| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Реформа 1861 |
||
|
Вихідний пункт всіх російських революцій? реформа 1861 р. Ліквідація архаїчний-ських форм позаекономічного примусу до праці зняла основні перепони перед бур-жуазную перетвореннями і в підсумку призвела до утвердження нового, капіталістично-го способу виробництва. Тому за своїм змістом і наслідками реформа 1861 р., що відкрила дорогу розвитку капіталізму в Росії, повинна бути визнана буржуазною революцією, аналогічної тим, які мали місце в ряді європейських країн в 1848-49 рр.. Революції бувають не тільки соціальні, а й політичні, технологічні, куль-турне і т. д. Сутність соціальної революції полягає в зміні способу виробництва. У цьому полягає її громадське призначення. Спонукальною причиною соціальної революції є розвиток суспільних продуктивних сил? це той самий «кріт історії, який риє» (за Марксом). У міру їх розвитку всередині старого способу виробництва виникають нові виробничі від-носіння, формуються нові класи зі своїми інтересами. Поступово, непомітно мене-ється психологія (!) Людей. Старі порядки починають гальмувати розвиток суспільства. Новим продуктивним силам стає тісно в старих оковах. Загострення «основного протиріччя» сущест-вующего способу виробництва зовні, на поверхні суспільного життя проявляється в тому, що все більше людей починають усвідомлювати «антигуманність» і експлуататорську сутність існуючих порядків. (Лапки поставлені тому, що те чи інше перед-дання про гуманність історично обумовлено). Підготовчий етап революції за-канчівалісь, коли необхідність змін стає очевидною для всіх. Іноді, як це було в Росії після 1861 р., назрілі перетворення під тиском обставин змушена проводити стара еліта. Якщо панівний клас виявляється нездатним до змін, його змітають. Штурм Бастилії, взяття Зимового палацу, будів-ництво барикад і т. п. означає початок політичного етапу революції? переходу вла-сти до нового класу. В обох випадках сутність соціальної революції проявляється тільки на наступному етапі? під час тривалого періоду революційних реформ. Відбувається остаточне торжество нових виробничих відносин, разом з ними затверджується новий спосіб виробництва. Змінюється класова структура суспільства. У підсумку, за прошест-вії часу, формується нова психологія людей, що відображає зміни в способі про-виробництва. Тільки після цього можна говорити про завершення соціальної революції, і тільки що відбулися у свідомості людей зміни можуть служити свідченням успіху чи неуспіху революції. Попередні три абзаци досить точно описують те, що відбувалося в Росії до скасування кріпосного права і відразу після неї. До 1861 р. в Росії панували феодаль-ні виробничі відносини, до кінця XIX ст. остаточно утвердився капіталізм. Таким чином, в цьому временнoм інтервалі відбулася зміна способу виробництва. Якщо це так, то мала місце соціальна (буржуазна) революція, що б хто не думав з цього приводу. Подібність виявляється і в тому, що це була типова «революція згори», при ко-торою назрілі реформи проводяться в життя старим панівним класом. Причому він змушується до відмови від частини своїх економічних і політичних привілеїв не так напруженням політичної боротьби (у Європі гостра політична фаза завершилася поразкою революційних сил, а у нас до цього взагалі справа не дійшла), скільки нерозумний-Лімою логікою розвитку суспільного виробництва. Як наслідок, на початок ХХ ст. в царській Росії утворився цілий клубок вибухо-небезпечних проблем? соціальних, політичних, національних, релігійних. В якості спадщини феодалізму зберігалися станові пережитки і архаїчна, неефективна по-літична система. Буржуазія вимагала права безпосередньо впливати на державні ную політику. Варварський характер «старого» капіталізму, капіталізму XIX в., Осно-ванного на практично нічим не обмеженої експлуатації (надексплуатації), всту-пив у протиріччя з збільшується складністю праці і зростанням кваліфікації рабо-чий сили. На практиці це протиріччя виявлялося в крайньому загостренні класової боротьби. Однак центральним питанням всього економічного та суспільно-політичного розвитку Росії залишався все-таки селянське питання. Тому, хоча всі російські революції починалися в містах, саме проблема завершення буржуазних перетворень аграрного сектора в кінцевому рахунку визначала хід і результат револю-ції. Тільки включення в боротьбу селянства? основної частини населення країни? надавало революційного руху розмах, глибину і справді народний харак-тер. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Реформа 1861 " |
||
|
||