Головна |
« Попередня | Наступна » | |
6.2. Особливості індустріалізації західного світу |
||
Англія - перша країна, яка почала і завершила промисло-ний переворот, ставши "майстерні світу". Цьому сприяли благо-приємні умови: * тривалий розвиток товарно-грошових відносин привело до формування промислового попиту на готові вироби та това-ри; * значна концентрація капіталу в приватних руках (до 1750 - дохід з державної ренти сягав лише 3%); * завершеність аграрної революції, що сприяла формуванню ринку робочої сили і концентрації земельних угідь; * зміни в агрокультурі (трипілля замінено сівозміною (зернові, ріпа і конюшина), що призвели до збільшення врожайності; * буржуазна революція середини ХVII ст., стимулировавшая розвиток капіталізму; * геополітичний фактор, що характеризується відсутністю іно-земних вторгнень; * ресурсна база: мала кількість лісів призвело до спроб заміни дерева іншими видами палива. Таблиця 9 Етапи промислового перевороту в Англії
Таким чином, промисловий переворот у Франції характери-зуется початковим підйомом обробних виробництв, викорис-зующих трудозатратні методи, і наступним розвитком базових виробництв з їх капіталомісткими технологіями. Така модель отримай-ла назву "за напрямком до витоку" на відміну від англійської. Важ-ної особливістю французької індустріалізації була її дуалістічен-ність: існування поряд з новими великими підприємствами, спо-собнимі забезпечити масове виробництво стандартної продукції, децентралізованої системи дрібних і середніх підприємств, спеціалізованого на випуску штучної продукції. Крім того, більше половини національного доходу створювалося в сільському господарстві, тобто Франція стала аграрно-індустріальною країною. Разом з тим ви-вод про неефективність французької моделі індустріалізації не під підтверджується новітніми дослідженнями. Система, заснована на обра-робної промисловості, яка споживає робочу силу, і інте-грації по напрямку до витоку була добре пристосована до можливостям країни. Виникнення великого машинного виробництва в Німеччині відбувається тільки в другій половині XIX в. Основною причиною тако-го положення було збереження політичної роздробленості і феодального режиму в сільському господарстві і ремеслі. Передумови для процесу індустріалізації були створені французькою революцією 1789 -1794 рр.., наполеонівськими війнами, що призвели до часткового скасування феодальних повинностей на захоплених територіях, і аграр-ними реформами початку XIX в., в результаті яких виник особливий прусський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві. Прусський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві - про-цес обезземелення отримав особисту свободу селянства і створення великих юнкерських господарств. Особливе значення для промислового перевороту мало початок економічного об'єднання німецьких князівств в рамках Митного союзу, що укріпив їх внутрішні зв'язку та міжнародні пози-ції. Таблиця 11 Етапи промислового перевороту в Німеччині
Економічна відсталість Німеччини в першій половині XIX в. привела до значно більш сильною ролі держави. Методи командної економіки в Німеччині: - забезпечення захисних тарифів; - надання держзамовлень важкої промисловості; - заохочення інноваційних банків для збільшення інвести-цій; - формування подвійної системи цін - низьких експортних і ви-соких внутрішніх. Німеччина змогла скористатися і перевагами пізнього промислового перевороту. Використовуючи технологічне обладнання з більш розвинених країн, німецька промисловість мала можливості для більш швидкого створення вітчизняного машинобудування (особ-но у військовій області). Зміна структури виробництва дозволило Німеччині вийти на провідні позиції з багатьох промисловим показ-ників, включаючи концентрацію виробництва, робочої сили і капіталу (табл. 11). Розвиток промислового перевороту в США протікало у відмінних від європейських країн умовах: 1) величезна малонаселена територія (25 чол. на 1 кв. км, для порівняння: у Франції - 100 чол.); 2) швидке зростання населення (1790 - 4 млн.; 1840 - 17 млн.; 1850 - 50 млн.), що сприяло швидкому створенню нових ринків збу-ту; 3) організаційно-економічний рівень структури економіки представлений ремісничим виробництвом, переважно метало-обробкою; 4) дешева робоча сила, пов'язана із збереженням рабовлад-ня; 5) нееквівалентна торгівля з Великобританією; 6) чітко виражена сільськогосподарська орієнтація економі -ки. Особливу роль у створенні сприятливих передумов для промисло-ленного перевороту зіграло утворення держави (1776 р.) Війна за незалежність ліквідувала, як тенденцію насадження феодальних порядків з боку метрополії, так і реальні елементи феодалізму в галузі аграрних відносин. Остаточне формування так званих "американського шляху" розвитку капіталізму в сільському госпо-стве було закріплено гомстед-актом в 1862 р. Американський шлях розвитку капіталізму в сільському госпо-стве - розвиток господарства фермерів, які отримали землю від держави і вільних від сплати абсолютної земельної ренти. Революція знищила численні перешкоди для розвитку промисловості і торгівлі, введені в свій час Англією ("залоз-ні", "хлібні" і "грошовий" закони), а контроль за природними ре-ресурсами переходив від англійського короля до приватного підприемців лю. Таблиця 12 Етапи розвитку промислового перевороту в США
Виключно швидкі темпи зростання промислового виробництв-ва в США супроводжувалися процесами його концентрації. Небаченими темпами зростав і питома вага країни у світовому виробництві. Так, в 1860 р. США давали 17% світової промислової продукції, в 1870 р. - 23%, а в 1880 р. - вже 28%, обігнавши всі країни світу і практично наздогнавши Англію (табл. 12). Японія ще в 60-х рр.. XIX в. залишалася феодальною країною. Раз-вітіе промислового перевороту тут починається після революції Мейдзі Ісин - незавершеної буржуазної революції 1867-1868 рр.. Враховуючи слабку підготовленість до індустріалізації країни, прави-будівництві стало на шлях насадження "державно-ного капіталізму". Держава за рахунок бюджетних асигнувань з використанням зару-бежного досвіду створювало національну промисловість. У 80-і рр.. уряд вирішив переорієнтувати свою політику на всемірне розвиток частнокапиталистической промисловості з проведенням заходів з роздержавлення. Для цього державні підприємства стали продаватися на пільгових умовах або передаватися в оренду привілей-гірованних представникам буржуазії і вихідцям з вищого дворян-ства. Серед них були так звані показові підприємства - фірми Міцуї, Міцубісі, Фурукава, Ясуда, АСОДУ, Кавасакі та ін Ус-корінному промислового розвитку країни сприяли також пріоритетні державні асигнування, 80% яких становив поземельний податок, а також протекціоністська політика, яка за- щіщают внутрішній ринок від напливу дешевих закордонних товарів. При цьому уряд субсидіювала передусім розвиток підпри-ємств, які працювали на армію і флот, а також на засоби зв'язку і транспорту. Серед основних галузей японської промисловості пер-венствовала легка, в першу чергу, текстильна. У промисловості переважали дрібні підприємства. Відмінною рисою японської еко-номіки було й існування особливої системи дзайбацу, свого роду холдингів, що діють під контролем кількох впливових сімей. Останні були акціонерами численних компаній, які давали роботу великому числу підрядників. Такі відносини позволя-ли зберігати ієрархію, успадковану від феодальної системи. На початку XX в. протекціоністська державна політика викликала структурну перебудову торгово-сімейних компаній Міцуї і Міцуї-бісі, які поступово еволюціонізіровала до моделі концерну. У 1905-1907 рр.. в Японії завершується промисловий переворот, що відбивається на структурі економіки. Особливості структури економіки в Японії на початку XX в.: * Металургія, текстиль, суднобудування, великі підприємства з машинною технікою; * кустарна і домашня промисловість, ремісничі майстер-ські і мануфактури. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 6.2. Особливості індустріалізації західного світу " |
||
|