних капіталів, наданими і отриманими міжнародними кредитами.
За економічним змістом ці операції діляться на дві категорії: міжнародний рух підприємницького і позичкового капіталу.
Підприємницький капітал включає прямі закордонні інвестиції (придбання та будівництво підприємств за кордоном) і портфельні інвестиції (купівля цінних паперів іноземних компаній). Прямі інвестиції є важливою формою вивозу довгострокового капіталу та впливають на платіжний баланс.
Міжнародний рух позичкового капіталу класифікується за ознаками часу:
1. Довгострокові і середньострокові операції включають державні іприватні позики та кредити, терміном понад 1 рік.
2. Короткострокові операції включають міжнародні кредити тер^\міном до 1 року, поточні рахунки національних банків в іноземних банках, переміщення грошового капіталу між банками.
Незважаючи на вдосконалення методики збору та обробки статистичних показників платіжного балансу, похибки залишаються значними, тому виділено статтю "помилки і пропуски", в яку включаються ці статистичні похибки і невраховані операції.
Найважче піддається обліку рух короткострокового грошового капіталу, особливо в кризові періоди. Тому стаття "помилки і пропуски" відноситься до розділу платіжного балансу, що відображає рух капіталів і кредитів; їх показники різко зростають при кризових ситуаціях.
Заключні статті платіжного балансу відображають операції з ліквідними валютними активами, в яких беруть участь державні валютні організації, в результаті чого відбуваються зміни у величинах і складі централізованих офіційних золотовалютних резервів.

Класифікація статей платіжного балансу за методикою МВФ
А. Поточні операції
Товари.
Послуги.
Доходи від інвестицій.
Інші послуги і доходи.
Приватні й односторонні перекази.
Офіційні односторонні перекази.
Підсумок А. Баланс поточних операцій.
В.Прямі інвестиції й інший довгостроковий капітал.
Прямі інвестиції.
Портфельні інвестиції.
Інший довгостроковий капітал.
Підсумок: А+В відповідає концепції базисного балансу США.
C. Короткостроковий капітал.
D. Помилки і пропуски.
Підсумок: А+В+С+ Dвідповідає концепції ліквідності в США.
E. Компенсуючі статті.
Переоцінка золотовалютних резервів, розподіл і використання СДР
(СПЗ).
F. Надзвичайне фінансування.
G. Зобов'язання, що складають валютні резерви іноземних офіційних
органів.
Підсумок: А +В+С+ D+E+ F+ Gвідповідає концепції офіційних розрахунків у США.
Н. Підсумкова зміна резервів.
СДР (СПЗ).
Резервна позиція в МВФ.
Інші вимоги.
Кредити МВФ.
Фактори впливу на платіжний баланс.У платіжному балансі відображаються: структурні диспропорції економіки, які визначають різноманітні можливості експорту та потреби імпорту товарів, капіталів і послуг; кон'юнктурні фактори (ступінь міжнародної конкуренції, інфляції, зміни валютного курсу та ін.); зміни у співвідношенні ринкового і державного регулювання економіки.
На стан платіжного балансу впливають такі фактори:
1. Нерівномірність економічного та політичного розвитку країни,міжнародна конкуренція.
2. Циклічні коливання економіки.
3. Зростання закордонних державних видатків.
4. Мілітаризація економіки і військові видатки.
5. Посилення міжнародної фінансової взаємозалежності.
6. Зміни в міжнародній торгівлі.
7. Валютно-фінансові.
8. Інфляція.
9. Надзвичайні обставини - неврожаї, стихійні лиха, катастрофи і т.д.
Регулювання платіжного балансу.Відомо, що держава регулює платіжний баланс країни і спирається на теорії платіжного балансу. Ці теорії пройшли довгий шлях. Класична теорія автоматичної рівноваги шотландця Д. Юма (1711-1776 pp.) панувала в XIXі на початку XXстоліть в умовах золотого стандарту і відійшла в минуле разом з ним. Але в останні два десятиліття інтерес до цієї теорії зріс. В умовах плаваючих курсів автоматичним регулятором частково стає плаваючий обмінний курс національної валюти, який падає при погіршенні стану платіжного балансу і зростає при його покращенні, що автоматично призводить до змін у багатьох поточних операціях.
Пізніше сформувався неокласичний еластиційний підхід, розроблений А. Лернером, Л. Мецлером, в якому серцевиною платіжного балансу є зовнішня торгівля, а сальдо торгового балансу визначається, перш за все, відношенням рівня цін на експортовані товари (Ре) до рівня цін на імпортовані товари (Рі), що помножене на валютний курс (г) стосовно валютного курсу (г), тобто:

Монетаристеький підхід до платіжного балансу був закладений у працях багатьох авторів, особливо X. Джонсона, Дж. Поллака. Головна увага тут приділяється грошовим факторам, особливо сальдо підсумкового платіжного балансу на грошовий обіг у країні. Монетариста вважають , що саме нерівновага на грошовому ринку країни визначає нерівновагу платіжного балансу в цілому.
Звідси й головна рекомендація уряду: не втручатись радикально не тільки в грошовий обіг, а й у міжнародні розрахунки країни. Якщо в обігу знаходиться більше грошей ніж потрібно, то від них намагаються позбавитись, у тому числі й шляхом купівлі більшої кількості іноземних товарів, послуг, майна та інших активів. Щоб ліквідувати дефіцит платіжного балансу, потрібний жорсткий контроль над грошовою масою.
Платіжний баланс є одним з об'єктів державного регулювання, що обумовлено такими причинами:
1. Платіжним балансам притаманна неврівноваженість, яка проявляється при тривалому і великому дефіциті пасивного сальдо в однихкраїнах і активного - в інших.
2. Після відміни золотого стандарту в 30-х роках XXстоліття стихійний механізм вирівнювання платіжного балансу шляхом ціновогорегулювання діє вкрай слабо.
З.В умовах інтернаціоналізації господарських зв'язків зросло значення платіжних балансів у системі державного регулювання економіки.
Існує декілька основних методів державного регулювання платіжного балансу:
1. Прямий контроль, включаючи регламентацію імпорту, наприклад, через кількісні обмеження, митні та інші збори, стимулюванняекспорту, залучення іноземних капіталів, обмеження вивозу капіталів.
2. Дефляційна політика. Ця політика спрямована на скороченнявнутрішнього попиту, вона включає обмеження бюджетних видатківпереважно на заморожування цін і заробітної плати. Одним із основних її інструментів служать фінансові і грошово-кредитні заходи: зменшення бюджетного дефіциту; зміни облікової ставки центрального банку (дисконтна політика); кредитні обмеження; встановлення межзбільшення грошової маси.
3. Девальвація. Це-зниження курсу національної валюти, яке спрямоване на стимулювання експорту і стримування імпорту товарів. Але,роблячи дорожчим імпорт, девальвація може призвести до зростання
втрат виробництва вітчизняних товарів, до підвищення цін у країні і втрати отриманих з її допомогою конкурентних переваг на зовнішніх ринках.
4. Валютні обмеження. Блокування валютної виручки експортерів,ліцензування продажу іноземної валюти імпортером, концентраціявалютних операцій в уповноважених банках спрямовані на усуненнядефіциту платіжного балансу шляхом обмеження експорту капіталу істимулювання його припливу, стримування імпорту товарів.
5. Фінансова і грошово-кредитна політика. Для зменшення дефіциту платіжного балансу використовуються: бюджетні субсидії експортерам; протекціоністське підвищення імпортного мита; відміна податків з відсотків, що виплачуються іноземним власникам цінних паперів з метою припливу капіталу в країну.
6.Спеціальні заходи державної взаємодії на платіжний баланс в ході формування його основних статей: торгового балансу; "невидимих" операцій; руху капіталу.
Важливим об'єктом регулювання є торговий баланс. Стимулюючими факторами для експортерів у вивезенні товарів та освоєнні зовнішніх ринків виступають: цільові експортні кредити; страхування їх від економічних і політичних ризиків; введення пільгового режиму амортизації основного капіталу.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "2.1.5. Платіжний баланс"
  1. Ключевые термины
    баланса Финансирование Коррекция платежного баланса Чистые заграничные активы Баланс движения капиталов Операции с официальными резервами Интервенция Платежный баланс Кризис платежного
  2. 2.4.3. Сравнительный аналитический баланс
    баланс характеризует как структуру отчетной бухгалтерской формы, так и динамику отдельных ее показателей. Он систематизирует ее предыдущие расчеты. Все показатели сравнительного аналитического баланса можно разбить на три группы: - статьи баланса в абсолютном выражении на начало и конец года; - показатели структуры баланса на начало и конец года; - динамика статей баланса в
  3. Термины и понятия
    баланс Резиденты Нерезиденты Чистая международная инвестиционная позиция страны Текущие операции Текущий платежный баланс (баланс по текущим операциям) Итоговый баланс (баланс официальных расчетов) Международная инвестиционная позиция страны Эластиционный подход Абсорбционный подход Монетаристский
  4. 2.4.1. Аналіз валюты бухгалтерского баланса
    баланс служит индикатором для оценки финансового состояния предприятия. Итого баланса носит название валюты баланса и дает ориентировочную сумму средств, находящихся в распоряжении предприятия. Для общей оценки финансового состояния предприятия составляют уплотненный баланс, в котором объединяют в группы однородные статьи. При этом сокращается число статей баланса, что повышает его
  5. Вопросы для закрепления материала
    баланс, каковы его разделы и стандартные компоненты? Кто является резидентом и нерезидентом по российскому законодательству? 3. Каковы критерии занесения операций на дебет или кредит платежного баланса? j~4~| Какова взаимосвязь между счетом текущих операций, располагаемым доходом страны и ее сбережениями? 5. Какие операции заносятся на статью «Доходы»? 6. Какие операции проводятся
  6. Выводы
    баланс представляет собой статистический отчет обо всех международных сделках резидентов той или иной страны с нерезидентами за определенный период времени. Он отражает соотношение между объемом товаров и услуг, полученных данной страной из-за границы и предоставленных загранице, а также изменения в финансовой позиции страны по отношению к загранице. Динамика платежного баланса является важным
  7. 12.2. Платежный баланс
    баланс - соотношение между общей суммой платежей иностранным государствам и общей суммой поступлений от иностранных государств в течение определенного периода. Структура платежного баланса («плюс» - приток валюты, «минус» - отток валюты): I. Баланс по текущим операциям: ? Торговый баланс: - экспорт товаров (+); - импорт товаров (-). ? Баланс услуг: - экспорт услуг (+); - импорт
  8. 86. Равновесие платежного баланса, структура платежного баланса
    баланса за определенный период связаны с агрегатными показателями экономического развития (валовым внутренним продуктом, национальным доходом и т. д.) и являются объектом государственного регулирования. Состояние платежного баланса за определенный период тесно связано с состоянием национальной валюты в долговременном аспекте, степенью ее стабильности или характером изменений валютного курса. С
  9. ГЛАВА 43. ПЛАТЕЖНЫЙ БАЛАНС И ЕГО СТРУКТУРА
    баланс? 2. Какова его структура? 3. Что собой представляет счет движения капитала? 4. Какую функцию выполняют официальные резервы в платежном балансе? 5. Что значит хронический дефицит платежного баланса? 6. Каковы способы устранения хронического дефицита платежного
  10. Торговый и платежный балансы
    баланс страны включает в себя как составную часть торговый баланс. Поэтому положительное сальдо и торгового, и платежного баланса благотворительно сказывается на укреплении курса национальной валюты. Платежный баланс характеризует состояние фактических платежей, получаемых страной из-за границы, и производимых ею платежей иностранным партнерам за определенный период времени. Наиболее крупными
  11. Глава 8 ПЛАТЕЖНЫЙ БАЛАНС
    балансом. В зависимости от того, за какой период этот документ составляется, он может отражать международные сделки за месяц, квартал, год. Большинство стран публикует платежный баланс за год. Из платежного баланса можно узнать, является ли страна в большей мере экспортером или импортером, какой вид услуг преимущественно экспортирует или импортирует, выплачивает больше процентов на капитал
  12. Бухгалтерский баланс
    баланс - таблица, состоящая из двух частей: актива и пассива (таблица № 2.6.1). В активной части баланса отражают хозяйственные средства: в разделе 1 нефинансовые активы, включающие статьи - основные средства по первоначальной стоимости, амортизация основных средств, материальные запасы и т.д.; в разделе 2 финансовые активы по статьям - денежные средства учреждения, расчеты с дебиторами по
  13. 90. Регулирование платежного баланса
    баланс является одним из объектов государственного регулирования. Это обусловлено несколькими причинами. Во-первых, платежным балансам присуща неуравновешенность, проявляющаяся в длительном и крупном дефиците у одних стран и чрезмерном активном сальдо - у других. Нестабильность баланса международных расчетов влияет на динамику валютного курса, миграцию капиталов, состояние экономики.
  14. Глава 38. Платежный баланс
    балансах. Платежный баланс представляет собой статистический отчет обо всех международных сделках резидентов той или иной страны с нерезидентами за определенный период времени. Он отражает соотношение между объемом товаров и услуг, полученных данной страной из-за границы и предоставленных ею загранице, а также изменения в ее финансовой позиции по отношению к загранице. Отметим, что платежный
  15. Истоки межотраслевого баланса
    балансовых методов исследования макроэкономического равновесия является Россия. Но предтечей балансовых подходов к исследованию макроэкономических процессов явилась «Экономическая таблица» Ф. Кэне и схемы воспроизводства К. Маркса. Задолго до установления советской власти и разработки первых планов развития народного хозяйства русский экономист В.К. Дмитриев, анализируя факторы, определяющие
  16. 2.4.2. Горизонтальный и вертикальный анализ бухгалтерского баланса
    балансовые показатели дополняются относительными темпами роста (снижения). Ценность результатов горизонтального анализа существенно снижается в условиях инфляции, но эти данные можно использовать при межхозяйственных сравнениях. Цель горизонтального анализа состоит в том, чтобы выявить абсолютные и относительные изменения величин различных статей баланса за определенный период, дать
  17. Баланс движения капиталов
    баланс О В балансе движения капиталов отражают-ся все международные сделки с активами. В балансе движения капиталов отражены доходы отторговли активами, например от продажи акций,облигаций, недвижимости и компаний иностран- 6 Как мы увидим в гл. 38, такое урегулирование началось в 1985 г, когдацена доллара начала падать и иностранные товары стали более дорогимидля резидентов США, а
  18. 85. Платежный баланс
    баланс- это стоимостное выражение всего комплекса международных хозяйственных связей страны в форме соотношения показателей вывоза и ввоза товаров, услуг, капиталов. Балансовый счет международных операций представляет собой количественное и качественное стоимостное выражение масштабов, структуры и характера внешнеэкономических операций страны, ее участия в мировом хозяйстве. На практике принято
  19. 89. Факторы, влияющие на платежный баланс
    баланс дает представление об участии страны в мировом хозяйстве, масштабах, структуре и характере ее внешнеэкономических связей. В платежном балансе отражаются: - структурные диспропорции экономики, определяющие разные возможности экспорта и потребности импорта товаров, капиталов и услуг; - изменения в соотношении рыночного и государственного регулирования экономики; - конъюнктурные факторы
  20. Торговый баланс и баланс текущих операций
    баланса и валютного курса. В целом между ними существует обратная связь. Если торговый баланс ухудшается (увеличивается отрицательное сальдо), то это является показателем того, что страна больше расходует денег за границей, чем получает, т.е. на валютном рынке со стороны участников торговых операций увеличивается предложение национальной валюты и растет спрос на иностранную, что создает условия
© 2014-2022  epi.cc.ua