Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Лекція 4-я Розробка програми комуністичного руху |
||
В. І. Ленін про цю роботу писав: 4: Ця невелика кни-Жечка коштує цілих томів: духом її живе і рухається до цих пір весь організований і що бореться пролетаріат цивилизо-ванного світу »До Він говорив, що «в" цьому творі з гени-альної ясністю і яскравістю змальовано нове міросозерца-ня »2. Ми, звичайно, не ставимо завдання дати аналіз значення цієї роботи в цілому. Нас цікавить більше вузьке питання: яка роль цього твору у формуванні та розвитку марк-сістской політичної економії? Як відомо, влітку 1847 року Маркс і Енгельс прилучилися до таємного товариства під назвою «Союз комуністів». За завданням цього суспільства і був написаний «Маніфест Коммуни-стической партії», в якому ставилося завдання викласти миро-принцип і програму союзу. Початковий проект «Маніфесту Комуністичної пар-тії» був написаний Енгельсом під назвою «Принципи ком - мунізма ». Енгельс написав проект у вигляді запитань і відповідей. Він опублікований у четвертому томі Творів Маркса і Ен-Гельса. 1 В. І. Ленін. Соч., т. 2, сір. 10. 2 Там же,, т. 21, стор 32. 41 Проект, підготовлений Енгельсом, був значним обра-зом перероблений Марксом, який написав на початку 1848 текст «Маніфесту Комуністичної партії». За кілька днів до лютневої революції «Маніфест Комуністичної партії» вийшов з друку. Значення цієї роботи дуже велике. У ній узагальнюються по-розкладання економічної теорії, які були розвинені у перед-простують роботах. Таким чином підводиться підсумок всьому попередньому періоду 40-х рр.., вірніше періоду до револю-ції 1848 Перш все треба сказати, що в цій роботі в виключи-кові чіткою і яскравій формі обгрунтовується центральне по-ложение марксизму про неминучість краху капіталізму і підкреслюється, що капіталізм створює матеріальні перед-посилки для соціалістичного перевороту. Саме в цій роботі в класичній формі визначалася історична мис - ся капіталізму, як неминучого етапу суспільного розвитку, без якого не може перемогти соціалістичний рух. Давалася яскрава характеристика прогресивної ро-ли, яку на певному етапі відіграє капіталізм, як чинник, що створює нові продуктивні сили. Саме в «Маніфесті Комуністичної партії» показано своєрідність матеріально-технічної бази капіталізму, на відміну від до-капіталістичних формацій. Ця база викликає революцион-ні наслідки, постійні перевороти у виробництві по-трусячи всі суспільні відносини. Вічний рух і веч-ная невпевненість відрізняють буржуазну епоху від усіх перед-простують . У «Маніфесті Комуністичної партії» дуже яскраво показано назрівання і загострення протилежності між містом і селом. У «Маніфесті Комуністичної партії» формулювалися важливі висновки щодо зростання протилежний між містом і селом. Там показано, що під-чіняя село пануванню міста, буржуазія викликала до життя величезні міста, збільшила міське населення і звільнила значну частину людей від ідіотизму сільського життя. Яскраво показувалася величезна роль капіталізму в справі кон-центрації та централізації виробництва , підкреслювалося, що буржуазія централизовала засоби виробництва і сконцент-рировать власність в небагатьох руках. Разом з тим дуже барвисто описати, як з раз-витием шроізводітельних сил погіршується становище робітників, як посилюється поневолення робочого класу. Ці питання порушувалися і в інших, більш ранніх роботах Маркса і Енгельса. Але в «Маніфесті Комуністичної партії» їх точка 42 зору отримала більш виразну формулювання. Зокрема в «Маніфесті Комуністичної партії» підкреслювалося, що робочий зробився простим придатком до машини. У цій роботі дуже яскраво дається характеристика обні-щанія робітничого класу на основі того аналізу , який мав-ся в роботі Енгельса «Становище робітничого класу в Англії» і в роботі Маркса «Наймана праця і капітал». У «Маніфесті Комуністичної партії» показано, що робітник стає жебраком, і злидні розвивається ще швидше, ніж населення і багатство. Все більш робиться очевидним, що буржуазія не здатна залишатися панівним класом, тому чго вона не може забезпечити своєму рабу навіть його рабське істота-вання, доводить його до такого стану, при якому повинна годувати його замість того, щоб існувати за його рахунок У цій роботі висувалися також дуже важливі положення про кризи. У« Маніфесті Комуністичної партії »говориться сле-таке:« Ось уже кілька десятиліть історія промисло-вості і торгівлі являє собою історію обурення сучасних продуктивних сил проти сучасних про-виробничих відносин, проти тих відносин власності, які є умовою існування буржуазії і її панування »К Саме в« Маніфесті Комуністичної партії »вказуючи-лось, що буржуазні відносини стають занадто вузькими, щоб вмістити створені людством продуктивні сили. На основі аналізу всіх тенденцій розвитку капіталізму, концентрації та централізації капіталу, на основі вивчення зубожіння робітничого класу і загострення економічних кри-зисів в «Маніфесті Комуністичної партії» робився висновок про неминучість пролетарської революції. Буржуазія порож-дає власних могильників. Її поразка і перемога про-летаріата однаково неминучі. Глибоку оцінку отримала роль робочих організацій * Це питання ставилося ще в «Убогості філософії», але в «Маніфесті Комуністичної партії» висновки формулюються-валися в більш чіткій формі. Вказувалося, що істотним результатом боротьби робітників є безпосереднє, все більш зростаюче сплачіваніе їх між собою. Значить, де- 1 К. Маркс і Ф. Енгельс. Соч., т. 4, стор 429. 4Е ло не тільки в тому, що профспілки можуть забезпечити зростання заробітної плати або скорочення робочого дня, а в тому, що саме існування профспілок і ведення економічної боротьби сплачувати, об'єднує, організує і мобілізує ра-бочій клас, готує його для майбутніх боїв. Поряд з цим треба відзначити, що «Маніфест комуністами-чеський партії» має важливе значення для постановки неко-торих проблем політичної економії соціалізму. Хоча в цій роботі ще немає самого терміна «диктатура пролетарів-та», але вже формулюється положення про те, що робочий клас повинен завоювати політичну владу. У ній говорить-ся, що першим кроком у революції є перетворення пролетаріату в панівний клас і завоювання демокра-тії, що пролетаріат скористається своїм політичним гос-подстве для того, щоб поступово вирвати у буржуазії весь капітал, централізувати всі знаряддя виробництва в руках держави. Вказувалося, що після перемоги пролетарської ре-волюции держава стає організацією панування пролетаріату. У наступних роботах, враховуючи досвід рево-Люції 1848 р., Маркс вносив ряд істотних змін у трактування цього питання. Але вже в «Маніфесті комуністами-чеський партії» ми маємо першу постановку питання про дик-Татур пролетаріату, перетворенні пролетаріату в панів-ствующий клас, і тим самим про державу нового типу як організації панування робітничого класу. У «Маніфесті Комуністичної партії» є багато дуже важливих положень по ряду інших питань. Зокрема потрібно відзначити глибокий аналіз різних форм утопічного соціалізму в четвертому розділі цієї роботи, кото-рий має величезне значення для розуміння проблем утопічний-ського соціалізму. У ній Маркс і Енгельс показували його еволюцію, визнаючи, що на першому етапі в міру розвитку Аролетаріата і його класової боротьби утопічний соціалізм грає прогресивну роль, тому що в своїх творах утопісти критикують всі основи буржуазного суспільства. Надалі у міру розвитку класової боротьби утопічний соціалізм став заважати пролетарського руху. «Маніфест Комуністичної партії» зачіпає ряд пи-тань історії економічної думки. Наведу лише один при-заходів. Нас цікавить питання, чим пояснити той факт , що науч «ний комунізм в особі Маркса і Енгельса виступає не в Англії, не у Франції, а саме в Німеччині на певному історичному етапі. Відповідь ми знаходимо в« Маніфесті Комм-ністіческая партії », де говорилося, що« на Німеччину ком- муністи звертають головну свою увагу тому, що вона знаходиться напередодні буржуазної революції, тому, що вона 44 здійснить цей переворот при більш прогресивних умовах єв-ропейской цивілізації взагалі, з набагато більш розвиненим про-летаріатом, ніж в Англії XVII і у Франції XVIII століття. Німецька буржуазна революція, отже, може бути лише безпосереднім прологом пролетарської революції »*. Саме ця обставина, зазначене Марксом в приве-денной цитаті, і послужило причиною того, що Німеччина яви-лась батьківщиною наукового соціалізму. Підводячи підсумки робіт 40-х рр.. можна сказати, що в період до революції 1848 р. Маркс і Енгельс розробили цілий ряд дуже важливих питань політичної економії. Передусім розробили метод діалектичного мате-ріалізма, єдино науковий метод вивчення і питань політичної економії. Далі, Марксом і Енгельсом на цій основі було вирішено низку великих питань, що стосуються розвитку капіталізму. Так були розроблені елементи теорії первісного накопи-лення капіталу і розвитку капіталізму на стадіях простої кооперації, мануфактури, фабричної промисловості. Маркс і Енгельс показали історичний характер і своє-образие окремих категорій, зокрема заробітної плати. І хоча в цей період ними ще допускалися деякі неточності в трактуванні цієї категорії, але основи марксистської теорії заробітної плати вже були закладені. Вже в роботах 40-х рр.. можна знайти початок теорії приба-вочной вартості. У цей період висувався цілий ряд поло-жений щодо експлуатації робітничого класу. Маркс і Енгельс дуже докладно розкрили питання про зміни положення робочого класу під впливом розвитку великої капіталістичної промисловості і зробили висновок щодо зубожіння пролетаріату. Проблема зубожіння робітничого класу вже була поставлена і в основному дозволена. Слід зазначити розробку питань концентрації та цент-ралізації капіталу. У роботах 40 -х рр.. було покладено початок теорії криз. Правда, вона ще не розроблена в деталях, був відсутній ана-ліз окремих фаз капіталістичного циклу, всього механізму циклічного руху | виробництва. Але зате чітко по-показувала значення криз та їх зв'язок з розвитком капіта- лизма. Потрібно відзначити також важливе положення щодо діалектичної єдності монополії і конкуренції. Це поло-ються було висловлено в «начерки критики політичної економії» Енгельса, розвинене в «Убогості філосіфіі» Маркса. 1 К. Маркс і Ф. Енгельс. Соч., т. 4, стор 459. 45 Виключне значення ііела постановка питання про дик-Татур пролетаріату. Події революції 1848 р. захопили Маркса і Енгельса. Коли спалахнула революція 1848 р., Маркс спочатку переїхав до Парижа, а потім до Німеччини. Основна діяльність Маркса в період революції 1848 р . розгорнулася в Кельні. Маркс ство-дав орган революційної демократії під назвою «Нова Рейнська Газета», в якій працював і Енгельс. «Нова Рейнська Газета», останній номер якої вийшов у травні 1849 , була найбільш бойовим революційним органом того часу. У Енгельса є спеціальна стаття під назвою «Маркс і« Нова Рейнська Газета ». У статті говориться, що« жодна з німецьких газет - ні раніше, ні після - не мала по-добной силою і впливом, не вміла так електризувати проле-Тарський маси, як «Нова Рейнська Газета» До Сам Маркс писав, що душею «Нової Рейнської Газети» є червневе повстання. «Нова Рейнська Газета» відгукнулася на це повстання статтею від 29 червня 1848 під назвою «Червнева револю-ція». У цій статті давалася яскрава оцінка історичного зна-чення червневого повстання робітників і вказувалося, що «па-ризькі робочі пригнічені переважаючими силами ворогів, але не здалися їм. Вони розбиті, але їх вороги переможені. Мі-Нутной тріумф грубої сили куплений ціною краху всіх Оболь-щений та ілюзій лютневої революції »2. Маркс вказував головну причину, відрізняє червневе повстання паризьких робітників від всіх попередніх рево-Люций. Він писав: «Жодна з незліченних революцій ..., начи-ная з 1789 р., не була замахом на порядок, так як всі вони зберігали класове панування, рабство робітників, зберігали буржуазний порядок, як би часто не мінялася політична форма цього панування і цього рабства. червня зазіхнув на цей порядок. Горе червня! »3. Після поразки революції 1848 р. Маркс випустив останній номер першого травня 1849 під назвою« Червоний номер » . Він був видрукуваний червоними чорнилом. В цьому номері Маркс писав: «Редактори« Neve Rheinische Zeitung », прощаючись з вами, дякують вам за ви-виражене їм співчуття. Їх останнім словом завжди і по-всюди буде« визволення робітничого класу! »4 1 К. Маркс і Ф. Енгельс. Вибрані твори т. 2, стр. 319. 2 К. Маркс і Ф. Енгельс. Соч., Т. 5, стор 138. 3 Там же, стор 140. 4 Там же, т. 6, стор 564. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "Лекція 4-я Розробка програми комуністичного руху " |
||
|