Головна |
« Попередня | Наступна » | |
15.1 Зміст роботи з впровадження НОТ службовців |
||
В умовах ринкових відносин, коли важливого значення набувають питання зниження витрат на виробництві все більшого значення набувають проблеми поліпшення управління науково-технічним прогресом. При цьому важливе місце належить впровадженню наукової організації праці. Необхідні умови успішної роботи з впровадження НОТ у виробничих колективах, а також досягається при цьому організаційний, економічний і соціальний ефект представлені на рис.15.1. Робота з впровадження наукової організації праці службовців у виробничих колективах складається з чотирьох етапів: вивчення існуючого стану та оцінка рівня організації праці службовців; аналіз результатів вивчення і розробка плану впровадження НОТ службовців; проектування (розробка) заходів плану НОТ; впровадження заходів. Відповідно до розглянутими вище принципами робота на кожному етапі повинна охоплювати всі напрямки НОТ службовців в тісному зв'язку із заходами з удосконалення організації виробництва і управління з урахуванням їх економічної доцільності. Залежно від конкретних умов і ступеня підготовленості робота за вказаними етапами може вестися або послідовно, або паралельно. В останньому випадку проектування і впровадження окремих елементів НОТ можуть здійснюватися в ході вивчення та аналізу. Удосконалення організації праці службовців у виробничому колективі має грунтуватися на всебічному вивченні та аналізі існуючого становища. При цьому об'єктами вивчення та аналізу є застосовувані форми поділу праці та кооперації в управлінні колективом, організація робочих місць службовців, методи виконання робіт, використання технічних засобів, стан нормування праці службовців та інші аспекти НОТ. Рис. 15.1 Основні умови та результати впровадження НОТ службовців
На ріс.15.2 представлений коло питань, які в певній послідовності і взаємозв'язку необхідно вивчити і проаналізувати, щоб мати можливість підійти до проектування (розробці) заходів НОТ службовців. Однак комплексний підхід до вивчення існуючої організації праці службовців не виключає дослідження окремих ділянок їх роботи, раціоналізація яких, за попередніми розрахунками, може швидко дати певну економію часу і коштів. Вивчення існуючого стану організації праці службовців має проводитися по структурних підрозділах підприємства. Рис. 15.2 Об'єкти вивчення та аналізу організації праці службовців
Основна робота на цьому етапі полягає у вивченні змісту праці і структури витрат робочого часу. Для вивчення змісту праці і структури витрат робочого часу службовців можуть бути використані різні методи: анкетне і усний опитування, самофотография, фотографія робочого часу, метод моментних спостережень. Анкетне і усний опитування проводяться з метою вивчення існуючого стану організації праці та використання робочого часу, а також для виявлення та узагальнення думки службовців про можливі заходах, що сприяють підвищенню ефективності та поліпшення умов праці. Самофотографией робочого часу - це облік витрат робочого часу, що проводиться самими працюючими з метою виявлення резервів для забезпечення більш раціональної організації праці і підвищення її ефективності. Фотографія робочого часу може бути суцільною і вибірковою. Хмарно фотографія - це фіксація витрат робочого часу протягом усього робочого дня. Вибіркова фотографія застосовується для вивчення витрат робочого часу на окремі види робіт. Метод моментних спостережень передбачає фіксацію даних у випадкові моменти часу. Точність результатів спостереження або ступінь наближення їх до фактичному стану визначається кількістю спостережень. Вибір методу вивчення змісту праці і структури витрат робочого часу залежить від завдань і масштабів дослідження з урахуванням доцільності та економічності застосування того чи іншого методу. (Див. рис. 15.3). При проведенні вивчення трудового процесу службовців рекомендується керуватися класифікацією витрат робочого часу (ріс.15.4). Всі робочий час службовців ділиться на час роботи і час перерв. Час роботи - це період, протягом якого службовці виконують роботу, відповідну тих або інших функцій управління. Час перерв - це період, коли службовці не працюють. Час роботи в свою чергу ділиться на час виконання завдань, передбачених або не передбачених посадовими обов'язками. Час виконання посадових обов'язків - робота, відповідна посадовими обов'язками, встановленими інструкцією або іншим документом. Час виконання робіт, не передбачених посадовими обов'язками, - це роботи, пов'язані з тимчасовим виконанням посадових обов'язків інших працівників. Виходячи зі змісту праці робочий час службовців підрозділяється на підготовчо-заключний час, час основної роботи і час обслуговування робочого місця. Рис. 15.3 Критерії застосування методів вивчення витрат робочого часу
Рис. ? Час підготовчо-заключної роботи - це витрати часу, пов'язані з прийманням і здачею зміни, підготовкою та прибиранням робочого місця і т.д. Окремі види робіт можуть виконуватися із застосуванням або без застосування засобів механізації. Відповідно класифікується і час на ці види робіт. Час основної роботи залежно від її характеру ділиться на час організаційно-адміністративної, творчої та технічної роботи. Час організаційно-адміністративної роботи - це витрати часу на організацію трудового процесу і управління діяльністю людей. Час творчої роботи - це витрати часу, пов'язані з аналізом результатів роботи підприємства в поточному періоді, пошуком і виробленням оптимальних рішень, розробкою програм і проектів і т.д. Час технічної роботи - це час, витрачений на виконання простих, регулярно повторюваних робіт, що не вимагають наявності спеціальної середньої або вищої кваліфікації виконавця. Ступінь раціональності використання витрат робочого часу з точки зору зайнятості працівників різними видами робіт можна визначити шляхом порівняння робочого часу з нормативним, встановленим стосовно певної посадової групі працівників. При цьому розраховується коефіцієнт раціональності використання робочого часу (Кр) за формулою:
де Jiср - фактичний питома вага елемента витрат робочого часу; Jiн - нормативний питома вага елемента витрат робочого часу. Коефіцієнт раціональності витрат робочого часу є якісним показником, що відображає його структури. Ступінь екстенсивного використання робочого часу визначається коефіцієнтом (Ко), розрахованим з відношення часу корисної роботи (Р) до загального фонду часу (Ф), включаючи втрати (П):
Аналіз витрат робочого часу за зазначеними критеріями є ефективним засобом виявлення нераціональних витрат і втрат робочого часу. Загальна оцінка ступеня раціоналізації використання робочого часу службовців може бути представлена показником, що відображає, як екстенсивне (Ке), так і інтенсивне (Кі) використання робочого часу:
Таким чином, представляється можливим якісно оцінити використання робочого часу як по фонду часу, так і по його структурі. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 15.1 Зміст роботи з впровадження НОТ службовців " |
||
|