Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаМакроекономіка → 
« Попередня Наступна »
І.В. Дегтярьова. ЕКОНОМІКА.Макроекономіка, 2004 - перейти до змісту підручника

1.3. СУКУПНОГО ПОПИТУ ТА СУКУПНОЇ ПРОПОЗИЦІЯ. ФАКТОРИ, ЇХ ВИЗНАЧАЮТЬ


Як зазначалося вище, національна економіка при макроекономічна підході може бути представлена у вигляді єдиного агрегує-ванного ринку економічних благ, що складається з одного сукупного споживача і одного сукупного виробника, що випускає со- вокупность продукт, призначений для особистого та виробничо-го споживання. Цей продукт реалізується за єдиною сукупної ціною. Аналіз даного ринку здійснюється за допомогою моделі сукупного попиту і сукупної пропозиції (модель AD-AS), представленої на рис. 1.5.


Рис. 1.5. Рівноважний обсяг випуску
Економісти використовують модель AD-AS для аналізу краткосроч-них коливань в економіці. На вертикальній осі відкладаються зна-чення загального рівня цін в економіці, на горизонтальній осі - загальна кількість товарів і послуг. Крива сукупного попиту показує обсяг товарів і послуг, який домашні господарства, фірми і прави-будівництві бажали б придбати при кожному даному рівні цін, кри-вая сукупної пропозиції - кількість товарів і послуг, яке фірми виробляють і продають при кожному даному рівні цін. Соглас-но цієї моделі взаємодія рівня цін і обсягу випуску продук-ції в кінцевому підсумку призводить до встановлення рівноваги сукупність-ного попиту та сукупної пропозиції.
Аналогічно основних висновків з мікроекономіки макроекономічна аналіз дозволяє зробити висновок, що більш високі ціни ство-ють стимули до розширення виробництва і навпаки. Одночасно зростання цін за інших рівних умов веде до зниження рівня сово-купного попиту. Разом з тим модель AD-AS не слід розглядати як більш масштабний варіант мікроекономічної моделі ринково-го попиту і ринкової пропозиції. Ці моделі абсолютно различ-ни. Коли розглядаються попит та пропозиція на конкретному рин-ке, поведінка покупців і продавців залежить від можливості пере-міщення економічних ресурсів з одного ринку на інший. Але коли аналізується економіка в цілому, мікроекономічна заміна одного ринку іншим неможлива. Щоб зрозуміти негативний нахил кривої сукупного попиту і позитивний кривої сукупного-позиції, необхідна макроекономічна теорія.
Почнемо аналіз з сукупного попиту, який на відміну від ринкового є більш складною категорією і в масштабах суспільства складається з чотирьох основних, уже відомих нам з попереднього го питання, компонентів: C + I + G + Хn.


Рис. 1.6. Крива сукупного попиту AD
Крива AD (рис. 1.6) ілюструє зміну сукупного рів-ня витрат домашніх господарств, бізнесу, уряду та закордону залежно від зміни рівня цін. Негативний нахил кривої AD пояснюється трьома найважливішими ефектами в ринковій економі-ці:
- ефектом процентної ставки;
- ефектом реального багатства;
- ефектом імпортних закупівель.
Ефект процентної ставки (ефект Кейнса) показує, що рівень цін впливає на сукупний попит через процентну ставку. Це означає, що якщо в країні підвищується рівень цін, то при неіз-менной грошовій масі відбувається підвищення процентної ставки, так як зростає попит на гроші для здійснення трансакцій. Але чим вище процентна ставка, тим нижче рівень інвестицій, а також по-споживчих попит, оскільки дорогим стає споживчий кредит. Отже, більш високий рівень цін веде до підви-нию процентної ставки та зниження витрат на інвестиційні то-вари, а, отже, і сукупний попит. Особливе значення ефекту процентної ставки надавав Дж. М. Кейнс, тому інша його назва-ня - ефект Кейнса.
Ефект реального багатства (ефект Пігу). Коли ціни на те-вари та послуги знижуються, реальна вартість грошей зростає, і при тій же їх номінальної вартості покупці зможуть придбати більшу кількість продуктів і послуг.
Отже, при зниженні загального рівня цін споживачі відчувають, що їх багатство віку-ет. Це почуття заохочує їх до збільшення витрат, тобто вони пред'яв-ляють більш високий попит на товари і послуги. Особливе значення ефектами багатства надавав Артур Пігу, тому дану закономірний-ність інакше називають ефектом Пігу.
Ефект імпортних закупівель (ефект Манделла - Флемінга) - це вплив підвищення цін на вибір покупців між подорожчали вітчизняними товарами та імпортними товарами, ціни на які не змінилися. У такій ситуації покупці будуть віддавати перевагу їм-кравці блага, в силу чого обсяг сукупного попиту на вітчизняних-ні товари зменшиться. Цей ефект був відзначений Р. Манделл і М. Флемінгом.
Існує кілька нецінових факторів, що роблять впливав-ня на національний обсяг продукту, який готові купити домогос-подарства, фірми, уряд і зарубіжні покупці при даному рівні цін:
1. Зміни в споживчих витратах:
а) добробут споживачів;
б) очікування споживачів;
в) заборгованість споживача;
г) податки.
2. Зміни в інвестиційних витратах:
а) процентна ставка;
б) очікувані прибутки від інвестицій;
в) податки з підприємств;
г) технологія;
д) надлишкові потужності.
3. Зміни в державних витратах.
4. Зміни у витратах на чистий обсяг експорту:
а) національний доход у закордонних країнах;
б) валютні курси.
Збільшення витрат, викликане змінами в одному або кілька факторах сукупного попиту, зміщує криву AD вправо; і, навпаки, зменшення таких витрат призводить до зміщення цієї кривої вліво.
Іншим елементом моделі AD-AS є сукупне пропозицію.
У мікроекономіці крива пропозиції SS має позитивний нахил, що свідчить про те, що при підвищенні цін вироб-дители розширюватимуть виробництво даного товару. У макроекономічна Міці крива сукупної пропозиції AS має дещо іншу фор-му (рис. 1.7), вона складається з 3-х ділянок:
а) горизонтальний, або кейнсіанський;
б) висхідний, або проміжний;
в) вертикальний, або класичний.


Рис. 1.7. Крива сукупної пропозиції AS
Горизонтальний, або кейнсіанський, ділянка характеризується тим, що на ньому всі фактори виробництва використовуються не повністю. Існують незадіяні в процесі виробництва потужності, сировина, робоча сила. У міру збільшення обсягів виробництва вільних фактори залучаються до процесу виробництва, не надаючи суттєвого впливу на рівень цін, він залишається стабільним. Та-де стан може зберігатися до певного рівня національ-ного продукту (на рис. 1.7 він позначений як Y1). Після обсягу вироб-ництва, рівного Y1, стан економіки почне змінюватися.
Висхідний, або проміжний, ділянка відповідає по-ступінь залучення у виробництво вільних факторів, маю-щих певні межі. Подальше залучення їх у виробництв-під дає в кінцевому рахунку збільшення витрат, що позначається на вар-тості продукції. Відбувається загальний поступове зростання цін на товари та послуги, а виробництво зростає не так швидко, як раніше.
Вертикальний, або класичний, ділянка трактується виходячи з основної посилки представників класичної школи: в економіці всі фактори повинні бути задіяні в процесі виробництва. Обсяг виробництва при цьому досягає максимально можливого рівня Y *, відповідного значенню національного продукту, кото-рого можна досягти в даній економічній системі при повній за-нятості.
Таким чином, крива AS відображає динаміку витрат вироб-ництва на одиницю продукції у зв'язку із зміною рівня цін.
Але є й інші нецінові фактори, не пов'язані із збільшенням реаль-ного обсягу виробництва, які впливають на витрати на одиницю продукції. До цих факторів належать:
1. Зміни цін на ресурси:
а) наявність внутрішніх ресурсів (земля, капітал, праця, підприємницьку здібності);
б) ціни на імпортні ресурси;
в) панування на ринку.
2. Зміни в продуктивності.
3. Зміни правових норм:
а) податки з підприємств та субсидії;
б) державне регулювання.
Коли один або декілька чинників змінюються, крива сово-купного пропозиції зміщується. Зсув кривої АS вправо свідчить про більш низьких витратах на одиницю продукції і повели-чении сукупної пропозиції. З іншого боку, зміщення кривої АS вліво означає більш високі витрати на одиницю продукції і зменшення сукупної пропозиції.
Перетин кривих AS і AD визначає рівноважний обсяг ви-пуску і рівноважний рівень цін в економіці. Враховуючи складну конфігурацію кривої AS, можна припустити, що рівноважна си-туація можлива на будь-якому з трьох ділянок: кейнсианском, переможе-точному і класичному. Найбільш динамічний сукупний попит. Він швидше вловлює ті зміни, які відбуваються в еконо Міці. Зростання сукупного попиту, змінюючи точку рівноваги, відбивається на обсязі національного виробництва, отже, на зайнятість населення, а також на рівні цін. Можливі варіанти зображені на рис. 1.8.


Рис. 1.8. Наслідки збільшення сукупного попиту:
а - на кейнсианском ділянці; б - на висхідному ділянці;
в - на класичному ділянці
Сукупний попит може не тільки збільшуватися, але і змен-шаться. У такому випадку спрацьовує ефект храповика (рис. 1.9).


Рис. 1.9. Ефект храповика
При первісному сукупному попиті AD0 точці рівноваги Е0 відповідають обсяг виробництва Y * і рівень цін Р0. При уменьше-ванні сукупного попиту до рівня AD1 рівновагу мало б переміститися в точку Е1, якій відповідає обсяг виробництва Y1 і рівень цін P1. Але цього в реальній економіці не відбувається, так як рівень цін, як правило, не знижується. Рівноважна ситуація ус-новлюють в точці Е2. Ціна залишається на колишньому рівні, а обсяг виробництва падає до рівня Y2, тобто більше, ніж якби рівновагу встановлювалося традиційним шляхом. Лінія сукупного пропозицією-ня піднімається вгору і встановлюється на рівні Р0Е2Е0.
Таке «поведінка» цін і кривої сукупної пропозиції об'єк-ясняется цінової інертністю витрат на виробництво продукції. Підприємець укладає договори на поставку сировини, оренду по-ня і устаткування, оплату робочої сили за певними це-нам, які він не може змінити довільно в сторону зменшення ня. Тому навіть при що знизився, сукупному попиті він змушений пропонувати свою продукцію за тими цінами, які встановлювалися спочатку, і, щоб не опинитися в збитку, різко знижує обсяг виробництва.
Таким чином, аналіз простої моделі сукупного попиту і со-сукупного пропозиції AD-AS показує, що закони ринкової рівноваги діють і на рівні національної економіки в цілому. Разом з тим вона служить корисної схемою для пояснення основних сил, що діють в економіці, їх наслідків, підводить до думки про необхідність або небажаність державного втручання в економіку.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 1.3. сукупний попит і сукупна ПРОПОЗИЦІЯ. ФАКТОРИ, ЇХ ВИЗНАЧАЮТЬ "
  1. 3. Людська праця як засіб
    сукупної людської діяльності та виробництві для задоволення потреб. Наш світ характеризується феноменом негативною корисності праці. Люди обмінюють праця, що приносить негативну корисність, на продукти праці; праця є для них джерелом опосередкованого задоволення. У тій мірі, в який конкретний вид праці приносить обмежена кількість задоволення, а не
  2. 4. Стабілізація
    сукупністю товарів і послуг. Пізніше люди поміняли місцями члени цього твердження. І сталість цінності стало приписуватися не грошам, а сукупності купуються і продаються речей. Люди стали винаходити методи зіставлення сукупностей одиниць товарів і грошової одиниці. Палке бажання відшукати показники для вимірювання купівельної спроможності придушило всі сумніви. При цьому не
  3. 5. Стан спокою і рівномірно функціонуюча економіка
    сукупністю подібних дій, якщо не трапиться ніяких змін вихідних даних. Вони описують це уявне рівновагу за допомогою системи диференціальних рівнянь. Вони не здатні зрозуміти, що в стані, який вони досліджують, ніяка подальша діяльність неможлива, а можлива лише послідовність подій, порушувана містичним перводвигателем. Вони віддають всі свої сили
  4. 3. Ціни на товари вищих порядків
    сукупності компліментарних чинників виробництва приписується цінність кінцевого продукту; b) ціни одиничних факторів виробництва, що сформувалися на ринку як рівнодіюча спільних дій суб'єктів, що роблять найвигідніші пропозиції про покупку. Визначення цінності, здійснюване ізольованим суб'єктом (Робінзон Крузо або соціалістичний рада виробничих керуючих),
  5. 4. Облік витрат виробництва
    сукупності виробничих факторів будь-які комплектуючі елементи будь-яка машина, будь-який робочий, будь-яку кількість сировини використовуються повністю тільки в тому випадку, якщо повністю використовуються і продуктивні сили всіх інших елементів. При цьому виробництво частини максимально досяжного випуску не вимагає великих витрат, ніж виробництво максимально можливого випуску. Ми також можемо
  6. 6. Монопольні ціни
    сукупного запасу по будь-якій ціні, що перевищує конкурентну, стане менше, ніж сукупна виручка від сукупних продажів за конкурентною ціною. Отже, зайво витрачати час на пошуки того, що слід вважати показником однаковості вироби. Немає необхідності обговорювати питання, чи всі краватки можна назвати екземплярами одного виробу, або їх слід розрізняти по тканині, кольором і моделі.
  7. 7. Репутація
      сукупної виручки над сукупними витратами. Випадок 3. Продавець користується у вузькому колі відданих постійних клієнтів такої блискучої репутацією, що може призначати для них більш високі ціни, ніж ті, що сплачуються його менш відомим конкурентам. Однак ці ціни не є монопольними цінами. Вони не є результатом обдуманої політики, спрямованої на обмеження сукупних
  8. 2. Зауваження з приводу найпоширеніших помилок
      сукупна пропозиція грошей, наявне в Volkswirtschaft; обсяг торгівлі, тобто грошові еквіваленти всіх переміщень товарів і послуг, що відбуваються в Volkswirtschaft; середня швидкість обігу грошових одиниць; рівень цін. Ці формули, на перший погляд, доводили правильність доктрини рівня цін. Однак фактично весь хід цього міркування є типовим прикладом кола в аргументації,
  9. 3. Попит на гроші та пропозиція грошей
      сукупна пропозиція грошей в Volkswirtschaft, а не на дії окремих людей і фірм. Наслідком цієї помилкової точки зору стала ідея про те, що існує пропорційність у змінах сукупних кількості грошей і грошових цін. Але спроби критиків розкрити помилки, властиві кількісної теорії, і замінити її більш задовільною теорією не увінчалися успіхом. Прагнучи спростувати
  10. 6. Зміни в купівельній спроможності під дією грошових чинників і умов на товарних ринках
      сукупне задоволення не змінилося або що в той час, як в сукупній пропозиції не відбулося ніяких змін, сукупне задоволення або сума щастя збільшилися чи зменшилися внаслідок змін у розподілі багатства. Поняття сукупного задоволення або сукупного щастя беззмістовні. Неможливо знайти еталон для порівняння різних ступенів задоволення або
© 2014-2022  epi.cc.ua