Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаПідприємництво. Бізнес → 
« Попередня Наступна »
П.Г. Перерви, Н.І. Погорєлов, В.Г. Дюжев. Економіка і організація праці, 2006 - перейти до змісту підручника

4.4 Розгляд індивідуальних трудових спорів у судах

Відповідно до ст. 231 КЗпП України в місцевих судах розглядаються трудові спори за заявами:
? працівника чи власника або уповноваженого ним органу, коли вони не згодні з рішенням КТС;
? прокурора, якщо він вважає, що рішення КТС суперечить чинному законодавству.
Крім того, ст. 232 КЗпП України передбачає ряд трудових спорів, які підлягають безпосередньому розгляду в судах, без попереднього звернення до КТС:
? працівників підприємств, установ, організацій, де КТС не обирається (тобто з чисельністю працюючих менше 15 осіб);
? працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору та зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи;
? керівника підприємства, установи, організації (філії, представництва, відділення та іншого відокремленого - підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і посадових осіб державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначених на посаду державними органами, органами місцевого та регіонального самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян, з питань звільнення, зміни дати і формулювання причин звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу і накладення дисциплінарних стягнень;
? власника або уповноваженого ним органу про відшкодування працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації;
? працівників у питанні застосування законодавства про працю, який відповідно до чинного законодавства попередньо було вирішено власником або уповноваженим ним органом і профспілковим органом підприємства, установи, організації (підрозділу) в межах наданих їм прав (наприклад, за прогул працівникові відпустку перенесений на зимовий час, як це передбачено в колективному договорі, рішенням власника, погодженим з профкомом).
Безпосередньо в суді розглядаються також спори про відмову у прийнятті на роботу:
? працівників, запрошених на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації;
? молодих спеціалістів, які закінчили вищий навчальний заклад і в установленому порядку направлені на роботу на дане підприємство, установу, організацію;
? вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда, а одиноких матерів - при наявності дитини віком до 14 років;
? виборних працівників після закінчення строку повноважень за виборною посадою;
? працівників, яким надано право поворотного прийняття на роботу після звільнення за скороченням чисельності або штату працівників;
? інших осіб, з якими власник або уповноважений ним орган відповідно до чинного законодавства, зобов'язаний укласти трудовий договір (наприклад, з особами, які до призову до лав Збройних Сил працювали на даному підприємстві, установі, організації і повертаються на нього після закінчення служби).
У той же час, кажучи про підвідомчість трудових спорів, т.
е. про можливість звернення до КТС або суд, слід враховувати конституційне положення про те. що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124 Конституції України) і судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян. Тому Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 9 від 1 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» роз'яснив, що Суди не вправі відмовляти особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише по тому підставі, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку (п.8). Отже, право вибору органу, в який слід звернутися для розгляду трудового спору: до КТС або до місцевого суду - належить працівнику, а вимога ст. 224 КЗпП України про те, що КТС є обов'язковим первинним органом по розгляду трудових спорів, як суперечні Конституції, не може застосовуватися.
Порядок розгляду трудових спорів у судах, на відміну від інших цивільних справ, має ряд особливостей:
? на відміну від загальної процесуальної дієздатності, яка настає з 18 років, звернутися до суду з позовом щодо трудового спору може особа з 15 років (в окремих випадках, з 14 років), якщо воно було прийнято на роботу;
? незалежно від того, хто звернувся з заявою до суду - працівник або власник або уповноважений ним орган, коли вони не згодні з рішенням КТС, позивачем завжди вважається працівник, а відповідачем - власник або уповноважений ним орган (за винятком випадків, коли власник або уповноважений ним орган звертається до суду з позовом про відшкодування працівником заподіяної їм майнової шкоди підприємству, установі, організації);
? позивачі - працівники та профспілкові органи, що виступають від їх імені, по трудових спорах звільняються від сплати судових витрат;
? якщо, за загальним правилом, позови пред'являються до суду за місцем проживання або перебування відповідача, то позови, що випливають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися до суду за місцем знаходження відповідача або за місцем проживання позивача;
? профспілки можуть через своїх представників брати участь у судовому розгляді справи для захисту прав працівника;
? рішення про поновлення на роботі незаконно звільнених або переведених на іншу роботу працівників, а також про виплату працівникові заробітної плати за час вимушеного прогулу, але не більше ніж за один місяць, підлягає негайному виконанню, на відміну від інших рішень, які виконуються після вступу рішення в законну силу;
? з трудових справ встановлений семиденний термін їх розгляду.
Для звернення із заявою до суду за індивідуальним трудовому спору існують встановлені законом процесуальні терміни, тривалість яких залежить від предмета спору. За загальним правилом, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права; по справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки; в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання КТС чи його копії, якщо працівник чи власник або уповноважений ним орган оскаржить це рішення; протягом року з дня виявлення, заподіяної працівником матеріальної шкоди підприємству, установі, організації за позовами про стягнення з працівника цієї шкоди.
У разі пропуску зазначених строків з поважної причини, вони можуть бути відновлені судом.
Порядок розгляду трудового спору в суді регулюється цивільно-процесуальним законодавством.
Якщо розглядається спір про поновлення на роботі, то у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі. При цьому не має значення, чи є на підприємстві колишня робота або посада, вакантна Чи вона. При винесенні рішення про поновлення на роботі одночасно приймається рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше ніж за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, суд виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
При визнанні формулювання причини звільнення неправильним або невідповідної чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне поновлення працівника на роботі, суд зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюваннями чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
У разі неможливості поновлення працівника на колишній роботі внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, суд визнає звільнення незаконним, зобов'язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а в відповідних випадках - правонаступника) виплатити працівникові заробітну плату за час вимушеного прогулу і одночасно визнає працівника звільненим у зв'язку з ліквідацією підприємства за п. 1 ст. 40 КЗпП України.
На посадову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, суд покладає обов'язок відшкодувати шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник або уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі. Посадова особа може залучатися в цьому випадку до участі у розгляді трудового спору в якості третьої особи на стороні відповідача. Матеріальний збиток відшкодовується ним у повному обсязі.
У разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, суд виносить рішення про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
При розгляді трудових спорів у інших фінансовим вимогам (крім вимоги про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу), суд має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 4.4 Розгляд індивідуальних трудових спорів у судах "
  1. Платники державного мита
    судах загальної юрисдикції, арбітражних судах або по справах, що розглядаються світовими суддями, і якщо при цьому рішення суду прийняте не в їх користь і позивач звільнений від сплати державного
  2. 4.2 Трудові спори і порядок їх вирішення
    розгляду трудового спору з дотриманням певної процедури, терміну подачі заяв, їх розгляду, прийняття по них рішення та їх виконання. Причини трудових спорів за факторами їх виникнення можуть бути класифіковані на причини економічного, юридичного та соціального характеру. До перших належать, зокрема, фінансові труднощі підприємств, що перешкоджають своєчасній виплаті
  3. Стаття 33. Трудові відносини
    індивідуальними трудовими договорами (контрактами). (2) Умови колективного та індивідуальних трудових договорів не можуть погіршувати положення працівників підприємства порівняно з умовами, передбаченими чинним на території РРФСР законодавством. (4) Діяльність професійних спілок на підприємстві з іноземними інвестиціями здійснюється на основі чинного на території
  4. 90. Сутність і структура соціально-трудових відносин
    трудові відносини - це об'єктивно існуюче взаємозалежність і взаємодія суб'єктів цих відносин у процесі праці, націлені на регулювання якості трудового життя. Соціально-трудові відносини характеризують економічні правові та психологічні аспекти взаємозв'язків людей і їх соціальних груп у трудових процесах. Тому соціально-трудові відносини завжди суб'ектівірованной, і
  5. 4.5 Колективні трудові спори та порядок їх вирішення
    розгляду колективних трудових спорів (конфліктів). Порядок вирішення колективних трудових спорів визначений Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» від 3 березня 1998 року. Цей закон не регулює розгляду індивідуальних трудових спорів з питань застосування законодавства про працю та однакові за змістом індивідуальні трудові спори
  6. 60. Згуртованість трудового колективу
    індивідуальних зусиль працівників, стимулюючої та творчої середовищем, в якій розкриваються індивідуальні здібності працівників. Ефективність спільної трудової діяльності багато в чому визначається рівнем згуртованості трудового колективу. Згуртованість характеризується привабливістю трудового колективу для кожного його члена, бажанням залишатися в його складі, а також розвиненістю
  7. Концепція якості трудового життя
    розгляд трудової діяльності з метою забезпечення сприятливих умов праці , професійного зростання, самореалізації особистості, а також передбачає включення трудової діяльності як органічного всеосяжного елемента соціального життя на рівні підприємства і суспільства в цілому. Вона включає в себе такі основні положення та вимоги, які повинні дотримуватися як роботодавцями,
  8. 2. Міжнародний рух трудових ресурсів
    розгляді причин і умов міграції трудових ресурсів повинні враховуватися не тільки економічні, а й політичні, соціальні, правові, релігійні, національні, культурні, демографічні передумови і
  9. 91. Суб'єкти і рівні соціально-трудових відносин
      індивідуальний, коли взаємодіють працівник і роботодавець в різних поєднаннях (двосторонні соціально-трудові відносини), б) груповий, коли взаємодіють об'єднання найманих працівників та об'єднання роботодавців (тристоронні соціально-трудові відносини), в) змішаний, коли взаємодіють працівники і держава, а також роботодавці і держава (багатосторонні
  10. Розміри державного мита у справах, що розглядаються в арбітражних судах
      розгляду, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейського суду, про відмову у видачі виконавчих листів - 50% розміру державного мита, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру; 15) при подачі заяви про повторну видачу копій рішень, ухвал, постанов суду , копій інших документів зі справи, які видаються
  11. 2. Предмет економіки праці
      розгляд організації оплати праці, її форм і систем, диференціації заробітної плати, обумовленої як якісними особливостями робочої сили, так і відмінностями в умовах праці; 6) визначення сутності понять ефективність і продуктивність праці, факторів їх динаміки і резервів зростання; розгляд показників і методів вимірювання продуктивності праці; 7) розкриття сутності та
  12. Тема 10. Зарубіжний досвід оподаткування індивідуальних доходів
      розгляду першого питання необхідно скласти таблицю із зазначенням ставок індивідуального прибуткового податку по різних угруповань країн (країнам-учасницям ЄС, країнам-учасницям ОЕСР). Інформація за ставками податку повинна бути актуальною з вказівкою на джерело її отримання. У другому питанні необхідно на прикладі названих країн розкрити діючий механізм оподаткування
  13. Республіка Татарстан
      судах; - надання послуг з тимчасового розміщення та проживання організаціями і підприємцями, які використовують в кожному об'єкті надання даних послуг загальну площу спальних приміщень не більше 500 кв.
  14. Розміри державного мита у справах, що розглядаються в судах загальної юрисдикції, світовими суддями
      судах загальної юрисдикції, світовими суддями, державне мито сплачується в розмірах: 1) при подачі позовної заяви майнового характеру, що залежить від ціни позову, коливається від 200 до 20 000 руб.; 2) при подачі заяви про винесення судового наказу - 50% розміру державної мита, що справляється при подачі позовної заяви майнового характеру; 3) при подачі позовної
  15. 51. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ ЗДІЙСНЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
      індивідуальних підприємців відомостей про придбання фізичною особою статусу індивідуального підприємця або про припинення підприємницької діяльності, а також інших відомостей про індивідуального підприємця. Державна реєстрація здійснюється реєструючим органом (МНС РФ) за місцем проживання громадянина на підставі його заяви та документів, наведених нижче, і
  16. Об'єкт оподаткування
      індивідуальних підприємців - визнаються виплати та інші винагороди, що нараховуються платниками податків на користь фізичних осіб за трудовими і цивільно-правовими договорами, предметом яких є виконання робіт, надання послуг (за винятком винагород, виплачуваних особам: індивідуальним підприємцям, адвокатам, нотаріусам), а також по авторськими договорами. Об'єктом
  17. 27. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ АНАЛІЗУ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА
      розгляд її відповідності зростанню продуктивності праці та ін Основними джерелами аналізу є ф. № П 4 «Відомості про чисельності, заробітної плати і рух працівників», відповідні розділи плану економічного і соціального розвитку підприємства, дані бухгалтерського і статистичного, управлінського обліку, матеріали відділу кадрів і
© 2014-2022  epi.cc.ua