Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаЗагальні роботи → 
« Попередня Наступна »
Л.А.Ніколаева, І.П.Черная. Історія економіки, 2006 - перейти до змісту підручника

6.2. Особливості індустріалізації західного світу


Англія - перша країна, яка почала і завершила промисло-ний переворот, ставши "майстерні світу". Цьому сприяли благо-приємні умови:
* тривалий розвиток товарно-грошових відносин привело до формування промислового попиту на готові вироби та това-ри;
* значна концентрація капіталу в приватних руках (до 1750 - дохід з державної ренти сягав лише 3%);
* завершеність аграрної революції, що сприяла формуванню ринку робочої сили і концентрації земельних угідь;
* зміни в агрокультурі (трипілля замінено сівозміною (зернові, ріпа і конюшина), що призвели до збільшення врожайності;
* буржуазна революція середини ХVII ст., стимулировавшая розвиток капіталізму;
* геополітичний фактор, що характеризується відсутністю іно-земних вторгнень;
* ресурсна база: мала кількість лісів призвело до спроб заміни дерева іншими видами палива.
Таблиця 9
Етапи промислового перевороту в Англії


Таким чином, промисловий переворот у Франції характери-зуется початковим підйомом обробних виробництв, викорис-зующих трудозатратні методи, і наступним розвитком базових виробництв з їх капіталомісткими технологіями. Така модель отримай-ла назву "за напрямком до витоку" на відміну від англійської. Важ-ної особливістю французької індустріалізації була її дуалістічен-ність: існування поряд з новими великими підприємствами, спо-собнимі забезпечити масове виробництво стандартної продукції, децентралізованої системи дрібних і середніх підприємств, спеціалізованого на випуску штучної продукції. Крім того, більше половини національного доходу створювалося в сільському господарстві, тобто Франція стала аграрно-індустріальною країною. Разом з тим ви-вод про неефективність французької моделі індустріалізації не під підтверджується новітніми дослідженнями. Система, заснована на обра-робної промисловості, яка споживає робочу силу, і інте-грації по напрямку до витоку була добре пристосована до можливостям країни.
Це дозволило Франції стати одним з своеобраз-них лідерів процесу індустріалізації, який, як писав Ф. Карон, "не був ні повністю переможним, ні повністю переможеним" (табл. 10).
Виникнення великого машинного виробництва в Німеччині відбувається тільки в другій половині XIX в. Основною причиною тако-го положення було збереження політичної роздробленості і феодального режиму в сільському господарстві і ремеслі. Передумови для процесу індустріалізації були створені французькою революцією 1789 -1794 рр.., наполеонівськими війнами, що призвели до часткового скасування феодальних повинностей на захоплених територіях, і аграр-ними реформами початку XIX в., в результаті яких виник особливий прусський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві.
Прусський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві - про-цес обезземелення отримав особисту свободу селянства і створення великих юнкерських господарств.
Особливе значення для промислового перевороту мало початок економічного об'єднання німецьких князівств в рамках Митного союзу, що укріпив їх внутрішні зв'язку та міжнародні пози-ції.
Таблиця 11
Етапи промислового перевороту в Німеччині


Економічна відсталість Німеччини в першій половині XIX в. привела до значно більш сильною ролі держави.
Методи командної економіки в Німеччині:
- забезпечення захисних тарифів;
- надання держзамовлень важкої промисловості;
- заохочення інноваційних банків для збільшення інвести-цій;
- формування подвійної системи цін - низьких експортних і ви-соких внутрішніх.
Німеччина змогла скористатися і перевагами пізнього промислового перевороту. Використовуючи технологічне обладнання з більш розвинених країн, німецька промисловість мала можливості для більш швидкого створення вітчизняного машинобудування (особ-но у військовій області). Зміна структури виробництва дозволило Німеччині вийти на провідні позиції з багатьох промисловим показ-ників, включаючи концентрацію виробництва, робочої сили і капіталу (табл. 11).
Розвиток промислового перевороту в США протікало у відмінних від європейських країн умовах:
1) величезна малонаселена територія (25 чол. на 1 кв. км, для порівняння: у Франції - 100 чол.);
2) швидке зростання населення (1790 - 4 млн.; 1840 - 17 млн.; 1850 - 50 млн.), що сприяло швидкому створенню нових ринків збу-ту;
3) організаційно-економічний рівень структури економіки представлений ремісничим виробництвом, переважно метало-обробкою;
4) дешева робоча сила, пов'язана із збереженням рабовлад-ня;
5) нееквівалентна торгівля з Великобританією;
6) чітко виражена сільськогосподарська орієнтація економі -ки.
Особливу роль у створенні сприятливих передумов для промисло-ленного перевороту зіграло утворення держави (1776 р.) Війна за незалежність ліквідувала, як тенденцію насадження феодальних порядків з боку метрополії, так і реальні елементи феодалізму в галузі аграрних відносин. Остаточне формування так званих "американського шляху" розвитку капіталізму в сільському госпо-стве було закріплено гомстед-актом в 1862 р.
Американський шлях розвитку капіталізму в сільському госпо-стве - розвиток господарства фермерів, які отримали землю від держави і вільних від сплати абсолютної земельної ренти.
Революція знищила численні перешкоди для розвитку промисловості і торгівлі, введені в свій час Англією ("залоз-ні", "хлібні" і "грошовий" закони), а контроль за природними ре-ресурсами переходив від англійського короля до приватного підприемців лю.
Державотворення сприяло формуванню єдиної транспортної та грошової систем, утворення внутрішнього ринку і розширенню зовнішньоекономічних зв'язків. Разом з тим наслідки Війни за незалежність 1775-1783 рр.. торкнулися переважно північних і центральних штатів. Зміна аграрної економіки півдня США почалося після Громадянської війни 1861-1865 рр.. та скасування рабст-ва аболіціонізму.
Таблиця 12
Етапи розвитку промислового перевороту в США


Виключно швидкі темпи зростання промислового виробництв-ва в США супроводжувалися процесами його концентрації. Небаченими темпами зростав і питома вага країни у світовому виробництві. Так, в 1860 р. США давали 17% світової промислової продукції, в 1870 р. - 23%, а в 1880 р. - вже 28%, обігнавши всі країни світу і практично наздогнавши Англію (табл. 12).
Японія ще в 60-х рр.. XIX в. залишалася феодальною країною. Раз-вітіе промислового перевороту тут починається після революції Мейдзі Ісин - незавершеної буржуазної революції 1867-1868 рр.. Враховуючи слабку підготовленість до індустріалізації країни, прави-будівництві стало на шлях насадження "державно-ного капіталізму". Держава за рахунок бюджетних асигнувань з використанням зару-бежного досвіду створювало національну промисловість. У 80-і рр.. уряд вирішив переорієнтувати свою політику на всемірне розвиток частнокапиталистической промисловості з проведенням заходів з роздержавлення. Для цього державні підприємства стали продаватися на пільгових умовах або передаватися в оренду привілей-гірованних представникам буржуазії і вихідцям з вищого дворян-ства. Серед них були так звані показові підприємства - фірми Міцуї, Міцубісі, Фурукава, Ясуда, АСОДУ, Кавасакі та ін Ус-корінному промислового розвитку країни сприяли також пріоритетні державні асигнування, 80% яких становив поземельний податок, а також протекціоністська політика, яка за- щіщают внутрішній ринок від напливу дешевих закордонних товарів. При цьому уряд субсидіювала передусім розвиток підпри-ємств, які працювали на армію і флот, а також на засоби зв'язку і транспорту. Серед основних галузей японської промисловості пер-венствовала легка, в першу чергу, текстильна. У промисловості переважали дрібні підприємства. Відмінною рисою японської еко-номіки було й існування особливої системи дзайбацу, свого роду холдингів, що діють під контролем кількох впливових сімей. Останні були акціонерами численних компаній, які давали роботу великому числу підрядників. Такі відносини позволя-ли зберігати ієрархію, успадковану від феодальної системи. На початку XX в. протекціоністська державна політика викликала структурну перебудову торгово-сімейних компаній Міцуї і Міцуї-бісі, які поступово еволюціонізіровала до моделі концерну.
У 1905-1907 рр.. в Японії завершується промисловий переворот, що відбивається на структурі економіки.
Особливості структури економіки в Японії на початку XX в.:
* Металургія, текстиль, суднобудування, великі підприємства з машинною технікою;
* кустарна і домашня промисловість, ремісничі майстер-ські і мануфактури.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 6.2. Особливості індустріалізації західного світу "
  1. Коментарі
    особливо з точки зору здоров'я нації, необхідність відповідати на вимоги електорату, склад якого ставав все більш пролетарським, та інші подібні причини все сильніше пом'якшували гострі кути оригінальної доктрини. До кінця століття тих, хто сповідував цю доктрину в її первісній чистоті, можна було перерахувати по пальцях. [13] ід, его і суперего (у Фрейда воно, я і понад-я) в психології
  2. § 3. НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС І ЕФЕКТИВНІСТЬ НАКОПИЧЕННЯ
    особливості сучасного накопичення. 1-я особливість: поява в структурі накопичення нового елемента - значних витрат на наукові дослідження та дослідно-конструкторські розробки (НДДКР). У зв'язку з цим найважливішим критерієм прогресивності та конкурентоспроможності фірм став показник наукоємності виробництва. Він свідчить про частку витрат на НДДКР у загальному обсязі виробничих
  3. Відтік капіталу.
    Особливості периферійної економіки, що пояснюється не тільки дезинтегрированием її структури, паралельним розвитком різних стадіальних і технологічних типів господарства, а й розірваністю сучасного сектора господарства. Нерідко великі приватні та державні компанії не інтегровані з дрібними і середніми підприємцями, домінування в нових і новітніх галузях іноземного
  4. Зовнішня торгівля
    особливо проміжної продукції. Незважаючи на збільшення ролі імпорту в споживанні, по окремих товарних групах відбулося скорочення частки західних країн у світовому імпорті ряду сировинних товарів (з 72 до 68% за 1985-1998 рр..), У першу чергу, палива та руд кольорових металів. У руслі загальної тенденції знаходиться зростання частки імпорту машин і устаткування, транспортних засобів і чорних металів (табл.
  5. Позиції в світовому виробництві
    особливо в ділових послугах. Розвинені країни утримують свої позиції у випуску оброблених товарів, зміцнивши їх у виробництві засобів виробництва. У деяких галузях виробництва засобів виробництва і проміжних товарів, таких, як продукція чорної металургії, загального машинобудування, металообробки, побутової електронної техніки, мікрокомп'ютерів, суднобудування, відбулося скорочення
  6. Якість життя та економічне зростання
    особливо серед молоді. Швидкі технічні зрушення, викликаючи зміни в потребах та попит на робочу силу, у способі життя, вибивають певні групи населення із загального напряму розвитку. Їхні потреби відповідають можливостям світової економіки, але соціально-економічні системи країн не можуть їх задовольнити. До цього додаються втрата глибоких духовних цінностей і підміна їх
  7. 4. Расистський полілогізм
    особливості. Деякі етнографи кажуть, що міркування про високе і низьке рівнях цивілізованості і нібито відсталості інших рас є помилкою. Цивілізації багатьох рас відрізняються від західної цивілізації народів білої раси, але вони не є неповноцінними. Кожна раса має особливий склад розуму. Неправильно застосовувати до цивілізації будь-який з них мірки, що базуються на досягненнях інших
  8. 19. Золотий стандарт
      особливо з європейських країн, велика частина яких на той час ще були окуповані німецькою армією, і країн Азії були готові брати все, що б їм не запропонували. Підводні камені стали помітні, як тільки панувала в США помилкова точка зору на фінансові та торгові питання змінилася більш реалістичними умонастроями. МВФ не досяг того, чого очікували його організатори. На щорічних
  9. 7. Вплив негативної корисності праці на пропозицію праці
      особливо історія англійської промислової революції, забезпечив емпіричну перевірку реалістичної, або інституціональної теорії і повністю підірвав абстрактний догматизм економістів [Приписування визначення промислова революція епохи царювання Георга II і Георга III було наслідком свідомих спроб мелодраматізіровать економічну історію, щоб втиснути її в прокрустове ложе
  10. 6. Межі прав власності і проблеми зовнішніх витрат і зовнішньої економії
      особливості величезні простори Сполучених Штатів, вражаючий сільськогосподарський потенціал яких був майже незайманий, коли з Європи прибули перші колоністи, пройшли через ті ж самі етапи. До останніх десятиліть XIX в. завжди існували географічні області, відкриті для новоприбулих, що освоюються території, фронтир. Ні існування районів освоєння, ні їх вичерпання НЕ
© 2014-2022  epi.cc.ua