| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Лекція 5-я Передісторія «Капіталу» К. Маркса |
||
|
З листування можна бачити, що Маркс піддавав подроб-ної критиці теорію Рікардо і зокрема з питань теорії грошей і земельної ренти. З листа Маркса від 3 лютого 1851 видно, як Маркс критикував кількісну теорію грошей Рікардо і вказував, що при розгляді питання про функції грошей як засобу обігу необхідно враховувати функцію грошей як скарб-ща і підкреслював , що зміна кількості металу в обра-щении не може впливати на середній рівень цін, так як з-зайві гроші йдуть з каналів обігу, а відсутні гроші притягуються до сфери обігу за рахунок скарбів. Велика увага Маркс приділяв проблемі земельної рен-ти. Значний інтерес представляє лист Маркса 7 січня 1851 р. в цьому листі Маркс піддавав докладної критиці теорію диференційної ренти Рікардо. Марксом тоді ще не була розроблена теорія абсолютної ренти (вона була дана приблизно через десять років, е початку 60-х рр..). Він критикував положення Рікардо, ніби зростання диференціальної ренти пояснюється тим, що відбувається перехід від кращих земель до гірших. Він спростовував твердження Рікардо про те, що спочатку обробляються кращі, а потім гірші землі, що саме це викликає зростання хлібних цін. Маркс переглядав вчення Рікардо, який пов'язував диференціальну ренту з дією закону спадної пло-Дород грунту. Маркс казав, що диференціальна рента виходить при будь-яких умовах, навіть при переході від худ-ших земель до кращих. Він доводив, що зростання дифференци-альної ренти можливий і в тому випадку, якщо ціни на хліб не змінюються. Це можливо, наприклад, у тих випадках, коли збіль-личивается вкладення капіталу в той чи інший ділянку і мож-ника диференціальна рента другого роду. Цікавий відповідь Енгельса Марксу від 29 січня 1851 Енгельс пише: «Не підлягає ніякому сумніву, що твоє 11 К. Маркс і Ф, Енгельс. «Вибрані листи». Держлітвидав, 1947 р. 2 К. Маркс і Ф. Енгельс. Листи про «Капіталі», Госполитиздат, 1948 47 вирішення питання правильно, це дає тобі зайве підставу на звання економіста земельної ренти. Якби ще істота-вали на землі право і справедливість, вся земельна рента, принаймні за рік, мала б належати тобі, і це - мінімум того, на що ти міг би претендувати »1. Маркс посилено працював над своєю книгою з політичної економії. У листі від 2 квітня 1851 він писав Енгельсу: «Я вже так далеко просунувся, що тижнів через п'ять покінчу з усією економічною поганню» 2. Але виявилося, що Маркс тут помилився. Знадобилося багато років, поки він закінчив підготов-ку свого основного економічного праці. Які ж причини викликали цю затримку? Основна причина полягала в тому, що глибоке вивчення економічної теорії ставило перед Марксом цілий ряд но-вих і складних проблем, які було необхідно розробити конструкцію тать. Тому видання його праці все більш відкладалося. Крім того, тут грало роль і та обставина, що Маркс не тільки був дослідником, але, будучи политиче-ським борцем, відгукувався на всі політичні події. Так, в початку 1852 р. він виступив зі своїм знаменитим твором «Вісімнадцяте брюмера Луї Бонапарта». Це твір має важливе значення і викликає величезний інтерес. Зокрема в цьому творі Маркс ставив питання про те, що недостатньо оволодіти політичної машиною, нуж-но її зламати. Маркс писав, що всі попередні революції намагалися удосконалити стару державну машину. Тим часом, завдання полягає в тому, щоб її знищити, розбити, а на її місці створити нову. Опублікування цієї роботи Маркс доручив своєму другові Вейдемейеру, який жив у Нью-Йорку. Але у Вейдемейеру, так само як і у Маркса, для її публікації не було коштів. Вейдемейеру вже втратив на-дежда її опублікувати, але, випадково зустрівши на вулиці зна-комого кравця, недавно приїхав з Німеччини, розповів йому про свої труднощі, і кравець охоче віддав свої Ощад-вання для видання книги. Розглядаючи цей період у житті Маркса, ми повинні врахувати, що його матеріальне становище в той час було виключно важким. Про це свідчить лист Маркса від 27 лютого 1851 р., де він писав: «вже тиждень, як я досяг того приємного пункту, коли через відсутність Уне-сених в ломбард сюртуків я не виходжу більше з дому» 3. 1 К. Маркс і Ф. Енгельс. Листи про «Капіталі», стор 25. 2 Там же, стор 33. 3 К. Маркс і Ф. Енгельс. Соч., Т. XXI, стор 335. 48 Виключно важкі матеріальні умови змусили Маркса шукати постійного заробітку. І він стає Корреа-спондентом газети «New Jork Daily Tribune». В умовах обо-стрівшейся конкурентної боротьби між США і Англією изда-ки цієї газети намагалися використовувати вчення утопічного соціалізму в якості своєрідного методу боротьби з Англією. Тому вони охоче друкували викривальні статті Маркса, спрямовані проти капіталізму, і насамперед проти ан-глійского капіталізму. Робота е «New Jork Daily Tribune» забирала у Маркса мно-го часу і відривала його від економічних досліджень. Проте на самому початку 50-х рр.. Маркс вельми інтенсивні займався питаннями політичної економії. З одного листа до Енгельса видно, що Маркс восени 1851 намітив підготовку трьох книжок, вважаючи, що в першій з них повинні бути викладені загальні питання політичної економії. У другій книжці передбачалося дати критику бур-жуазную економістів і соціалістів-утопістів. У третій Маркс мав намір дати історію розвитку окремих економічних категорій, тобто щось на зразок історії самої економіки, історії народного господарства. На жаль, по ряду причин, зазначених вище, Марксу не вдалося здійснити ці великі плани. З листування Маркса і Енгельса, а це листування є головним джерелом наших знань про роботу Маркса, видно, що у нього для наукової роботи залишалася тільки ніч, а весь день він повинен був віддавати роботі для заробітку. Крім того, треба врахувати, що виснажлива робота Подор-вала здоров'я Маркса, і вже з 50-х рр.. починаються часті за-болевания, які особливо посилилися пізніше. Це - одна з головних причин, які затримали потім вихід у світ другого і третього томів «Капіталу». Цікаво лист Маркса Клуссу від 15 вересня 1853 Маркс писав: «Я все ще сподіваюся до того часу усамітнитися місяця на два і розробити свою політичну економію. Але, очевидно, мені це не вдасться. Постійне газетне буму-гомараніе мені набридло: воно забирає у мене багато часу, відволікає увагу і нічого не дає »1. У лютому 1855 Маркс приймається перечитувати свої власні записи «Зошитів з економічних питань» для того, щоб оволодіти матеріалом і зробити його готовим для про-ництва. Але на початку 1855 смерть єдиного сина, кото-раю дуже болісно переживалася Марксом, перериває ра-боту. N К. Маркс і Ф. Енгельс. Листи про «Капіталі», стор 47. В-167.-4 49 Знову до роботи над питаннями політичної економії Маркс приступив в 1856 р. Наступні 1857-1858 рр.. - Період інтенсивності роботи - дуже важливі для історії формування економічного вчення марксизму . Про те, наскільки напружено працював Маркс, видно з його листа в грудні 1857: «Я працюю, як скажений, ночі на-проліт над систематизацією своїх економічних досліджень, щоб встигнути ще до потопу зокончіть роботу в загальному вигляді »!. Результатом роботи періоду 1857-1858 рр.. з'явилася велика рукопис обсягом приблизно в 50 друкованих аркушів, яка у Маркса носить назву «Основи критики політичної еконо-мії». Цей рукопис має величезне значення. Вона знаходиться в інститути марксизму-ленінізму і відома під назвою «Малої серії зошитів». У 1939 р. вийшло видання оригіналу цієї роботи-ти. Деякі частини цієї роботи опубліковані в російській пе-реводе в четвертому томі архіву Маркса - Енгельса. Він присвячений проблемі грошей. У 1939 р. в третьому номері журналу «Пролетарська револю-ція» була опублікована інша стаття під назвою «Форми, попередні капіталістичному виробництву», де 'име-ются дуже важливі положення про докапіталістичних форма-ціях . Одним з уривків цього рукопису є «Вступ» до «До критики політичної економії». Воно, по всій ймовірності, було написано Марксом у серпні 1857 Маркс у «Запровадження» розглядав важливі питання методу політичної економії. Основне значення цього рукопису полягає в тому, що в ній вперше дана загальна і розгорнута розробка центрального питання політичної економії капіталізму - питання про при-бавочной вартості. У листі до Енгельса від 14 січня 1858 Маркс писав, що «все вчення про прибуток, в його колишньому вигляді, я викинув за борт» 2. Слід зазначити, що хід викладу в цій рукописи отли-чає від ходу викладу в «Капіталі». Тут потрібно згадати відоме зауваження Маркса в «Передмові» до першого тому «Капіталу», що метод викладу не може не відрізнятися від методу дослідження. У рукописі Маркс прагне усвідомити раніше неясні питання політичної економії самому собі. Тому в ній немає ще суворій послідовності, як в «Капіталі». Так, наприклад, Маркс одночасно ставить і питання простого товарного про- 1 К. Маркс і Ф. Енгельс. Соч., Т. XXII, стор 266. 2 К. Маркс і Ф. Енгельс. Листи про «Капіталі», стор 58 50 изводства і питання капіталізму, одночасно розглядає категорії прибутку, відсотка і земельної ренти, бажаючи вияс-нить їх внутрішній зв'язок і взаємозалежність. У даній рукописи питання про товар, про вартість розробити конструкцію тани не повні. Рукопис закінчується главою про товар, кото-раю займає буквально півтори сторінки. Те, що увійшло в роботу Маркса під назвою «До критики політичної еконо-мії», було написано пізніше. Однак, незважаючи на те, що в цій роботі проблема товару ие ставилася в широкому плані, в ній є ряд дуже глиб-ких висловлювань щодо питання про товарному виробництві, розглядатися дуже важливий і важке запитання про взаємини товарного і капіталістичного виробництва. Буржуазні економісти іноді говорили про історичний характер капі-тала. Навіть Сміт писав про те, що капітал не завжди існував і з'явився на певному щаблі розвитку суспільства. Але буржуазні економісти не розуміли, що товарне виробництв-під є елемент буржуазного виробництва. Внутрішня залежність між товарним виробництвом і капіталістичним не було відоме нікому з буржуазних економістів. У цій чорновий рукописи Маркс показував, що, з одного боку, товарне виробництво є історично вихідним пунктом капіталістичного суспільства, що потрібно досить високий рівень розвитку обміну і товарних відносин для "появи капіталу. Разом з тим Маркс підкреслював, що, хоча товарне вироб! ництво передує капіталістичному, але розкриває повністю свою природу і стає панують-щим тільки при капіталізмі. Саме Маркс довів, що то-Варна виробництво виступає не тільки як вихідний пункт, але і як основна риса капіталістичного виробництва. Маркс писав: «вже в простому визначенні грошей закладено, що вони в якості розвиненого моменту виробництва можуть суще-ствовать лише там, де існує найману працю» К В рукописи Маркс розкриває, що в товарі вже закладений вихідний пункт всіх протиріч капіталістичного виробництва. У рукописі «Основи критики політичної економії» має-ся дуже важливе положення Маркса про можливість і необхід-мости криз. Тут Маркс вперше стверджував, що в самій формі грошей , в розриві актів купівлі та продажу закладена аб-страктная можливість криз. Разом з тим Маркс довів, 1 Архів Маркса і Енгельса. М., 1935, т. IV, стор 221. 4 * 51 що абстрактна можливість може реалізуватися лише там, де є очевидна умови для розвиненого товарного звертання-ня, тобто при капіталізмі. Особливо велике значення має ця рукопис для доз-ня проблеми додаткової вартості. Як відомо, у своїх більш ранніх роботах Маркс ще не проводив розмежування між працею і робочою силою. Прав-да, кажучи про працю-товарі, Маркс в « злиднях філософії »дав абсолютно інше трактування цієї категорії, ніж Рікардо. Маркс підкреслював, що саме перетворення праці на товар пов'язано з злиденним становищем робітників. Але все ж проблема пре-обертання робочої сили в товар в 40-х рр.. ще не була вирішена. Саме в рукописі «Основи критики політичної еконо- ми Академії »Маркс вперше дав своє вчення про товар-робоча сила, хоча і не завжди ще дотримувався цього терміна. У деяких місцях Маркс писав не «робоча сила», а «працездатність». Подекуди він користувався і терміном «працю». Однак Маркс вже детально аналізував всі важливі особливості цього нового то- вару, виступаючого як робоча сила або працездатність. Зокрема саме в цій роботі дається розгорнутий ана- ліз споживної вартості товару-робоча сила і стоїмо- сти його. Маркс писав, що робочий ставиться до своєї праці, як до мінової вартості, капіталіст ставиться до нього, як до - споживної вартості. Підкреслюючи, що капіталіста інте- ресует споживча вартість товару-робоча сила, Маркс тим самим показував, що обмін між робітником і капитали- стом, відповідаючи законами товарного обміну, принципам обме- на товарів за рівної вартості, в той же час створює умови для виробництва додаткової вартості. У цій чорновий рукописи «Основи критики політичної економії »Маркс аналізував процес перенесення вартості на продукт і створення нової вартості. Іншими словами, вже в цього рукопису давався аналіз постійного і змінного ка- живила. Вперше були розроблені питання про ставлення між масою і нормою додаткової вартості і з'явилося саме поняття «норма додаткової вартості». Це стало віз- вим тому, що Маркс показав відмінність між постій- вим і змінним капіталом. Оскільки в цьому рукописі дано розмежування постійного і змінного капіталу, то неминучим стає висновок, що з розвитком капіталістичного виробництва збільшується питома вага постійного капіталу порівняно з змін- вим. Правда, терміну «органічний склад капіталу» ще немає, але Маркс показував, що зростання постійної частини капіталу по відношенню до змінної визначається зростанням продуктивно- сти праці. Значить із зростанням продуктивності суспільної 52 праці неминуче повинен відбуватися зростання органічної ладі- ня капіталу. Далі дуже важливо відзначити, що в цьому рукописі вперше дано аналіз двох форм додаткової вартості - абсолютної і відносною. У цьому рукописі Маркс показував, що в умовах капита- лизма продуктивна сила праці виступає як виробляй- кові сила капіталу, приймає форму його продуктивної сили. Слід також зазначити, що в рукописі дано аналіз тен- денції норми прибутку до зниження, знову-таки, на основі вчення про те, що постійний капітал зростає значно швид- реї змінного. Нарешті, щоб закінчити характеристику тих нових момен- тов, які є в рукописи, треба відзначити, що в ній є елементи теорії ціни виробництва. Як відомо, в роботах 40-х рр.. Маркс ще не проводив чет- кого розмежування між вартістю товару і ціною вироб- ництва, не критикував теорію Рікардо з цього питання. Говорячи про витрати виробництва в роботі «Наймана праця і капітал », Маркс іноді під витратами виробництва мав на увазі вартість товару, тобто те, що коштує товар в дійсності ності. Іноді під витратами виробництва в тій же роботі Маркс мав на увазі те, що коштує товар капіталісту, тобто капі- талістіческой витрати виробництва. У новій рукописи ще немає розгорнутого аналізу процесу перетворення вартості в ціну виробництва. Більш детальний аналіз цього питання Маркс дає приблизно в 1862 р., в приватно- сти, у своєму листі до Енгельса в серпні 1862 Але в рукописі вже намічений основний шлях вирішення проблеми ціни про- изводства, оскільки Маркс показував, що якщо взяти загально- ственний продукт, то сума цін всіх товарів збігається з сум- мій їх вартостей, хоча ціни окремих товарів то вище, то нижче вартості. Відзначалася залежність цих коливань від питомої ваги постійного і змінного капіталу. Отже, тут вже намічений шлях до вирішення такої складною і важкою проблеми, як проблема перетворення сто- имости в ціну виробництва. Таким чином, в період 1857-1858 рр.. Марксом сформулювати- рова найважливіші положення політичної економії. Цей період був вирішальним періодом формування політичної економії Маркса. Як ми вже говорили, Маркс писав «Основи критики полі- тичної економії "не для друку, а для з'ясування порушених питань самому собі. Після того як ця рукопис була закінчена, Маркс першо- начально припускав замість однієї великої роботи видати 53 поступово кілька випусків під загальною назвою «До кри- тику політичної економії ». Як видно з листування з Енгельсом і Лассалем, Маркс припускав дати шість випусків під загальною назвою, причому перший випуск присвятити проб- Лемі капіталу, другий - проблемі земельної власності, третій - проблемам найманої праці, четвертий - з'ясуванню ролі держави в буржуазному суспільстві, п'ятий - питань зовнішньої торгівлі і шостий випуск - питань світового ринку. Чим пояснюється така послідовність? Чому Маркс вважав за потрібне раніше писати про капітал, потім про земельну власності, потім про найману працю і т. д.? З листування Маркса з Енгельсом видно, що Маркс керів- тися такими міркуваннями. Він виходив з того, що буржуазна земельна власність зміцнюється і повно- стю оформляється лише на основі перемоги капіталістичних виробничих відносин. Тому він вважав, що не можна дати розгорнутого аналізу земельної власності без аналізу капіталу. Далі Маркс вважав, що процес створення буржуазія- ної земельної власності є разом з тим і процес лик- видации, розкладання селянської дрібнотоварної власне- сти. Маркс вважав, що процес утворення капіталістичної земельної власності розкриває і процес масового ство- данія пролетаріату. Маркс прекрасно знав, що пролетаріат був і в період раннього капіталізму, але хотів підкреслити, що масове формування пролетаріату можливо тільки на базі далеко зайшов процесу розкладання дрібноселянської власності, перемоги буржуазної великої земельної собст- венности. Такі були теоретичні аргументи Маркса. Однак сам процес роботи над підготовкою окремих ру- копісей показав Марксу, що, хоча і є деякі осно- вання для такого розмежування, але всі проблеми буржуазного виробництва настільки тісно пов'язані з капіталом, що ото- рвати їх один від одного ніяк не можна. Тому Маркс вирішив, що вся робота повинна йти під назвою «Капітал» з ПОдз- Головка «Критика політичної економії». У листі до Ку- Гельману від 28 грудня 1862 Маркс вперше вказує, що свій твір вирішив назвати «Капітал» і зберегти ПОдз- головок «Критика політичної економії». Вирішивши підготувати ряд випусків, Маркс припускав раз- бити перший з них на три голови - про товар, гроші, про капі- Талі. Але так як перші дві глави дуже сильно розрослися, Маркс вирішив видати їх окремо. Так з'явилася робота, кото- рую ми знаємо під назвою «До критики політичної еконо- ми Академії ». Маркс написав її дуже швидко, протягом двох-трьох місяців. У перших числах 1859 рукопис була готова, потім 54 переписана начисто женою Маркса, бо у нього був дуже пло- хой почерк, і редакція не погоджувалася брати її в такому вигляді. Але з'явилося нове утруднення - не було коштів, щоб ото- слати рукопис, застрахувати її. В одному з листів Маркс иро- ническая писав, що ніколи ще робота, поовященная теорії грошей, не писалася при такому повному безгрошів'я, як це про- Він вивів. Завдяки допомозі Енгельса рукопис була відіслана і вийшла в світ під назвою «До критики політичної еконо- ми Академії ». Значення її величезне. Можна сказати, що саме в цій роботі вперше повністю в основних рисах здійснений перево- рот в розумінні товару і грошей. Як відомо, ця робота складається з двох глав: про товар і про гроші. Розглядаючи першу главу, її значення, треба відзначити, що саме в цій главі Маркс вперше дає детальну теорію товара: аналіз двоїстого характеру праці, розгорнутий аналіз протиріч товарного виробництва, суперечності між приватною і суспільною працею, яке потім Вира- жается в суперечності між товаром і грошима. У роботі «До критики політичної економії» Маркс дав глибокий аналіз соціальної природи праці, що утворює вар- тість. Він вказував, що абстрактна праця є продукт визна- лених суспільних умов, що праця, який створив мінову вартість, є суспільна форма праці, причому не просто суспільна форма праці, а специфічно суспільна, тобто форма, що виникла за певних історичних умовах. Наприклад, праця кравця в своїй речовій визначеності, як особлива продуктивна діяльність, виробляє сюртук, а не його мінову вартість. Останню він виробляє не як праця кравця, а як абстрактно загальний працю. Але ця праця породжений такої громадської зв'язком, яку Портнов не справив. У першому розділі дано вчення Маркса про форми вартості. Він показує, чому праця, витрачена на виробництво то- вару, приймає специфічну форму, проявляється в міновому щодо товарів. Я не буду детально зупинятися на викладі першого глави і хочу лише зазначити, що робота «До критики політич- ської економії »має самостійне значення не тільки як документ з історії марксизму-У цій роботі є ряд поло- жений, яких немає в «Капіталі», Так, до першої глави малося додаток під назвою «Історичний аналіз товару». У цьому додатку Маркс вперше дає ряд дуже важливих вказівок з історії еконо- чеських навчань, виступає із загальною характеристикою класичне- ської школи. Зокрема Маркс вказував, хто був основа- 55 телем класичної школи в Англії, у Франції і хто був завершителем цієї школи. Маркс з'ясовував роль Буагільбера як засновника класичної школи у Франції. Крім того, в досить розгорнутої характеристиці вчення Вільяма Петті Марксом робиться перша спроба показати роль Петті не лише- ко як статистика, яким він був раніше відомий, але і як політеконома, як одного з отців політичної економії. В при- ложении міститься ряд дуже важливих характеристик окремих на них авторів. Отже, саме по собі це додаток име- ет великий науковий інтерес. Потрібно відзначити, що й основний текст першого розділу, несмот- ря на те, що в «Капіталі» її тема викладена більш детально, зберігає своє значення. Однак, незважаючи на те, що в основному проблема товару ре- шена вже в «До критики політичної економії», слід відзначити її еконо- тить, що між цією роботою і «Капіталом» маються некото- рие відмінності. Перша відмінність між «Капіталом» і «До критики політи- чеський економії »полягає в тому, що в« До критики політичної економії »Маркс ще не розмежовує чітко поняття вар- мости і мінової вартості, для їх позначення вживав один і той же термін - «мінова вартість». Цей термін «мінова вартість »іноді означав субстанцію вартості, вартість у цілому, іноді лише власне мінову вартість, пропорцію, в якій обмінюються товари. Іншими словами, іноді під цим терміном Маркс мав на увазі вартість в цілому, включаючи і зміст вартості, а іноді тільки форму прояву. Це змішання викликає відому неясність. Тому Маркс надалі при підготовці першого розділу першого тому «Ка- живила »вже чітко розмежовує поняття« вартість »і« ме- нова вартість ». Під міновою вартістю в «Капіталі» Маркс розумів толь- ко форму прояву вартості. Друга особливість книги «До критики політичної еконо- ми Академії »полягає в тому, що в цій роботі немає ще розверну- того аналізу розвитку форм вартості, хоча і дається загальний аналіз форми вартості. Основна увага Маркса в цій ра- боті було зосереджено на більш розвинутій формі, тобто на все- загальної та грошової форми вартості. Сам Маркс у листі до Енгельса, коли вже друкувався пер- вий том «Капіталу», від 22 червня 1867 р., писав наступне, від- мечая різницю в постановці проблеми вартості в першому то- ме «Капіталу» і в «До критики політичної економії»: 56 «У першому викладі я уникаю труднощі розвитку тим шляхом,, що власне аналіз вираження вартості даю тільки тоді, коли цей вислів виступає в розвиненому вигляді, як грошове вираз »*. Тому в «До критики політичної економії» Маркс давав аналіз форми вартості на прикладі вже більше розвинутої форми вартості. Тим часом, підготовляючи «Капітал», Маркс прийшов до виснов- ду про те, що всі протиріччя, укладені в товарі, все осо- бенности форми вартості виступають вже при аналізі простий елементарної форми вартості. У «Капіталі» він вирішив рас- крити всі головні проблеми товару і форми вартості на ба- зе зародкової форми, на базі простої або випадкової форми вартості. Маркс намагався показати, що проста форма вартості є зародок грошей. В одному місці просту форму вартості він на- вав грошима в собі, бажаючи підкреслити, що в цій формі вартості, в прихованому вигляді вже є © се моменти, характе- різующіе природу грошей. Той факт, що в «До критики політичної економії» Маркс за основу брав аналіз не простої форми вартості, а всеоб- щую форму вартості, відбився на самих поняттях, на самих термінах. Так, наприклад, в «До критики політичної економії» Маркс говорить не просто про абстрактну працю, а про абстракт- ном загальній праці. Він писав наступне: «Праця окремого людини, щоб мати своїм результатом мінову вартість, повинен мати своїм результатом загальний еквівалент »2. Значить у Маркса поняття абстрактного загального праці пов'язано з тим, що ця праця створює загальний еквівалент. Тут аналіз абстрактного праці певною мірою обмежений. Тим часом, в першому томі «Капіталу» Маркс розкриває аналіз абстрактного праці ще до розгляду загальної форми вартості. Маркс, показуючи особливості еквівалент- ної форми вартості, говорить, що одна з її особливостей со- стоїть в тому, що конкретна праця є формою прояву своєї протилежності - абстрактної праці. Таким чином, вже на прикладі простої форми вартості Маркс показував протиріччя між абстрактним і конкурують- вим працею. Нарешті, третій момент, який треба відзначити. Хоча в «До критики політичної економії» є ряд ви- висловлювань про товарний фетишизм, але ці висловлювання дають- ся попутно при визначенні праці, що утворює вартість, тобто при рішенні самих загальних питань вчення про товар. м К. Маркс і Ф. Енгельс. Вибрані листи, стор 189. 2 К-Маркс і Ф. Енгельс. Соч., Т. 13, стор 19. 57 Тим часом у «Капіталі» Маркс у першому розділі глибоко аналізує товарний фетишизм. Розділ про товарний фетішіз- ме надзвичайно яскраво розкриває своєрідність економічних законів стихийна розвивається товарно-капіталістичного виробництва. - Ця глава надзвичайно важлива для з'ясування відмінності між законами капіталістичної і соціалістичних ської економіки. Не випадково саме в розділі про товарний фе- тішізме Маркс вперше в «Капіталі» ставить проблему соціа- листической економіки. У другому розділі «До критики політичної економії» під- робно аналізуються гроші. Якщо в першому главу Маркс © ніс ряд істотних зраді- ний при підготовці «Капіталу», то другу главу він зберіг і дав тільки більш скорочений виклад. У ряді місць другий глави «Капіталу» Маркс просто посилається на книгу «До кри- тику політичної економії ». У цьому питанні робота «До кри- тику політичної економії »має величезне значення, даючи найбільш докладне й систематичне виклад марксистської теорії грошей. Маркс по суті вперше розкрив сутність грошей, хоча про грошах писалося дуже багато. Класична школа і социали- сти-утопісти цього питання не могли вирішити. Вони були не в змозі пояснити, в чому криється влада грошей, чому облада- тель грошей має колосальні економічні преимущест ва порівняно з володарем товарів, як виникло положе- ня, при якому гроші уособлюють чек на отримання данини з усіх трудящих. Як відомо, класична школа виходила з того, що гроші це тільки технічний посередник звернення, свого роду знаряддя, яке робить обмін більш легким і гнучким. Її вчення про те, що гроші - тільки технічний посередник, чи не могло дозволити настільки складної проблеми. Тільки Маркс на основі аналізу протиріч товарного виробництва показав, що гроші в стихійному виробництві виступають як носій суспільної праці, через гроші здійснюється гро- ний облік праці в товарно-капіталістичному виробництві, бо лише гроші виражають безпосередньо суспільна праця, а всі інші товари виражають свою громадську природу тільки шляхом прирівнювання до грошей. Тому обмін перед- ставлять собою найважчу операцію для товару, операцію, яку Маркс порівнював зі смертельним стрибком. Маркс по- зувати, що товар отримує суспільне визнання лише тоді, коли він обмінений на гроші, тобто приймає форму, ко- торая характерна для суспільної праці в стихійно розви- вающие виробництві. Розкривши справжню сутність грошей як форми вираження 53 абстрактного, суспільної праці, як втілення вартості, Маркс зробив переворот у вченні про функції грошей. Вже до Маркса були відомі окремі функції грошей. Але буржуазні економісти до і після Маркса зазвичай ограни- чиваются аналізом однієї або двох функцій грошей. Маркс показав, що сутність грошей проявляється через всі п'ять функцій, давши їх аналіз в «До критики політичної еконо- ми Академії ». Переворот, який скоїв Маркс в області теорії де- млості, полягає в тому, що Маркс розробив теорію грошового звернення, з'ясував закони, що керують ним. Лише Марке дав науковий аналіз золотих грошей, розмінних грошей, показав раз- личие між кредитними і паперовими грошима, дав цілком наукову теорію паперових грошей. Показавши роль окремих ві- дов грошей, Маркс тим самим дав закінчену картину грошово- го обігу. Це має величезне значення для * розуміння інфляції. Тут можна нагадати, до яких серйозних ошиб- кам прийшов Рікардо, ототожнюючи закони обігу золотих грошей з законами обігу паперових грошей. Говорячи про книгу «До критики політичної економії», потрібно відзначити ще дві роботи, тісно пов'язані з нею. По-перше, я маю на увазі знамените «Передмова», в ко- тором Маркс дав класичну формулювання матеріалістічен- ського розуміння історії, вчення про базис і надбудову. Значен- ня декількох сторінок «Передмови» важко переоцінити. Це "-один з найважливіших документів марксизму. Друга робота - це рецензія Енгельса на книгу Маркса «До критики політичної економії». Рецензія Енгельса має методологічне значення. Вона дуже важлива для розуміння методу Маркса, в ній дана класси- чна формулювання тези про єдність логічного та историче- ського методу. Енгельс писав, що з чого починається історія, з того ж дол- дружин початися і хід думок, а його подальший рух буде являти собою не що інше, як відображення історичного процесу. Енгельс вказував, що логічний розвиток економічних категорій відображає реальний історичний процес, відображає то, як насправді розвивалися ці категорії. Енгельс ілюстрував основне положення марксистського методу про єдність логічного та історичного на прикладі по- литической економії. Він писав, що Маркс починає свій ана- ліз з економічної структури буржуазного суспільства, з того, з чого починається історія, тобто з товару. Таким чином, Енгельс показував, чому саме товар в теорії Маркса є вихідним пунктом. Товар є 59 логічно вихідним пунктом теорії капіталу, так як і істо- річескі товар був вихідним пунктом генезису капіталу. Яка була подальша діяльність Маркса після вихо- да в світ «До критики політичної економії»? Маркс розраховував перейти до третьому розділі, присвяченій капіталу, а роботу про капітал припускав розбити на чотири частини або відділу. Перший з них проектувалося присвятити капіталу взагалі і опублікувати в якості другого випуску,, що з'ясовує загальні особливості природи капіталу. Другий від- справ Маркс хотів присвятити проблемі капіталістичної конку- ренции, третій - кредитом і четвертий - акціонерному капі- Талу. Однак роботу над третьою главою Марксу довелося пре- рвати у зв'язку з політичними подіями. Проти Маркса виступив з наклепом правий соціаліст Фогт, який проповідував вульгарний матеріалізм. Фогт, як потім виявилося, був агентом Наполеона III і вирішив ді- скредітіровать Маркса, показати, ніби Маркс займається мало не вимаганням, погрожуючи зганьбити окремих по- літичних діячів. Маркс вирішив відповісти на виступи Фогта і написав велику книгу під назвою «Пан Фогт», в якій він дав нищівну критику діяльності Фогта, викриваючи його як агента поліції. До наукової роботи Маркс міг приступити впритул лдшь приблизно з середини 1861 Але дуже важке матеріальне положення Маркса заважало науковим дослідженням. Початок 60-х років - один з найважчих періодів у житті Марк- са. Оскільки в Америці почалася громадянська війна між північними і південними Штатами, Маркс позбувся останнього джерела засобів до існування. Відпала робота в якості кореспондента газети «New York Daily Tribune». Якби не підтримка Енгельса, то Маркс не зміг би продовжувати свої ис- прямування. З листування великих друзів видно, яку велику допомога - матеріальну і моральну - надав Енгельс Марксу в цей період. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Лекція 5-я Передісторія «Капіталу» К. Маркса " |
||
|
||