Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Структура фінансового ринку |
||
Фінансовий ринок включає грошовий ринок і ринок капіталів (рис. 24.1). Під грошовим ринком розуміється ринок короткострокових операцій (до одного року). У свою чергу грошовий ринок звичайно підрозділяється на обліковий, міжбанківський валютний ринки, а також ринок деривативів.
Рис. 24.1. Структура фінансового ринку До обліковому ринку відносять той, на якому основними є казначейські та комерційні векселі, короткострокових зобов'язань (цінні папери). Таким чином, на обліковому ринку обертається величезна маса короткострокових цінних паперів, головна характеристика яких - висока ліквідність і мобільність. Міжбанківський ринок - частина ринку позикових капіталів, де тимчасово вільні грошові ресурси кредитних установ залучаються і розміщуються банками між собою, переважно у формі міжбанківських депозитів на короткі терміни. Найбільш поширені строки депозитів - один, три і шість місяців, граничні строки - від одного до двох років (іноді до п'яти років). Засоби міжбанківського ринку використовуються банками не тільки для короткострокових, а й для середньо-і довгострокових активних операцій, регулювання балансів, виконання вимог державних регулюючих органів. Валютні ринки обслуговують міжнародний платіжний оборот, пов'язаний з оплатою грошових зобов'язань юридичних і фізичних осіб різних країн. Специфіка міжнародних розрахунків полягає у відсутності загальноприйнятого для всіх країн платіжного засобу. Тому необхідною умовою розрахунків по зовнішній торгівлі, послуг, інвестицій, міждержавних платежів є обмін однієї валюти на іншу у формі купівлі або продажу іноземної валюти платником або одержувачем. Ринок деривативів . Деривативами (фінансовими деривативами) називаються похідні фінансові інструменти, в основі яких лежать інші, простіші фінансові інструменти - акції, облігації. Основними видами фінансових деривативів є опціони (що дають їх власникові право продавати або купувати акції), свопи (угоди про обмін грошовими платежами протягом певного періоду часу), ф'ючерси (контракти на майбутню поставку, в тому числі валюти, за зафіксованою в контракті ціною). Ринок капіталів охоплює середньо-і довгострокові кредити, а також акції та облігації. Він підрозділяється на ринок цінних паперів (фондовий ринок) і ринок середньо-і довгострокових банківських кредитів. Ринок капіталів служить найважливішим джерелом довгострокових інвестиційних ресурсів для урядів, корпорацій і банків. Якщо грошовий ринок надає високоліквідні кошти в основному для задоволення короткострокових потреб, то ринок капіталів забезпечує довгострокові потреби у фінансових ресурсах. На ринку середньо-і довгострокових банківських кредитів позикові кошти видаються компаніям для розширення основного капіталу (оновлення обладнання і збільшення виробничих потужностей). Такі кредити, як правило, надаються інвестиційними банками , рідше - комерційними. Фондовий ринок забезпечує розподіл грошових коштів між учасниками економічних відносин через випуск цінних паперів, які мають власну вартість і можуть продаватися, купуватися і погашатися. Основні функції фондового ринку полягають: - в централізації тимчасово вільних грошових коштів і заощаджень для фінансування економіки; - в переливе капіталу з метою його концентрації в технічно чи економічно прогресивних галузях і найперспективніших регіонах; - в ліквідації дефіциту державного бюджету, в його касовому виконанні і згладжуванні нерівномірності надходження податкових платежів; - в інформації про стан економічної кон'юнктури, виходячи зі стану ринку цінних паперів. Фондовий ринок можна розглядати і як сукупність первинного та вторинного ринків. Первинний ринок виникає в момент емісії цінних паперів, на ньому мобілізуються фінансові ресурси. Основними емітентами цього ринку є приватні компанії і державні органи, основними об'єктами угод - цінні папери. Розміщення знову випущених цінних паперів відбувається шляхом або підписки, або відкритого продажу. На вторинному ринку ці ресурси перерозподіляються, і навіть не один раз. У свою чергу вторинний ринок поділяється на біржовий і небіржовими. На останньому відбувається купівля-продаж цінних паперів, з яких-небудь причин не котируються на біржі (наприклад, через банки). Різні види цінних паперів, форми вкладів та кредитування отримали в економічній літературі та офіційних документах узагальнююче визначення - фінансові інструменти. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "Структура фінансового ринку" |
||
|