Головна |
« Попередня | Наступна » | |
10.3. ОБОСТРЕНИЕ ЕКОНОМІЧНОЇ СИТУАЦІЇ НА ПЕРШИХ ЕТАПАХ ПЕРЕХОДУ ДО РИНКУ І ЗАХОДИ ЇЇ СТАБІЛІЗАЦІЇ |
||
Неухильне уповільнення темпів зростання виробництва, происшед-шиї протягом майже 20 років, при переході до ринку, тобто на початку 90-х років, не зупинилася, а змінилося його спадом (див. табл. 10.2). Таблиця 10.2 Основні показники економічного розвитку РФ за 1992-1998 рр.. (У% до попереднього року)
Дані таблиці показують, що, незважаючи на що почалося поза-дрен ринкових механізмів регулювання економіки, спад вироб-ництва тривав, погіршувалися інші ключові показники. Толь-ко за 1993-1996 рр.. ВВП знизився майже на 30%, а сукупні втрати склали 230 млрд доларів. Загальний обсяг виробництва ВВП скоротився з 2010 млрд долла-рів у 1990 р. до 1265 млрд доларів у 2000 р., тобто на 37,2%. У 2000 р. у розрахунку на душу населення в Росії вироблено ВВП на 8,9 тис. дол-ларів, у світі - 8,1 тис. доларів, в США - 36,1, в Японії - 27,6, в Мексиці - 8,8 тис. доларів. Стався стрибок цін. Наприклад, державні регулюючи-мі світові ціни на нафту піднялися до 1800-2000 неденомініро-ванних рублів, а були - 350 руб., За природний газ 1100-1600 руб. за тисячу куб. м, а було 260 руб. У 1992 р. порівняно з 1991 р. ціни на продовольчі то-вари збільшилися в 16 разів, на м'ясо, масло, сири, молочні продукти - в 29 разів. Життя подорожчала в 13 разів. У наступні роки ціни віз-розтане ще більше, отже, тривало падіння рівня життя населення. Спад виробництва, стрімке зростання витрат держави, дефіцит його бюджету, зростання цін сприяли розгортанню ін-фляціонних процесів у перехідній економіці Росії. Темпи ін-фляции в 1993-1996 рр.. взяли загрозливий характер і її перерости-ня в гіперінфляцію стало реальним. У Програмі переходу України до ринку головна увага приділялася фінансовим, грошово-кредитним відносинам, податках. Проте вся ця система, особливо на початку перехідного періоду, що не використовувалася як ефективний механізм функціонування ринкової економіки. Широко став практикуватися так званий бартер. У його умо-вах адміністрації заводів і фабрик займалися не перспектива-ми розвитку виробництва, а пошуком способів виплатити працівникам зарплату продуктами харчування і споживчими товарами. Ці за-дачі, так само як і проблеми матеріально-технічного постачання, вирішувалися через обмін товару на товар. Але бартерний обмін по приро-де своєї малоефективний, він не в силах забезпечити підприємства ре-ресурсами в належній мірі, і господарські зв'язки рвуться, виробництво занепадає. У даному випадку мова йде тільки про бартер між підприємства-ми. Але він став широко практикуватися в розрахунках з працівниками за виконану роботу натурою. Підприємства своїм працівникам замість живих грошей видавали посуд, праски, взуття і т.д. Така форма оплати праці застосовувалася і в бюджетній сфері. Бартерна система розрахунків не тільки не задовольняє потреб-ності працівників, не практична з точки зору інтересів працівників, громіздка по організації, а й небезпечна своєї безконтрольно-стю. Положення загострювалося все зростаючими неплатежами. Сумарна взаємна заборгованість усіх російських підприємств і орга-нізацій один одному, неплатежі зарплати працівникам підприємств та бюджетної сфери, борги до бюджету, за кредитами банків і зай-мов досягли в 1997 р. 431500000000000 руб. проти 244300000000000 руб. в 1996 р. Подібне становище в економіці характеризується як параліч пла-тежів, бюджетна криза, дефіцит грошей і т. В перехідній економіці Росії небувалого у світовій практиці розвитку отримала тіньова економіки. Вона представлена підпільним підприємництвом, наприклад, виробництвом винно-горілчаних виробів, наркобізнесом, рекетом, порнографією, контрабандним заво-зом товарів за кордону і т.д. За деякими даними в РФ тіньова економіка становить приблизно 40-50% ВВП проти 15-20% в стра-нах Заходу. Розширення масштабів тіньової економіки, встановлення посто-янних зв'язків мафіозі з представниками влади, легальної економі-ки з метою розширення свого бізнесу і безпеки своєї діяль-ності привели до зростання, з одного боку, економічної злочинності, тобто корупції чиновників будь-якого рівня і будь сфери, і, з іншого - загальної злочинності. Все це реальна загроза безпеці Рос-ці. В умовах зосередження великої власності в руках не-великої групи людей і розвитку на її базі вільного підприємцями-мательства, корупції та інших відбулося розшарування населення на багатих, заможних, середніх, щось типу середнього класу , мало-забезпечених і бідних, які в 1996 р. становили відповідно 3-5%, 15, 20, 20, 40%. Природно, що в розшаруванні населення за рівнем доходів з року в рік відбуваються зміни. Але різке розшарування, поляризація суспільства на два полюси - багатих і бідних - залишається незмінним. Це є не що інше, як прояв соціальної несправедливості, порушення прав і захищеності людей в умовах переходу до рин-ку. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 10.3. ОБОСТРЕНИЕ ЕКОНОМІЧНОЇ СИТУАЦІЇ НА ПЕРШИХ ЕТАПАХ ПЕРЕХОДУ ДО РИНКУ І ЗАХОДИ ЇЇ СТАБІЛІЗАЦІЇ " |
||
|