Головна |
« Попередня | Наступна » | |
1.3. СУКУПНОГО ПОПИТУ ТА СУКУПНОЇ ПРОПОЗИЦІЯ. ФАКТОРИ, ЇХ ВИЗНАЧАЮТЬ |
||
Як зазначалося вище, національна економіка при макроекономічна підході може бути представлена у вигляді єдиного агрегує-ванного ринку економічних благ, що складається з одного сукупного споживача і одного сукупного виробника, що випускає со- вокупность продукт, призначений для особистого та виробничо-го споживання. Цей продукт реалізується за єдиною сукупної ціною. Аналіз даного ринку здійснюється за допомогою моделі сукупного попиту і сукупної пропозиції (модель AD-AS), представленої на рис. 1.5.
Рис. 1.5. Рівноважний обсяг випуску Економісти використовують модель AD-AS для аналізу краткосроч-них коливань в економіці. На вертикальній осі відкладаються зна-чення загального рівня цін в економіці, на горизонтальній осі - загальна кількість товарів і послуг. Крива сукупного попиту показує обсяг товарів і послуг, який домашні господарства, фірми і прави-будівництві бажали б придбати при кожному даному рівні цін, кри-вая сукупної пропозиції - кількість товарів і послуг, яке фірми виробляють і продають при кожному даному рівні цін. Соглас-но цієї моделі взаємодія рівня цін і обсягу випуску продук-ції в кінцевому підсумку призводить до встановлення рівноваги сукупність-ного попиту та сукупної пропозиції. Аналогічно основних висновків з мікроекономіки макроекономічна аналіз дозволяє зробити висновок, що більш високі ціни ство-ють стимули до розширення виробництва і навпаки. Одночасно зростання цін за інших рівних умов веде до зниження рівня сово-купного попиту. Разом з тим модель AD-AS не слід розглядати як більш масштабний варіант мікроекономічної моделі ринково-го попиту і ринкової пропозиції. Ці моделі абсолютно различ-ни. Коли розглядаються попит та пропозиція на конкретному рин-ке, поведінка покупців і продавців залежить від можливості пере-міщення економічних ресурсів з одного ринку на інший. Але коли аналізується економіка в цілому, мікроекономічна заміна одного ринку іншим неможлива. Щоб зрозуміти негативний нахил кривої сукупного попиту і позитивний кривої сукупного-позиції, необхідна макроекономічна теорія. Почнемо аналіз з сукупного попиту, який на відміну від ринкового є більш складною категорією і в масштабах суспільства складається з чотирьох основних, уже відомих нам з попереднього го питання, компонентів: C + I + G + Хn.
Рис. 1.6. Крива сукупного попиту AD Крива AD (рис. 1.6) ілюструє зміну сукупного рів-ня витрат домашніх господарств, бізнесу, уряду та закордону залежно від зміни рівня цін. Негативний нахил кривої AD пояснюється трьома найважливішими ефектами в ринковій економі-ці: - ефектом процентної ставки; - ефектом реального багатства; - ефектом імпортних закупівель. Ефект процентної ставки (ефект Кейнса) показує, що рівень цін впливає на сукупний попит через процентну ставку. Це означає, що якщо в країні підвищується рівень цін, то при неіз-менной грошовій масі відбувається підвищення процентної ставки, так як зростає попит на гроші для здійснення трансакцій. Але чим вище процентна ставка, тим нижче рівень інвестицій, а також по-споживчих попит, оскільки дорогим стає споживчий кредит. Отже, більш високий рівень цін веде до підви-нию процентної ставки та зниження витрат на інвестиційні то-вари, а, отже, і сукупний попит. Особливе значення ефекту процентної ставки надавав Дж. М. Кейнс, тому інша його назва-ня - ефект Кейнса. Ефект реального багатства (ефект Пігу). Коли ціни на те-вари та послуги знижуються, реальна вартість грошей зростає, і при тій же їх номінальної вартості покупці зможуть придбати більшу кількість продуктів і послуг. Ефект імпортних закупівель (ефект Манделла - Флемінга) - це вплив підвищення цін на вибір покупців між подорожчали вітчизняними товарами та імпортними товарами, ціни на які не змінилися. У такій ситуації покупці будуть віддавати перевагу їм-кравці блага, в силу чого обсяг сукупного попиту на вітчизняних-ні товари зменшиться. Цей ефект був відзначений Р. Манделл і М. Флемінгом. Існує кілька нецінових факторів, що роблять впливав-ня на національний обсяг продукту, який готові купити домогос-подарства, фірми, уряд і зарубіжні покупці при даному рівні цін: 1. Зміни в споживчих витратах: а) добробут споживачів; б) очікування споживачів; в) заборгованість споживача; г) податки. 2. Зміни в інвестиційних витратах: а) процентна ставка; б) очікувані прибутки від інвестицій; в) податки з підприємств; г) технологія; д) надлишкові потужності. 3. Зміни в державних витратах. 4. Зміни у витратах на чистий обсяг експорту: а) національний доход у закордонних країнах; б) валютні курси. Збільшення витрат, викликане змінами в одному або кілька факторах сукупного попиту, зміщує криву AD вправо; і, навпаки, зменшення таких витрат призводить до зміщення цієї кривої вліво. Іншим елементом моделі AD-AS є сукупне пропозицію. У мікроекономіці крива пропозиції SS має позитивний нахил, що свідчить про те, що при підвищенні цін вироб-дители розширюватимуть виробництво даного товару. У макроекономічна Міці крива сукупної пропозиції AS має дещо іншу фор-му (рис. 1.7), вона складається з 3-х ділянок: а) горизонтальний, або кейнсіанський; б) висхідний, або проміжний; в) вертикальний, або класичний.
Рис. 1.7. Крива сукупної пропозиції AS Горизонтальний, або кейнсіанський, ділянка характеризується тим, що на ньому всі фактори виробництва використовуються не повністю. Існують незадіяні в процесі виробництва потужності, сировина, робоча сила. У міру збільшення обсягів виробництва вільних фактори залучаються до процесу виробництва, не надаючи суттєвого впливу на рівень цін, він залишається стабільним. Та-де стан може зберігатися до певного рівня національ-ного продукту (на рис. 1.7 він позначений як Y1). Після обсягу вироб-ництва, рівного Y1, стан економіки почне змінюватися. Висхідний, або проміжний, ділянка відповідає по-ступінь залучення у виробництво вільних факторів, маю-щих певні межі. Подальше залучення їх у виробництв-під дає в кінцевому рахунку збільшення витрат, що позначається на вар-тості продукції. Відбувається загальний поступове зростання цін на товари та послуги, а виробництво зростає не так швидко, як раніше. Вертикальний, або класичний, ділянка трактується виходячи з основної посилки представників класичної школи: в економіці всі фактори повинні бути задіяні в процесі виробництва. Обсяг виробництва при цьому досягає максимально можливого рівня Y *, відповідного значенню національного продукту, кото-рого можна досягти в даній економічній системі при повній за-нятості. Таким чином, крива AS відображає динаміку витрат вироб-ництва на одиницю продукції у зв'язку із зміною рівня цін. 1. Зміни цін на ресурси: а) наявність внутрішніх ресурсів (земля, капітал, праця, підприємницьку здібності); б) ціни на імпортні ресурси; в) панування на ринку. 2. Зміни в продуктивності. 3. Зміни правових норм: а) податки з підприємств та субсидії; б) державне регулювання. Коли один або декілька чинників змінюються, крива сово-купного пропозиції зміщується. Зсув кривої АS вправо свідчить про більш низьких витратах на одиницю продукції і повели-чении сукупної пропозиції. З іншого боку, зміщення кривої АS вліво означає більш високі витрати на одиницю продукції і зменшення сукупної пропозиції. Перетин кривих AS і AD визначає рівноважний обсяг ви-пуску і рівноважний рівень цін в економіці. Враховуючи складну конфігурацію кривої AS, можна припустити, що рівноважна си-туація можлива на будь-якому з трьох ділянок: кейнсианском, переможе-точному і класичному. Найбільш динамічний сукупний попит. Він швидше вловлює ті зміни, які відбуваються в еконо Міці. Зростання сукупного попиту, змінюючи точку рівноваги, відбивається на обсязі національного виробництва, отже, на зайнятість населення, а також на рівні цін. Можливі варіанти зображені на рис. 1.8.
Рис. 1.8. Наслідки збільшення сукупного попиту: а - на кейнсианском ділянці; б - на висхідному ділянці; в - на класичному ділянці Сукупний попит може не тільки збільшуватися, але і змен-шаться. У такому випадку спрацьовує ефект храповика (рис. 1.9).
Рис. 1.9. Ефект храповика При первісному сукупному попиті AD0 точці рівноваги Е0 відповідають обсяг виробництва Y * і рівень цін Р0. При уменьше-ванні сукупного попиту до рівня AD1 рівновагу мало б переміститися в точку Е1, якій відповідає обсяг виробництва Y1 і рівень цін P1. Але цього в реальній економіці не відбувається, так як рівень цін, як правило, не знижується. Рівноважна ситуація ус-новлюють в точці Е2. Ціна залишається на колишньому рівні, а обсяг виробництва падає до рівня Y2, тобто більше, ніж якби рівновагу встановлювалося традиційним шляхом. Лінія сукупного пропозицією-ня піднімається вгору і встановлюється на рівні Р0Е2Е0. Таке «поведінка» цін і кривої сукупної пропозиції об'єк-ясняется цінової інертністю витрат на виробництво продукції. Підприємець укладає договори на поставку сировини, оренду по-ня і устаткування, оплату робочої сили за певними це-нам, які він не може змінити довільно в сторону зменшення ня. Тому навіть при що знизився, сукупному попиті він змушений пропонувати свою продукцію за тими цінами, які встановлювалися спочатку, і, щоб не опинитися в збитку, різко знижує обсяг виробництва. Таким чином, аналіз простої моделі сукупного попиту і со-сукупного пропозиції AD-AS показує, що закони ринкової рівноваги діють і на рівні національної економіки в цілому. Разом з тим вона служить корисної схемою для пояснення основних сил, що діють в економіці, їх наслідків, підводить до думки про необхідність або небажаність державного втручання в економіку. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 1.3. сукупний попит і сукупна ПРОПОЗИЦІЯ. ФАКТОРИ, ЇХ ВИЗНАЧАЮТЬ " |
||
|