|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Вартості одиниці чужого товару і ресурсів
|
|
Обмінне рівність наборів благ Рмнт і Рсуб (1) означає рівність їх цінностей. МНТ має для суб'єкта цілком певну сукупну споживчу цінність СПЦмнт (див. рис. 2). Навпаки, його ресурси зазвичай не володіють для нього споживач-ської цінністю. Однак в обмін на них він розраховує отримати, як мінімум, МНТ, тому сукупна обмінна цінність ресурсів суб'єкта СОЦсуб дорівнює споживчої цінності МНТ:
СОЦсуб=СПЦмнт. (3)
В основі визначення величини цінності блага лежить суб'єктивна (!) Оцінка важ-ності потреби у поточний момент часу, тому рівність (3) існує тільки у свідомості конкретного суб'єкта. Однак воно грунтується на певній «об'єктивної» ос-нове, відображеної рівністю (1).
З останнього рівності випливає вираз для обмінної цінності одиниці ре-сурсу:
ОЦсуб=СОЦсуб / Рсуб=СПЦмнт / Рсуб. (4)
Вартість, тобто кількісна міра індивідуального мінового відношення чужого товару і ресурсів, визначається відношенням їх цінностей - споживчої товару і обмінної ресурсів:
спотр=ПЦч. т / ОЦсуб, од. ресурсів / 1 од. чужого товару, (5)
або, з урахуванням (4)
спотр=Рсуб - ПЦч.
Т / СПЦмнт=Рсуб - пцч.т. (6)
В силу суб'єктивної своєї сутності величина відносної споживчої цінності чужого товару пцч.т не володіє суворої кількісної визначеністю. Вона може бути оцінена суб'єктом тільки приблизно. Тому знак рівності в по-останньої формулі відображає логіку процесу, але його кількісну, математичну сторону краще описує знак приблизного рівності.
Формули (5) і (6) визначають вартість однієї одиниці чужого товару в одиницях ресурсів суб'єкта, тому останній в даному випадку виступає як споживач (поку-Патель) чужого товару, і отримана вартість - це вартість споживача (спотр). В якості власника (продавця) ресурсів суб'єкт визначає вартість виробляєте-ля:
Спроізв=1 / спотр, од. чужого товару / 1 од. ресурсів. (7)
Формула (5) ілюструє політекономічний зміст процесу формуванні-ня вартості - соизмерение цінності чужого товару і витрат власних факто-рів виробництва, які попередньо отримали ціннісну оцінку (див. формули (3) і (4)). Формула (6) описує процес, що відбувається у свідомості кожного індивіда. Для нього вартість споживача спотр визначається максимальною кількістю принад-лежать йому ресурсів, яке він готовий віддати в обмін на чужий товар.
Для визначення цієї величини йому досить приблизно оцінити частку споживчої цінності конкретного товару ПЦч.т в сукупній споживчої цінності МНТ СПЦмнт, тобто, відносну цінність пцч.т.
Насправді виразу (5) і (6) - це одна формула, подана у двох варіан-тах запису. Суть формування індивідуальної вартості суб'єкта зводиться, згідно з формулою (6), до визначення величини відносної споживчої цінності чужого то-вару пцч.т. Суб'єкт розподіляє свої ресурси Рсуб між товарами, що входять до його МНТ, у відповідності зі значеннями пцч.т кожного товару.
Наприклад, якщо в МНТ рибалки входять одна міра зерна і один олень, споживач-ські цінності яких ставляться як 1:3, то значення пцч.т складуть для зерна 1 / (1 +3)=0,25, а для оленя 3 / (1 +3)=0,75. Це означає, що? своїх ресурсів (вони становлять 100 лососів) риболов готовий віддати за зерно, а? - За оленя. Відповідно, індивідуальні вартості рибалки, як випливає з формули (6), складуть 25 лососів за міру зерна і 75 лососів за оленя.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " вартості одиниці чужого товару та ресурсів " |
- § 18. Сутність і структура ринку
вартості товарів і послуг та цін їх реалізації; - репродуктивна - забезпечення безперервності відтворювального процесу (зокрема, зв'язку між виробництвом і споживанням), формування цілісності національної економічної системи та її зв'язків з іншими національними економіками в масштабі світового господарства; - стимулююча - спонукання виробників товарів і послуг знижувати
- § 29. Соціально-економічний зміст капіталу
вартості тільки в умовах простого товарного виробництва, а при капіталізмі до таких джерел відносяться й інші чинники, зокрема, капітал. Ця думка отримала своє логічне завершення в теорії трьох факторів виробництва Ж. Б. Сея. А. Сміт і Д. Рікардо в з'ясуванні сутності капіталу порівняно з Аристотелем зробили крок назад. Переважна більшість сучасних західних вчених
- 2.10.10. Деякі міркування про ціни
вартісні, грошові тощо Значення кожного з них визначається теоретично (тобто системою) в єдності, а не відокремлено. Розвиток ринкових відносин призвело до виникнення грошей, грошових відносин і, тим самим, до формування торгівлі. Це змінило відображення праці як основного фактора пропорцій обміну товарами: замість вартості праця стала проявлятися в ціні. Вартість товару
- Цінність і вартість
вартістю. Але не вона створює непосредст-венную основу для обміну. Існує багато речей, що мають споживчу вартість, але індивід не стане вступати заради них в обмінні відносини, якщо вони не обла-дають для нього споживчій або обмінної цінністю. У момент виробництва товар має цінність (обмінну) лише для свого вироб-водія, і тільки після здійснення обміну його цінність
- Визначення величини цінності
вартості існують два принципово відмінних під -ходу до визначення кількісної величини цінності. Прихильники першого - карди-налісти декларують можливість абсолютного виміру цінності, їх опоненти - ордіналісти відстоюють можливість тільки порядкового порівняння (ранжирування) цінностей благ. Це «ранжування» - той же механізм, відповідно до якого вище були коли-кількісний
- Перший етап обміну (Т-Д)
вартості суб'єкта як споживача чужих товарів і виробника власного: ССпотр=Рсуб, од. ресурсів за Дмнт руб.; (13) ССпроізв=Дмнт, руб. за Рсуб од. ресурсів. (14) Сформульований на початку цієї глави тезу про принципову єдність процесу обміну в умовах бартеру та розвиненого ринку
- Другий етап обміну (Д-Т)
вартості суб'єкта (як споживача то-варів, що входять до складу його МНТ) записується за аналогією з (2): ССпотр=Дмнт, руб. / МНТ. (19) З (18) точно так само, як при бартері з (1), випливає рівність сукупної про-менной цінності ресурсів, які на цьому етапі представлені грошима, і сукупної споживчої цінності МНТ: СОЦсуб (грошей)=
- ПРОМІЖНИЙ ПІДСУМОК
вартості, вже сказано. Подальший виклад присвячено в основному аналізу деталей і випливають з концепції наслідків. Тому має сенс підвести проміжний підсумок. Вище вартість представлена як індивідуальна категорія, формована суб'єктів незалежно єктом, і тільки їм. Тому оцінка концепції в кінцевому рахунку залежить від відповіді на по-прос: наскільки адекватно вона відображає процес формування
- Вартість і мінова вартість
вартість? це певна кількість абстрактної праці, тобто певну кількість міститься в товарі обществен-но необхідного робочого часу. Тому в трудовій теорії для вимірювання стоїмо-сті, в принципі, не потрібен другий товар. Вартість вимірюється в одиницях часу? ра-бочих годинах, тобто абсолютно, а не по відношенню до іншого товару, і розмірність вартості? абсолютна
- Суб'єктивний джерело вартості
вартість про-продукту, виробленого суб'єктом, повинна компенсувати здійснені ним витрати чинників виробництва. Здавалося б, що при такому затвердження єдиним джере-лом вартості стають фактори виробництва. Справді, можна подумати, що вихідне рівність (1) Рсуб=Рмнт, що лежить в основі формування вартості, не містить «жодного атома» корисності і цінності. В
|