| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Другий етап обміну (Д-Т) |
||
|
На другому етапі обміну ту ж кількість грошей Дмнт виступає як ресур- са: Рсуб=Дмнт. (17) мінового відношення натуральних наборів благ (1) залишається в силі, але з урахуванням (17) воно трансформується в рівність Дмнт=Рмнт. (18) Якщо скласти рівності (12) і (18), то вийде (1). Власне кажучи, іншого ре-зультату не можна було й очікувати, так як виникає в умовах розвинутих товарно-грошових відносин «двоетапність» процесу обміну не змінює його сутність? обмін ресурсів (Рсуб) на набір натуральних благ (Рмнт). МНТ володіє для суб'єкта певної сукупної споживчою цінністю СПЦмнт. Величина СПЦмнт визначається не цінами складових МНТ товарів, а, так само, як при «первісному бартері», виключно їх здатністю задовольнити ті-кущіе потреби суб'єкта. Тому подальша логіка формування спотр і Спроізв принципово не відрізняється від випадку «первісного бартеру» і описується тими ж формулами (2) - (7). Зокрема, вираз для сукупної вартості суб'єкта (як споживача то-варів, що входять до складу його МНТ) записується за аналогією з (2): ССпотр=Дмнт , руб. / МНТ. (19) З (18) точно так само, як при бартері з (1), випливає рівність сукупної про-менной цінності ресурсів, які на цьому етапі представлені грошима, і сукупної споживчої цінності МНТ: СОЦсуб (грошей)=СПЦмнт. (20) Розподіл сукупної вартості ССпотр між окремими товарами в скла-ді МНТ відбувається пропорційно відносної споживчої цінності кожного товару пцч.т. В результаті суб'єкт визначає індивідуальну вартість товару (див. (6)): спотр=Дмнт - ПЦч. Визначивши свою індивідуальну вартість як споживача чужого товару спотр, суб'єкт тим самим формує значення індивідуальної вартості своїх ресурсів - грошей (див. (7)): Спроізв=1 / спотр, од. чужого товару / 1 руб. (22) Багато старі класики економічної науки відзначали, що гроші мають раз-ної суб'єктивної цінністю для суб'єктів з різним рівнем доходів. Наприклад, Бем-Баверк говорить про це так: «В очах багатших людей суб'єктивна цінність денеж-ної одиниці буде менше, в очах бідніших - більше» 15. Залежить суб'єктивна цін-ність грошей, за його думку, не від абсолютного рівня доходу, а від співвідношення доходів і потреб. Наведені формули дають математичну інтерпретацію цього явища. Та са-травня «суб'єктивна цінність» грошей, про яку міркували класики,? це значення інді-ального вартості одиниці грошей (одного рубля) для суб'єкта Спроізв, яка визначається за формулою (22). (Суб'єкт в даному випадку розглядається як виробник натуральних ресурсів Рсуб, в обмін на які він отримав гроші? Потенційні ресурси). Ця вар-тість виражена в одиницях конкретного (чужого) товару. З урахуванням (21) стає ясно, що вона залежить від обсягу ресурсів (грошей), що знаходяться в розпорядженні суб'єкта Дмнт, і значення відносної споживчої цінності чужого товару пцч.т. У свою чергу, пцч.т являє собою відношення споживчої цінності конкретного товару, в кото-ром виражається вартість грошей, ПЦч.т та сукупну споживчої цінності всього МНТ СПЦмнт. (Нагадаємо ще раз, що суб'єкт насправді не визначає абсолютні значення цінностей; ми використовуємо ці поняття тільки для зручності аналізу). Чим вище значення Спроізв, тим бoльшую вартість («суб'єктивну цінність») має грошова оди-ница для свого власника. Для простоти можна припустити, що значення ПЦч.т для багатих і бідних суб'єктів незалежно ектов однакове. (Це допущення може бути цілком обгрунтованим для багатьох благ). Рас-сматривая (22) спільно з (21) для цього випадку, ми бачимо, що значення Спроізв тим вище, чим вище значення СПЦмнт і нижче Дмнт: Спроізв ~ СПЦмнт / Дмнт. Таким чином, Бем-Баверк прав: індивідуальна вартість грошей Спроізв (їх «суб'єктів незалежно єктивні цінність») дійсно залежить від співвідношення доходів (Дмнт) і потреб (СПЦмнт). Однак його твердження, наведене в лапках вище цитаті, представля-ється занадто категоричним: ймовірно, можна уявити ситуації, коли ставлення СПЦмнт і Дмнт у багатія виявиться більше, ніж у бідняка, і «суб'єктивна цінність» грошей для нього виявиться вище. У фіналі всього процесу суб'єкт залежно від співвідношення вартості входячи-ного в МНТ товару спотр та його ринкової ціни приймає рішення щодо його при-набуття. Ця теза справедлива і по відношенню до грошей: суб'єкт може порівняти свою ін-індивідуальну вартість грошової одиниці Спроізв і її ціну; остання обратна значенню, зазначеному на ціннику товару. При цьому і вартість, і ціна грошей виражені в одиницях товару. Отже, саме помітне відміну обміну при розвинених товарно-грошових відносинах від бартеру полягає в тому, що він здійснюється в два етапи. На першому етапі суб'єкт об-менівает ресурс на гроші. Оскільки МНТ на цьому етапі представлений тільки одним то-варом, індивідуальні вартості визначаються безпосередньо з мінового ставлення-ня (1), яке в даному випадку приймає вид (12). Визначення індивідуальних вар-мостей на другому етапі практично ідентично бартерною схемою, відмінність тільки в тому, що ресурси представлені не в натуральній, а потенційної формі? у вигляді грошей. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Другий етап обміну (Д-Т) " |
||
|
||