|
Досі наша увага була зосереджена напроблемах функціонування монополії з фікс-рова, незмінною технологією. При цих умо-вах для характеристики монополії мало що мож-но додати понад те факту, що економія від масштабу обумовлює ефективність виробництва внекоторих галузях тільки при наявності в них од-ного виробника.
Але картина змінюється, коли ми звертаємося кнововведеніям і технічному прогресу. Монопо-лія - це зло, але стандартна технологія - і тогохуже. Більшість людей радше віддали б ав-Томобе, вироблені монополією, ніж баггі, вироблені зовсім конкурентною отраслью.Осознавая це, уряди більшості країн уметою прискорення технічного прогресу предостав-ляють винахідникам права на тимчасові монополії. У Сполучених Штатах патенти обеспечіваютмонопольние права протягом 17 років. Багато круп-ні фірми, такі, як «Жілетт», «AT & T», «Ксе-рокс» і «Поляроид», починали як патентні моно-поліі. Закони, що охороняють професійні сек-рети, іноді дають поштовх до розвитку навіть монополій-«довгожителів».
В принципі система, при якій ізобретателіполучалі б грошові премії, але не могли бипрепятствовать використанню їх винаходів, промінь-ше відповідала б інтересам суспільства в цілому, ніж патентна система, тому що дозволила б хаті-жати обмеження випуску, притаманного деятельностіпатентних монополій. Але на практиці проблемасостоіт в тому, що величина економічно обгрунтувати ванній премії за будь-який винахід залежить не відблиску його технічного рішення, а від його ценностідля суспільства. І ніхто досі не представляетсебе, як можна точно визначити общественнуюценность винаходи без того, щоб винести Егона ринок і подивитися, скільки покупці готові
за нього платити. Система винагород, заснований-ная на тимчасових монополіях, діє іменнотак, являючи собою найкращий з доступних способовсодействія технічному прогресу на практиці.
Існує й іншого роду взаємозв'язок междумонополіей і технічним прогресом.
ЙозефШумпетер та інші економісти доводили, чтокрупние фірми, які мають значної моно-польної владою, - це бажане явище в еко-номіці, оскільки вони прискорюють технічні вимірюв-ненія9. Шумпетер стверджував, що фірми, володію-щие монопольною владою, можуть витрачати свої мо-нопольние прибутки на дослідження (схоже, онітак і надходять), щоб захистити або упрочітьсвою монопольну владу. Займаючись дослідження-ми, вони забезпечують вигоди як собі, так і загально-ству в цілому. Абсолютно конкурентні фірми, навпаки, не мають надприбутків для інвестування-вання. Шумпетер також стверджував, що можетіметь місце економія від масштабу в області ис-проходження і розробок; об'єднання двох невеликі-ших лабораторій може сприяти зростанню сово-купного результату досліджень.
Перша частина аргументації Шумпетера пов'язана сусіліямі, спрямованими на досягнення техниче-ського прогресу. Зміст даного аргументу полягаєв тому, що великі фірми, що володіють монополь-ної владою, будуть витрачати більшу частку доходаот реалізації на дослідження і розробки, чеммелкіе конкурентні фірми. Цей висновок, по-види-мому, підтверджується тим фактом, що дуже крейда-кі фірми не дуже-^ го багато займаються, якщо по-загально займаються, дослідженнями та разработкамі.Но в більшості секторів економіки з встоявши-шимся розміром фірм зв'язок між розміром фір-ми і часткою її доходу від реалізації, що йде на ис-прямування і розробки, виявляється слабкою. У той
'Шумпетер, австрійський економіст, який викладав в Гарвардському уні-верситету, доводив це в своїй знаменитій книзі «Капіталізм, соціалізм і демократія», опублікованій в 1943 р. Міркування Шумпетерапо приводу технічного прогресу стимулюють подальші досліджень-ня у цій галузі, але мають кілька темних місць, тому биломного суперечок про те, що ж він насправді хотів сказати.
Час як галузі, структура яких наближає-ся до конкурентного ідеалу (наприклад, фермери), не схильні проводити багато досліджень, отраслісо структурою, близькою до монополії, як правило, виявляються не набагато краще.
Мала влада надринком може збільшити зусилля, пов'язані з ізо-бретательством, але всеосяжна влада над рин-ком може зменшити їх.
Друга частина аргументації Шумпетера пов'язана срезультатамі витрат на дослідження і розробки. Якщо фірма А витрачає в два рази большесредств, ніж фірма В, то наскільки ймовірно, чтодостігнутий нею в області технічного прогрессарезультат буде також приблизно в 2 рази більшим? Звичайно, виміряти результати діяльності в обла-сти досліджень і розробок дуже важко, нофакти свідчать про те , що для большінствасекторов економіки малоймовірно, щоб результа-ти фірми А в 2 рази перевищували результати фір-ми В. До всього іншого, при вивченні значімихізобретеній часто виявляється, що фірмисредніх розмірів переганяють галузевих лідерів.
Таким чином, фірми, предпринимающие усі-лія в галузі досліджень і розробок, должнибить розумних розмірів, і деяка влада надринком може тут допомогти. Але технічний про-гресс в більшості областей, очевидно, завісітне від гігантських фірм, що володіють величезною мо-нопольной владою. Скоріше в силу патентного законо-давства монополія є результатом тех-ного прогресу, а не його причиною.
| Монополія являє собою і саму край-ню форму недосконалої конкуренції, і най-леї просту з точки зору аналізу. Як ми уви-дим в гол. 12, більшість існуючих ринків вважнейшіх аспектах займають проміжне по-ложение між монополією і конкуренцією. Кро-ме того, якщо вибір між монополією і конку-Ренцо для суспільства в цілому виявляється легким, то природні монополії і більш поширений-ні проміжні ринкові форми ставлять працю-ні проблеми політичного вибору, якими мизаймемся в гол. 14.
|
- 5. Конкуренція
монополії. При цьому термін монополія застосовується в різних значеннях, які необхідно чітко розрізняти. У першому значенні, дуже часто неявної при повсякденному вживанні, монополія позначає стан справ, при якому монополіст, неважливо, індивід або група індивідів, одноосібно контролює обставини, що забезпечують людське виживання. Такий монополіст має
- 6. Вплив минулого на діяльність
монополія, яка надається винахіднику на його винахід на обмежений період часу. Тут ми не торкаємося питання, чи є розумною політикою надавати такі виняткові привілеї винахідникам [Див с. 361 і 638 639.]. Ми розглядаємо тільки твердження, що великий бізнес зловживає патентної системою, щоб приховати суспільну користь, яку можна витягти шляхом
- 7. Вплив негативної корисності праці на пропозицію праці
монополії; її інституційною основою були ліцензії та дарована патентна монополія; її філософією були обмеження та заборону конкуренції, як внутрішньої, так і іноземній. Кількість людей, для яких не було місця в жорсткій системі патерналізму і державної опіки комерційної діяльності, швидко росло. Фактично вони були вигнанцями. Апатичне більшість цих нещасних жило
- 3. Гармонія правильно розуміються інтересів
монополії. Всі сучасні соціалістичні маніфести просторікують з приводу монопольної влади. Державні діячі і професори намагаються перевершити один одного, описуючи пороки монополії. Наша епоха називається епохою монополістичного капіталізму. Головним аргументом, висунутим сьогодні на користь соціалізму, є посилання на монополію. Дійсно, слід визнати, що поява
- 4. Економічна наука і університети
монополії, сьогодні журяться з приводу падіння цін, а завтра з приводу зростання вартості життя. Вони отримують свої ступені і намагаються якомога швидше отримати роботу в уряді або в потужній групі тиску. Однак багато молодих людей досить проникливі, щоб розпізнати омани интервенционизма. Вони сприймають неприйняття вільної ринкової економіки своїх професорів. Але
- Коментарі
монополістична, 336, 357; недосконала, 337, 351; обмеження, 263-264, 352-353; репутація та, 356; вільна, 260 ; соціальна, 259; працю і, 589; ціни і, 335, 337 Конституційна асамблея, 270сн. Конт, Огюст, 71, 142 Контроль народжуваності, 625-631 Конфіскація: тягар ризику, 759-761; оподаткування та, 755-761; перерозподіл і, 754-761; філософія, 758-759; Конфлікти (і
- Кейнсіанська макроекономічна модель
монополії, олігополії або фірми - монополістичні конкуренти, які мають можливість фіксувати ціни. Тому на графіку ринку товарів (рис. 3.3, в) при скороченні попиту на товари рівень цін не знизиться до Р 2, а збережеться на рівні Р 1. Ставка відсотка, на думку Кейнса, формується не на ринку капіталу (позикових коштів) в результаті співвідношення інвестицій і заощаджень, а на
- 1. Конкуренція : поняття і види. Ефективність конкурентних ринків
монополій і т.д. За Смітом, сутність конкурентної поведінки виробників складало «чесне» - без змови - суперництво виробників за допомогою, як правило, цінового тиску на конкурентів. Чи не суперництво у встановленні ціни, а відсутність можливості впливати на ціну є ключовим моментом в сучасному трактуванні поняття конкуренції. Йозеф Шумпетер стверджував, що принаймні
- Методи і способи боротьби монополій на ринку
монополій визначається формою монополії, будь це картель, синдикат, трест або концерн. Картель - це монополістичний союз, в основі якого лежить угода, що встановлює для всіх учасників союзу обсяг виробництва, ціни, частку кожного на ринку, розмежування ринків збуту і т.д. при збереженні їх господарської самостійності. Усередині картелів конкурентна боротьба зводиться до наступних
- 3. Економічна рента на землю: абсолютна (чиста економічна) і диференціальна
монопольним правом присвоювати землю, отримує економічну (абсолютну) ренту - своєрідну данину, яка збирається з гірших і всіх інших ділянок землі. Таким чином, монополія приватної власності на землю виступає причиною абсолютної ренти. Оскільки ринкова ціна на сільськогосподарські продукти включає абсолютну ренту, це веде до їх подорожчання. По суті справи, купуючи таку продукцію,
|