| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Лекція 11 я Економічні погляди В. Зомбарта |
||
|
Чи можна зарахувати Зомбарта до історичної школі? Ні-сомненно. Він був пов'язаний з цією школою і притому непосредст-венно. Зомбарт був учнем Шмоллера і сприйняв некою рие методологічні установки Шмоллера, але погоджувався не в усьому зі своїм учителем. Зокрема Зомбарт був дека-ком того крайнього емпіризму, який проповідував Шмоллер. Важко зарахувати Зомбарта до якого-небудь напрямку, тим більше, що в ідейному відношенні він пережив велику ево-Люцію. Зомбарт 90-х рр.. минулого століття відрізнявся від Зом-барта 20-х і особливо 30-х рр.. справжнього століття. Він почав свою академічну кар'єру як представник лівої буржуазної професури. Один час навіть вважали, що він близько стоїть до соціал-демократії. Поступово Зомбарт ево-люціонірует вправо і закінчує тим, що в 30-і рр.. примикає до табору фашизму. У 1934 р. вийшла його книга під назвою «Німецький соціалізм», в якій він робить спробу теоретичного обгрунтування гітлеризму. Це може служити яскравим примі-ром посилення реакційності буржуазних економістів в період загальної кризи капіталізму. Розглянемо перший етап діяльності Зомбарта, коли він епізодично використовував марксистську термінологію. Насамперед слід зазначити, що, починаючи з 90-х рр.. XIX в. і при-мірно до 20-х рр., XX в., Зомбарт намагався загравати з марк- 152 СИЗМ, орієнтуючись на третій метод боротьби з марксизмом, для якого характерно на словах часткове визнання марк-СИЗМ, а на ділі фальсифікація і перекручення його. Зазвичай цей метод застосовують ревізіоністи, праві соціал-демократи. Сутність цього методу дуже яскраво охарактеризована В. І. Ле-ніним у статті «Крах II Інтернаціоналу». Хоча в статті йшлося про струвізма, але те, що В. І. Ленін писав про струвізма, цілком і повністю застосовно до Зомбарту раннього періоду. В. І. Ленін писав: «струвізма є ... прагнення теоретиків буржуазії вбити марксизм «за допомогою м'якості», задушити допомогою обіймів, шляхом нібито-визнання «всіх» «істинно-наукових» сторін та елементів марксизму, окрім «агітаторську», «демагогічною», «бланкістской-утопічною» сторони його »К В. І. Ленін далі так характеризував сутність такого під-ходу: «взяти з марксизму все, що прийнятно для ліберальної буржуазії, аж до боротьби за реформи, аж до класової боротьби (без диктатури пролетаріату), аж до «спільного» при-знання «соціалістичних ідеалів» і зміни капіталізму «но-вим ладом» і відкинути «лише» живу душу марксизму, «тільки» його революційність »2. Отже, струвізм намагався взяти з марксизму тільки те, що прийнятно для буржуазії, наприклад, визнання від-відносній прогресивності капіталізму в порівнянні з ФЕО-далізмом, так як це положення цілком прийнятно для бур- жуазіі. Визнання необхідності деяких реформ також прийнятно для ліберальної буржуазії, але з тим, щоб від-кинути живу душу марксизму, відкинути його революцион-ність. У роботах Зомбарта ми зустрічаємо такі ж висловлювання. Зомбарт взагалі намагався довести, що потрібно розрізняти, якщо можна так висловитися двох Марксов: Маркса-вченого і Марк-са-революціонера. У своїй головній книзі «Сучасний капіталізм» Зомбарт писав: «Наскільки різко я заперечую світогляд цього чоло-століття і все те, що нині називається узагальнюючим і претензійний-ним терміном« марксизм », настільки ж беззастережно я во-схіщаюсь Марксом, як теоретиком та істориком капіталізму »3. Зомбарт намагався показати, що він цінує і поважає Маркса як вченого. В одному місці, в передмові до першого видання своєї книги «Сучасний капіталізм» Зомбарт задає таке питання: «Що відокремлює мене від мого вчителя Шмоллера» і відпові- «В. І. Ленін. Соч., Т. 21, стор, 197. 2 Там же, стор 197-198. 3 В. Зомбарт. «Сучасний капіталізм», т. 3, напівтім 1, М. - «П., 1930, стор XXV. Чає, що «якщо коротко в двох словах сказати, то мене відокремлює від Шмоллера Карл Маркс». Разом з тим Зомбарт всіляко намагався витравити з марк-сістского вчення революційну сутність і в передмові до другого видання згаданої вище книги писав, що ставить пе-ред собою мету чар Маркса, тобто позбавити Маркса того впливу, тих чар, які він робить на робочий клас. Сам Зомбарт в одному місці книжки «Буржуа» досить під-робно охарактеризував те, яку роль мають відігравати бур-жуазную економісти. Він писав про те, що культурній, тобто буржуазному суспільству, загрожує пожежа соціалістичної рево-Люції. Зомбарт пропонував мати в запасі пожежне відро, со-здать своєрідну «добре організовану пожежну коман-ду, щоб гасити пожежу, який кидають у обгороджені хи-жіни нашої культури». Що цінного в марксизмі з точки зору Зомбарта? У нього є книжка під назвою «Соціалізм і соціальна полі-тика». У цій книжці Зомбарт говорить про те, що сутністю марксизму є соціально-політичний реалізм, перебуваючи-щий нібито у визнанні доцільним лише боротьби за те, що історично дозріло в порядку повільного і поступового розвитку. Іншими словами, Зомбарт'протівопоставлял соціально-полі-тичний реалізм революційній боротьбі, революційної діалектики. Він доводив, що соціально-політичний реалізм нібито несумісний з визнанням революційних стрибків, з вченням про диктатуру пролетаріату. Він третирував вчення про диктатуру пролетаріату як чужорідне тіло всередині марксизму, яке запозичене з абсолютно інших течій і є пережитком бланкізму. Немає особливої потреби докладно зупинятися на кри-тику цих положень. Порочність тверджень Зомбарта про сутність марксизму зовсім очевидна. Той факт, що Зомбарт був далекий від справжнього марксизму, відзначали і буржуазні економісти. Зокрема, Шмоллер писав, що Зомбарта в академічних колах називали салон-ним демагогом. Шмоллер вказував, що Зомбарт потрудився так витлумачити теорію Маркса, що її можна поєднати з здоровим глуздом (мався на увазі здоровий глузд у буржуазія-ном розумінні) і додавав: «... проте залишається відкритим по-прос про те, що при цьому вціліло від справжнього Маркса ... », так як те, що Зомбарт залишив від Маркса, схоже на бесформен-ний трос, у якого не тільки не вистачає рук, і ніг, але до того ж вирвано серце. Як відомо, вихід у світ III тому «Капіталу» викликав 154 дуже велику полеміку, особливо навколо питання про відповід - носінні між вартістю і ціною виробництва. Буржуазні економісти висунули версію, нібито існує проти-речіе між I і III томами «Капіталу». У I томі «Капіталу» розвивається вчення про те, що вартість визначається працею і ціна визначається вартістю; в III томі розвивається теорія ціни виробництва, яка не збігається з вартістю для окремих товарів. Найбільш відомим захисником цієї версії про наявність протиріч між I і III томами «Капіталу» був Бем-Ба-верк - представник австрійської школи. Яка була позиція Зомбарта в цьому питанні? Зомбарт виступив зі своїм трактуванням, критикуючи Бем-Баверка і фор-мально захищаючи Маркса. Зомбарт стверджував, що немає проти-воречие між I і III томами «Капіталу». Однак, якщо глиб-ж вдуматися в теоретичні міркування Зомбарта, то ми побачимо, що фактично він відкидав теорію трудової стоїмо-сті, але в більш замаскованій формі. Зомбарт ставив питання про те, яка ж роль тієї теорії вартості, яка викладена в I томі «Капіталу», і відповідав, що реально існує тільки ціна виробництва. Реальною категорією є категорія ціни виробництва. Що ж ро-бити з вартістю, охарактеризованной в I томі «капіталом? Зомбарт вважав, що єдиним притулком для вартості є теоретичне свідомість економістів. Отже, висувався чисто ідеалістичний тезу, ніби в реальному дей-ствительности, в економічному житті немає вартості, є толь-ко ціна виробництва. Читачеві нав'язувався висновок, що вар-тість є чисто теоретична категорія, яка існує тільки у свідомості, а не в реальній дійсності. Зомбарт прямо вказував, що вартість є фікція, необхідна для дозволу цілого ряду проблем політичної економії. Він підкреслює, що хоча вартість це фікція, але вона корисна і необхідна. Є така приказка: «Почав за здравіє і кон-чіл за упокій». До Зомбарту її цілком можна застосувати: він почав за здравіє теорії вартості Маркса, а фактично кон-чіл тим, що виступив за її упокій. У Енгельса є зауваження з приводу Зомбарта, висловлений-ні в останній, передсмертної статті «Закон вартості та нор-ма прибутку», надрукованій у вигляді додатку до III тому «Капіталу». Там Енгельс відзначає, що Зомбарт кілька від- 155 личается від звичайних буржуазних професорів тим, що він все ж спробував прочитати Маркса. Але разом з тим Енгельс вказував на порочність того рішення, яке висунув Зомбарт. Зомбарт піддає ревізії ряд положень Маркса і пре-жде всього вчення Маркса про виникнення капіталізму, про первісною накопиченні. На противагу матеріалістичного пояснення генезису капіталізму Зомбарт дає чисто ідеали-стическими трактування. По суті Зомбарт ні оригінальний. Такий прийом прак-тіковалі і ревізіоністи. Не випадково Зомбарт виступав майже в один і той же час з Бернштейном - найбільшим предста-вителем ревізіонізму, автором самого терміна «ревізіонізм». Важко сказати, хто на кого вплинув. Безсумнівно, що Зомбарт надав вплив на ревізіоністів, приналеж-службовців до соціал-демократії, а й соціал-демократи в свою чергу зробили деякий вплив на Зомбарта. Як вам відомо, вчення Маркса про первісному накопи-леніі капіталу викликало велике невдоволення з боку бур-жуазную економістів, хоча, здавалося, що воно торкалося чисто історичне питання, що відноситься до вельми віддаленому минулому. Це пояснювалося тим, що у вченні про первоначаль-ном накопиченні Маркс із величезною силою теоретика і біль-шого художника показав, що капіталізм виникає шляхом без-жалісно пограбування маси селян, шляхом хижацького винищення багатьох народів колоніальних країн, шляхом зусилля-ня звірячої експлуатації. У двадцять четвертому розділі I тому «Капіталу» Маркс писав, що історія первісного накопи-лення вписана в літопис історії полум'яніючим мовою меча і вогню, а «новонароджений капітал виділяє бруд і кров з усіх своїх пір». Таким чином, теорія первісного на-копления не тільки висвітлює історичні питання, але яскраво викриває хижацьку природу капіталізму. Ось чому буржуазні економісти в багнети зустріли цю теорію. Зомбарт намагався протиставити матеріалістичної теорії Маркса свою ідеалістичну концепцію, прагнув представити в рожевому світлі процес виникнення капіталізму-ма і писав, що капіталізм є найбільшим творінням людського духу. Коріння капіталізму Зомбарт шукав не в розвитку матеріального виробництва та внутрішніх противоре-чий феодального способу виробництва, а в людському дусі. У книзі «Сучасний капіталізм» главу, присвячену виникненню капіталізму, він починав зі слів, що «капіталізм виріс з глибин європейської душі». Намагаючись довести, що капіталізм є породження особливого духу, Зомбарт ставив явно все на голову. Насправді новий спосіб виробництва породжує і нову ідеологію. 156 Саме виникнення капіталізму призвело до появи ка капіталістичного духу в буржуазної ідеології. Тим часом, Зомбарт давав зовсім хибне тлумачення питання, стверджуючи, що раніше виникає капіталістичний дух, а за-тем капіталістичний дух породжує капіталістичну економік. Це положення явно неправильно, знаходиться в проти-воречие з історичною дійсністю. Разом з тим Зом-барт всіляко прикрашав капіталістичний дух, намагаючись довести, що капіталізм виріс з кращих рис, з кращих сто-рон людського характеру. При цьому відрізнявся дух перед-пріімчівості і буржуазний дух. Дух підприємливості перед-ставлять як фаустовский дух, а Фауст - позитивний герой. Як писав Зомбарт, дух підприємливості - це стремле-ня до нескінченного, до подвигів, сутність яких можна ви-разити словами поета: «Бродіння тягне його в далечінь». Під ду-хом підприємливості розумілося всяке новаторське стремле-ня, прагнення зробити переворот в тій чи іншій галузі виробництва, що означало ідеалізацію капіталістичного підприємництва. Загальновідомо, що для рядового перед-прінімателя головним є прагнення до наживи, а Зом-барт намагається так витлумачити дух підприємливості, щоб представити його як прояв найбільш героїчних, вищих рис людського характеру. Що стосується буржуазного духу у власному розумінні цього слова, то Зомбарт також всіляко ідеалізував його і писав, що цей дух проявляється в скромності, ощадливості, трудо- любіі і т. д., тобто знову-таки в таких властивостях людського характеру, які заслуговують заохочення. Таким чином, перед нами явно апологетическая, тенден- ціозная спроба уявити виникнення капіталізму в са- мом кращим світлі, повністю ігноруючи той кривавий шлях, який характеризує історію капіталу. По суті Зом- барт доходив висновку, що основи капіталізму кореняться в людській психіці і капіталізм вічно повинен істота- вать. Але Зомбарт на цьому не зупинявся. У книзі «Бур- жуа », яка є в російській перекладі, він намагався знайти не тільки психологічні корені капіталізму, але навіть биоло- гические і писав: «Я не хотів залишити невисловленого думка, що в кінцевому рахунку здатність до капіталізму корениться все ж в статевої конституції »К В спеціальній книзі писав Зом- барт про роль любові у виникненні капіталізму, доводив, що саме любов дала стимул до розвитку ряду виробництв, наприклад, предметів розкоші і т. д. Він трактував любов як один з факторів, який сприяв виникненню 1 В. Зомбарт. «Буржуа», М., 1927, стор 162. 1Г> 7 капіталізму. У книзі «Буржуа» говориться, що ті почуття і ін- інстинкти, які породили капіталізм, кореняться в крові че- дини; «природне спонукання, інстинктивна здатність заздалегідь дано, вони в крові у людини, вони можуть тільки або бути придушені, зачахнути, залишитися невикористаними, або бути збудливість, развіваемо, підтримувані »1. Це «... ті біологічні основи, на яких будується вся історія капі- талістіческого духу »2. Таким чином, в цій книзі підкреслювалося, що зародки капіталізму завжди існували, оскільки вони пов'язані з біологією людини. Зомбарт вважав, що потрібні тільки благо- приємні зовнішні умови, за яких ці зачатки капита- листического духу отримають своє найбільш повний розвиток, і навіть стверджував, що ці особливості людської психіки, які породжують капіталізм, передаються у спадок. Важко знайти більш абсурдну теорію виникнення капі- талізм. З цієї точки зору залишається абсолютно незрозумілим, чому капіталізм налічує всього кілька століть і виник у Західній Європі в XVI-XVIII ст. Виникає питання, якщо капіталізм корениться в особливостях людської психи- ки і навіть людської біології, то чому він виявляється все ж історичним явищем, скороминущої формою виробництва? Ще більше уваги Зомбарт приділяє питанню про долі капіталізму, так як це питання має саме життєве зна- чення для буржуазії. Як відомо, Маркс розробив своє вчення про об'єктив- них і суб'єктивні передумови соціалізму, що складають- ся в надрах капіталістичного суспільства. Не дивно, що критика Зомбартом марксистської політичної економії була передусім спрямована проти вчення про об'єктивні і суб'єктів незалежно єктивні передумови соціалізму. Найбільшу роль у створенні передумов соціалізму иг- рает усуспільнення праці в процесі концентрації виробниц- ства і капіталу. Тому Зомбарт намагався критикувати теорію концентрації, посилаючись на те, що концентрація ограни- чивается тільки окремими секторами господарства, преимущест венно промисловістю, що є ряд галузей народного господарства, які не підкоряються закону концентрації. У ка- честве прикладу таких сфер господарства фігурували торгівля і сільське господарство. Висувалася положення, що подальше капіталістичний розвиток нібито не виправдало прогнозів Маркса про неминучість все більш сильною і потужною концентра- ції виробництва і капіталу. Але Зомбарт лише перекручував фак- 11 В. Зомбарт. «Буржуа», стор 152. 2 Там же, стор 154. 158 tfbi або ігнорував їх. Блискучі роботи В. І. Леніна дока- зали, що в області сільського господарства йде концентрація. Розвиток капіталізму ще більш яскраво підтвердило справедливий- вость марксистської теорії. Крім того, Зомбарт, як і більшість буржуазних еко- номістів, не визнавав того, що поряд з прямим поглинанням і розоренням дрібних підприємств відбувається замаскований- ний і прихований процес підпорядкування їх великим. Дрібні перед- ємства починають працювати на певних замовників і по суті потрапляють у повну залежність від них. Так, в Сої- діненія Штатах Америки є величезна мережу продавців автомобілів, які, формально будучи самостійними підприємцями, фактично перебувають у повній залеж- мости від найбільших автомобільних корпорацій. Розвиток капіталізму веде до погіршення економічного становища робітників, до зростання зубожіння, які викликають зростання революційної свідомості робітників - найважливішою суб'єктів- тивной передумови соціалізму. Зомбарт критикував теорію зубожіння і висував тезу, що протягом усього XIX століття відбувалося поліпшення становища робітників, що за 100 років реальна заробітна плата нібито виросла більш ніж удвічі. Але ці домисли відображали лише неправильне, одностороннє уявлення про життєвий рівні, що характеризується не тільки заробітною платою, але й умовами праці, його інтенсивністю, стійкістю за- работка робітників, рівнем безробіття і т. д. Крім того, Зом- барт користувався даними фальсифікованої статистики, ко- торая неправильно обчислює бюджети, фальшиво визначає прожитковий мінімум робочих, допускає ряд серйозних оши- пліч у своїх численнях і т. д. Заперечуючи суб'єктивні та об'єктивні передумови соціа- лизма, Зомбарт приділяв особливу увагу проблемі економіч- ських криз і став, * мабуть, першим автором теорії, напів- чівшіх дуже велике поширення, саме теорії кон'- юнктури. Сутність цієї теорії полягає в тезі, що цик- лическими розвиток виробництва радикально змінилося за останні 50-70 років. Теорія кон'юнктури заперечує циклічних змін, але каже, що цикл необов'язково включає в себе кризи, і допускає можливість безкрізі- сного розвитку. Стверджується, що циклічність розвитку Вира- жается лише в хвилеподібне русі та періодичному 159 розширенні виробництва, періодичному стискуванні його, але в плав- ної формі, не супроводжуючись економічними кризами. Бур- жуазную економісти порівнюють економічні цикли з мете- орологіческімі і т. д., стверджуючи, що самі по собі ці колос- сальні руху в економіці не небезпечні і легко піддаються регулюванню. Ця теорія отримала особливого поширення в американській літературі. Американські економісти висунули положення про те, що кризи зараз необов'язкові, що замість криз можуть мати місце лише так звані спади. Під спадами розуміється незначне скорочення виробництва в м'якій, безпечної формі, не супроводжується кризовими явищами. Це один з найважливіших методів апології сучас- менного капіталізму. Зомбарт, будучи родоначальником теорії кон'юнктури, стверджував, що з розвитком капіталізму відбувається те, що він називав стабілізацією кон'юнктури, вона нібито стає все більш стійкою, втрачає кризові риси. Так, він писав, що в Англії остання криза в минулому сторіччі був у 1857 р., а в Німеччині в 1879 р. Це, звичайно, неправильно. Достатній- але послатися на кризу 1929-1933 рр.. для того, щоб побачити, наскільки фальшива ця фразеологія. Зомбарт посилався на те, що є ряд факторів, які пом'якшують кон'юнктурні коливання, роблять ці коливання меншими і позбавляють їх кризових рис. До таких факторів він відносив раціоналізацію кредиту, а також те, що підприє- мець стали краще вивчати економіку і вже володіють кон'- юнктури. Насправді асі ці моменти нічого не можуть змінити в самому характері криз, так як останні породжуються основною суперечністю капіталізму, і раціоналізаторські заходи в галузі кредитної або валютної політики не в змозі усунути основного протиріччя капіталізму. Слід зупинитися ще на так званій теорії соці- ального плюралізму. Латинське слово «плюраліс» означає множину. Зомбарт любив винаходити нові терміни. Він стверджував, що з розвитком суспільства збільшується кількість економічних укладів, економіка стає все більш складною і включає все більшу різноманітність різних соціально-економічних форм. Як їм вирішувалося питання про майбутнє людському суспільстві? Він запевняв, що людське суспільство розвивається не в напрямку до соціалізму, а в бік більш складної еконо- міки, яка включатиме в себе елементи капіталізму і елементи соціалізму. При цьому робилося посилання на те, що в середньовічному суспільстві існували три укладу, або три сек- 160 тора: поміщицьке господарство, селянське і ремісниче, а й умовах сучасного капіталізму існує вже не три, а шість укладів. Крім трьох укладів, успадкованих від феоду- лизма, існує ще капіталістичний устрій, кооператив- ний і суспільне виробництво, під яким розумілися підприємства, що належать державі. Громадський ук- лад трактувався як самостійний, незалежний від капита- лизма. Ця теорія «соціального плюралізму» отримала велике поширення в сучасній буржуазній літературі і в Зокрема в США у вигляді так званої теорії змішаної або подвійний економіки. Бажання всіляко прикрасити сучас- менний капіталізм змушує буржуазних економістів ут- верждать, що сучасна економіка США вже не може визначатися як чисто капіталістична, вона нібито являють- ся змішаної і включає в себе підприємства капиталистиче- ського та громадського секторів. Деякі апологети прямо говорять про поєднання елементів соціалізму і капіталізму, про наявності в сучасних капіталістичних країнах социалисти- чеського сектора. Звичайно, такого роду демагогія абсолютно неправильна, вона ігнорує те, що в кожній суспільно- економічної формації за наявності різних укладів все ж? мається панівний, провідний уклад, який визначає зміст і істота економічних процесів, характер суспільно-економічної формації і навіть особливості дру- гих укладів. Очевидно, що в умовах капіталістичної фор- мації таким укладом є приватнокапіталістичний уклад. Кооперативи в умовах капіталізму неминуче пре- обертаються в форму колективно-капіталістичних підприєм- тий, підпорядковуються економічним законам капіталізму і прио- бретают капіталістичну природу. Це положення вірно і щодо державних перед- приємств. На стадії капіталістичного розвитку державно- ві підприємства виступають як форма державно-моно- полістіческого капіталізму. Таким чином, Зомбарт винаходив самостійні, що не свя- занние один з одним, мають різну соціально-економіч- ську природу уклади, хоча це знаходилося в повному проти- речіі з дійсністю. Неправильно і затвердження Зом- барта, що розвиток суспільства йде в напрямку створення все більш і більш багатоукладної економіки. Особливість социали- стической економіки полягає в тому, що вона створює наибо- леї сприятливі умови для корінної переробки всіх уклав- дов, успадкованих від минулого. Якщо капіталізм мириться з існуванням феодальних відносин, з пережитками ФЕО- далізма, то в ході соціалістичного розвитку усуваються і в-так.-П ift I ті уклади, які успадковані від минулого, - в тому числі і патріархальний уклад, пов'язаний з феодалізмом, і т. д. У чому класовий зміст теорії соціального плюралізму? Ця теорія є більш гнучкою, ніж просте затверджений- ня про вічність і незмінність капіталізму. Вона може бути краще використана для обману мас і породжує ілюзії, що розвиток іде в якомусь іншому напрямі, але аж ніяк не в напрямку ліквідації капіталізму і перемоги соціалізму- ма. Цим і пояснюється, чому ця абсолютно ненаукова кон- цепция отримала настільки велике визнання в буржуазній літератур- ратуре. Отже ми бачимо, що Зомбарт представляє для нас інтерес не тільки як типовий буржуазний ідеолог кінця минулого і перших десятиліть поточного сторіччя, але й тому, що його еволюція від буржуазного реформізму до фашизму типова для буржуазного політеконома. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Лекція 11 я Економічні погляди В. Зомбарта " |
||
|
||