|
У першу чергу, звичайно, слід визначитися зі змістом поняття, вине-сінного в назва цієї глави. Мова в ній піде не про джерела товару як фізич-ського об'єкта? ними є фактори виробництва, витрати яких матеріалізуються в товарі. Ми повинні виявити джерела вартості товару, тобто джерела тієї са-мій «субстанції», яка робить можливим обмін товарів, незважаючи на якісне розходження, гадану несумісність їх споживчих вартостей і корисно-стей.
Розкрити зміст поняття «джерело вартості» найзручніше на прикладі трудової теорії, як найбільш розробленою.
Категорію «вартість» можна розглядати з двох сторін? чисто качествен-ної, як якусь «субстанцію», і з кількісної, оскільки величину міститься в продукті «субстанції» можна виміряти і виразити в певних одиницях. Відповідно до трудової теорії (і класичної політекономії взагалі) субстанцію вартості неможливо можна безпосередньо виділити в товарі. Але вона виявляє, проявляє себе в про-процесі обміну в безлічі мінових відносин даного товару з іншими товарами і, відповідно, в мінових вартостях: «те спільне, що виражається в міновому відношенні, або мінової вартості товарів, і є їх вартість» 21. Якщо абстрагуватися від всіх якісних характеристик товару, пов'язаних з його споживчою вартістю, кількісний міра продукту в міновому відношенні буде визначатися тільки «згустками (витратами) абстрактного праці». Вони і являють собою ту саму шукану «субстан-цію». Величина цих витрат визначає величину вартості та кількісну міру то-вару в усіх його мінових відносинах.
Цю логіку легше утримати в пам'яті у вигляді схеми. На рис. 5 мінова вартість (10 лососів за 1-го оленя) абсолютно нічого не говорить нам про значення вартості оленя.
Знання мінового відношення? те, що 1 олень прирівнюються 10-ти лососям, не змінює ситуації. Однак саме вартість визначає дане мінове відношення (як і мено-ші відносини оленя до інших товарів на ринку) і мінову вартість. Щоб вияв-жити вартість, ми повинні задати виробникам оленя і лососів цілком конкретні питання про витрати їхньої праці. З їхніх відповідей ми дізнаємося, що той і інший затратили на про-ництво свого товару однакову кількість праці, тобто однакове робочий час? 200 годин. Причому обидва працівника є середніми і типовими, і витрати їх праці також середні по галузі. Таким чином, ми виявили вартість (ту саму «суб-станцію») у вигляді витрат абстрактної праці, необхідність яких визнана гро-вом. Причому нова вартість створюється тільки живою працею, тобто, безпосередній-вим працею працівника в процесі отримання даного продукту (оленя), а не минулим працею, уречевленим в засобах виробництва (мисливських приладді і т. п.). Величина самих витрат праці вимірюється робочим часом. Рівність витрат робочого часу на виробництво конкретної кількості товару у обох суб'єктів (200 годин) і визначає мінове відношення.
Рис. 5. Схема формування мінової вартості у трудовій теорії
Отже, «субстанція» вартості? це суспільно необхідні (а не індивіду-альні) витрати живої праці в абстрактній, тобто, позбавленої будь-яких якісних раз-відмінностей формі. Звідси трудова теорія робить висновок, що джерелом вартості є живою абстрактна праця.
Слід мати на увазі, що для трудової теорії характерна деяка термінологіче-ська недбалість: часто, вживаючи термін «праця», мають на увазі «витрати праці».
Возь-мем класичне визначення: вартість? матеріалізований в товарі громадський труд22. Однак праця (фактор виробництва) є джерелом вартості, але не самої вартістю, і упредметнюється в товарі не праця, а витрати праці конкретного працівника. З цієї причини вартість вимірюється в робочих годинах, тобто, одиницях витрат праці, а сама праця, як чисто якісна категорія, не має кількісного виміру.
Втім, формулювання трудової теорії, навіть недостатньо вивірені терміноло-гически, настільки устоялися, що вони, можна не сумніватися, присутні і в цій рабо-ті.
Тепер стає зрозумілим, що мають на увазі під джерелом вартості в традиційну теоріях. Під ним розуміється єдине джерело «субстанції» стоїмо-сті, що міститься як у власному, так і чужому товарі. Кількості «субстанції» в обох товарах (рівні в об'єктивних теоріях, нерівні в суб'єктивній) визначають ме-нове ставлення, за яким відбувається обмін. Зведення за джерелами вартості в традиційну теоріях представлена в табл. 2.
Таблиця 2
Джерела вартості в традиційних теоріях
Теорія вартості «Субстанція» вартості Джерело вартості Трудова Суспільно необхідні витрати живої абстрактного праці Живий абстрактна праця Витрат виробництва Суспільно необхідні витрати всіх факторів виробництва Всі фактори виробниц-ства Суб'єктивна Цінність товару Здатність індивіда до суб'єктивній оцінці цінності товару
|
- Лекція 5-я Передісторія «Капіталу» До . Маркса
зміст вартості, а іноді тільки форму прояву. Це змішання викликає відому неясність. Тому Маркс надалі при підготовці першого розділу першого тому «Ка-питала» вже чітко розмежовує поняття «вартість» і «ме-нова вартість». Під міновою вартістю в «Капіталі» Маркс розумів толь-ко форму прояву вартості. Друга особливість книги «До критики політичної
- Лекція 13-а Економічні погляди А. Маршалла
зміст. Перейду до розгляду теорії ціни Маршалла. Я умиш-повільно говорю не про теорію вартості, а саме про теорії ціни. Справа в тому, що Маршалл виявився одним з перших економі-В-167.-12177 стов, які виступили з положенням, що в реальному дійсності існує тільки категорія ціни, а не категорія вартості. Ці економісти стверджують, що треба розрізняти ринкову
- 2.10.10. Деякі міркування про ціни
зміст найбільш розвинених форм цін, шлях їх формування. Підстави розуміння цін. Синтез різних ідей для розуміння сучасного ціноутворення: - вчення про працю взагалі; - вчення Маркса про абстрактне працю; - вчення Маркса про підпорядкування праці капіталу; - слідства монопольної влади на ринку. Що таке праця? У темі «Зайнятість» дана версія рішення цієї проблеми. Тут
- Цінність і вартість
зміст категорій тепер змінилося, щоб уникнути плутанини краще отка-заться від традиційної назви «мінова вартість» та ввести нову категорію, назвавши її «здатність до обміну ». 2. Стрілки на рис. 1, що показують взаємозв'язку «здібності до обміну» і «стоїмо-сті» з іншими категоріями, відображають той факт, що здатність до обміну визначається тільки цінністю товару для споживача,
- Обгрунтування суб'єктивної теорії
зміст вкладають у поняття «джерело вартості» традицій-ційні теорії, ми маємо право поставити наступне питання: де і, головне, як шукати джерела вартості в синтетичної концепції? Чи повинні ми визнати джерелом вартості лише працю чи «зробити послаблення» і додати до нього інші фактори виробниц-ства? Наскільки правомірно розглядати здатність індивіда до суб'єктивній оцінці
- Про «вартості» і «цінності»: термінологічне відступ
зміст цього терміну відрізняється від того, яке мали на увазі «класики »політекономії та яке в російській мові викликало появу терміну« вартість ». Сучасний зміст терміна «цінність» утвердилася тільки в кінці XIX ст. в результаті «маржиналістськуреволюції» (див. гл. 10). Відповідно до цього підходу ціни товарів виводяться безпосередньо з суб'єктивних оцінок і переваг
- 3. Теорія загальної рівноваги в XX в.: Вклад А, Вальда, Дж. фон Неймана, Дж. Хікса, К. Ерроу і Ж. Дебре
зміст? Нейман довів, що за деяких умов рішення суті-п, причому максимально можливий темп зростання дорівнює мінімально допустимому відсотку, тобто maxg=min r. Це означає, що якщо обраний якийсь g, і для деяких товарів умови (I) порушуються, то потрібно зменшувати g доти, поки дня всіх товарів ці умови не виконуватимуться, причому для какою (одного або декількох
- § 3. ТЕОРІЇ ВАРТОСТІ
зміст - вартість. Тому вони можуть прирівнюватися один до одного в певній мінової пропорції. Друге положення. Вартість усіх товарів створюється суспільною працею товаровиробників. Ця праця є громадським тому, що виробник ринкового продукту працює не на себе, а створює корисну річ для інших. Стало бути, вартість - втілений у товарі суспільна праця. А
- КАТЕГОРІЇ
змістом . Антагонізм теорій виявляється і в їх відношенні до категорій «фактор вироб-ництва», «суспільно необхідні витрати праці» та ін Існує велика імовірність того, що, задавши фахівцям питання про зміст категорії «цінність» та її від-носінні до «вартості», ми почуємо різні, можливо, навіть взаємовиключні вер-сии. Навряд чи можна визнати нормальним, що в рамках єдиної
- Споживча вартість і корисність
зміст інших . За визначенням, категорія - наукове поняття, Вира-лишнього найбільш загальні властивості і зв'язки явищ действітельності8. Проте категорія? це не просто окреме, одиничне поняття, а поняття, вбудоване в систему категорій, що знаходиться у зв'язку з іншими категоріями. Категорії це не тільки словесні позначення-ня явищ, а й усвідомлений інструмент аналізу. У класичній
|