|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Неокласична теорія
|
|
Неокласична теорія розвивалася в рамках класичної теорії міжнародної торгівлі. Так, однією з її основ є рікардіанський принцип порівняльних переваг в міжнародній торгівлі. Спираючись на цей принцип, один із класиків економіки, англієць Дж.С. Мілль в XIX в. вперше у світі почав розробляти питання руху капіталу між країнами. Слідом за Д. Рікардо він показав, що капітал рухається між країнами через різницю в нормі прибутку, яка в найбільш багатих капіталом країнах має тенденцію до зниження. Причому Мілль підкреслював, що перепад в нормах прибутку між країнами має бути суттєвим, щоб покрити ще й ризик, який іноземний інвестор має в чужій країні.
Остаточно неокласичну теорію міжнародного руху капіталу сформулювали в перші десятиліття XX в. Е. Хекшер і Б. Олін, Р. Нурксе і К. Іверсен.
Так, Е. Хекшер в рамках своєї концепції, спираючись на теорію граничної корисності, сформулював тезу про тенденцію до міжнародного рівноваги цін на фактори виробництва.
Ця тенденція пробиває собі дорогу, як через міжнародну торгівлю, так і через міжнародний рух факторів виробництва, чия вартість і кількісне співвідношення в різних країнах неоднакові.
Б. Олін у своїй концепції міжнародної торгівлі показав, що рух факторів виробництва пояснюється різним попитом на них в різних країнах: вони рухаються звідти, де їх гранична продуктивність низька, туди, де вона висока. Для капіталу гранична продуктивність визначається насамперед процентною ставкою. Але при цьому Олін вказував на додаткові моменти (крім різниці в процентних ставках), які впливають на міжнародний рух капіталу: митні бар'єри (заважають ввезення товарів і тим самим підштовхують зарубіжних постачальників на ввезення капіталу для проникнення на ринок), прагнення фірм до географічної диверсифікації капіталовкладень , політичні розбіжності між країнами, ризик зарубіжних інвестицій та їх розподіл на цій основі на безпечні та ризиковані.
Р. Нурксе створив різні моделі міжнародного руху капіталу і дійшов висновку, що в країні з швидко зростаючим експортом товарів швидко збільшується попит на капітал і вона його переважно імпортує (і навпаки).
К. Іверсен показав, що різні види капіталу мають різну міжнародну мобільність (насамперед через витрат переведення капіталу, тобто трансакційних) і цим пояснюється той факт, що одна і та ж країна може активно вивозити і ввозити капітал. Іверсен сформулював і висновок про те, що переклад капіталу з країни, де його гранична продуктивність низька, в країну з більш високою його продуктивністю означає більш ефективну комбінацію факторів виробництва в обох країнах і збільшення їх сукупного національного доходу.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " неокласична теорія " |
- Ціна і основні підходи до встановлення цін
теорія виходить з того, що в основі ціни лежить вартість, величина якої визначається витратами праці. Тому ціна в її інтерпретації є грошове вираження вартості товару і визначається насамперед витратами на його виробництво, тобто платою за використані економічні ресурси. Маржиналистская концепція вважає, що в основі вартості (цінності) товару лежить його корисність для
- Заробітна плата в умовах досконалої і недосконалої конкуренції
теорія стверджує, що загальний рівень заробітної плати може бути визначений перетином кривих попиту та пропозиції. Зростання попиту на працю підвищує рівень заробітної плати, а зростання пропозиції знижує цей рівень. При цьому надзвичайно важливо пам'ятати, що попит і пропозиція на цих ринках формуються під впливом ринків споживчих товарів і послуг. Тому попит на працю виступає як
- 4. Сучасні моделі економічного зростання
неокласичні і неокейнсианские. Неокласична модель економічного зростання Неокласична модель економічного зростання спирається на ідею оптимальності ринкової системи, яка встановлюється автоматично за допомогою вільної конкуренції, що створює умови для отримання максимальної корисності. Відповідно до цього моделювалися системи оптимального росту досконалої конкуренції, в
- Іншими сло-вами, граничний продукт землі зменшується.
Неокласичної теорії розподілу Відповідно до неокласичної теорією сума грошей, сплачена за кожен фактор виробництва, визначається попитом і пропозицією даного чинника Попит, в свою чергу, залежить від граничної продуктивності фактора. У со-стоянні рівноваги кожен фактор виробництва пріносіт'доход в розмірі своє-го граничного вкладу у виробництво товарів і послуг.
- У короткостроковому періоді крива: евокупного пропозиції має позитивний нахил (рис.
теорія хибних уявлень. Неокласична теорія хибних уявлень грунтується на роботах економістів Мілтона Фрідмена-на і Роберта Лукаса . Відповідно до цієї концепції, зміни загального рівня цін можуть тимчасово вводити в оману постачальників щодо ситуації на ринках продукції, обумовлюючи невірну реакцію виробників, внаслідок чого крива сукупної пропозиції
- Нехай читач в тих випадках, де сьогодні зіставляються , а тим більше протиставляються «політична еко-номія» і
неокласичну теорію (а щоб було зрозуміло і менш досвідченому читачеві - теорію граничної корисності, маржиналізм). Але треба згадати, що неокласична теорія піддається критиці на протяже-ванні вже багатьох десятиліть і саме з цієї критики виросла сучасна західна економічна наука. Та й нині її розвиток значною мірою від-ходить за рахунок критики неокласичної
- Дискурс - це простір, в якому домінує та чи інша система цінностей.
неокласичного періоду власне економічний дискурс економіч-ської науки ще не склався. Економічна теорія, а точніше - політична економія, «мислила» в рамках загальногуманітарного дискурсу, сформованого иде-ями освіти. Його найважливіші ознаки й універсальні смисли явно або неявно, на позитивній або критичної (марксизм) рефлексивної ноті утворювати вали несучі елементи
- Перш ніж прокоментувати зроблений висновок, відзначимо, що «відправка» клас-січеской теорії в розділ історії науки не неокласичної, ра-створ в ній (занурилися в основу, як сказав би філософ), а її терми-ни увійшли до складу нової мови, знайшовши там відповідні відтінки і неявні смисли. І нарешті, щодо застосування принципу фальсифицируемости. Подібно до того як виникає матерія остигає, перетворюючись на упредметнені структу-ри, будь-яка теорія, виникаючи як сукупність
Що ж з точки зору принципу фальсифікації в XX столітті дала класична теорія? Кейнсіанську критику. (Так, це внесок
- неокласичного еконо-мічного язика3. Але внесок класичної теорії в цілому невеликий. Всі «з'їла» (критично ассі-міліровала) неокласична теорія. І сьогодні класична теорія реально критикується як частина неокласичної теорії. Наприклад, обговорюючи в теорії бла-госостоянія функцію корисності, обов'язково згадають і (классіческую!) Бента-мовскую функцію, яка, безумовно,
Поняття і сутність ціни
- теорія вважала, що в основі ціни, яка встановлюється в ході обміну товару на інші цінності (мінова вартість), лежать витрати на виробництво цього товару. Таким чином, ціна товару визначається насамперед витратами на його виробництво, тобто платою за використані економічні ресурси. Як писав Адам Сміт, «в цілому ціна все ж зводиться безпосередньо або в кінцевому рахунку - к. .. трьом
теория полагала, что в основе цены, которая устанавливается в ходе обмена товара на другие ценности (меновая цена), лежат затраты на производство этого товара. Таким образом, цена товара определяется прежде всего издержками на его производство, т.е. платой за использованные экономические ресурсы. Как писал Адам Смит, «в целом цена все же сводится непосредственно или в конечном счете - к... трем
|